НЕМЕМБРАННІ ОРГАНЕЛЛЫ. ОРГАНЕЛЛЫ РУХУ

Згадаєте! Які органеллы рухи зустрічаються в эукари-отических клітин?

До немембранних органеллам ставляться: рибосоми, клітинний центр, мікротрубочки, микрофиламенты.

Рибосоми - це сферичні тільця, діаметром близько 20 нм, що приймають участь у синтезі білків у клітині. Рибосоми складаються із двох субъединиц: великий і малої (мал. 25). Кожна субъединица містять ррнк і білки, взаємодіючі між собою. Субъединицы рибосом можуть роз'єднуватися й з'єднуватися знову при дії певної концентрації іонів кальцію, деяких біологічно активних речовин і ін. факторів. Рибосоми утворяться в ядрі: на молекулі ДНК синтезуються попередники ррнк, що з'єднуються із вступниками із цитоплазми рибосомными білками. Більша й мала субъединицы з'єднуються поза ядром у місцях синтезу білків. Після закінчення синтезу білкової молекули субъединицы роз'єднуються.

Кількість рибосом у клітині залежить від інтенсивності процесів біосинтезу білків. Наприклад, у хребетних тварин найбільша кількість рибосом виявлена в клітинах печінки й червоного кісткового мозку.

Клітинний центр - органелла клітин тварин, деяких грибів і рослин, розташована в ділянці світлої цитоплазми переважно поблизу ядра. Складається з 1-2, а іноді й більше центриолей - щільних тілець, від яких радіально розходяться мікротрубочки.

Центриоль (мал. 20) має вигляд порожнього циліндра, що складає з 9 триплетів мікротрубочок, діаметром 0,3-0,5 мкм.

У клітинах, що діляться, вони беруть участь у формуванні веретена розподілу. При цьому центриоли розходяться до полюсів клітини й між ними натягаються нитки з мікротрубочок. Після розподілу материнської клітини в кожну з дочірніх попадає по однієї центриоле. Подвоюються ці структури в період між двома розподілами клітини.

Функції центриолей остаточно не з'ясовані. Відомо, що крім формування веретена розподілу, вони беруть участь в утворенні мікротрубочок цитоплазми, ресничек і жгутиков. Однак у клітинах, у яких центриоли відсутні, ці процеси відбуваються й без їхньої участі.

Микрофиламенты (від греч. мікроз - маленький і лат. фила-ментум - нитка) - тонкі (діаметром 4-7 нм) нитковидні структури, що пронизують цитоплазму й складаються зі скорочувальних білків (актину, міозину й ін.). Вони беруть участь у зміні форми клітини (напр., під час її руху). Пучки микрофиламентов одним кінцем прикріплюються до однієї структури (напр., мембрані), а іншим - до іншої (органеллам, молекулам биополимеров).

Мікротрубочки - циліндричні структури діаметром 10-25 нм, що складаються в основному з білка тубулина. Вони беруть участь у формуванні веретена розподілу эукариотических

клітин, у внутрішньоклітинному транспорті речовин, входять до складу ресничек, жгутиков, центриолей.

вижениг До органеллам руху клітини ставляться ложноножки (псевдоподии), жгутики й реснички.

Ложноножки - непостійні вирости цитоплазми клітин деяких одноклітинних (напр., амеб, форамініфер, радіолярій) (мал. 8) або багатоклітинних тварин (напр., лейкоцитів). Структура й форма ложноножек можуть бути різноманітними. Вони виникають завдяки руху цитоплазми, що перетікає в певне місце клітини, образуя виріст. Ложноножки не тільки забезпечують рух клітини, але й захоплення твердих часток їжі (процес фагоцитозу).

Жгутики й реснички мають вигляд тонких виростів цитоплазми; вони подібні по будові, але відрізняються довжиною й характером руху (мал. 20). Жгутики й реснички відомі в одноклітинних організмів (хламідомонада, эвглена, інфузорії), а також у деяких типів клітин багатоклітинних (епітелій воздухоносных шляхів ссавців тварин і людини, сперматозоїди тварин, вищих спорових рослин і ін.). Жгутики й реснички покриті плазматичною мембраною. Усередині цих орга-нелл розташована складна структура з мікротрубочок.

На поперечному розрізі через жгутик або ресничку можна помітити дев'ять подвійних мікротрубочок по периферії й ще дві -

у центрі. У підставі цих органелл лежать базальні (від гречок.», базис - основа) тельця, розташовані в цитоплазмі. Мікро-, трубочки, розташовані по периферії, утворять дев'ять комплексів по трьох, а в центральній частині базальних тілець вони відсутні. Базальні тільця кріпляться до плазматичної мембрани. У підставі ресничек, як правило, лежить одне базальне тільце, а жгутиков - два.

Рух ресничек у цілому нагадує роботу весел {мал. 20) і, як правило, скоординоване (напр., в інфузорій). Для жгутиков характерно гвинтоподібний або хвилеподібний рух.

Жгутики й реснички рухаються за рахунок звільнення енергії АТФ. При цьому сусідні пари мікротрубочок як би сковзають одна щодо іншої. Ці органеллы забезпечують пересування одноклітинних організмів, надходження їжі (напр., жгутики травних клітин гідри); вони можуть також виконувати чутливу й захисну функції (напр., реснички слизової носової порожнини людини).

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:

1. Яке будова й функції рибосом? 2. Де і як утворяться рибосоми? 3. Які будова й функції клітинного центра? 4. Що таке ложноножки? Які їхні функції? 5. Що загального й відмінного в будові й русі жгутиков і ресничек?

Подумайте! Які клітини організму людини й хребетних тварин мають ложноножки, жгутики або реснички? Які їхні функції?

Поиск по сайту: