РОЗВИТОК ЖИТТЯ НА ПОЧАТКУ ПАЛЕОЗОЙСЬКОЇ ЕРИ

Згадаєте! Які відділи водоростей і типи животных вам відомі? Які їхні характерні риси?

Палеозойська ера почалася близько 600 млн і окончилась 240 млн років тому. У ній виділяють кембрійський, ордовикский, силурийский, девонський, кам'яновугільний і пермський періоди. Протягом цього часу життя освоїло сушу й біосфера досягла сучасних меж.

Кембрійський період (600-500 млн років тому) відрізнявся переважно теплим кліматом. Життя концентрувалося в основному в неглибоких морях з температурою +20...25°З. У Південній півкулі в той час існував гігантський материк Гондвана, до складу якого входили території сучасних Південної Америки, Екваторіальної й Південної Африки, півострова Индостан, Австралії й Антарктиди. У Північній підлозі-

шарии існувало кілька континентів (Північна Америка, Східна Європа, Китай і ін.). розділених дрібними теплими морями.

Із цього періоду відомі залишки червоних водоростей і найпростіших - форамініфер. З'являються губки - особливий тип нерухомо прикріплених багатоклітинних тварин, що складаються з різних типів клітин, не утворюючі тканини, і харчуються шляхом фільтрації. Кембрійські губки мали масивний кістяк з карбонату кальцію. Їхньої колонії утворювали рифи. Вони належали до окремого класу, один із представників якого існує й нині (мал. 135). Більшість же сучасних губок сильно відрізняється від кембрійських і належить до класів, що возникли значно пізніше. Кишечнополостные цього періоду були менш різноманітні, чим вендского.

З кембрійських відкладень відомі добре збережені залишки многощетинковых хробаків, що нагадують сучасних, а також членистоногих. Серед останніх знайдені ракоподібні, а найбільшої розмаїтості досягали трилобіти (мал. 136). З'являються представники всіх відомих класів молюсків - брюхоногие, двостулкові, головоногие. Останні мали зовнішню раковину й приблизно були бен-тосными формами.

У цей період жили представники 8 класів типу иглокожих (зараз нараховують 6 класів цих тварин). Вони були винятково морськими мешканцями із променевий, рідше - двосторонньою симетрією; мали кістяк з карбонату кальцію, вторинною порожниною тіла й особою водно-судинною системою, що служить для пересування, захоплення їжі й подиху (мал. 137). Уважають, що иглокожие відбулися від загальних з хордовими предків. У кембрійському періоді з'являються перші хордові, що загалом нагадують сучасного ланцетника; а наприкінці періоду - і представники хребетних - безщелепні, розквіт яких доводиться на наступний (ордовикский) період. Ордовикский період окончился близько 440 млн років тому. У морях досягли великої видової розмаїтості головоногие, конусоподібні раковини деяких з них досягали 9 м довжини. Відомо близько 20 класів иглокожих, серед яких також були гігантські форми - морські лілії довжиною до 20 м. З'являються різноманітні коралові поліпи, що стали основними рифообразователями. Життя освоїло прісні водойми, де росли зелені водорості, жили різноманітні ракоподібну й саму великі за всю історію Землі членистоногие - эврип-териды. Ці хижаки досягали 2 м довжини (мал. 138).

В цей час відбулася широка адаптивна радіація безщелепних хребетних - щиткових (мал. 139). Вони володіли обтічної (рыбообразной) формою тіла, непарними, а іноді й парними плавцями й хрящовим кістяком. Більшість із

вони зовні було захищено щитками з кісткової тканини, що часто зливалися в суцільний панцир. У них не було зябрових дуг і щелеп; органами подиху були зяброві мішки, як у сучасних міног. Довжина тіла цих тварин становила від декількох сантиметрів до метра. Щиткові жили в основному в прісних водоймах; приблизно харчувалися дрібними планктонами й залишками організмів.

Поиск по сайту: