|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
БІОЦЕНОЗ І ЙОГО СТРУКТУРАЗгадаєте! Що таке ярусность? Які організми називають автотрофами, а які - гетеротрофами? Біоценоз і його характеристики. Популяції різних видів існують у природі не обособленно, а зв'язані між собою. Завдяки цьому формуються співтовариства - певні сукупності популяцій різних видів, тісно взаємозалежних між собою. Кожний вид може існувати у формі популяцій тільки завдяки зв'язкам з популяціями інших видів. У результаті цих взаємозв'язків між видами, що населяють ділянка місцевості з однорідними умовами існування, формуються біоценози. Біоценоз (від греч. биос - життя й койнос - загальний) - співтовариство взаємозалежних між собою популяцій організмів різних видів, що населяють ділянку місцевості з однорідними умовами перебування. Це поняття запропонував наприкінці XIX ст. німецький учений Карл Мебиус. Основу біоценозів становлять фотосинтезуючі організми (переважно зелені рослини). Рослинні співтовариства - фітоценози (від греч. фитон - рослина й койнос), визначають границі біоценозів (напр., біоценоз соснового лісу, ковилового степу). Водні біоценози розташовані в однорідних ділянках водойм (напр., біоценози приливно-отливной зони). Кожний біоценоз характеризується певною видовою розмаїтістю, біомасою, продуктивністю, щільністю видових популяцій, площею або обсягом, які він займає. Видова розмаїтість біоценозу визначається кількістю видів, популяції яких входять у його склад. Існують біоценози з незначним (пустелі, тундра) і богатым (тропічні ліси, коралові рифи) видовою розмаїтістю. Видова розмаїтість залежить від тривалості існування біоценозу: у процесі його становлення й розвитку видова розмаїтість, як правило, збільшується. Види, що входять до складу біоценозу, мають різну чисельність. Найбільш численні види називають домінуючими. Домінуючі види визначають характер біоценозу в цілому (напр., види ковили в ковиловому степу, дуб і граб у дубово-грабовому лісі). Є види, що створюють необхідні умови для існування інших і граючу провідну роль у структурі й функціонуванні біоценозу. Наприклад, сосна звичайна, здатна поселятися на пісках, створює умови для поселення й інших видів рослин. Біомаса біоценозу - сумарна маса особин різних видів у перерахунку на одиницю площі або обсягу. Кожний біоценоз характеризується певною продуктивністю - біомасою, створеної за одиницю часу. Розрізняють продуктивність первинну й вторинну. Первинна продуктивність - це біомаса, створена за одиницю часу автотроф-ными організмами, вторинна - гетеротрофними. Кожний біоценоз характеризується певною структурою: видовий, просторової, екологічної. Видова структура обумовлена як видовою розмаїтістю, так і співвідношенням чисельності й щільності популяцій окремих видів. Просторова структура визначається, у першу чергу, просторовим розташуванням різних видів рослин - ярусностъю. Розрізняють ярусность надземну (певне розташування надземних частин різних видів рослин) (мал. 101) і підземну (відповідно, кореневих систем). Надземна ярусность знижує в біоценозі конкуренцію рослин за світло: верхні яруси займають, як правило, світлолюбні види, а нижні - тіньовитривалі й тіньолюбні. Ярусне расположе- ние рослин впливає також і на просторове распс гожение популяцій тварин, які трофически або простр шствен-но пов'язані з рослинністю. Екологічна структура біоценозу визначається з відношенням популяцій різних екологічних груп органи мов (їхніх життєвих форм). Як ви пам'ятаєте, по типі харчування всі організми ділять на автотрофи, гетеротрофы й миксотрофы. Миксо-трофы (від греч. миксис - змішання й трофе - їжа) - організми, які здатні, як автотрофи синтезувати органічні сполуки з неорганічних і як гетеротрофы споживати готові органічні речовини. До миксотрофам відносять эвглену зелену, хламідомонаду й ін. організми. Серед гетеротрофов виділяють сапротрофов, хижаків, паразитів, фітофагів і ін. організми. Сапротрофы - організми, що харчуються залишками інших організмів або продуктами їхньої життєдіяльності. Хижаки - організми (в основному, тварини), що полюють на представників інших видів. При цьому вони ловлять, умерщвляют і поїдають свій видобуток. На відміну від хижаків паразити тривалий час використають організм хазяїна як середовище перебування й джерело харчування, покладаючи на нього регуляцію своїх відносин із зовнішньої (стосовно організму хазяїна) середовищем. Організми, що харчуються рослинами (напр., гусениці метеликів, павутинні кліщі, зайці), називають фітофагами (від греч. фитон - рослина й фагос - поїдати). Гетеротрофні організми, здатні харчуватися різної по походженню їжею, називають полифагами (від греч. поліс - численний і фагос). Наприклад, бурий ведмідь харчується і як хижак, і як фітофаг; широкий спектр кормів і в таких тварин, як кабан, сірий пацюк, рудий тарган і ін. ВЫВОДЫ Співтовариства взаємодіючих між собою популяцій організмів різних видів, що населяють територію з однорідними умовами існування, утворять біоценози. Біоценози характеризуються певною видовою розмаїтістю, біомасою, продуктивністю, просторовою й екологічною структурою. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |