АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ПОПУЛЯЦИОННЫЕ ВОЛЬ I

Читайте также:
  1. Популяционные, экологические и эволюционные проблемы трофологии. Биосфера как трофосфера
  2. Элементарные факторы эволюции (мутационный процесс, популяционные волны, изоляция, естественный отбор). Роль естественного отбора.

Згадаєте! Що таке популяционные хвилі?

Популяционные хвилі. Чисельність і щільність популяцій, що живуть навіть у стабільних умовах, можуть періодично або неперіодично змінюватися під впливом різноманітних факторів. Ви вже знаєте, що коливання чисельності популяцій одержали назву популяционных хвиль, або хвиль життя {мал. 97).

Популяционные хвилі можуть бути сезонними або несезонними. Сезонні популяционные хвилі обумовлені особливостями життєвих циклів організмів або сезонних змін кліматичних факторів. Так, у середовищі перебування із чітко вираженими сезонними змінами умов перебування, розмноження організмів, як правило, доводиться на сприятливий період року, а в несприятливі, навпаки, спостерігається підвищена смертність організмів, особливо видів з нетривалим періодом життя. Наприклад, періоди розмноження комах доводяться на кінець весни - літо, а наприкінці осіни й узимку значна частина цих особин популяції гине.

Несезонні популяционные хвилі можуть бути викликані зміною інтенсивності дії різних екологічних факторів: абиотических, биотических, антропогенних (напр., ма-

правленные протягом тривалого историчесз ого періоду зміни кліматичних факторів, інтенсивне в яяние хижаків або паразитів, господарська діяльність ч ювека).

i чисельності популяцій. Ви знаєте, що чисельність популяції залежить від рівня народжуваності до:мертности особин. Якщо інтенсивність народжуваності перевищить мертность, то приріст популяції буде позитивним, якщо ж навпаки - негативним. Якщо приріст популяції тривалий час буде залишатися негативним, то це може стати причиною її зникнення.

Народжуваність і смертність особин популяції залежить від безлічі факторів, у першу чергу від ресурсів, необхідних для її нормального функціонування (наявність їжі, води, місць гніздування). Дуже важливим показником стану популяції є її щільність. При низької щільності популяції, коли є зайві ресурси, необхідні для існування, народжуваність буде перевищувати смертність, при занадто високої - навпаки. Надмірний ріст щільності популяції приводить до виснаження ресурсів середовища перебування й тому є негативним явищем. Різке зниження щільності популяції є сигналом для застосування мер по її охороні.

Теоретично для кожного комплексу умов перебування існує певна оптимальна щільність популяції того або іншого виду, при якій народжуваність і смертність будуть урівноважувати один одного. У цьому випадку не спостерігається ні росту, ні скорочення чисельності особин популяції. Такий урівноважений стан популяції відповідає поняттю ємності середовища перебування. Ємність середовища перебування - це її можливість забезпечити нормальну життєдіяльність певній кількості особин популяції без помітних порушень у навколишнім середовищі. При цьому рівень споживання ресурсів повинен урівноважуватися їхнім поновленням. Як тільки щільність популяції стає вище або нижче певного рівня, у ній виникають процеси саморегуляції, що приводять цей показник у відповідність із ємністю середовища перебування й проявляються у виді популяционных хвиль.

Щільність популяцій залежить і від змін інтенсивності дії кліматичних факторів. Популяції рослин і тварин, що мають тривалий період індивідуального розвитку, як правило, характеризуються відносно повільними темпами розмноження й порівняно слабкою чутливістю до змін кліматичних факторів. Зміни чисельності популяцій таких видів значно розтягнуті в часі: періоди росту чисельності і її спаду спостерігаються раз у кілька років. Так, дослідження змін чисельності популяцій рисі показали, що її максимуми спостерігаються приблизно раз в 10 років і пов'язані зі зростанням чисельності популяцій зайця, що служить для рисі основною кормовою базою (мал. 98).

Організми з нетривалими періодами індивідуального розвитку, як правило, здатні до інтенсивного розмноження. Тому вони більше чутливі до змін умов перебування і їхня чисельність може значно змінюватися на нетривалому відрізку часу.

На зміни чисельності популяцій також впливають і взаємозв'язку з популяціями інших видів. Так, чисельність популяцій паразитів залежить від чисельності популяцій їхніх хазяїв, популяцій хижаків - популяцій жертви й т.д. (мал. 98).

Регуляція чисельності популяцій тварин, особливо гуртових комах, може здійснюватися й завдяки суспільному поводженню. Так, у популяціях таких тварин у розмноженні можуть брати участь не всі особини, а тільки частина їх. Наприклад, у медоносних бджіл, джмелів, мурах у розмноженні бере участь тільки одна самка - цариця, а робітники особини (недорозвинені самки) до розмноження не здатні.

Регуляція щільності популяцій тварин проявляється й у територіальному поводженні тварин. Наприклад, у деяких ссавців тварин (бурих ведмедів, тигрів, зубрів) окремі особини або родини займають певні ділянки, які вони мітять за допомогою пахучих речовин або подряпин на стовбурах дерев і охороняють від інших особин виду. Завдяки

цьому щільність популяції визначається кількістю ділянок, придатних для перебування.

Регуляції чисельності популяцій тварин сприяють і фізіологічні процеси, зокрема стресове поводження. Воно може спостерігатися в тих випадках, коли щільність популяції перевищить деякий рівень. У таких випадках в особин спостерігаються затримка росту, полового дозрівання, підвищена агресивність, поїдання особин свого виду (канібалізм). У статевозрілих особин стресовий стан приводить до блокування полової функції.

Избежать перенаселеності в популяції допомагає розселення (мал. 99, 100). При перевищенні певного критичного рівня щільності популяції частина особин мігрує на незайняті території або в інші популяції з низькою щільністю. Особливо інтенсивне розселення спостерігається в роки масового розмноження організмів. Наприклад, перелітна сарана в роки масового розмноження утворить численні зграї, здатні переміщатися на значні відстані й знищувати на своєму шляху всю рослинність.

Гомеостаз популяцій. Внаслідок тривалого пристосування до умов перебування у видів виробилися різноманітні механізми, що дозволяють уникати необмеженого росту чисельності й, отже, перенаселення й виснаження ресурсів

середовища перебування. Вони сприяють підтримці щільності популяції на відносно постійному рівні, особливо у видів із тривалими періодами індивідуального розвитку. Підтримка чисельності популяції на певному рівні, оптимальному для даного середовища перебування, називається гомеостазом популяції. На гомеостаз популяції впливають абиотические фактори, а також міжвидові й внутрішньовидові взаємозв'язки.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.008 сек.)