АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
|
Оцінювання персоналу
Оцінка персоналу— це необхідний засіб пізнання якісного стану трудового потенціалу підпр-ва, його сильних та слабких сторін. Оцінка якостей прац-ка—це регулярна характ-ка керівником своїх підлеглих з погляду як досягнутих ними рез-тів, так і того, завдяки чому вони досягнуті і як можуть бути поліпшені. Основні цілі оцінки персоналу: — оцінка потенційних здібностей і можливостей прац-ків; — оцінка потреб у підвищенні кваліфікації та подальшому вдосконаленні прац-ків; — оцінка результатів трудової дія-ті; — поліпшення управління дія-тю підпр-ва. Оцінка персоналу виконує такі основні функції: — адміністративну, яка полягає в прийнятті кадрових рішень на об’єктивній і регулярній основі (розстановка, просування, оплата праці), — інформаційну — забезпечення керівників необхідними даними про роботу їхніх підлеглих, а також працівників підприємства щодо їхніх позитивних якостей та недоліків; — мотиваційну, яка дає змогу орієнтувати працівників на поліпшення трудової дія-ті в необхідному для керівництва підпр-ва напрямку. Оцінка працівника у найповнішому її вигляді охоплює дві сфери його дія-ті — поточну та перспективну. Під час аналізу поточної дія-ті акцент робиться на тому, як працівник справляється з своєю роботою. Перспективна дія-ть, що регламентується рішеннями про розстановку, просування і підготовку прац-ків з метою формування їхнього трудового потенціалу, вимагає оцінки здібностей, мотивацій та особистих якостей, що дозволяє прогнозувати потенційні можливості. Об’єктивна оцінка ґрунтується на розв’язанні чотирьох основних питань: — визначенні суб’єктивних критеріїв оцінки персоналу; — пошуку чинників, що конкретизують кожний з критеріїв; — виявленні методів, що кількісно з допомогою показників виражають кожний із чинників і загальну сукупність їх; — оптимізації процедури оцінки. Критерії оцінки — це основні вимоги, що їм повинен відповідати працівник, вони виражають лише загальні вимоги до працівників і потребують конкретизації. Виділяють 5 основних критеріїв оцінки: — кількість праці; —якість праці; —ставлення до роботи; — старанність у роботі; — готовність до співроб-ва всередині підпр-ва. Процедура оцінювання повинна відповідати таким принципам: — об’єктивність, яка полягає в точності початкових даних і достовірності рез-тів; — оперативність; — гласність, яка виявляється в широкому ознайомленні всіх працівників із порядком і методами проведення оцінювання і в доведенні результатів цього закону до всіх зацікавлених сторін; — простота, чіткість і доступність; — результативність. Суб ‘єкт оцінювання — це особа чи група осіб, яким надано право проводити процедуру оцінювання. Об’єкти оцінювання: окремі категорії працівників (робітники, спеціалісти, керівники).
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | Поиск по сайту:
|