Методи протидії інформаційно-психологічному впливу

У попередній частині було розглянуто поняття інформаційно-психологічного протиборства, його основи, теоретичні та методологічні засади. З розглянутого видно, яке важливе місце посідає протидія інформаційно-психологічному впливу противника.

Інформаційно - психологічна протидія – це комплекс заходів стосовно прогнозування, профілактики та зриву інформаційно-психологічного впливу противника, нейтралізації його намагань дезінформувати та деморалізувати особовий склад наших військ (сил), дезорганізувати його бойову діяльність.

Тому головною метою інформаційно-психологічної протидії є:

- підтримка високого морально - психологічного стану особового складу своїх військ;

- попередження і нейтралізація негативного впливу противника на військовослужбовців.

Існують певні особливості інформаційно-психологічного впливу противникана сучасному етапі, від знання яких залежить успіх проведення протидії:

v Інформаційно-психологічний вплив при підготовці до розв’язання війни починається, як правило, заздалегідь, за декілька неділь, місяців і навіть років до початку повномасштабних бойових дій. У зоні Перської затоки – більше, ніж за 5 місяців, в Югославії – більш ніж за рік, у Гренаді – за 3 роки до нанесення головного удару.

v Використання в більш широких масштабах ефіру і друкованої продукції. Під час Другої світової війни англо-американські війська для залистування противника використали 8 млн. листівок, США стільки ж використали за один рік війни у В’єтнамі, а за час війни у Перській затоці – за 3 неділі, серед іракських військ і населення – 15 млн. листівок. За останні 5 років перебування радянських військ в Афганістані з 1984 по 1989 р. обсяг радіомовлення проти радянських військ збільшився у 30 раз і склав 110 годин на добу

v Залучення нової сфери – космосу і телебачення. У війні проти Іраку були задіяні всі військово-космічні сили країн Заходу, в тому числі 60 штучних супутників Землі. Це дозволило динамічно та оперативно отримувати необхідну інформацію. Солдати багатонаціональних сил могли переглядати свої улюблені програми, люди в усьому світі достатньо докладно побачили життя і війну цих солдатів. Вперше у світі хід війни був показаний до найменших подробиць. Стало ясно, що телебачення дозволяє налаштувати світове співтовариство та його думку в певному руслі, створити у телеглядачів ілюзію присутності в тих подіях, які показані на екрані. 90% телеглядачів вірили тому, що показували на екрані.

v На сучасному етапі будуть широко використовуватись блокування, придушення, знищення, захоплення пунктів управління, збору, обробки та розповсюдження інформації, затримка її проходження, створення на території противника підпільних радіостанцій, розповсюдження серед військ і населення противника радіоприймачів з фіксованими частотами.

v Розповсюдження дезінформації в широких масштабах на всіх рівнях і введення противника в оману відносно початку бойових дій.

v Використання релігії і релігійних звернень до почуттів радянських військовослужбовців в Афганістані, перш за все, до корінних жителів республік Середньої Азії. В цих випадках головним аргументом був заклик до солдатів-мусульман приєднуватись до моджахедів для захисту ісламу, і тоді після смерті Аллах дасть їм місце в раю. Це змусило керівництво СРСР надіслати директиву у війська про заборону направлення у склад обмеженого контингенту РА в ДРА солдатів-мусульман. В Афганістані противник використав проти радянських військ нову зброю – розповсюдження наркотичних речовин серед особового складу 40 армії.

Усі ці особливості інформаційно-психологічного протиборства у війнах та збройних конфліктах повинні ретельно враховуватись при організації та внесенні корегувань у протидію інформаційно-психологічному впливу противника.

На думку багатьох західних спеціалістів, до інформаційно - психологічної протидії висувається ряд вимог. Вона повинна бути:

- упереджувальною;

- мобільною;

- гнучкою;

- активною.

Крім того, вона повинна виконувати наступні функції:

- техніко - захисну;

- інформаційно - роз'яснювальну;

- політико - орієнтуючу;

- об'єднувальну;

- виховну;

- нейтралізуючу.

Виконати ці функції протидії інформаційно-психологічному впливу можна, лише виконавши наступні завдання, які покладаються на командирів, штаби й органи з гуманітарних питань:

1) визначення морально-ціннісних постанов військово-службовців і факторів бойової, соціально-політичної і психологічної обстановки, які можуть бути використані противником для інформаційно-психологічного впливу на наші війська; організація роботи щодо усунення несприятливих факторів;

2) виявлення сил і засобів психологічних операцій противника, їх бойових можливостей, порядку їх використання, характеру спрямованості інформаційно-психологічного впливу противника, його мети і можливих наслідків;

3) попередження розповсюдження чуток, дезінформації, ознайомлення військовослужбовців з методами дій, сил і засобів психологічних операцій противника, своєчасне інформування особового складу про появу диверсантів;

4) своєчасне збирання та ліквідація листівок та інших дезінформуючих документів противника, припинення індивідуального використання воїнами радіоприймачів;

5) організація роботи з воїнами, які схильні до навіювання, забезпечення високої пильності, введення суворого контролю в підрозділах зв'язку;

6) використання негативних заходів для припинення віщання (знищення, придушення) гучномовних радіостанцій противника, залучити для цього засоби розвідки, радіоелектронної боротьби, артилерії та авіації;

7) організація співробітництва з питань проведення заходів протидії інформаційно-психологічному впливу противника з державними і місцевими органами влади, правоохоронними органами, творчими, громадськими, релігійними організаціями, засобами масової інформації.

Тепер настає час розглянути способи протидії інформаційно - психологічному впливу противника.

Ця протидія повинна спиратися на різні способи, які можна поділити на:

- силові;

- інтелектуальні;

- комбіновані.

До силових способів протидії слід віднести розвідку, цілезнаходження й ураження об'єктів інформаційно-психологічного протиборства противника авіацією, ракетним та артилерійським вогнем, придушення його, передача засобами радіоелектронної боротьби та ін. За допомогою цього засобу ми дістаємо перемогу в кількості розповсюджуваної інформації.

Згідно з проведеною у першому розділі класифікацією психологічні операції проводяться на тактичному, оперативному, стратегічному рівнях.

Тому і протидію психологічним операціям противника слід проводити на відповідних рівнях. При організації протидії на будь-якому рівні одним із завдань є запобігання проникненню в психіку воїнів і населення руйнівних психологічних установок. Для цього з ними проводиться цілеспрямована робота щодо їх морально-психологічного загартування з метою створення такого морально-психологічного стереотипу, який нейтралізував би будь-який вплив противника, не залишаючи йому найменшого шансу на успіх. Крім цього, проводяться заходи зі зриву психологічних операцій противника. Це досягається доброю організацією та комплексним використанням силових та інтелектуальних способів протидії.

При організації й проведенні інформаційно-психологічної протидії необхідно завжди оперативно реагувати на ту чи іншу подію, яка може мати вплив на її результати. В настанові ЗС США про проведення психологічних операцій відносно цього сказано: «Потрібно діяти або швидко, або взагалі не реагувати на події». Одним словом, якщо подія «вигідна» для пропаганди – потрібно подати її швидко, емоційно, сенсаційно і в потрібному руслі, якщо «невигідна» – замовчати або відвернути від неї увагу.

Виходячи з вище розглянутих завдань, організація інформаційно-психологічної протидії включає напрямки:

- підтримання високого рівня морально-психологічної стійкості особового складу до інформаційно-психологічного впливу противника, формування готовності в особового складу Збройних Сил, населення до збройного захисту країни;

- розвідка, вивчення, аналіз і прогнозування можливих напрямків, форм, методів і способів застосування противником сил і засобів психологічних операцій;

- прогнозування та профілактика інформаційно-психологічного впливу противника на стратегічному, оперативному та тактичному рівнях;

- цілеспрямоване вивчення соціально-політичної та морально-психологічної обстановки в регіоні, районі дислокації частини (районі ведення бойових дій) і на театрі воєнних дій, виявлення негативних чинників, які можуть бути застосовані противником для інформаційно-психологічного впливу на наші війська, та нейтралізація їх негативного впливу;

- вивчення індивідуально-психологічних особливостей особового складу, виявлення осіб, які можуть негативно впливати на морально-психологічний стан особового складу, й їх нейтралізація;

- розвідка, виявлення сил і засобів психологічних операцій противника, матеріалів інформаційно-психологічного впливу на наші війська та своєчасне їх придушення, знищення;

- організація планового, цілеспрямованого інформування особового складу.

У роботі щодо організації й здійснення протидії інформаційно-психологічному впливу противника можна умовно виділити три складові:

1. Прогнозування інформаційно-психологічного впливу противника.

2. Профілактика негативних наслідків.

3. Зрив психологічних акцій противника.

Здійснюючи прогнозування психологічних операцій, командири, їх заступники з виховної та соціально-психологічної роботи, військові психологи повинні оцінити, які сили і засоби психологічного впливу можуть бути використані противником проти частини (з’єднання).

Можна передбачити, що наші частини і підрозділи, які вирішуватимуть головні завдання, обов’язково підпадуть під масовий психологічний вплив противника. Райони зосередження, шляхи висування, бойові позиції будуть щільно залистовуватися, підпадати під радіомовлення. А війська, які будуть знаходитись в обороні, потраплять у зону активного гучномовлення. Крім того, як показує досвід бойових дій в Кореї, В'єтнамі, Афганістані, в населених пунктах, на маршрутах руху військ можливе розкидання міні-радіоприймачів у протиударній упаковці, налаштованих на частоту віщання станцій органів психологічних операцій противника, авторучок, запальничок та інших предметів із відповідною інформацією, а нерідко і з вибуховими пристроями.

Важливим моментом прогнозування є визначення можливої тактики психологічних операцій противника з метою упередження, зниження їх ефективності або нейтралізації. Наприклад, із погляду військових психологів США, найбільший негативний вплив на моральний дух військ наносять такі фактори, як небезпека, дискомфорт, недостатнє харчування, відсутність бойового досвіду та негативне відношення до цілей і дій керівництва, незадоволення командуванням та ін. Відповідно, саме ці явища будуть експлуатуватись у процесі інформаційно-психологічного впливу на наших військово-службовців. Необхідно передбачити можливий ступінь уразливості наших військ перед пропагандою і психологічними діями противника, виявити групи й окремих воїнів, які найбільше можуть бути деморалізовані.

В інтересах профілактики ефективного інформаційно-психологічного впливу противника слід особливу увагу приділяти роз'ясненню військовослужбовцям справжніх цілей, завдань, тематики, форм, методів, технічних засобів проведення психологічних операцій. Як показує досвід, якісний профілактичний ефект дає ознайомлення військовослужбовців з конкретними фактами, що свідчать про витончені прийоми, методи і наслідки психологічних операцій.

Попередження ефективного спрацьовування психологічних операцій противника передбачає надійне перекриття каналів інформаційно-психологічного впливу на особовий склад. Тут важливо тримати під постійним контролем людей, чия діяльність пов’зана з прийомом і передачею інформації (посильних, зв'язківців та інших). Вони можуть стати спочатку об'єктами, а потім і передатною ділянкою дезінформації. Практика показує, що в бойових умовах шкідливо дозволяти військовослужбовцям мати особисті радіоприймачі. Щоправда, американським військовим керівникам у ході операції «Буря в пустелі» вдалось забезпечити війська тисячами мініатюрних радіоприймачів із фіксованими частотами, що, навпаки, посилило їх захищеність від пропагандистських акцій Іраку.

Досвід Великої Вітчизняної війни, бойових дій в Афганістані підтвердив необхідність призначення в кожному підрозділі відповідальних осіб, а в частинах – спеціальних команд зі збору і знищення листівок противника. Закордонні фахівці вважають листівки найбільш ефективним засобом інформаційно-психологічного впливу на людей. Тому закриття цього каналу впливу на воїнів дозволить суттєво знизити ефективність інформаційно-психологічного впливу противника.

Особливу увагу командири і військові психологи повинні приділяти військовослужбовцям, найбільш нестійким до психологічного впливу. До них можна віднести людей з помітною нервово-психологічною нестійкістю, з високою психосоматичною провідністю, з високим рівнем тривожності, які у складних ситуаціях нерідко стають індукторами паніки.

Ефективним способом попередження негативних наслідків у цьому випадку є: призначення наставників із числа досвідчених, психологічно стійких солдатів до військовослужбовців, потенційно підпадаючих під психічний вплив противника, з метою надання психологічної підтримки; включення останніх у «трійки» і «п'ятірки» воїнів, націлених на проведення конкретних завдань, проведення з ними індивідуальної роботи, навчання їх прийомам психологічної саморегуляції та ін.

Зниженню ефективності психологічних акцій противника буде сприяти безперервне, об'єктивне, психологічно доцільно структуроване бойове і суспільно-політичне інформування військовослужбовців.

Пам'ятаючи про специфіку дії психологічних механізмів сприйняття людиною інформації (ефектах першості, авторитету, покладання відповідальності та ін.), командирам необхідно упереджувати противника в інформуванні своїх підлеглих про військово-політичні та бойові події, зміни в обстановці, активно залучати до цього фахівців (психологів, народознавців, перекладачів зі знанням культури, побуту, національного характеру противника та інших), свідків подій (біженці, в минулому військовополонені, воїни, які вже брали участь у боях з противником, які знають його тактику дій), своєчасно роз'яснювати причину невдач чи прорахунків.

Така робота призвана сформувати у воїнів негативне відношення до всього того, що робиться противником. При цьому не можна забувати про те, що не всяка дія противника потребує механічного заперечення, викриття. Частина його пропагандистсько-агітаційних матеріалів може використовуватись у контрпропагандистських цілях, частина – просто проігнорована.

Досвід бойових дій вчить, що зриву інформаційно-психологічного впливу противника служить і рішуче позбавлення від військовослужбовців, підрозділів, а іноді і частин, які підпали під деморалізацію, які являються джерелом невпевненості, розкладаючих чуток, паніки, тобто локалізація негативних психологічних явищ. А це, в свою чергу, потребує здійснення безперервного контролю індивідуальних і групових думок і настроїв військовослужбовців у зв'язку з інформаційно-психологічним впливом противника і надання цілеспрямованого підтримуючого і мобілізуючого впливу на них.

При проведенні інформаційно-психологічної протидії використовуються різні методи, у залежності від напрямків роботи, яка проводиться з наступними цілями:

1. Надійним засобом навіювання виступає метод «мозкової атаки», який спрямований на масовий психологічний тиск, внесення необхідних психологічних установок ненависті до ворога через цілеспрямовану систему подання інформації спеціального змісту при відповідному емоційному супроводі.

2. Для формування морально-психологічної готовності особового складу застосовують метод «психологічного зараження», який має важливий вплив на поведінку. Зараження є продуктом психічної діяльності на рівні підсвідомості. Воно застосовується для створення бойової напруги, психозу перед атакою, впевненості в бою тощо.

Для зараження можна використати метод образів, який полягає у створенні психологічного впливу на свідомість воїнів через формування системи образів поведінки в бою, прояву своєї ненависті, відношення до ворога.

4. Певні позитивні результати впливу на психіку дає використання методу демонстрації. Він полягає у відтворенні «психологічної» панорами бою або його конкретних елементів.

5. Метод психологічного контрасту полягає в різній зміні енергетичного (емоціонального) рівня подання інформації. В ньому чергується спокійний тон із сильними емоційними сплесками.

6. Метод психологічних ефектів спрямований на внесення часткових, дозованих змін у психіку воїнів.

7. Метод чуток полягає в розповсюдженні інформації певного змісту, що має значний вплив на комплекс «підсвідомість - свідомість».

При організації роботи з контролю за негативними психічними настроями серед військовослужбовців широко застосовується весь обсяг методів психології:

- спостереження – систематичне цілеспрямоване сприйняття стилю поведінки військовослужбовців, їх настроїв, розмов, думок, зовнішнього стану (на основі міміки) тощо.

Крім прямого, використовується опосередковане спостереження (через інших осіб, які безпосередньо знаходяться в контакті з одним або групою військовослужбовців). Психологу дає певну психологічну інформацію метод аналізу результатів діяльності, бліц-опитування та ін.

Ефективним засобом підтримки морально-психологічної рівноваги, подолання стресів і прихованих страхів є використання можливостей пункту психологічної реабілітації (ПСХР) та релігії.

Велике значення має відображення ходу бойових дій у засобах масової інформації. Військові засоби масової інформації є розгалуженою і достатньо гнучкою системою, котра має виконувати інформаційну, виховну і освітню функції, об'єднувати особовий склад навколо ідеї відданості народу України, формувати певні орієнтири у процесі вирішення завдань повсякденної діяльності військ. Через них має здійснюватись постійний ідейно-психологічний вплив на конкретні аудиторії військовослужбовців.

У ЗС України існує ряд проблем, які перешкоджають проведенню інформаційно-психологічної протидії і потребують свого вирішення.

1. Негативні зміни відбуваються в якісних характеристиках особового складу: бездуховність, зневага до інтересів держави і суспільства, схильність до накопичення, пияцтва, наркоманії, відмова від військової служби, слабкий стан здоров'я, низький інтелектуальний рівень, падіння рівня освіти, досвід перебування у кримінальних структурах. Все це створює сприятливі умови для негативного впливу противника.

2. Обмаль фахівців, здатних на високому професійному рівні вирішувати складні і відповідальні завдання протидії інформаційно-психологічній експансії. Цих фахівців ніхто не готовить.

3. Відсутність літератури, методичних розробок, будь-якого досвіду в офіцерського складу, недостатнє використання досвіду, накопиченого в період Великої Вітчизняної війни, бойових дій в Афганістані і миротворчих акцій в Югославії. Застаріла матеріальна база. Штатна структура органів з гуманітарних питань слабо зорієнтована на цю роботу. Негативно на морально-психологічний стан особового складу впливає соціально-психологічна напруга у військових колективах з добре відомих нам причин: недостатнє фінансування діяльності військ, низька матеріально-побутова забезпеченість та ін. Слабо висвітлює цю проблему наша військова преса.

Усе це негативно впливає на організацію дієвої інформаційно-психологічної протидії.

Робота командирів, штабів, органів з виховної та соціально-психологічної роботи щодо організації інформаційно-психологічної протидії негативному впливу противника в основних видах застосування підрозділів

Протидія інформаційно-психологічному впливу противника здійснюється у всіх видах підготовки та на етапах ведення бойових дій.

Інформаційно-психологічна протидія при проведенні маршу:

I етап - прогнозування інформаційно-психологічного впливу противника.

Аналіз соціально-політичної обстановки в регіоні (районі) бойових дій із метою виявлення чинників, які можуть ускладнити виконання бойового завдання і можуть бути використані противником в інтересах проведення інформаційно-психологічного впливу.

Вивчення морально-психологічного стану особового складу своїх військ, виявлення осіб чи груп військовослужбовців, які найбільш піддаються інформаційно-психологічному впливу, вивчення їх особливостей.

Розвідка, виявлення наявних у противника сил і засобів психологічних операцій, їх розташування, можливих районів залистування та розкидання інших матеріалів інформаційно-психологічного впливу противника, визначення можливої символіки та тематики психологічних операцій противника.

II етап – профілактика негативних наслідків.

Нейтралізація, локалізація соціально-політичних факторів, які можуть бути використані противником для проведення інформаційно-психологічного впливу.

Нейтралізація військовослужбовців (груп), які найбільш уразливі до інформаційно-психологічного впливу противника, носіїв панічних настроїв, прикріплення їх до найбільш психологічно стійких воїнів.

Доведення до військовослужбовців сильних і слабких сторін противника, можливих форм і методів психологічних операцій противника.

Роз'яснення кожному воїну справедливого характеру війни з нашого боку і агресивних, загарбницьких зазіхань з боку противника.

Замаскована та скрита підготовка військ до проведення маршу, розповсюдження дезінформації щодо характеру дій, що плануються.

Виявлення та нейтралізація ворожих агентів та їх помічників серед особового складу, які розповсюджують чутки, плітки, панічні настрої.

Інструктаж зв'язківців щодо заборони несанкціонованого прослуховування ефіру.

Інструктаж командирів розвідувальних груп, авангарду, передових частин про необхідність виявлення районів залистування, розповсюдження інших матеріалів інформаційно-психологічного впливу противника, їх локалізація та повідомлення про них старшому начальнику.

Проведення підрозділами радіотехнічної розвідки і радіоелектронної боротьби, виявлення випадків транслювання радіостанцій противника, аналіз змісту повідомлень, що передаються, та їх радіоелектронне пригнічення.

III етап – зрив психологічних акцій противника.

Вилучення у військовослужбовців усіх радіоприймачів, які знаходяться в їх особистому розпорядженні.

Нарощування морально-психологічного потенціалу військ.

Оперативне проведення всіх видів інформування: суспільно-політичного, бойового та технічного, швидке реагування на всі події.

Виховання у військовослужбовців твердої переконаності в правильності розпоряджень і наказів керівництва держави і командування.

Виявлення, локалізація районів розповсюдження пропагандистських матеріалів противника, аналіз їх і після цього знищення.

Бесіди з військовослужбовцями на привалах, інформування.

Контроль за радіоефіром, підтримання режиму радіомовлення, прихованості зв'язку.

Контроль за використанням військовослужбовцями штатних засобів радіозв’язку.

Випуск на привалах інформаційних листівок, блискавок, бойових аркушів.

Проведення експрес-оцінки морально-психологічного стану особового складу.

Виявлення та нейтралізація панічно налаштованих військовослужбовців, надання їм психологічної допомоги.

Велику увагу при проведенні протидії інформаційно-психологічному впливу противника слід приділяти швидкому реагуванню на перебіг подій, своєчасному доведенню інформації до особового складу, пам’ятаючи про ефект першості. Він полягає в тому, що перше повідомлення про будь-яку подію спричиняє сильніший вплив, ніж подальші. Друга інформація буде засвоєна лише тоді, коли вдасться замінити вже сформовану позицію людину, що набагато складніше. Тому важливим принципом і є оперативність інформування.

Слід пам’ятати, що перші два етапи проводяться при підготовці до проведення маршу, а третій – як у ході підготовки, так і в ході маршу.

Інформаційно-психологічна протидія в обороні включає в себе ті самі пункти, що і при проведенні протидії інформаційно-психологічному впливу противника під час маршу і, крім того, додається ряд інших пунктів. Це обумовлено особливостями у сприйнятті й оцінюванні оборони, які можуть виникнути у свідомості окремих воїнів:

- вона оцінюється військовослужбовцями суб’єктивно як наслідок переваги противника;

- перехід до оборони пов’язується у свідомості військовослужбовців із втратою бойової ініціативи;

- тривала оборона може призвести до зростання недовіри до своїх сил, можливостей, компетентності командного складу, до зниження авторитету командирів;

- зниження чи придушення морально-психологічного стану особового складу, поява настрою незадоволення, зниження військової дисципліни;

- підвищення впливовості чуток, інформаційно-психо-логічних акцій противника;

- небезпека бойових умов в обороні може сприяти паніці і відходу з бойових позицій.

I етап – прогнозування інформаційно-психологічного впливу противника.

Знаходження в обороні дозволяє мати час на конкретне визначення можливої тематики і символіки психологічних операцій противника, районів зосередження підрозділів ПсО противника, маршрутів їх висування, найбільш імовірних позицій для установок (станцій) гучномовлення. Визначення артилерійських (ракетних) дивізіонів противника, що можуть бути застосовані для ведення вогню агітаційними снарядами. Визначити наявність і можливість використання противником повітряних куль для розповсюдження пропагандистських матеріалів.

II етап – профілактика негативних наслідків.

Наявність часу дозволяє організувати взаємодію з місцевими органами влади, підрозділами МВС, фахівцями контррозвідки, СБУ, засобами масової інформації, культурно-просвітницькими закладами в інтересах інформаційно-психологічної протидії.

У зв’язку з вищевказаними особливостями впливу оборонного бою на свідомість воїнів виникає потреба проведення більш цілеспрямованих заходів з підтримання морально-психологічної стійкості особового складу:

- зустрічі з особовим складом, проведення занять у системі гуманітарних годин, всебічне інформування;

- велике мобілізуюче значення має читання в голос наказів і розпоряджень;

- бесіди досвідчених солдатів про способи та прийоми знищення бронетанкової техніки противника;

- приділення особливої уваги роботі з молодими солдатами;

- обов’язкова особиста взірцевість офіцерів, командирів усіх ланок керівництва;

- заняття з особовим складом з навчання методів подолання психологічних травм і бойового стресу, прийомів вольової саморегуляції, аутотренінгу, надання екстреної лікарської та психологічної допомоги;

- всебічне забезпечення військовослужбовців усіма видами постачання, оскільки саме недоліки в забезпеченні найчастіше використовуються для проведення інформаційно-психологічного впливу;

- в умовах підготовки до бойових дій надання релігійної підтримки військовослужбовцям, які цього потребують; проведення душпасторської роботи, освячення бойової зброї і техніки, проповіді задля підняття бойового духу особового складу;

- ознайомлення військовослужбовців із конкретними фактами, котрі свідчать про витонченість прийомів, методів і наслідків ПсО противника;

- робота психологів із військовослужбовцями з нервово-психологічною нестійкістю, високою психосоматичною провідністю, з високим рівнем тривожності;

- постановка завдань підрозділам РТР, РЕБ, зв’язку, розвідки з точного визначення місцезнаходження підрозділів ПсО противника і встановлення цілевказань, підготовка попередніх прицільних установок.

III етап – зрив психологічних акцій противника:

- постановка завдань бойовому активу з виявлення точного знаходження гучномовних станцій та установок противника;

- знищення підрозділами ППО повітряних куль противника, підрозділам артилерії: РОАП – вести звукометричну розвідку комплексом АЗК (автоматичний звукометричний комплекс) щодо визначення цілевказань на гучномовні станції й установки противника; артилерійським підрозділам (частинам) – знищувати гучномовні станції противника й інші об’єкти ПсО противника;

- недопущення безконтрольних контактів із цивільним населенням;

- призначення команд зі збору і знищення листівок та інших агітаційних матеріалів;

- рішуче позбавлення військовослужбовців, підрозділів, а іноді й частин, які деморалізовані та являються джерелом невпевненості, розкладаючих чуток, паніки, тобто локалізація негативних психологічних явищ;

- здійснення безперервного контролю індивідуальних і групових думок та настроїв військовослужбовців у зв’язку з інформаційно-психологічним впливом противника.

Організація інформаційно-психологічної протидії в ході наступального бою. В ході організації протидії інформаційно-психологічному впливу противника в наступальному бою планується проведення таких самих заходів, що і при обороні, але з урахуванням специфіки наступу і особливостей його впливу на свідомість військовослужбовців. У наступі основним завданням буде не знищити, а захопити об’єкт психологічних операцій противника з метою вивчення, аналізу і прогнозування майбутніх дій з протидії інформаційно-психологічному впливу противника. Крім того, наступаючи, військовослужбовці наших військ будуть займати територію, населені пункти, раніше захоплені ворогом. На цих територіях будуть залишатися не тільки матеріали інформаційно-психологічного впливу противника, але і предмети побуту, першої необхідності, котрі можуть бути заміновані, оброблені бактеріологічною зброєю, – авторучки, кишенькові ліхтарики, аудіоплеєри, радіоприймачі, магнітофони, бритви та інше. Тому виникає необхідність роботи з попередженням військовослужбовців. Слід також звести до мінімуму контакти з цивільним населенням, особливо ворожої держави.

Поиск по сайту: