|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Основні завдання морально-психологічного забезпечення вартової служби
Починаючи розгляд навчального питання, слід нагадати про те, що: “Несення вартової служби є виконанням бойового завдання…” – цим статутним положенням визначається те особливе місце, яке посідає вартова служба в діяльності командирів, штабів, органів виховної роботи. При несенні вартової служби не може бути умовностей. Військові об’єкти охороняються не від умовних, а від реальних злочинців, які намагаються нанести шкоду обороноздатності України. Охороняючи військові об’єкти, військовослужбовці повинні бути готові до зустрічі з дійсною небезпекою, до того, щоб самовіддано виконати бойове завдання. Служба у варті викликає далеко неоднакову реакцію особового складу. Одні військовослужбовці сприймають її з надмірними переживаннями, перед заступанням у наряд виявляють необґрунтовану нервозність. Це, в першу чергу, пояснюється тим, що кожній людині притаманні свої індивідуальні соціально-психологічні якості (риси характеру, рівень нервово-психічної стійкості, тип темпераменту, мотиваційна сфера, прагнення, потреби, ціннісні орієнтації, здібності, психічні стани й ін.). Тобто кожна людина має свій неповторний внутрішній світ, без врахування та впливу на який неможливо досягти позитивного результату у сфері військово-професійної діяльності і, зокрема, вартової служби. У зв’язку з цим набуває особливої важливості діяльність командирів, штабів, органів з виховної та соціально-психо-логічної роботи щодо морально-психологічного забезпечення вартової служби. Головними завданнями морально-психологічного забезпечення вартової служби є: - виховання у військовослужбовців особистої моральної відповідальності за виконання вимог Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України; - формування в особового складу високих морально-вольових і психологічних якостей військовослужбовців, коригування їх психологічного стану; - запобігання злочинам та пригодам під час несення вартової служби; - аналіз та урахування умов несення вартової служби, їх максимальне наближення до оптимальних. Роботу з морально-психологічного забезпечення вартової служби планувати та проводити за 4 етапами. Перший етап. Морально-психологічне забезпечення підготовки особового складу до виконання завдань вартової служби. Другий етап. Відбір військовослужбовців, які за своїми індивідуальними соціально-психологічними якостями можуть бути допущені до виконання завдань вартової служби. Третій етап. Підбір військовослужбовців для несення вартової служби. Четвертий етап. Морально-психологічне супровод-ження організації вартової служби. Перший етап: - вивчення індивідуальних соціально-психологічних якостей особистості молодого солдата, стану його здоров’я; - психологічна підготовка особового складу до виконання майбутніх завдань вартової служби; - аналіз ходу психологічної адаптації до умов військової служби. Тривалість етапу – перші півтора місяця служби. На першому етапі провести вивчення індивідуальних соціально-психологічних якостей молодих солдатів, стану їх здоров’я з метою визначення військовослужбовців “групи ризику”. Така робота повинна проводитися у тісній взаємодії командирів, штабів, органів з виховної та соціально-психологічної роботи та медичних працівників. До “групи ризику” віднести осіб, які: - мають порушення поведінки кримінального характеру; - мають обтяжену спадковість, сімейні проблеми, тікали з дому, схильні до бродяжництва; - вживали наркотичні речовини; - мають негативні показники за методиками вивчення особи “Акцентуація характеру”, “Прогноз” (ІV група НПС), “Соціометрія” (явні аутсайдери) та ін. Жоден військовослужбовець, віднесений до “групи ризику”, не повинен допускатися до заступлення у варту. Для вивчення індивідуальних соціально-психологічних якостей особи військовослужбовця на першому етапі морально-психологічного забезпечення вартової служби використовувати такі методи психології, як: - психологічний аналіз (вивчення) документів: характеристик, в тому числі медичної з РВК, довідок, документів – носіїв інформації, в тому числі з особової справи військовослужбовця; - анкетування, тестування за методиками: “Прогноз”, “Акцентуація характеру”, “Суїцид”, “Тип поведінки особи в групі”, “Тип поведінки особи в конфліктній ситуації”, “МП”, “Пам’ять на числа”, “Корегувальна проба”, “Кількісні відношення”, що застосовуються в РВК; - спостереження. Висновки за підсумками вивчення оформити в особових справах військовослужбовців. На їх підставі психологам, заступникам командирів з виховної та соціально-психологічної роботи скласти відповідні рекомендації командирам (начальникам). У роботі щодо морально-психологічного забезпечення вартової служби потрібно вирішити завдання нейтралізації пасивності, неправильного розуміння завдань вартової служби, побоювання військовослужбовців опинитись в екстремальній ситуації. Вирішення такого завдання здійснювати під час занять із гуманітарної підготовки, годин культурно-виховної роботи, правового інформування, індивідуальних і групових бесід, зустрічей зі співслужбовцями, які зразково виконують свої обов’язки у варті, ознайомлення з вартовим комплексом. Особливу важливість у роботі щодо морально-психологічного забезпечення несення вартової служби набуває аналіз ходу психологічної адаптації молодих солдатів до умов військової служби. Необхідність такої роботи обумовлена тим, що враження, які виникають у них в перші години і дні перебування в частині, коли ще не склався первинний військовий колектив, надовго, а інколи назавжди, визначають їх ставлення до військової діяльності. У зв’язку з цим потрібно враховувати такі обставини, що новачок позбавлений орієнтирів у новій для нього ситуації, неспроможний одразу ж визначити вірну лінію своєї поведінки, свій рольовий статус. У такій особливості – причина ускладненої адаптації молодого солдата до нових умов. Під впливом різних стрес-факторів служби в окремих воїнів можуть виникнути розлади психіки. Частіше за все вони виникають у тих, хто до призову у Збройні Сили мав значні труднощі особистого, сімейного, побутового характеру, вади у фізичному розвитку, перенесені черепно-мозкові травми, хто схильний до зловживання алкоголю, наркотичних речовин, в осіб інтравертивного психотипу. Зовнішньо такі стани виявляються у формі необґрунтованої активності або повної апатії, загальмованості реакцій. Особам з ознаками ускладненої психологічної адаптації потрібно надавати психологічну допомогу, приділити підвищену увагу (не підкреслюючи таке ставлення, аби не образити чи якимось чином не виділити військовослужбовця із загалу молодих солдатів), роз’яснити тимчасовий характер негативних переживань. Якщо протягом перших місяців служби у них не спостерігається позитивних змін щодо стабілізації стану, їх заступання у варту необхідно виключити. Другий етап. Його головний зміст – це відбір військовослужбовців, які за своїми індивідуально-психологічними якостями можуть бути допущені до виконання завдань вартової служби. Тривалість етапу – від 1,5 до 3-х місяців служби молодого солдата. Командирам, фахівцям з гуманітарних питань, медичним працівникам провести аналіз результатів вивчення індивідуально-психологічних якостей військовослужбовця. Визначити представників “групи ризику”. Згідно з поданням комісії професійно-психологічного відбору, за поданням командирів підрозділів визначається і наказом командира частини затверджується список військовослужбовців, не рекомендованих для несення вартової служби. Третій етап. Повинен включати: - психодіагностику стану військовослужбовців на даний момент; - визначення та корегування складу варти та змін у залежності від готовності конкретної людини виконувати завдання вартової служби, психологічної сумісності військовослужбовців різних періодів служби; - психологічну підготовку особового складу до служби у варті. Тривалість етапу – від 3-х місяців до звільнення з лав Збройних Сил України. Психодіагностику проводити методом спостереження за станом військовослужбовця, його здоров’я та за допомогою психологічного тестування. Додатково слід звернути увагу на таких солдатів, яких відрізняє неохайний зовнішній вигляд. Вони можуть бути об’єктами нестатутних взаємин, мати низький рівень соціального статусу у колективі (за результатами “Соціометрії”). Якщо це підтверджується, то такі військовослужбовці повинні бути тимчасово усунені від заступання у варту до закінчення об’єктивного розслідування. Так, для визначення самооцінки, рівня тривожності особи на даний момент (реактивної), доцільно використати скорочений тест Спілберга-Ханіна. У період відбору військовослужбовців до складу варти доцільно використовувати результати соціометричного опитування, тесту Дж.Тейлора-Імеладзе, діагностичну бесіду, методику “Адаптація”. Основний зміст психологічної підготовки особового складу до несення вартової служби на даному етапі: - нейтралізація негативних наслідків втомленості, монотонної служби за рахунок змін у змісті самої служби, вчасного проведення ефективних організаційних і виховних заходів; - оптимальний розподіл військовослужбовців за постами та змінами з урахуванням їх особистісних властивостей, добових ритмів психічної активності, періодів і етапів функціонування психіки в особливих умовах, психологічної сумісності; - забезпечення загальної підготовленості і підтримання безпосередньої готовності особового складу до виконання завдань у варті; - створення позитивної мотивації, формування у військово-службовців стійких навичок поведінки в екстремальних ситуаціях. Необхідно практикувати відпрацювання дій чатового під час виникнення проблемних ситуацій. Наприклад: о 20.30, після здачі парку під охорону варті, до чатового звертається командир взводу РМЗ, передає усно команду начальника варти на допуск його і декількох солдатів у бокс для підготовки техніки до перевірки комісією наступного дня. Вартовому пропонується; - оцінити ситуацію; - прийняти рішення в ролі чатового і обґрунтувати його; - спрогнозувати можливий розвиток ситуації. Такі або подібні ситуації використовувати при проведенні рольових ігор. Так, за вартовими закріпляються певні ролі: “Порушника”, “Приятеля чатового”, “Розвідного”, “Чатового”, інші. Начальник варти роз’яснює ролі і доручає кожному з учасників гри продемонструвати свою поведінку за даних обставин. За підсумками гри проводиться групове обговорення у складі зміни, що не спить; всебічна оцінка і аналіз ситуації начальником варти, командиром підрозділу. Четвертий етап. Цей етап морально-психологічного забезпечення вартової служби повинен включати: - морально-психологічне забезпечення несення особовим складом вартової служби; - підведення підсумків виконання завдань у варті; - аналіз та урахування психофізіологічних чинників, які ускладнюють несення вартової служби. Тривалість етапу – від 3-х місяців служби до її закінчення. На етапі підбору особового складу проводити його розподіл за постами та змінами, виключити можливість заступання у варту хворих, психічно неврівноважених, військовослужбовців “групи ризику”, які знаходяться у конфлікті, у стані психологічного перевантаження, проаналізувати дані соціометричного опитування. У підборі повинні взяти участь: - у випадку призначення варти від роти: командир роти, його заступник з виховної та соціально-психологічної роботи (офіцер-психолог), командири взводів, старшина роти; - у випадку призначення варти від батальйону: крім вищезазначених осіб – командир батальйону, його заступник з виховної та соціально-психологічної роботи, начальник штабу, медичний працівник. На теоретичному етапі підготовки особового складу варти: командири підрозділів, від яких споряджається варта, доводять накази про засудження військовими судами за правопорушення, скоєні особовим складом варт під час несення служби, вимоги законів України про відповідальність за скоєння військових злочинів, Статуту гарнізонної та вартової служб. Фахівці з гуманітарних питань (від підрозділу до частини) проводять рольові ігри та розбір психологічних ситуацій, тест на тривожність (Спілбергера-Ханіна). На контроль беруться особи з підвищеною і заниженою реактивною тривожністю. На практичному етапі необхідно надати можливість особовому складу варти обов’язкового відпочинку (сну) перед заступанням у наряд. Із особами з підвищеним рівнем тривожності проводиться діагностична бесіда, під час якої ведеться уважне спостереження за військовослужбовцем: як себе поводить, яка міміка у нього, поза, як відповідає на запитання, характер цих відповідей. Виховну роботу з особовим складом варти проводити з урахуванням етапів та періодів службової діяльності військово-службовців як протягом однієї доби перебування у складі варти, так і протягом більш тривалого часу. В такій роботі необхідно спиратись на добові ритми психічної активності особи. Якісній організації виховної роботи у варті сприяє її план, який, як правило, спільно пишуть офіцер-психолог роти і начальник варти. Його затверджує командир роти. У ньому обов’язково передбачаються такі заходи: індивідуальні і групові бесіди; випуск бойових листків, листків-блискавок, присвячених воїнам, які відзначилися у варті; організація читання газет і журналів, прослуховування радіопрограм через навушники; проведення бліц-вікторини на знання Статуту вартової служби; проведення заходів регуляції психофізіологічного стану особового складу варти та ін. Для якісного психологічного супроводження несення вартової служби командирам (начальникам) й їх заступникам з гуманітарних питань слід проявити турботу про укомплектування вартових приміщень статутами, газетами, журналами, наочними посібниками з описом подвигів воїнів при несенні вартової служби, навушниками для прослуховування радіо-програм, шахами, шашками. Суттєве значення для підтримання позитивного МПС особового складу варти має своєчасне його забезпечення їжею, питною водою, гарячим чаєм, створення оптимальних умов для відпочинку, утримання вартового приміщення у теплі, чистоті, порядку, попередження обмороження вартових узимку. Для нейтралізації психофізіологічних чинників, які ускладнюють несення вартової служби, а саме: значної напруженості фізичних сил; недосконалого циклу праці та відпочинку вартового; дій у можливих екстремальних ситуаціях та інших, які викликають у військовослужбовця стан дистресу, необхідно умови несення вартової служби максимально наблизити до оптимальних. В організації роботи з морально-психологічного забезпечення вартової служби враховувати дії чатових, що періодично повторюються, тобто їх монотонію та звикання до алгоритму виконання завдань на посту. Це знижує активність психіки людини, гостроту та точність реакції. Серед профілактичних заходів слід виділити наступні: - двічі протягом року вносити зміни до наказу командира частини про організацію вартової служби і проводити переміщення військовослужбовців з одних постів на інші; - організувати рішення проблемних ситуацій, проведення рольових ігор; - надавати індивідуальні завдання і доручення особовому складу варти; - змінювати графік доповідей із постів і систему перевірки варт. Для запобігання злочинам, надзвичайним випадкам і нестатутним взаєминам при несенні вартової служби виключити: - вручення поштової кореспонденції (листів, телеграм) напередодні або в день заступання у варту; - заступання на пости в одній зміні військовослужбовців, які ставляться один до одного недружелюбно; - прибирання вартового приміщення тільки молодими солдатами; - безконтрольне приймання їжі особовим складом варти; - покарання вартових у ході несення служби; - формальну перевірку несення вартової служби посадовими особами; - необ’єктивну оцінку несення служби вартою та вартовими при підбитті підсумків. При підбитті підсумків необхідно відзначити недоліки, їх причини, позитивні сторони несення служби, більше уваги приділяти моральному заохоченню (при можливості – матеріальному) особового складу. Причому робити це неформально, гласно, у присутності усього особового складу роти (батальйону). При підбитті підсумків стану військової дисципліни та служби військ за місяць у частині окремим пунктом у наказі командира відзначити військовослужбовців, які успішно виконують завдання вартової служби. Доцільно регулярно повідомляти батьків про зразкове несення служби їх сином, висвітлювати передовий досвід у стіннівках, передачах місцевого радіомовлення. Закінчуючи розгляд навчального питання, ми з вами бачимо, що в умовах високої динаміки психологічних процесів, які проходять у військових колективах у період реформування, скорочення військ, змін організаційно-штатної структури частин і підрозділів, що, у свою чергу, не завжди позитивно відбивається на морально-психологічних якостях військовослужбовців, таку роботу необхідно проводити постійно, використовуючи всі методи та інструментарій військової психології та педагогіки. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.009 сек.) |