Розв’язка вузла

Всі вище наведені розрахунки з метою наочності проводились на прикладі дуже простої умовної мережі, в якій до кожної з станцій прилягає не більше двох напрямків руху. Але на практиці існують і інші станції. Станція, до якої прилягає більше двох напрямків руху (три і більше) має назву залізничного вузла (наприклад, див. рисунок 11).

Розрахунок густоти на перегонах, що прилягають до вузла, тобто визначення вантажопотоків на підходах та виходах з вузла, має назву розв’язка вузла. Зазвичай для проведення розв’язки вузла використовують додаткову косу таблицю першого типу, яка будується на базі міжстанційної кореспонденції.

Рисунок 11 – Схема умовного вузла Д

В стовпцях і рядках таблиці вказують станції, які є найближчими до вузла з кожного напрямку руху, в вільному порядку і сам вузол. Таким чином, основних стовпців і рядків в таблиці розв’язки вузла на одиницю більше, ніж напрямків руху, які до вузла прилягають.

В підметі таблиці, тобто по рядках, вказують напрямок, з якого вантаж підходив до вузла, в присудку, тобто в стовпцях, – в якому напрямку вантаж виходить з вузла.

Розглянемо умовний приклад побудови розв’язки вузла Д в таблиці 14.

Таблиця 14 – Розв’язка вузла Д, тис т

З таблиці можна побачити, що з боку станції Г до вузла Д надійшло 45 тис т вантажу, які складаються з:

- 15 тис т, які було направлено в бік станції Ж;

- 24 тис т, які рухались в бік станції Р;

- 6 тис т, спрямованих безпосередньо на вузол Д.

Таким чином була визначена густота вантажних перевезень на перегоні Г-Д – 45 тис т. Аналогічно, густота на перегоні Ж-Д складає 50 тис т, на перегоні Р-Д – 36 тис т.

Тобто можна зробити висновок, що дані підсумкового стовпця показують густоту вантажних перевезень на перегонах на підходах до вузлової станції.

І навпаки, густоту на перегонах виходу з вузла показують дані підсумкового рядка, а саме: густота на перегоні Д-Г дорівнює 51 тис т, які складаються з вантажу, що переміщується в бік станції Г:

- з боку станції Ж – 29 тис т;

- з боку станції Р – 15 тис т,

- безпосередньо від вузлової станції Д – 7 тис т;

Густота на перегоні Д-Ж дорівнює 37 тис т, на перегоні Д-Р – 45 тис т.

Підсумкові дані рядків таблиці розв’язки вузла характеризують густоту перевезень вантажів із боку Г, Ж, Р до станції Д, а дані підсумків граф — густоту на виходах зі станції Д в бік Т, Ж і Р, що схематично можна подати наступним чином (див. рисунок 12):

Рисунок 12 – Густота перевезень на перегонах, що прилягають до вузла Д, тис. т

Підсумкова клітинка таблиці 9 вказує розмір загальної роботи вузла Д, в нашому випадку вона складає 147 тис. т. Цей показник вказує кількість вантажу, в перевезенні якого задіяний вузол Д. Інші перевезення, в яких вузол на задіяний, в таблиці розв’язання вузлу не вказуються.

Загальна робота вузла розділяється на місцеву роботу, яка в свою чергу складається з роботи по вивозу та ввозу вантажу, і транзитну.

В нашому прикладі з вузла Д відправляється в різних напрямках 16 тис. т вантажу (місцева робота вузла за вивозом), а надходить – 14 тис. т вантажу (місцева робота вузла за ввозом), тобто місцева робота дорівнює 36 тис т, інший вантаж проходить через вузол транзитом (транзитна робота вузла):

147 — (16 + 14) = 147 — 30 = 117 тис. т.

Тобто, через вузол Д транзитом за місяць проходило 117 тис т вантажу.

Поиск по сайту: