|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Якісні показники з перевезень вантажуЯкісними показниками виступають середні та відносні показники, які характеризують перевезення. До них відносять: 1 середню відстань перевезень ; 2 середня густота перевезення вантажів ; 3 статичне навантаження вантажу на вагон ; 4 коефіцієнт нерівномірності перевезень за напрямками (коефіцієнт зворотності) ; 5 коефіцієнт нерівномірності перевезень вантажів в часі (коефіцієнти (індекси) сезонності); 6 коефіцієнт перевозимості вантажу; 7 середній термін доставки та середня швидкість переміщення вантажів по залізниці. Розглянемо ці показники більш докладно. Одним з найважливіших якісних показників з перевезень вантажів є середня відстань перевезень , оскільки саме він впливає на розмір вантажообігу та тривалості доставки вантажу. Зниження відстані перевезення зменшує витрати на транспортування вантажів та потребу транспорту в рухомому складі. Показник може бути розрахований: - для мережі, залізниць, сполучень залізниць; - за родом вантажу і разом для всіх вантажів; - по категоріям відправлень; - за видами швидкості. Фактично він може бути віднесений тільки до мережі залізниць або місцевого сполучення залізниць, тобто у випадках, у яких перевезення і починаються, і закінчуються на одній і тій же території. По суті показник відображає середню відстань переміщення вантажу між станціями відправлення та прибуття. Для окремих залізниць та видів сполучення залізниць (крім місцевого), показник є дещо умовним, бо характеризує середню відстань переміщення вантажів в межах залізниць, в т.ч. за видами сполучень. Розраховуватись показник може як для однієї тони вантажу, так і для однієї відправки за допомогою аналогічних формул. Середня відстань перевезення однієї тони вантажу дорівнює відношенню вантажообігу тарифного в ткм нетто до кількості тон перевезених вантажів: . Середня відстань перевезення однієї відправки дорівнює відношенню тарифних відправко-км до кількості відправок: . На прикладі найбільш вживаного показника – середня відстань перевезення 1 т вантажу – розглянемо альтернативні методи його визначення, які можна отримати перетворенням вихідної формули: , де – кількість перевезеного вантажу і-того роду (виду сполучення тощо); – середня відстань перевезення 1 т вантажу відповідного роду (виду сполучення тощо); – питома вага (частка) вантажу відповідного роду (виду сполучення тощо). Таким чином можна зробити висновок, що середня відстань перевезення залежить відстані переміщення окремих видів вантажу або виді сполучення та частки цього вантажу (або виду сполучення) в загальному обсязі перевезень.
Таблиця 15 – Розрахунок середньої дальності перевезення 1 т вантажу по умовній мережі залізниць
Розрахуємо середню дальність перевезення 1 т вантажу по мережі за допомогою альтернативного розрахунку: В свою чергу розрахунок середньої відстані перевезень вантажів окремих видів викликаний необхідністю вивчення географії виробництва та споживання окремих видів товарів. Для характеристики перевезень важливо знати, як вони розподіляються за відстанню перевезень, чи існує будь-яка закономірність цього розподілу, чи стійка вона в часі. Задля цього використовується групування перевезень за поясами дальності. Зміна середньої дальності може відбуватись під впливом таких факторів: – зменшення може відбуватись за рахунок раціоналізації економічних взаємозв’язків, ліквідації неефективних перевезень, оптимізації розміщення продуктивних сил тощо; – збільшення може статись за рахунок залучення в економічний оборот ресурсів більш віддалених районів країни і може свідчити про перспективність розвитку певних галузей промисловості та сільського господарства і про підвищення ролі залізниць в національній економіці.
Середня густота перевезення вантажів , як і проста густота вказує кількість вантажу, який переміщується по кожному км колії на ділянках, що складаються з декількох перегонів, залізниць або мережі залізниць за певний період часу. В аналітичних цілях середня густота перевезень може бути розрахована: - для дільниць, залізниць, мережі залізниць в цілому; - за окремими напрямками руху та разом. Як і будь-яка відносна величина, середня густота перевезення вантажів розраховується відношенням двох абсолютних величин, а саме тарифного вантажообігу до експлуатаційної довжини дільниці: . Середня густота перевезень вантажів залежить від економії району тяжіння, місцезнаходження ділянки на мережі залізниць, його технічної озброєності, типу тяги, яка використовується на ділянці тощо.
Таблиця 16 – Розрахунок середньої густоти вантажних перевезень для умовної мережі
Статичне навантаження вантажу на вагон в тоннах вказує середню масу вантажу, завантаженого в вагон, тобто надає характеристику рівня завантаженості вагонів на момент навантаження і тому частково відноситься як до статистики перевезень, так і до експлуатаційної статистики (статистики рухомого складу). Визначається показник за допомогою агрегатної середньої відношенням маси навантажених вантажів на кількість вагонів, зайнятих цім вантажем : . Для окремих залізниць статичне навантаження визначається як за вантажами навантаженими, так і загальної суми навантажених вантажів та таких, що прийняті з інших залізниць: . Середнє статистичне навантаження на вагон визначається як в цілому для всієї сукупності вантажів, що перевозяться, так і за окремими видами вантажів за плановою номенклатурою, за видами вагонів та т. ін. Окрім розглянутою раніше формули середнє статичне навантаження може бути визначено за допомогою середньої арифметичної або середньої гармонічної формули: , де – середнє статичне навантаження на вагон за видами вагонів (вантажу, тощо), т; – кількість вагонів певного виду (завантажених вантажем певного виду). , де – кількість вантажу певного виду, навантаженого в вагони (навантаженого в вагони певного виду, тощо), т.
Середнє статистичне навантаження визначається як в цілому для всієї сукупності вантажів, що перевозяться, так і для окремих вантажів в розрізі планової номенклатури. Використання вантажопідйомності вагону характеризують за допомогою коефіцієнту, який може визначатися: 1 відношенням кількості тон вантажу, завантажених в вагони до загальної вантажопідйомності вагонів, зайнятих цими вантажами; 2 відношенням середнього статичного навантаження до середньої вантажопідйомності вагону. Вантажопідйомність вагону не завжди може бути використана повністю. Тому для більшості вантажів розробляються технічні норми завантаження відповідно до кожного роду вагонів. Виконання технічних норм завантаження характеризується коефіцієнтом виконання технічної норми завантаження вагону, який розраховується відношенням: 1 кількості тон вантажу, завантажених в вагони до загальної кількості вантажу, яка повинна була бути завантажена в вагони відповідно до технічних норм завантаження; 2 відношенням середнього статичного навантаження до середньої технічної норми завантаження вагону. Рівень середнього статичного навантаження залежить від цілої низки факторів, серед яких структура вантажів, що перевозяться за родом, структура вагонного парку за родом, методи навантаження, які застосовуються робітниками станції. Статистичну інформацію про статичне навантаження на вагон за родом вагонів та родом вантажу використовують при визначенні потреби в парку вантажних вагонів станцій, відділень залізниці і залізниць.
Таблиця 17 – Динаміка статичного навантаження на вагон на залізницях України, т
Коефіцієнт нерівномірності перевезень за напрямками (коефіцієнт зворотності) надає характеристику ступеню нерівномірності перевезень за напрямками. Вище розглядалося, що густота вантажних перевезень розраховується за окремими напрямками руху. І майже завжди густоти за напрямками не співпадають між собою. Напрямок руху на окремій дільниці, в якому густота більша, має назву навантаженого напрямку, а той, в якому густота менша – порожній напрямок. Для окремих перегонів коефіцієнт нерівномірності перевезень за напрямками розраховується відношенням густоти перевезень в порожньому напрямку до густоти в навантаженому напрямку : . Розмір коефіцієнту може знаходитися в межах від 0 до 1. Чим вищій рівень цього показника, тим менша нерівномірність (більша рівномірність) перевезень. Максимальний рівень, який дорівнює 1, можна отримати, якщо густоти за напрямками повністю співпадають, тобто перевезення вантажів рівномірне. Це вказує на раціональне використання ресурсів залізничного транспорту. Мінімальний рівень коефіцієнту, який дорівнює 0, спостерігається у випадках, коли в порожньому напрямку вантажі не перевозяться зовсім, тобто існує повна нерівномірність перевезень. Розрахунок коефіцієнту зворотності для залізниць або мережі залізниць проводять за аналогічним алгоритмом на базі: - середніх густот за окремими напрямками (які в свою чергу є якісними, тобто розрахунковими показниками); - вантажооборотів за окремими напрямками: , . Зауважимо, що коефіцієнт нерівномірності для залізниці є середнім з коефіцієнтів окремих її дільниць лише у тому випадку, коли один з напрямків руху завжди є навантаженим, а інший – порожнім і вони не міняються між собою, тобто густоти в одному з напрямків завжди менші, ніж у протилежному.
Таблиця 18
Таким чином на умовній мережі мала місце суттєва нерівномірність перевезень вантажів – в «порожньому» напрямку перевозилось 66,1% від вантажу, перевезеного в «навантаженому» напрямку. На 1 залізниці умовної мережі вантажні перевезення були найбільш рівномірними, в т.ч. на перегоні Б-В перевезення були абсолютно рівномірними. Найменшою була рівномірність перевезень вантажу на перегоні Д-Ж і 3 залізниці – «порожній» напрямок перевозив лише 16,7% від перевезень в «навантаженому» напрямку. Нерівномірність перевезень вантажів надає характеристику економічним зв’язкам між окремими районами виробництва та споживання. З іншого боку, за допомогою цього показника визначають нерівномірність в роботі рухомого складу залізниць, зокрема вагонів, а саме частку порожнього пробігу вагонів. Нерівномірність перевезень за напрямками пов’язана зі спеціалізацією і кооперацією економіки в масштабі економіки країни і характером розміщення виробництва і споживання. Райони країни, які спеціалізуються на добувній промисловості або масштабному сільському виробництві, переважно вивозять вантажі. І навпаки, центри переробної промисловості та велику міста переважно ввозять вантажі. Чим більша нерівномірність перевезень за напрямками, тим більше порожній пробіг вагоні та експлуатаційні витрати залізниць. Однак повністю усунути нерівномірність перевезень неможливо, тому її необхідно враховувати в економічних розрахунках для своєчасного створення резервів виробничих потужностей та інших транспортних ресурсів. Згладжування нерівномірності перевезень є однією з важливіших задач залізничного транспорту. Вирішувати її можна різними шляхами, наприклад, економічними заходами (зниженням тарифів на перевезення в порожньому напрямку тощо).
Коефіцієнт нерівномірності перевезень вантажів в часі (коефіцієнти (індекси) сезонності); Нерівномірність перевезень в часі характеризується за допомогою показників сезонності та ритмічності вантажних перевезень. Порядок визначення коефіцієнтів сезонності визначається в курсі загальної теорії статистики. Зокрема розрахунок коефіцієнту нерівномірності перевезень в часі може бути розрахований декількома способами: – відношенням максимального місячного обсягу перевезень до середньомісячного рівня за рік: ; – відношенням максимального місячного обсягу перевезень до мінімального: . Обидва коефіцієнти можуть дорівнювати одиниці лише у випадку ідеально рівномірних перевезень, зазвичай вони перевищують одиницю, що свідчить про наявність нерівномірності в часі; – відношенням обсягу перевезень за кожен місяць до середньомісячного: . Цей коефіцієнт за своєю суттю є індексом сезонності і може бути як менше, так і більше одиниці. Аналогічно можуть бути розраховані поквартальні індекси сезонності. Нерівномірність перевезень в часі пов’язана з сезонністю виробництва та споживання багатьох видів продукції, неритмічною роботою підприємств-вантажовласників, наявністю робочих та вихідних днів. Чим вище нерівномірність перевезень в часі, тим більші резерви всіх ресурсів (матеріальних, трудових, фінансових) повинен мати залізничний транспорт для виконання своїх функцій. Такі показники можуть визначатися: - по відправленню і навантаженню вантажу; - по прибуттю та вивантаженню; - по вантажообороту; - по густоті перевезень; - по прийманню та здачі вантажу. Розрахунки можуть проводитися як в цілому, так і для окремих видів вантажів. Дані подібних розрахунків використовують для визначення провізної та пропускної здатності залізниць, визначенні потреби в технічних засобах та робочій силі, при аналізі фінансових результатів виробничої діяльності.
К оефіцієнт перевозимості вантажу характеризує зв'язок між обсягом виробництва в економіці країни та показниками вантажних перевезень і показує частку вантажів певного виду в загальному обсягу виробництва (видобутку) цього продукту. Визначається коефіцієнт перевозимості відношенням кількості перевезених тон і-того вантажу до кількості їх виробництва або видобутку за відповідний період: . Найчастіше цей показник менший 1, оскільки не вся продукція, випущена в економіці країни буде перевезена. Перевищення одиниці для окремих видів вантажів може спостерігатися найчастіше у випадку подвійного обліку перевезень, якщо вантаж переводиться декількома видами транспорту (наприклад, залізничним, водним, і знов залізничним). Цей показник допомагає в аналізі транспортної складової в вартості окремих вантажів. Визначається він за видами транспорту і може показати раціональність розподілу перевезень будь-якого продукту між видами транспорту. Одним з призначень коефіцієнта перевозимості вантажу є розрахунок планового рівня майбутніх перевезень вантажів окремих видів: , де – плановий обсяг перевезення і-того вантажу; – прогнозний коефіцієнт перевози мості і-того вантажу; – прогноз обсягу виробництва (видобутку) і-того виду продукції. Якщо аналіз показує, що зміни коефіцієнтів перевозимості за тривалий час незначні, то їх можна використовувати для прогнозування обсягів перевізної роботи.
Середня тривалість доставки вантажу, середня швидкість переміщення вантажів по залізниці характеризують ефективність роботи залізничного транспорту з перевезення вантажів. Загальна тривалість доставки вантажів – це загальний час знаходження вантажу в процесі переміщення від моменту приймання вантажу до перевезення до моменту вивантаження його на станції призначення, який вимірюється в добах. Розраховуватись показник може як для однієї відправки, так і для однієї тони вантажу за допомогою аналогічних формул: - середня тривалість доставки однієї відправки дорівнює відношенню загальної тривалості доставки до кількості відправок: ; - середня тривалість перевезення однієї тони вантажу дорівнює відношенню суми тонно-діб (добуток витрат часу на масу вантажу кожної відправки) перевезення всіх відправок до суми мас всіх відправок: . Середня швидкість доставки вантажів (Sd) характеризує інтенсивність їх переміщення в процесі перевезення і розраховується відношенням загальної відстані перевезення всіх вантажів (Σli) до: - загальної тривалості доставки вантажів (), якщо розрахунок проводиться для однієї відправки: ; - суми тонно-діб перевезення вантажів, якщо розрахунок проводиться для однієї тони вантажу: . В найбільшому ступеню на середню тривалість доставки і середню швидкість переміщення вантажів впливають такі фактори як: - відстань перевезення; - режим швидкості перевезення; - категорія відправлення. Найбільш швидке переміщення вантажів забезпечує використання маршрутних поїздів, перевезення якими пов’язане з мінімальною кількістю технічних операцій. І навпаки, дрібні відправки, переміщуються найбільш повільно, що також пояснюється технологією їх переробки в процесі перевезення; - род вантажу, який зумовлює технологію перевезень (затрати на початкову та кінцеву операцію значно розрізняються для окремих вантажів), режим швидкості і відстань перевезень; Тривалість і швидкість доставки вантажу визначається: - для окремих категорій відправок, і для всіх разом, з розподілом за режимом швидкості; - для найважливіших народногосподарських вантажів (кам’яне вугілля, нафтові вантажі, чорні метали, лісові вантажі тощо) також з розподілом за режимом швидкості.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.016 сек.) |