Показники обсягу вантажних перевезень

Показники обсягу вантажних перевезень виступають базою:

– для визначення потреб окремих залізниць та мережі в цілому в рухомому складі;

– для розрахунку та аналізу найважливіших якісних показників – середньої дальності перевезень, продуктивності праці, собівартості перевезень, доходної ставки тощо.

Об’ємні показники відображають:

– кількість вантажів, що перевозяться, яка може виражатись за допомогою кількості відправок (b), кількості тон вантажу (p^g) або кількості завантажених вагонів (u);

– переміщення вантажів на певну відстань, що може виражатись за допомогою відправко-кілометрів (Σbl), тонно-кілометрів (Σp^gl) та вагоно-кілометрів (Σn^gs).

До складу кількісних показників з перевезень вантажів відносять такі:

1 відправлено тонн вантажу – ;

2 прибуло тонн вантажу – ;

3 перевезено тонн вантажу – ;

4 вантажооборот в тонно-кілометрах нетто – .

Розглянемо ці показники більш докладно.

Показник «відправлено вантажів» характеризує розмір вантажів, які були у звітному періоді надані для перевезення по мережі залізниць, що експлуатується, по станціям відправлення, а саме:

- такі, що були прийняті до перевезення безпосередньо від вантажовідправників на під’їзних коліях і в місцях загального користування;

- такі, що були прийняті для подальшого перевезення залізничним транспортом по мережі залізниць, що експлуатується, від водного та автомобільного транспорту в порядку прямого сполучення;

- такі, що надійшли від іноземних залізниць для перевезення по залізницям України і оформлені документами прямого міжнародного сполучення;

- такі, що прийняті з новобудованих колій, а також колій іншої ширини.

Визначають значення показника для окремих станцій, залізниць та їх підрозділів (наприклад, дирекцій залізничних перевезень), адміністративних районів. Першоджерелом для отримання показника «відправлено вантажів» виступають корінці дорожніх відомостей та їх замінники.

Для окремих залізниць і для всієї мережі в цілому розрахунок показника «відправлено вантажів» може бути проведений на базі даних про перевезення вантажів за видами сполучень – «відправлено вантажів» дорівнює сумі перевезень в місцевому сполученні залізниці і вивозі, тобто таких перевезень, які починаються на території залізниці:

.

Із загальноекономічної точки зору показник «відправлено тон вантажу» характеризує обсяг вантажів, наданих до перевезення, тобто продукції окремих галузей економіки країни, що переміщується.

Показник «прибуло вантажу» характеризує кількість вантажів, перевезення яких по мережі залізниць, що експлуатується, було завершено в звітному періоду на станції призначення. До них відносять:

- вантажі, що були видані вантажоодержувачу на станції призначення або під’їзних коліях після завершення перевезення;

- вантажі, що були передані для подальшого транспортування:

- іншим видам транспорту (наприклад, водному, автомобільному);

- іноземним залізницям;

- новопобудованим коліям;

- вантажі, передані на колії іншої ширини.

Першоджерелом визначення показника є сама дорожня відомість. Як і «відправлено вантажів», показник «прибуло вантажів» визначають для окремих станцій, залізниць та їх підрозділів, адміністративних районів. Для залізниць та мережі в цілому «прибуло вантажів» дорівнює сумі перевезень в місцевому сполученні залізниці і ввозі, тобто таких перевезень, які закінчуються на території залізниці:

.

Показник «прибуло тон вантажів» характеризує постачання окремих районів країни певними видами продукції. Він входить в технічний план залізниць та використовується для планування обсягу експлуатаційної роботи.

Крім того, обсяг перевезень може бути розрахований на момент навантаження його в вагони та вивантаження. Такі дані обліковуються на залізницях щоденно станом на 17.00 Київського часу, за місяць чи інший період визначається середнє навантаження та вивантаження. В таких випадках визначаються показники:

- «навантажено вантажів»:

- в вагонах – (або );

- в тоннах – .

- «вивантажено вантажів» в вагонах – .

Зазвичай кількість вантажу відправленого і навантаженого в вагони між собою співпадають, тобто . Це пояснюється розбіжностями в моментах обліку: вантаж вважається відправленим, коли він був прийнятий до перевезення і на нього до кінця звітної доби складена дорожня відомість, а навантаженим лише тоді, коли він фактично завантажений в вагон і на нього складені всі необхідні супроводжуючі документи.

Крім того, існують деякі розбіжності в порядку їх визначення, наприклад, вага вантажобагажу входить до показника «відправлено вантажів», але не входить до показника «навантажено вантажу».

Обліковою одиницею навантаження та вивантаження в вагонах виступає фізичний вагон незалежно від його властивостей: обсягу, виду, інших характеристик. Навантаженими вважаються вагони:

- які на відповідний момент часу фактично завантажені вантажами, що прийняті до перевезення у звітному періоді, і на яких заповнені перевізні документи;

- прийняті від інших видів транспорту;

- прийняті з колій іншої ширини на території країни;

- такі, що використовуються для перевантаження з вагонів, що належать іноземним залізницям і для перевезення усередині станції;

- такі, що прийняті навантаженими з новобудованих колій та від іноземних залізниць без перевантаження або з перестановкою колісних пар тощо.

Першоджерелом обліку навантаження на станції є облікова форма ГУ-3 «Відомість номерного обліку навантажених вагонів», яка складається на основі корінців дорожньої відомості і копій вагонних листів.

В таблиці 8 наведені дані щодо середньодобового навантаження вагонів на залізницях України

Таблиця 8 – Динаміка середньодобового навантаження вагонів залізницями України в 1996-2012 рр

В кількість навантажених не включають вагони, які:

- було переадресовано на шляху прямування або початкові станції;

- зайняті при сортуванні дрібних вантажів і контейнерів;

- зайняті зйомними пристосуваннями вагонів;

- зайняті при перевантаженні з технічних та комерційних несправностей;

- зайняті при перевантаженні із вагонів звичайної колії, що належать іноземним залізницям на прикордонній станції та ін.

Ці вагони складають кількість вагонів, що додатково зайняті – .

Сума вагонів «навантажених» і «додатково зайнятих» складає показник «зайнято вагонів»:

.

Цей показник використовується для керування перевізною роботою і відображає загальну кількість вагонів, які змінили своє порожнє становище на завантажене.

Вивантаження вантажу обліковується лише в вагонах майже аналогічно навантаженню. Різниця одна: момент обліку – прибуття, вивантаження, тобто кінцевий момент перевізного процесу. Першоджерелом вивантаження вагонів є вагонні листи, книги вивантаження вантажу та видачі його одержувачу.

Крім того, існують вагони, які додатково вивільнені – , до них відносять вагони, які раніше були включені до складу вагонів, додатково зайнятих.

Сума вагонів «вивантажених» і «додатково вивільнених» складає показник «вивільнено вагонів»:

.

Показник «вивільнено вагонів» відображає загальну кількість вагонів, які змінили своє завантажене становище на порожнє.

Порядок розрахунку показнику «перевезено тонн вантажу» розрізняють окремо для залізниці і для всієї мережі залізниць в цілому.

Вищезазначені показники – «навантажено», «вивантажено», «зайнято», «вивільнено» вагонів – мають велике значення для регулювання вагонного парку, а також для оперативного контролю за виконанням плану з перевезень вантажу.

Показник «перевезено вантажу» відображає загальний обсяг вантажів, перевезених залізничним транспортом в цілому та його підрозділами. Він використовується задля аналізу результатів перевізної діяльності залізниць.

Порядок розрахунку показнику «перевезено тонн вантажу» розрізняють окремо для залізниці і для всієї мережі залізниць в цілому.

Для мережі залізниць показник «відправлено вантажів» характеризує перевезення вантажів за початковим моментом перевезень, а «прибуло вантажів» – за кінцевим моментом. Оскільки за місяць розходження між рівнями відправлення та прибуття по мережі залізниць зазвичай не перевищує 1%, то можна вважати, що за порівняно довгий період часу вони дорівнюють один одному і повністю характеризують обсяг перевезень:

.

Для окремої залізниці показники «відправлено» та «прибуло» характеризують тільки обсяг початкових і кінцевих операцій, не враховуючи транзитні перевезення. Тому для залізниці для розрахунку «перевезено вантажів» розраховується за допомогою додаткових показників, які не вважаються об’ємними:

- – «прийнято вантажу» , який характеризує масу вантажу в тонах, що надходить на залізницю з інших залізниць широкої колії. Показник дорівнює сумі перевезень в транзиті залізниці і ввозі, тобто таких вантажів, які потрапляють на територію залізниці з сусідніх для продовження або закінчення перевезень:

;

– «здано вантажу» , який характеризує масу вантажу в тонах, який зданий нашою залізницею на сусідні залізниці широкої колії. Показник дорівнює сумі перевезень в транзиті залізниці і вивозі, тобто таких вантажів, які переходять за межі залізниці на територію сусідніх для продовження або закінчення перевезень:

.

Таким чином з використанням об’ємних та допоміжних показників показник «перевезено вантажу» для залізниці може бути розрахований:

- за моментом відправлення – як сума вантажів відправлених залізницею та прийнятих з сусідніх залізниць:

;

- за моментом прибуття – як сума вантажів, що прибули на залізницю, та тих, що були здані нею на сусідні залізниці:

.

Таким чином, розмір перевезень вантажів для залізниці за видами сполучень залізниць може бути визначений так:

- за моментом відправлення:

;

- за моментом прибуття:

.

Тобто, обсяг перевезених вантажів для залізниці може бути визначений підсумовуванням перевезень у всіх чотирьох видах сполучення.

Зазвичай ці дві величини не співпадають, тобто . Це можна пояснити розходженнями в моментах обліку, а саме:

- по-перше, як ми вже відмічали, в дорожній відомості на момент прибуття вантажу дані, що були вказані в корінці дорожньої відомості на момент відправлення, можуть бути скориговані відповідно фактичним змінам, що відбулися;

- по-друге, майже завжди на залізниці існує розходження між обсягом вантажу, відправленого та того, що прибув у звітному місяці (див. рисунок 6).

Рисунок 6 – Схема перевезень залізниці за звітний місяць

Так наприклад, за даними рисунку кількість вантажу, перевезеного залізницею за звітний місяць дорівнює:

- за моментом відправлення тис т;

- за моментом прибуття тис т.

50 тис т, які були відправлені в місяці, що передує звітному, та прибули в наступному місяці будуть відповідно обліковані в них, а в перевезеннях звітного місяця не враховуватимуться.

З використанням даних про обсяги перевезень за видами також можна визначити розмір перевезень і для мережі залізниць:

- за моментом відправлення:

;

- за моментом прибуття:

.

Очевидно, що ці величини можуть співпадати лише у разі розглядання «замкнутої» мережі, тобто такої, яка не обмінюється вантажами з сусідніми.

Із співвідношень, які були розглянуті, витікає, що обсяг перевезень мережі не може бути отриманий підсумовуванням перевезень всіх залізниць, з яких ця мережа складається, бо з’являється подвійний рахунок – один і той же вантаж буде врахований в обсязі відправлення однієї залізниці, транзиті іншої і прибутті третьої.

Однак сума вивозу всіх залізниць мережі повинна дорівнювати сумі їх ввозу.

Проведемо розрахунок основних показників обсягу перевезення вантажів умовної мережі (див. рисунок 5) в таблиці 9.

Таблиця 9 – Показники обсягу вантажних перевезень.

Залізниця	Перевезено за видами сполучення	Відправлено	Прибуло	Прийнято	Здано	Перевезено
місцеве	пряме
вивіз	ввіз	транзит	разом
				–
				–
Мережа

Вихідні дані задля визначення обсягів перевезення вантажів за видами сполучення отримано за допомогою міжзалізничної кореспонденції вантажів (див. таблицю 5). Дані щодо місцевих перевезень безпосередньо наведені на діагоналі міжзалізничної кореспонденції, вивіз – в останньому стовпці, ввіз – в останньому рядку.

Задля визначення транзитних перевезення по мережі необхідно орієнтуватись на схему залізниць. По наведеній умовній мережі транзитні перевезення через першу та третю залізниці неможливі. Транзитом вантаж може переміщуватися лише через другу залізницю: з першої залізниці на третю – 12 тис т та з третьої залізниці на першу – 23 тис т. Таким чином загальний обсяг транзиту другої залізниці склав 35 тис т (12+23).

Об’ємним показником, який крім маси перевезеного вантажу враховує відстань перевезень, є вантажооборот нетто. На відміну від вантажообороту брутто це корисна робота транспорту, яка враховує переміщення тільки вантажу (без маси тари рухомого складу). Для характеристики вантажних перевезень використовують такі його види:

- тарифний вантажооборот нетто – , який використовується для окремих залізниць та їх мережі і розраховується підсумовуванням добутків маси окремих відправок в тонах на тарифну відстань їх перевезення в км :

.

Загальна відстань перевезення однієї відправки складається з найкоротших відстаней, на які вантаж перевозився по кожній з залізниць його фактичного прямування, а саме по залізницях відправлення , транзиту та прибуття :

.

Вимірюється тарифний вантажооборот в тонно-кілометрах (т-км або ткм) нетто тарифних. Використовується для характеристики обсягів роботи Залізниць та Укрзалізниці в цілому. Першоджерелом інформації для розрахунку є дорожні відомості на момент прибуття вантажів;

- експлуатаційний вантажооборот нетто – , який використовується на підрозділах залізниць і розраховується підсумовуванням добутків маси нетто окремих поїздів в тонах на довжину дільниці, по якій поїзд переміщувався в км :

.

Експлуатаційний вантажооборот характеризує обсяги роботи не лише Укрзалізниці та окремих залізниць, але й окремих підрозділів, зокрема – дирекцій залізничних перевезень, дільниць та окремих перегонів.

Тарифний та експлуатаційний вантажообороти не співпадають один з одним за величиною. Головним чином це пояснюється трьома основними причинами, наведеними в таблиці 10.

Таблиця 10 – Порівнювана характеристика методики розрахунку тарифного та експлуатаційного вантажооборотів

З загальноекономічної точки зору вантажообіг використовується для визначення транспортної складової в вартості продукції окремих галузей економіки. Загальний вантажооборот по Укрзалізниці визначається підбиттям підсумків вантажообігу, виконаного залізницями (див. таблицю 11).

Таблиця 11 – Вантажооборот нетто залізниць України в 2012 р, млрд. т-км

Порядок визначення відправко-кілометрів та вагоно-кілометрів аналогічний розрахунку тонно-кілометрів.

Поиск по сайту: