Розрахунок густоти перевезень

Густота перевезень вантажів на окремих перегонах або дільницях () характеризує кількість вантажу, який переміщується по кожному кілометру шляху в одиницю часу (а саме – місяць, квартал, півріччя, рік). Іншими назвами цього показника є інтенсивність вантажних перевезень або вантажонапруженість перевезень.

Розрахунок цього показника для перегонів або дільниць здійснюється на основі міжстанційної кореспонденції вантажів двома з використанням всіх її властивостей двома способами:

- графічним, який зазвичай використовується при невеликій кількості станцій або в навчальних цілях (і має два різновиди);

- табличний, який використовується при розробці статистичної звітності.

Порядок визначення густоти обома методами повністю співпадає, розрізняються вони лише за формою. Розглянемо їх більш детально.

Найпростішим методом є графічний, при якому кожна кореспонденція зображується у вигляді стрілки, що починається на рівні станції відправлення, а закінчується біля станції прибуття. Біля неї вказується обсяг перевезення (див. рисунок 7). Розрахунок проводиться окремо для двох напрямків, наприклад, для перегону А-Б і Б-А. Кореспонденції, відправлені в прямому напрямку, зображуються під схемою залізниць, в зворотному напрямку – над схемою.

На рисунку можна побачити, що станція А в прямому напрямку відправляє 4 тис т вантажу на станцію Б, на станцію Г – 13 тис т, на станцію Д – 7 тис т. Таким чином, взагалі по перегону АБ в прямому напрямку переміщується 4 + 13 + 7 = 24 тис т вантажу, які і складають густоту цього перегону.

Через перегін Б-В прямує вантаж, відправлений від станції А – 13 і 7 тис т та вантаж, відправлений безпосередньо від станції Б – 9 і 5 тис т. Таким чином загальна густота перегону Б-В в прямому напрямку складає 13 + 7 + 9 + 5 = 34 тис т.

Аналогічно, густота перегону В-Г дорівнює: 13 + 7 + 5 + 6 + 1 = 31 тис т, перегону Г-Д: 7 + 5 + 1 + 9 = 22 тис т, перегону Д-Ж: 5 + 1 = 6 тис т.

Густота перевезень вантажів у зворотному напрямку руху здійснюється таким же чином. Так на перегоні Ж-Д вона складає 8 + 16 + 12 = 36 тис т, на Д-Г: 16 + 12 + 5 + 11 = 44 тис т, Г-В: 12 + 5 + 11 + 8 = 36 тис т, В-Б: 12 + 11 + 8 + 3 = 34 тис т, Б-А: 11 + 8 + 3 = 22 тис т.

Результати розрахунків густоти прийнято наводити на рівні відповідних перегонів в овальних рамках. Такий спосіб розрахунку є дуже наочним, але не досить компактним і дещо громіздким, що стає більш помітним по мірі збільшення кількості відправок.

Рисунок 7 – Схема розрахунку густоти перевезень вантажів, тис т

Задля спрощення процедури розрахунку зауважимо, що густоти на сусідніх перегонах відрізняються на розмір вантажу, навантаженого та вивантаженого на початковій станції перегону. Таким чином розрахунок густоти перевезень окремо за кожним з напрямків руху може проводитися за наступним алгоритмом:

густота вантажних перевезень на перегоні i-j
дорівнює	=
густоті на попередньому перегоні
плюс	+
кількість вантажу, який був відправлений з початкової станції перегону
мінус	—
кількість вантажу, який прибув на початкову станцію перегону

Тому графічний спосіб розрахунку може бути дещо модифікований. Біля кожної станції вказують кількість вантажу, перевезення якого починається та закінчується на ній (під станцією – в прямому напрямку, над станцією – в зворотному) відповідно зі знаками «+» і «–» (див. рисунок 8). Дані про відправлення вантажу можна знайти в останніх двох стовпцях таблиці міжстанційної кореспонденції, про прибуття – в її двох останніх рядках (див. таблицю 4).

Рисунок 8 – Схема вантажної роботи умовної залізниці, тис т

А потім до отриманих даних застосовується алгоритм розрахунку. Необхідно враховувати, що густота перед станцією А дорівнює 0, оскільки там не існує залізниці, тому розрахунок починається завжди з нуля. Крім того, після станції Ж, яка є останньою для нашої умовної залізниці, колії теж немає, тому за нею густота повинна дорівнювати 0. Таким чином при правильних розрахунках густота останнього перегону повинна співпадати з кількістю вантажу, вивантаженого на останній станції.

Для наведеного прикладу густота на перегонах умовної залізниці в прямому напрямку розраховується так:

В зворотному напрямку збережені всі правила та закономірності, раніше наведені. Розглянемо розрахунок:

Результати розрахунків можуть бути наведені в графічному вигляді (див. рисунок 9).

Рисунок 9 – Густота перевезення вантажу умовної залізниці, тис т

Для зручності розрахунків схему вантажної роботи (вихідні дані) та результати розрахунків густоти можна об’єднувати на одному рисунку.

Легко побачити, що напрямок розрахунку густоти співпадає з напрямком руху вантажу. Однак існують зворотні формули. Тобто існує зворотний алгоритм:

густота вантажних перевезень на перегоні i-j
дорівнює	=
густоті на наступному перегоні
плюс	+
кількість вантажу, який прибув на кінцеву станцію перегону
мінус	—
кількість вантажу, який був відправлений з кінцевої станції перегону

Застосуємо наведений алгоритм до нашого прикладу:

Результати, отримані в ході обох розрахунків співпадають. На практиці, в разі, коли умовна мережа складається з великої кількості станцій, зазвичай розрахунок проводять в табличній формі. Вихідними даними є інформація про відправлення та прибуття вантажу на кожну з станцій мережі за напрямками руху. Проведемо розрахунок густоти перевезень вантажів в таблиці 12.

Побудова таблиці дещо розширює аналітичні можливості дослідників.

По-перше, полегшується перевірка вірності перенесення вихідних даних завдяки визначенню загальних сум відправлення та прибуття як кожної станції (стовпці 4 і 7), так і взагалі по мережі (останній рядок). Необхідно відмітити, що при правильних розрахунках, сума вантажів, що були відправлені та прибули в однакових напрямках, співпадає між собою – в нашому випадку, в прямому напрямку – 54 тис т (підсумок стовпців 2 і 5), в зворотному – 66 тис т (підсумок стовпців 3 і 6), загальний обсяг вантажів – 120 тис т (підсумок стовпців 4 і 7).

По-друге, в цьому розрахунку ми вперше отримали змогу визначити загальний розмір густоти на перегоні без врахування напрямків руху, яка дорівнює сумі густот в двох напрямках. Так загальна густота на перегоні А-Б дорівнює 46 тис т (24 + 22). Необхідно відмітити, що така дія є єдиною можливістю додавати густоти. Додавання густот окремих перегонів між собою допускати не можна, оскільки вони є величинами відносними (а саме, відносна величина інтенсивності) і характеризують різні території.

Таблиця 12 – Розрахунок густоти перевезень вантажу, тис т

По-третє, таблиця може бути розширена та використана для подальшого розрахунку інших об’ємних та якісних показників з перевезення вантажів. В першу чергу – вантажообігу на окремих перегонах залізниць. Відомо, що вантажообіг дорівнює добутку кількості перевезеного вантажу і відстані перевезення. В нашому випадку кількість перевезеного вантажу відображає розмір густоти (згідно визначенню, густота – це кількість вантажу, перевезеного по кожному кілометру колії), відстань перевезення – довжина перегону. Таким чином, вантажообіг на перегоні може бути визначений за окремими напрямками руху як добуток густоти () і довжини () на цьому перегоні: . Оскільки вантажообіг є показником об’ємним, то його можна підсумовувати:

- за напрямками руху, в результаті чого отримуємо загальний вантажообіг на перегоні;

- за територіями, в результаті чого отримаємо загальний вантажообіг на мережі як в прямому і зворотному напрямках, так і взагалі по залізниці. Якщо мережа поділена на окремі залізниці, спочатку може бути визначений вантажообіг залізниць, який потім також можна додавати для отримання характеристики мережі в цілому. В таблиці 13 наведено приклад розрахунку вантажообороту для умовної мережі (рис. 5).

По-четверте, побудова таблиці полегшує майбутню автоматизацію розрахунків, наприклад, із застосуванням електронних таблиць Excel.

Таблиця 13 – Розрахунок вантажообігу для умовної мережі

Результати розрахунку густоти вантажних перевезень можуть бути наведені в графічному вигляді за допомогою картодіаграми або картограми густоти перевезень, які відносяться до одного з видів статистичних графіків – статистичні карти.

Статистичні карти являють собою вид графічного зображення статистичних даних на схематичній географічній карті, які характеризують рівень або ступінь розповсюдження того чи іншого явища на певній території.

Картограма – це схематична географічна карта, на якій за допомогою штрихування різної густити, точками або кольором певного ступеню насиченості показуються порівняльна інтенсивність будь-якого показника в межах кожної одиниці нанесеного на карту територіального розподілу. Картограми поділяються на фонові та точкові.

Картограма фонова – вид картограми, на якій за допомогою штрихування різної густини або кольором різної насиченості показують інтенсивність будь-якого показника в межах територіальної одиниці. Найчастіше такі картограми використовуються для відображення середніх та відносних показників

Картограма точкова – вид картограми, на якій рівень обраного явища відображається за допомогою точок. Інтенсивність показників відображається за допомогою кількості точок. Зазвичай такі картограми використовуються для відображення абсолютних величин.

Картодіаграма являє собою поєднання діаграми з географічною картою. В якості знаків, що зображують інтенсивність розподілу показника, використовуються стовпчики, квадрати, круги, смуги, інші фігури), які розміщуються на контурі географічної карти. Картодіаграми порівняно з картограмами дають можливість географічно відобразити більш складні статистично-географічні побудови.

В перевезеннях вантажів використовується графік, на якому на вертикальній лінії відображають станції залізниць у географічній послідовності з додержанням або недодержанням масштабів відстані між ними.

На відрізках між станціями (перегонах або дільницях) будують стовпчики, висотою пропорційною до величини густоти вантажних перевезень на цих відрізках. Під умовною залізницею відкладають стовпці з даними про густину перевезень в прямому напрямку, над залізницею – в зворотному.

На рисунку 10 наведено картодіаграму, побудовану за результатами розрахунків нашого прикладу:

Рисунок 10 – Картодіаграма густоти перевезень вантажів на лінії А-Ж, тис т

Рисунок допомагає не тільки відобразити розміри густот за напрямками на окремих перегонах, але й порівняти їх між собою, побачити і порівняти загальні розміри густот на перегонах, а також вантажообіг на перегонах.

Вже відзначалось, що розмір вантажообігу на перегоні дорівнює добутку густоти на цьому перегоні та його довжини. В геометричному сенсі цей добуток відображається площею кожного з прямокутників, побудованих на рисунку. Наприклад, можна стверджувати, що найменший вантажообіг був виконаний на перегоні Д-Ж в прямому напрямку, а найменший – на перегоні Г-Д в зворотному. На рисунку 10 відстань між станціями зображена однаковою, що не дозволяє зробити справедливі висновки.

Поиск по сайту: