Особливості формування графічної навички письма

Ліворукі першокласники погано сприймають і запам’ятовують літери складних конфігурацій, не уявляють в цілому зоровий образ букв. Це призводить до порушення співвідношення елементів, «дзеркального» написання букв. Діти плутають схожі за зображенням букви, пишуть зайві елементи або не дописують їх. Ліворукі діти мають нестійкий почерк: нерівні штрихи, великі, розтягнуті букви різного нахилу. У таких дітей повільний темп письма. Саме тому під час опрацювання ліворукими учнями кожного графічного елемента або писемної літери необхідно дотримуватися певної послідовності дій:

· треба детально пояснити, як пишеться буква, звідки починається рух, куди він спрямований, як змінюється траєкторія, де рух припиняється.

· Необхідно показати зразок виконання руху під час написання літери кілька разів

· Написання літер ліворукими учнями має відбуватися під диктовку в уповільненому темпі.

· Не можна відволікати увагу учнів, а після закінчення роботи треба розібрати, чи все було зроблено правильно

· Завершувати вправляння в написанні літери краще за все повторенням інструкції та самостійним виконанням дії учнем із коментуванням рухів руки.

Написання елементів рукописних літер – це найскладніший вид підготовчих вправ до письма. Від того, як учитель навчить дітей зображувати основні елементи, залежить у подальшому написання самих букв, складів, слів і речень.

Під час навчання письма елементів букв слід мати на увазі, що ліворуким учням легше рухати руку в напрямку за годинниковою стрілкою і вниз, отже простіше таким дітям зображувати прямі похилі лінії, лінію із закругленням угорі, подовжену похилу з петлею внизу, лівий півовал, овал.

Аналітичну, раціональну роботу з елементами писемних букв та багаторазове, монотонне тренування в їхньому написанні необхідно поєднувати з художньо-образним сприйняттям графічного матеріалу. Усі діти, а особливо ліворукі, уявляють довкілля у вигляді зорових образів, що наповнені інформацією, особистісним змістом, значущим для пізнання.. саме мислення з опорою на зоровий образ, притаманне учням, поєднує в собі почуттєві та раціональні форми навчання письма.

Приклад навчання письма писати похилу лінію з петлею внизу та вгорі.

Почати ознайомлення можна за допомогою зображення нових для учнів елементів у вигляді художніх образів.

- Розгляньте незвичайних рибок. Вони приховали новий елемент писемної букви.

- Послухайте вірш про цих рибок. Який елемент вони нам показали?

- А що зображують ластівки? Послухайте вірш про них.

- У якому напрямку пірнають рибки? (Униз). А куди збираються летіти ластівки? (Угору).

Учні з'ясовують, що обидва елементи мають в основі подовжену похилу лінію, тільки одна з них має петлю внизу, а інша – вгорі.

- Подивіться і послухайте, як треба писати ці елементи в рядку.

Учитель повільно зображує елементи кілька разів, пояснюючи, звідки треба починати написання, куди вести лінію і де закінчувати елемент.

- Подовжену похилу лінію з петлею внизу починаємо писати від верхньої рядкової. Спочатку пишемо похилу лінію до нижньої міжрядкової, заокруглюємо ліворуч, торкаючись її, і ведемо лінію, що утворює петлю, вгору-вправо так, щоб вона перетнула подовжену на місці збігу її з нижньою лінією робочого рядка.

- Подовжену похилу лінію з петлею угорі з петлею угорі також починаємо писати від верхньої рядкової. Але спочатку ведемо лінію вправо-вгору, біля верхньої міжрядкової заокруглюємо праворуч, торкаючись її, і пишемо пряму подовжену лінію до нижньої рядкової, утворюючи петлю так, щоб вона перетнула подовжену на місці збігу її з верхньою лінією робочого рядка. Закінчуємо писати на нижній лінії робочого рядка.

Для того щоб учні добре засвоїли структуру і послідовність зображення цих елементів, доцільно застосувати «письмо в повітрі» із розплющеними і заплющеними очима під рахунок вчителя. Також доцільно навести ці елементи ручкою кілька разів на малюнках з рибками та ластівками.

Далі навчання писати подовжені похилі лінії з петлями відбувається на сторінці прописів.

Процес ознайомлення учнів з писемною літерою складається з таких логічних операцій, як аналіз, синтез, порівняння й узагальнення. Для ліворуких першокласників це дуже складна робота. Її необхідно будувати так, щоб у пізнавальній діяльності брали участь обидві півкулі головного мозку, тобто словесно-логічний та художньо-образний (творчий) способи мислення. Так спростити аналіз елементів писемної літери та зацікавити дітей цією важкою роботою можна за допомогою графічних прикладів [26]. Учитель записує кілька прикладів на складання елементів і пропонує знайти серед них той, у результаті якого отримується потрібна буква.

- Розгляньте графічні приклади, що написані на дошці. Які елементи в них складаються?

- У якому прикладі ми отримаємо літеру т?

Також для аналітико-синтетичних вправ учитель може використовувати конструктор, який складається з елементів літер, вирізаних із картону. Комплект таких елементів повинен бути в кожного першокласника. Діти розкладають деталі на парті, розглядають їх, вибирають потрібні й складають із них названу вчителем букву.

- Складіть літеру д з її елементів. Перетворіть її на літеру в. що ви для цього зробите?

- Як переконструювати літеру д в писемну букву у? що треба змінити, щоб буква д перетворилась на писемну а?

Для порівняння писемної літери з відповідною друкованою доцільно використовувати динамічні таблиці поступового перетворення друкованої літери на рукописну.

Краще уявити та порівняти друковані й відповідні писемні літери допомагає використання образних віршів до них.

- Послухайте вірш. Яка буква в ньому описується: друкована чи писемна «де»?

«Де» - наче дівчинка з косою

Милуємось її красою

- Який елемент писемної літери д названо у вірші косою7 (Подовжена похила лінія з петлею внизу.)

- На що тоді схожий овал цієї букви? (На обличчя дівчинки.)

Наприкінці ознайомлення дітей із новою писемною буквою для більш глибокого по елементного аналізу літери та запам’ятовування її рукописної форми можна намалювати художній образ, перетворити на малюнок предмета, тварини, рослини тощо на основі накреслення букви. Для цього першокласники отримують альбомні аркуші із зображеннями нової писемної букви збільшеного розміру, вдивляються в літеру, розмірковують, на що вона схожа. Потім діти роблять із букви малюнок обраного предмета, пояснюючи, який саме елемент літери обмальовується, на яку деталь образу він перетворюється. З найкращих малюнків створюється виставка[26].

- Писемна літера в – це стигла вишенька. Давайте її намалюємо. Овал буде смачною ягідкою. Зафарбуйте його темно-червоним кольором. Від овалу-ягідки намалюйте «ніжку» так, щоб вона вгорі торкалася петлі. Сама ж петелька легко петелька легко перетворюється на листочок. Зафарбуйте його зеленим кольором.

Завершується детальне ознайомлення учнів з новою для них писемною літерою показом процесу її написання на дошці з поясненням. Під час зображення літери вчитель має стояти лівим боком до дошки, злегка спираючись на неї лівою рукою, а правою писати трохи вище рівня своїх плечей. Таке положення вчителя біля дошки дає змогу учням із будь-якої точки класу бачити весь процес написання.

У процесі написання літери вчитель повинен стежити, як сприймають діти пояснення, чи слідкують за рухом його руки. Писати букву доцільно два-три рази в середньому темпі, не витираючи і не підправляючи ганчіркою невдало написане.

Зображуючи зразок букви, вчитель обов’язково коментує письмо: з яких саме елементів складається літера, звідки починаємо її писати, куди ведемо лінію, як продовжуємо писати, де закінчуємо. Також педагог показує основні рухи пальців, наголошує на тому, що рухи зверху вниз повинні спрямовуватись на себе, виділяє елементи, що мають однаковий нахил.

Детальне пояснення написання рядкової літери и

Рядкова літера и складається з двох елементів: похилих ліній із заокругленням внизу. Починаємо писати від верхньої рядкової пряму похилу лінію вниз рухом на себе. Біля нижньої рядкової заокруглюємо праворуч, торкаючись її, і ведемо вправо-вгору до верхньої рядкової лінії. Не відриваючи ручки від паперу, пишемо другу пряму похилу лінію вниз, подібну до першої, і закінчуємо писати її заокругленням управо до середини рядка.

Буква пишеться під рахунок: раз-і-два-і.

Інколи для пояснення букви можна використовувати порівняння з тими літерами, які учні вже добре навчилися писати.

Пояснення написання рядкової літери д

Мала літера д складається з двох елементів6 овалу й подовженої похилої лінії з петлею внизу. Спочатку пишемо овал, як у букви а, потім додаємо до нього подовжену петлю, як у букви у.

Буква пишеться під рахунок: і-раз-і-два-і.

Коментуванню написання літери слід надавати особливої уваги, оскільки відсутність пояснення утруднюю мислення дітей, яке органічно пов’язане з мовленням. Однак перевантажений, складний коментар до показу написання букви погано сприймається учнями, оскільки вони не засвоюють відразу велику кількість слів. Також не можна використовувати слова, які не мають чітких значень, наприклад «трішки відступити», «цей елемент займає небагато місця» тощо.

Під час навчання ліворуких дітей письма окремих літер необхідно мати на увазі, що значна частина великих друкованих літер орієнтована праворуч: Б,В,Г,Е,Є,К,Р,С,Ц,Щ,Ю. Це зумовлено, вочевидь, напрямком письма зліва направо. Значно менше літер орієнтовано ліворуч: З,Л,У,Ч,Я. інші літери двосторонні або симетричні: А,Д,Ж,И,І,Ї,Й,М,Н,О,П,Т,Ф,Х,Ш. малі друковані літери звернені в той же бік, що й великі, окрім ліво орієнтованої букви а.

Для ліворуких учнів із притаманним їм «дзеркальним» написанням проблемними є пари літер Е – З, У – Ч, г – ч, в – д. [10]