Метод «Спостереження»

Одним із методів, яким користуються соціологи для отриман­ня інформації, є спостереження.

Спостереження - це метод, за допомогою якого від­бувається пряма реєстрація подій свідками.

Знання, отримане через спостереження, має такі особливості:

• пов'язаність із дослідницькою метою та визначеними завданнями;

• передбачуваність чіткого планування;

• фіксування отриманої інформації в щоденниках або про­токолах;

• необхідність контролю за обґрунтованістю та сталістю отриманих даних.

Найбільш поширеною є класифікація спостережень за­лежно від становища спостерігача, згідно з якою спостережен­ня поділяють на:

· включені

· прості.

Включене спостереження передбачає входження в соціальне середовище, адаптацію до нього дослідника.

Модифікацією такого спостереження є стітулювальне спо­стереження. Якщо мета дослідження пізнавально-аналітич­на чи практична й передбачає прийняття управлінських рішень, активне втручання соціолога в події є доцільним. Створюючи нестандартні ситуації, дослідник вивчає реакцію об'єкта спостереження на свої дії, стимулює його діяльність, що дає можливість краще вивчити його стан, побачити щось неможливе у звичайній ситуації.

Перевагами такого спостереження є отримання яскравих, безпосередніх вражень, можливість краще зрозуміти вчинки людей та дії соціальних спільнот. До недоліків можна від­нести те, що дослідник може втратити здатність об'єктивно оцінювати ситуацію та перейти на позиції тих, кого він вивчав.

Просте спостереження передбачає реєстрацію позицій дослідником.

Залежно від програми дослідження, його гіпотез спо­стереження може здійснюватися за орієнтовним планом, що надасть можливість структурувати об'єкт, виділити його елементи, ознаки, функції.

Просте спостереження використовується при дослідженні буденного життя, де об'єктами є люди, що реагують на по­ведінку спостерігача.

Для того, щоби звести до мінімуму вплив дослідника на об'єкт, необхідно:

- досягти того, щоб люди не знали, що за ними спостеріга­ють або забули про це;

- створити в людей хибне уявлення про мету спо­стереження.

Просте спостереження передбачає поступове входження в об'єкт таким чином, щоб люди звикли до спостерігача, пере­стали його помічати та не відчували недовіри до нього.

Яким би не було спостереження, необхідно щоденно за­нотовувати, систематизувати й упорядковувати (згідно з про­грамою дослідження) отримані дані, записувати в картки, фіксувати у протоколі та комп'ютерному файлі.

Для підвищення надійності даних спостережень необхідно виконувати деякі правила:

• детально класифікувати елементи подій;

• прагнути, щоб усі, хто здійснює спостереження, порівню­вали свої враження, визначалися з оцінками й інтерпретацією подій, використовуючи однакову методику;

• спостерігати об'єкт у різних ситуаціях і з різних боків;

• не змішувати опис подій з їхньою інтерпретацією.

Спостереження особливо корисні при дослідженні системи організації, діяльності підприємств і установ, тобто порівняно автономних соціальних одиниць. У прикладних досліджен­нях - це метод роботи соціолога-консультанта, що завжди комбінує спостереження, інтерв'ю та вивчення документів організації.

Поиск по сайту: