|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Метод експертних оцінокМетоди експертних оцінок найчастіше використовуються в дослідженнях прогностичного характеру практичної спрямованості, а також для оцінки якості об’єкту (при вивченні розділу фонду, окремої книги, нового технологічного процесу в бібліотеці). Методи експертних оцінок схожі з методом опитування, але відрізняються від нього особливим добором респондентів (експертів), особливими формами анкет (таблиць), які включають різні оцінки явищ і процесів, а в деяких випадках – висловлювання експертів щодо майбутніх явищ, особливими методами обробки одержаних від експертів даних. Для участі в проведенні експертних оцінок залучаються кваліфіковані фахівці з галузей, соціології, психології.Під час організації опитування експертів важливе місце посідає розробка системи продуманих, складних запитань. Практика свідчить, що при чіткому формуванні питань зростає узгодженість експертних оцінок. Існує два методи індивідуальних експертних оцінок – експертне інтерв’ю і аналітичні експертні оцінки. Експертні інтерв’ю – це бесіда дослідника – прогнозиста зі спеціалістом, запрошеним у якості експерта. За заздалегідь розробленої програмою прогнозист ставить перед експертом ряд запитань. Успіх справи багато в чому залежить від умінь та навичок експерта без підготовки, швидко давати відповіді на запропоновані йому запитання. В результаті отримують якісні оцінки, висловлені в описовій формі, що основані на досвіді та інтуїції експерта. Іноді цей метод набуває виду анкетного опитування, що має прогностичну направленість. Метод аналітичної експертної оцінки передбачає тривалу роботу експерта над аналізом тенденцій розвитку об’єкту, що прогнозується, оцінкою його майбутнього стану. Щоб повніше використовувати інтуїцію експерта, потрібно забезпечити йому доступ до всієї інформації про об’єкт. Такий метод використовується у тих випадках, коли розробляються важливі документи, що стосуються питань перспективних напрямків розвитку бібліотек на окремий період або за окремими напрямками. Різновидністю аналітичної експертної оцінки є метод доповідної записки. В останній час швидко почали розвиватися методи колективних експертних оцінок. Їх достоїнства пояснюють закони соціальної психології. Відомо, що робота в колективі підвищує рівень емоційної і фізичної активності кожного його учасника. Ця властивість характерна і для інтелектуальної сфери. Вона і лежить в основі методів колективної експертної оцінки. Існує три методи цієї групи: Метод експертної комісії – процедура, при якій група експертів систематично збирається для обговорення шляхів розвитку об’єкту, що вивчається. Це своєрідний вид семінару, на якому кожний учасник відстоює свою точку зору. Недоліком цього методу є непритаманна експертам активність, їх взаємний вплив, дії побічних факторів, наприклад, авторитет у колег та ін. Щоб усунути їх, рекомендують заборонити критику думок колег по групі. Метод колективної генерації ідей (ще його називають “мозковою атакою”, “мозковим штурмом”). Це коли експерти розподіляються на 2 групи, одна з яких займається творчою генерацією ідей, а друга – оцінює висловлені ідеї. Підраховано, що групове мислення під час “мозкової атаки” виробляє на 70% більше нових ідей, ніж індивідуальне. Метод Дельфи. Використовуючи цей метод, індивідуальні експерти в письмовому вигляді відповідають на запитання анонімної анкети, не вступаючи в контакт один з одним. З погляду авторів методу, такий підхід практично знімає вплив авторитету інших експертів, психологічні та емоційні фактори, які неминуче виявляються у відкритих дискусіях. Друга особливість методу полягає в тому, що зростає значення обробки отриманої інформації з метою узгодження поглядів експертів, оскільки виключається безпосередня взаємодія експертів на протязі всієї роботи. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |