Контроль і ревізія розрахунків з підзвітними особами

Лекція 9. Фінансово-господарський контроль і ревізія розрахункових та кредитних операцій.

1. Контроль і ревізія розрахунків з підзвітними особами.

2. Контроль і ревізія розрахунків з дебіторами (покупцями і замовниками, з різними дебіторами).

3. Контроль і ревізія розрахунків з кредиторами (постачальниками і підрядниками, по претензіях, по відшкодуванню матеріальних збитків та іншими кредиторами).

4. Ревізія і контроль кредитних операцій.

Контроль і ревізія розрахунків з підзвітними особами

Досить важливу ділянку економічної роботи підприємства становлять розрахункові і кредитні операції, від своєчасності і правильності проведення яких залежить виконання планів реалізації продукції і прибутку, прискорення оборотності коштів, мобілізації коштів і спрямування їх на покриття виробничих та інших затрат. Підприємства систематично ведуть розрахунки з постачальниками, покупцями, кредиторами, а також операції з отримання, використання та погашення кредитів. Вся ця діяльність і є об'єктом комплексної ревізії. Основні завдання ревізії розрахункових і кредитних операцій це:.дотримання чинних положень про оплату витрат на відрядження, по виплаті компенсації при переході на роботу в іншу організацію, витрачання грошей на операційні і господарські витрати; законність здійснення операцій по розрахунках з дебіторами і кредиторами, виконання завдань із зниження дебіторської і кредиторської заборгованості, обґрунтованості їх списання; повнота і своєчасність пред'явлення претензій за порушення договірних зобов'язань, виявлення матеріальних втрат і обґрунтованості їх списання; обґрунтованість одержання, правильного використання і своєчасності погашення кредитів банку; дотримання встановлених правил інвентаризації розрахунків.

Основними джерелами ревізії розрахункових операцій можуть бути: завдання із зниження дебіторської і кредиторської заборгованості; заявки на виділення лімітів кредитування; первинні документи з оформлення розрахункових операцій; матеріали інвентаризації; розрахункові відомості; облікові реєстри по рахунках №№ 36,37, 63,67, 68; Головна книга, Баланс.

Перевірка розрахунків із підзвітними особами має на меті встановити цільове використання підзвітних сум і виявити незаконні господарські недоцільні витрати. Підставою для перевірки розрахунків із підзвітними особами є накази і розпорядження, авансові звіти із прикладеними документами, записи по рахунку 372 “Розрахунки з підзвітними особами”. Ревізію розрахунків з підзвітними особами починають із перевірки змісту касових операцій і операцій по рахунках в банку. Зіставляючи дані аналітичного обліку по рахунку 372 “Розрахунки з підзвітними особами” з даними по касі, визначають, як дотримувався порядок видачі сум на операційні і господарські витрати. При ревізії розрахунків одночасно перевіряють: наявність випадків видачі авансу особам, які своєчасно не розрахувалися за попередній аванс; випадки порушення строків закриття розрахунків по кожному авансу зокрема; випадки видачі авансу до погашення заборгованості по попередньому; передачу сум авансу однією підзвітною особою іншій; своєчасність подання авансових звітів.

Ревізуючи авансові звіти із використання підзвітних сум на операційні і господарські витрати, потрібно визначити законність і доцільність таких витрат: детально вивчити документи, які додані до звітів по оплаті готівкою вантажно-розвантажувальних робіт, послуг, придбання ТМЦ. Особливої уваги вимагає перевірка достовірності таких пред'явлених підзвітною особою документів, як касові чеки торгових підприємств за придбані у них товари, рахунки дрібнооптових баз і копії прибуткових документів на здачу придбаних матеріальних цінностей. Джерелами ревізії розрахунків із підзвітними особами по відрядженнях є накази, розпорядження керівника підприємства, посвідчення на відрядження, дані по виданих грошових авансах, письмові пояснення результатів відрядження, авансові звіти з додатками, записи по рахунках ЗО “Каса”, 31 “Рахунки в банках”, 372 “Розрахунки з підзвітними особами”. На підставі наказів і відміток у посвідченні про відрядження визначають задані і фактичні строки відрядження: в межах України - до ЗО календарних днів, за кордон - 60 календарних днів. На підставі відміток у посвідченні при відрядження визначають правильність оплати добових.

Складовою і невід'ємною частиною ревізії підзвітних сум є перевірка витрат коштів на службові відрядження. При цьому слід керуватися Постановою Кабінету Міністрів України “Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон” затвердженого Міністерством фінансів України від 10.06.1999 року №146. Перевіряючи оплату проїзду, а також проживання в готелі, ревізор керується Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997 р.№283/97 ВР, де вказано, що оплата проводиться в розмірі фактичних видатків тільки при поданні підтверджувальних документів.

При наявності підтверджувальних документів відшкодовуються витрати: на побутові послуги, що надаються в готелях (прання, чищення), але не більше 10 % від норм добових витрат для країни, куди відряджається працівник; бронювання місця в готелях в розмірах не більше 50 % вартості місця на добу; за користування постільними речами в поїзді; комісійні в разі обміну валюти. Працівнику видаються кошти як в національній валюті країни, куди скеровується працівник, так і у вільно конвертованій валюті у вигляді авансу на поточні потреби згідно з нормами у розмірах, обумовлених їх реальними потребами в країні перебування.

Поиск по сайту: