АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Сучасні проблеми та принципи життєдіяльності

Читайте также:
  1. II частина. Проблема спеціальних здібностей у сучасній диференційній психології
  2. III. Проблеми соціальної, стратифікації.
  3. Аксіоми статики (принципи статики)
  4. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. особливості побудови банківської системи в Україн
  5. Безпека життєдіяльності
  6. Біологічні ритми та їх роль в життєдіяльності людини
  7. Важливі принципи ООП
  8. Взаємодії в екологічних системах. Принципи формування екосистем
  9. Види грошей в сучасній економіці. Природа сучасних кредитно - паперових грошей
  10. Види і принципи екологічної політики. Теорія зовнішніх ефектів
  11. Виховна робота з педагогічно занедбаними дітьми. Принципи, шляхи і етапи перевиховання важковиховуваних дітей.
  12. Виявлення і формулювання проблеми

Людське життя можна охарактеризувати двома основними показниками – тривалістю та якістю. Тривалість життя визначається конкретно прожитих людиною на землі років, місяців, днів. Якість життя неможливо охарактеризувати так однозначно, оскільки вона значною мірою визначається потребами людини та суспільства.

Умови життя, якість його і безпека взаємопов'язані. З одного боку, рівень БЖД – це один з показників, що визначають якість життя. З іншого боку, якість життя та окремі складові цієї якості – значною мірою визначають ступінь безпеки. Отже, безпека життя – це один з показників якості життя.

Неякісні продукти харчування викликають різні захворювання та отруєння. Неякісні вироби, якими люди користуються в побуті, спричиняють побутовий травматизм, а від якості виробничого обладнання значною мірою залежить рівень травматизму на виробництві. Низький рівень людських стосунків та взаємин у колективі викликає в ньому напруженість, призводить до конфліктів, нервових та психічних розладів у членів колективу.

Якість навколишнього середовища, де перебувають люди, суттєво впливає на їхнє самопочуття, здоров'я, безпеку, тривалість життя. Таким чином, якість життя кожної окремої людини суттєво залежить від розвитку країни або регіону, де вона мешкає. Традиційно на рівень розвитку країни впливає економічний показник – валовий національний продукт на душу населення. Однак якість життя не вимірюється одними лише економічними критеріями. Ідеальним було б при такій оцінці врахувати всі показники людського буття, та це практично дуже складно.

З огляду на це у 1990 р. в Доповіді ООН про розвиток людини для такої оцінки було введено новий показник – індекс людського розвитку (ІЛР). ІЛР є інтегральним показником трьох компонентів: довголіття, рівня освіти та економічного рівня життя. Довголіття вимірюється тривалістю життя. Рівень освіти визначається комбінацією двох показників – письменності дорослого населення (з вагою у дві третини) і середньої кількості років навчання (з вагою в одну третину). Економічний рівень життя вимірюється величиною валового національного продукту, що припадає на душу населення.

Сучасними проблемами стану БЖД слід вважати:

1) Зростання глобальних природних небезпек, викликаних порушенням рівноваги довкілля.

2) Зростання числа техногенних небезпек (аварій і катастроф) при взаємодії людини із складними технічними системами.

3) Соціально-політична напруга в суспільстві.

В цілому сучасний стан БЖД можна охарактеризувати як незадовільний через:

- відсутність централізованого державного фінансування;

- економічну нестабільність, яка відлякує західних інвесторів;

- постійний пошук політичних альтернатив в Україні, щодо можливості підтримки на необхідному сучасному рівні безпеку проживання людей;

- відсутність належного моніторингу і механізмів реалізації законів щодо захисту життя та здоров'я людей.

Однією із стратегій системи охорони здоров’я та забезпезпечення БЖД є:

1. Здійснення профілактики, яка є масовою та ефективною: наприклад, будівництво очисних споруд або відповідні зміни технологічного процесу на підприємствах (які забруднюють повітря, воду, грунти), що призведуть до різкого зниження отруєнь, злоякісних новоутворень, хвороб органів дихання, серцево-судинної системи та інших захворювань.

2. Охорона здоров'я на індивідуальному рівні, яка полягає у визначенні форми, методів і засобів профілактики, лікування, реабілітації, а також організації відпочинку людини.

3. Надання своєчасної інформації населенню про небезпеку навколишнього середовища, що дасть змогу населенню раціонально вибирати місця діяльності і проживання, раціонально використовувати методи і засоби захисту від дії небезпек.

Проте, бути чи не бути здоровому – це насамперед залежить від самої людини: від її активності чи пасивності, індивідуальних особливостей, темпераменту, характеру звичок, ставлення до інших людей. На основі сказаного раніше можна зробити висновок, який грунтується на твердженні римського філософа Сенеки: «Уміння продовжувати життя – в умінні не скорочувати його».

Крім того існує 8 аксіом БЖД, головним яких щодо гарантування безпеки слід вважати [2]:

Аксіома 1. Техногенні небезпеки існують, якщо повсякденні потоки речовини, енергії та інформації в техносфері перевищують порогові значення.

Аксіома 2. Джерелами техногенних небезпек є складові техносфери.

Небезпеки виникають за наявності дефектів, несправностей у технічних системах, у результаті неправильного їх використання, наявність відходів, особливо промислових, що призводить до шкідливого впливу їх на людину, довкілля.

Аксіома 3. Техногенні небезпеки діють у просторі і часі:

а) травмонебезпечні фактори (аварії, катастрофи, вибухи, раптове руйнування будівель і споруд);

б) небезпеки на людину (викиди токсичних та радіоактивних речовин).

Аксіома 4. Захист від техногенних небезпек досягається збільшенням відстані між джерелом небезпеки та об’єктом захисту, використанням захисних заходів.

Аксіома 5. Компетентність людей у світі небезпек та способах захисту від них – необхідні умови досягнення БЖД.

 

В цілому можна стверджувати, що:

Безпека життєдіяльності людини (БЖД) – це наука про комфортну та безпечну взаємодію людини із середовищем існування, або система базових знань з проблеми створення безпечних умов існуваннялюдини

Безпека – це збалансований відповідно до експертої оцінки стан людини, соціуму, держави, природних, антропогенних систем тощо (варіант – стан захищенності особи суспільства від ризику зазнати шкоди).

Життєдіяльність – це процес збалансованого існування та самореалізації індивіда, групи людей, суспільства і людства загалом, їхніх життєвих потреб і можливостей.

Небезпека – це наявність в оточенні людини об’єктів, хімічних речовин та явищ, що несуть в собі загрозу її здоров’ю та життю.

Аварія – це велике пошкодження або вихід з ладу агрегатів, технічних чи побутових комплексів, що завдає значної шкоди та збитків.

Висновок:

Бути чи не бути здоровому – це залежить відлюдини, від її активності чи пасивності, індивідуальних особливостей, темпераменту, характеру, звичок, ставлення до інших людей.

 


1 | 2 | 3 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)