Загальні відомості про ВАТ АТП «17461»

Форма № Н-6.01

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

(повне найменування вищого навчального закладу)

кафедра менеджменту і туризму

(повна назва кафедри, циклової комісії)

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

з дисципліни «_______________________________________________»

(назва дисципліни)

на тему:_____________________________________________________

____________________________________________________________

Студента (ки) _____ курсу ______ групи

напряму підготовки _________________

___________________________________

__________________________________

(прізвище та ініціали)

Керівник доцент кафедри менеджменту і туризму, к.ф.-м.н., доцент Рябікова Г.В.

(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

Національна шкала ________________

Кількість балів: __________Оцінка: ECTS _____

Члени комісії ________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали

м. Київ – 20______ рік

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….2

РОЗДІЛ І. ПЛАНУВАННЯ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДПРИЄМСТВА………………………………………..….4

1.1. МТЗ та послідовність його планування…………………………………………………………....4

1.2. Планування потреби в сировині та інших матеріальних ресурсах……..8

1.3. Особливості визначення потреби в матеріальних ресурсах АТП……..14

РОЗДІЛ ІІ. РОЗРОБКА ПЛАНУ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВАТ АТП «17164»………………………………………...17

2.1. Загальні відомості про ВАТ АТП «17164»……………………….17

2.2 Розрахунок виробничої програми в матеріально-технічному забезпеченні ВАТ АТП «17164»………………………………………………18

2.3. Планування матеріально-технічного забезпеченняя на ВАТ АТП «17164»………………………………………………………………………….27

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….37

ДОДАТКИ………………………………………………………………………39

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………....44

ВСТУП

Матеріально-технічне забезпечення (МТЗ) - це спосіб організації діяльності підприємства, що дозволяє об'єднати зусилля різних одиниць, які виготовляють та реалізовують товари і послуги, з метою оптимізації фінансових, матеріальних і трудових ресурсів, що використовує підприємство для реалізації своїх економічних цілей. В процесі свого функціонування підприємству потрібен цілий комплекс матеріально-технічних засобів. Процес матеріально-технічного забезпечення виробництва направлений на своєчасне постачання на склади підприємства або відразу на робочі місця потрібних відповідно до бізнес-плану матеріально-технічних ресурсів. До складу матеріально-технічних ресурсів входять: сировина, матеріали, що комплектують вироби, технологічне устаткування і технологічне оснащення (пристрої, ріжучі та вимірювальні інструменти), нові транспортні засоби, навантажувально-розвантажувальне устаткування, обчислювальна техніка і інше устаткування, а також паливо, енергія, вода. Іншими словами, все, що поступає на підприємство у формі речей і у вигляді енергії, відноситься до елементів матеріально-технічного забезпечення виробництва.
Успішне рішення цих питань покликана забезпечити служба матеріально-технічного забезпечення підприємства, яка займається розрахунком потреб підприємства в різних матеріалах, а також визначає джерела їх покриття.
Для безперебійного функціонування виробництва необхідне добре налагоджене матеріально-технічне забезпечення (МТЗ), яке на підприємствах здійснюється через органи матеріально-технічного постачання.
Головним завданням органів постачання підприємства є своєчасне і оптимальне забезпечення виробництва необхідними матеріальними ресурсами відповідної комплектності і якості. У зв'язку з цим тема економічної і своєчасної закупівлі сировини, матеріалів і напівфабрикатів актуальна.
Мета курсової роботи розкрити суть, структуру і функції процесу організації матеріально-технічного забезпечення як підприємства в цілому, так і підрозділів (цехів і ділянок) підприємства.

Об’єктом дослідження було обрано ВАТ АТП «17164», яке займається вантажними перевезеннями в Україні та Європі та проведено розрахунки щодо планування матеріально- технічного забезпечення підприємства на 2014 рік.
Для виконання даної курсової роботи були використані підручники, навчальні посібники для студентів економічних спеціальностей вузів, фінансова звітність підприємства (Баланс Форма №1), та електронні ресурси інтернету.

РОЗДІЛ І. ЗМІСТ ПЛАНУВАННЯ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯПІДПРИЄМСТВА.

1.1. МТЗ та послідовність його планування.

МТЗ — це вид комерційної діяльності щодо забезпечення матеріально-технічними ресурсами процесу виробництва, здійснюваної, як правило, до початку виробництва. Основна мета МТЗ — доведення матеріальних ресурсів до конкретних виробничих підприєм­ств — у заздалегідь визначене договором місце споживання.

Функції МТЗ класифікують на основні й допоміжні.
До основних відносять:

• визначення потреби в матеріальних ресурсах (сировині, матеріалах, паливі, енергії, обладнанні);
• закупівлю матеріальних ресурсів;
• оренду матеріальних ресурсів, що супроводжується зміною форми власності;
• доставку матеріальних ресурсів;
• складування матеріальних ресурсів;
• розподіл матеріальних ресурсів;
• доведення матеріальних ресурсів необхідної кількості та якості до робочих місць;
• визначення потреби заводу в матеріальних ресурсах для виконання різнотермінових інноваційних планів;
• укладання договорів з постачальниками, складання специфікацій;
• контроль графіків постачання й виконання договірних обо­в’язків;
• організацію оперативного обліку руху матеріалів, централізованої доставки матеріалів у цехи й на ділянки;
• аналіз витрат і рівня використання матеріалів, реалізацію відходів тощо.

Однією з важливих функцій відділу матеріально-технічного постачання є вирішення завдань щодо залучення до господарського обороту вторинної сировини й матеріалів (за можливості використання останньої).
Допоміжні функції МТЗ — маркетингові та юридичні.Маркетингові функції комерційного характеру охоплюють питання визначення й вибору конкретних постачальників матеріальних ресурсів. У низці випадків як постачальники можуть виступати посередницькі структури.Юридичні функції пов’язані з правовим забезпеченням і захис­том прав власності, підготовкою та веденням ділових переговорів і юридичним оформленням угод, контролем за їх виконанням.
МТЗ на підприємстві виконує функції, пов’язані із закупівлею сировини, матеріалів, палива, енергії та обладнання, їх зберіганням та розподілом.
Обсяг завдань МТЗ поділяють на дві основні групи:

1. матеріальне забезпечення виробничого процесу наданням необхідних товарів та послуг у потрібній кількості та належної якості, з додержанням вимог щодо часу та місця;

2. закупівля, складування та розподіл товарів, необхідних для економічної діяльності.

Розглядаючи систему планування МТЗ, потрібно з’ясувати зміст і послідовність розроблення плану МТЗ.

У зміст планування МТЗ входять:

• 
  визначення потреби в матеріалах, устаткуванні, паливі, енергії на базі норм їх витрат;
• 
  розрахунок запасів усіх товарно-матеріальних цінностей на плановий період;
• 
  облік, контроль і аналіз виконання планів забезпечення;
• 
  поточне регулювання забезпечення виробничих підрозділів підприємства.

Планування забезпечення здійснюють у певній послідовності:

• 
  підготовча робота (забезпечення бланками-формами, інструктаж тощо);
• 
  визначення джерела забезпечення потреби в матеріалах;
• 
  розрахунок потреби в матеріальних ресурсах;
• 
  розроблення норм виробничих запасів.

Стратегічне планування МТЗ має передбачити заходи для забезпечення гнучкості та швидкої реакції на зміну умов МТЗ, визначити обсяги й напрями інвестицій на ці цілі.
Поточне планування передбачає забезпечення виробничої операційної діяльності всіма видами матеріальних ресурсів на плановий рік.
Метою оперативного планування є координація руху матеріаль­них ресурсів між різними підрозділами підприємства, регулювання та контроль за запасами матеріалів.
Процес матеріально-технічного постачання тісно пов’язаний і з іншими сторонами діяльності підприємства.

1.
Безпосередній вплив на формування собівартості продукції як одна з найвагоміших статей витрат, що й відображено в кошторисах. На деяких виробництвах витрати на сировину та матеріали становлять до 80—90 % загальних витрат на виробництво.

2.
Значний вплив здійснює МТЗ й на поточні та підсумкові показники фінансової діяльності підприємства. Адже за досить високої питомої ваги витрат на сировину та матеріали в загальних затратах підприємства неабиякої актуальності набуває питання оптимізації розрахунків за їх придбання. Від цього безпосередньо залежать періоди обігу дебіторської та кредиторської заборгованостей підприємства, пов’язаних з МТЗ, а отже, може змінюватись і норматив обігових коштів на підприємстві.

3.
МТЗ прямо зумовлює й результати виробничих процесів, тому
що якість товару багато в чому залежить від якості затрачених на його виробництво сировини й матеріалів. Також неабияку роль відіграє
і якість затрачених на виробничий процес засобів праці. Тобто, крім
сировини та матеріалів у виробничому процесі велику роль відіграють обладнання й малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП).
А наявність у достатній кількості та потрібної якості зазначених позицій на підприємстві — це частина загального успіху підприємства.

4.
Перевага над конкурентами здобувається не лише за допомогою цінових та якісних показників готової продукції. Перевагою в конкурентній боротьбі стають і згадані показники матеріально-технічних ресурсів (МТР) порівняно з аналогами конкурента.

Завдання МТЗ:
а) забезпечення стабільної бази постачальників, здатних коригувати свою постачальницьку діяльність відповідно до виробничих потреб підприємства споживача. Сучасна ситуація вказує на той факт, що майже неможливо відшукати одного такого постачальника, який забезпечив би максимально вигідні умови згідно з параметрами (цінові показники; асортимент; умови оплати; здатність швидко змінювати ціну та (або) асортимент; фактор транспортування та витрат, що пов’язані з останнім);
б) організація внутрішніх процесів, що забезпечують виробни­чий процес та залежать від постачання (МТП). Це організація склад­ського господарства, обліку залишків товарно-матеріальних ціннос­тей на складах, розрахунки нормативних запасів, їх підтримання на визначеному рівні.

Планування потреби в сировині та інших матеріальних ресурсах.

Визначення потреби в матеріальних ресурсах — центральна ланка в плануванні матеріально-технічного постачання підприємства. Потреба в матеріальних ресурсах складається з потреби в ресурсах на основне виробництво, потреби на створення й підтримку перехідних запасів на кінець планового періоду та потреби на інші види господарської діяльності, у тому числі й невиробничу.
Визначаючи потребу в матеріальних ресурсах, необхідно враховувати наявність засобів для їх покриття. Джерела покриття можуть бути власними чи позиковими. Потреба в матеріальних ресурсах планується за всією номенклатурою матеріалів у вартісному й натуральному вираженні. Обсяги та терміни постачань матеріалів на підприємство зумовлюються режимом їх вироб­ничого споживання, створенням і підтримкою необхідного рівня виробничих запасів.
Обсяг необхідних матеріальних ресурсів складається з потреби в матеріалах, необхідних для впровадження нової техніки, для виготовлення оснащення та інструменту, на експлуатаційні й технологічні втрати, на створення необхідного заділу незавершеного виробництва та на формування перехідних запасів. Фактори, що впливають на визначення потреби в матеріальних ресурсах, подано в табл. 1.1.

Таблиця 1.1.Фактори, що впливають на визначення потреби в матеріальних ресурсах.

Потреба в матеріальних ресурсах визначається на основі балан­су МТЗ підприємства з урахуванням залишків і внутрішніх джерел забезпечення.
Основні дані для визначення потреби — це узгоджені з попитом пропозиції підприємства щодо виробництва товарів і послуг та норм витрат на їх виготовлення.
У розрахунках необхідно диференціювати потребу підприємства за основними напрямами витрат, беручи до уваги їхнє значення та переважання питомої ваги в загальному обсязі потреби підприємства.
Потребу в МТР розраховують різними методами, серед яких найширше застосовують метод прямого розрахунку (детермінований), що ґрунтується на прогресивних нормах витрат матеріалів та планах випуску продукції. До методів прямого розрахунку відносять подетальний, на виробничу одиницю, за аналогами, за типовими представниками, рецептурний та ін.
За подетального методу потребу в матеріалах визначають як добуток норми витрат на деталь і кількість запланованих до виробництва деталей.
Потрібно звернути увагу на те, що потреба на основне виробництво полягає насамперед у потребі у виробництві готової продукції. Нехай П _і — потреба в і -х матеріальних ресурсах для виконання виробничої програми підприємства.Тоді

(1.1)

де n — кількість видів виробів, на які розраховують матеріал і -го найменування;
A _j — виробнича програма з виробництва j- ї продук­ції, шт. (м, м² і т. ін.);
НВ _іj — норма витрат і -го матеріалу на вироб­ництво одиниці j -ї продукції.
Цей метод можна також використати для розрахунку потреби в матеріалах на одиницю продукції або її частину — вузол, деталь тощо. Необхідність у таких розрахунках постає в разі масового та серійного виробництва.

За багатономенклатурного виробництва (електротехнічне, під­шипникове, інструментальне тощо) потреба у виконанні виробничої програми може визначатися за типовим представником, за який беруть одиницю продукції, що з найбільшою точністю віддзерка­лює середню витрату матеріалів на дану групу (партію продукції). Розрахунок потреби в матеріалі (П_м) виконують за формулою:

(1.2)

де НВ_тп — норма витрат на типовий представник;
А — програма випуску всіх виробів даної групи.

За відсутності норм потреба в матеріалах на плановий період може бути знайдена методом динамічних коефіцієнтів, тобто виходячи з фактичних витрат за минулий період та індексів програми виробництва та норм витрат матеріалів за формулою

(1.3)

де ВМ_ф — фактичні витрати певного матеріалу минулого періоду;

І _а — індекс програми виробництва;
І _н — індекс норм витрат матеріалів.
У таких галузях, як металургійна, харчова, виробництво будівель­них матеріалів, скляна для визначення потреби в матеріальних ресурсах використовують метод рецептурного складу. Спочатку розраховують обсяг придатної продукції, необхідної для виконання виробничої програми, ливарні заготовки, скломасу за формулою

(1.4)

де П_пр — продукція, придатна для оброблення; ВЧ _j — чорнова вага j -го виробу (деталь); А _j — програма виробництва j -х виробів.
Потребу в кожному конкретному компоненті, який входить до складу шихти, визначають на підставі рецептури, що зазначає відсотковий склад кожного компонента сировини та планового виходу придатної продукції й обчислюється так:

(1.5)

Де К _і — компонент;
ПВ_к — питома вага конкретного компонента в шихті, %;
П_пл — плановий вихід придатної продукції, %.
Потрібну кількість палива на технологічні та енергетичні цілі знаходять прямим розрахунком на підставі норм витрат умовного палива, які встановлено на одиницю продукції або робіт:

(1.6)

де Р _і — потреба в і -му виді палива в натуральних одиницях;
А _j — план виробництва j -ї продукції;
НВ_уп — норма витрат умов­ного палива на виконання одиниці j -го виду робіт (одиниці продук­ції);
КЕ — калорійний еквівалент і -го палива.
Під час освоєння випуску нових видів виробів потребу в матеріалах розраховують за аналогами. У цих випадках використовують норми витрат матеріалів на аналогічні вироби.
Потребу в ресурсах для створення запасу незавершеного виробництва (П_нзв) обчислюють за формулою:

(5.7)

де , — обсяг незавершеного виробництва по j -му виду продукції, у який входить і -й ресурс на кінець і початок планового періоду, натур. од.
Потребу в комплектуючих матеріалах, які потрібні для випуску продукції й не виробляються підприємством, визначають згідно зі специфікаціями конструкторсько-технологічної документації.
Потребу в допоміжних матеріалах (інструмент, запасні частини тощо) розраховують за нормами витрат на одиницю продукції, вид робіт.
В остаточному вигляді план забезпечення — це розгорнутий баланс, який відображає всю потребу в матеріальних ресурсах за напрямами споживання та джерелами її покриття, з урахуванням наявних запасів на складах. Баланс розробляють як у натуральному, так і грошовому вираженні.

Баланс МТЗ підприємства охоплює потребу в матеріалах:

• на виробництво продукції Р_п;
• упровадження нової техніки Р_н.т;
• ремонтно-експлуатаційні потреби Р_р.-е;
• утворення залишків незавершеного виробництва Р_нзв;
• утворення перехідних запасів Р_з.

Джерелами покриття цієї потреби можуть бути:

• очікувані залишки на початок планового періоду З_о;
• матеріали в незавершеному виробництві на початок планового періоду З_нзв;
• мобілізація внутрішніх ресурсів М_вн;
• придбання і завезення матеріалів зі сторони З_с.

Отже, матеріальний баланс можна подати в такому вигляді:

(1.8)

Наведений баланс МТЗ слугує інструментом логістичного управ­ліннярухом матеріальних ресурсів на промислових підприємствах.

1.3. Особливості визначення потреби в матеріальних ресурсах АТП.
Вихідними даними для визначення потреби в матеріальних ресурсах є план експлуатації рухомого складу та план по технічному обслуговуванню та ремонту рухомого складу.
Потреба у рухомому складі Асп визначається на основі плану перевезень та продуктивності (виробітку) рухомого складу:

,(1.9)

де - облікова кількість рухомого складу і-го типу;
- обсяг перевезень автомобілями і-го типу у відповідних одиницях виміру (т, ткм, люд., пас., пас.-км, пл. км., тощо);
- виробіток автомобіля і-го типу у відповідних одиницях виміру .
Потреба в автомобільному пальному визначається на основі діючих норм його використання по усім його видам (бензин різних марок, дизельне пальне, знижений та зжатий газ тощо). Норми можуть бути лінійними та питомими.
Лінійні норми використання палива встановлені у літрах на 100 км пробігу по маркам рухомого складу. Додатково для вантажних бортових автомобілів, робота яких обліковується в тонно-кілометрах встановлено додаткові норми використання палива на кожні 100 ткм транспортної роботи у розмірі 2 л для карбюраторних та 1,3 л для дизельних автомобілів. Для автомобілів самоскидів, окрім лінійних норм на пробіг, встановлена норма додаткової витрати палива на кожну їздку з вантажем у розмірі 0,25 л.
Норматив використання палива визначають за формулами:
для бортових автомобілів

(1.10)
для автомобілів-самоскидів

; (1.11)

для автомобілів, що працюють погодинно, автобусів, автомобілів-таксі, легкових автомобілів

(1.12)

Додаткові витрати палива передбачаються на зимовий період у розмірі 4,2% та на внутрішньо гаражні нужди у розмірі 0,5% від загальних витрат палива на експлуатацію рухомого складу.
Питомі норми витрат палива у грамах на одиницю транспортної роботи (ткм, пас.-км, пл..км) використовують для укрупнених розрахунків в цілому по АТП по фактичним даним за попередній період.
Потребу в мастильних матеріалах та інших експлуатаційних матеріалах розраховують по кожному їх виду (різні мастила, консистентні змазки, обтирочні та інші матеріали). Норми витрат мастил та змазок установлені на 100 л витрат рідкого палива по маркам рухомого складу, затверджені наказом Міністерства транспорту України №43 від 10.02.1998 р. зі змінами і доповненнями N 893 від 17.12.2002 та N 99 від 16.02.2004 р.
Витрати керосину встановлені у розмірі 0,5% нормальних витрат рідкого палива по масі. Витрати обтирочних матеріалів встановлюються у розмірі 25-40 кг на один обліковий автомобіль. Витрати мастильних та обтирочних матеріалів для ремонту та експлуатації станочного та іншого обладнання підприємства визначаються окремо.
Потреба в автомобільних шинах визначається на основі планованого річного пробігу по кожній марці автомобілів та діючих норм пробігу шин в залежності від їх розміру за формулою

, (1.13)

де n – кількість колесна автомобілі і-ї марки без врахування запасного;
- нормативний амортизаційний пробіг шин по і-й марці автомобіля, км.

Потреба у запасних частинах та матеріалах початково визначається у гривнях по нормативам витрат по видам технічних обслуговувань та поточному ремонту по маркам рухомого складу. Фахівці по організації технічного обслуговування і ремонту (інженери, майстри) визначають потребу у конкретних видах запасних частин та матеріалів з урахуванням запасів на складах.
На основі розрахунку потреби матеріальних ресурсів розраховується норматив оборотних коштів, тобто потреба у грошових коштах для створення виробничих запасів по кожному найменуванню ресурсів і в цілому по АТП з метою забезпечення його безперебійної роботи.

РОЗДІЛ ІІ. РОЗРОБКА ПЛАНУ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДПРИЄМСТВА.

Загальні відомості про ВАТ АТП «17461»

ВАТ АТП «17461» знаходиться за адресою м.Прилуки, Чернігівська обл., вул..Пирятинська, 127. Директором його є Дубовик Анатолій Михайлович. Дане підприємство протягом 11 років займається перевезеннями будівельних і промислових вантажів для замовників, як по Україні, так і по всій Європі.

Автопідприємство займає площу близько 9 га. Територія обладнана комплексом приміщень для проведення ремонту й обслуговування рухомого складу, а також відкритим асфальтованим майданчиком для стоянки 400 автомобілів і 250 причепів і напівпричепів.

Автопідприємство повністю забезпечене електроенергією, водопостачанням, каналізацією й газифіковане. Оснащене власною автономною котельнею, телефонним і комп'ютерним зв'язком.

АТП-17461 є Дійсним членом АсМАП України. Заборгованості перед АсМАП України й порушень правил міжнародних перевезень вантажів за ВАТ АТП-17461 не має.

1. Річний обсяг перевезень вантажів Q_год=260 тис. т.;

2. Кількість днів роботи АТП за рік (режим роботи АТП) Д_р=305 днів;

3. Категорія умов експлуатації рухливого состава - II;

4. Середній пробіг автомобілів з початку експлуатації (у частках від ресурсного пробігу) – 1,1´L_р;

5. Номенклатура, обсяг (у відсотках від загальної кількості) і відстань перевезень різних видів вантажів і спосіб організації вантажно-розвантажувальних робіт наведено в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

5. Інформація про рухомий склад наведена в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2.

Примітка: приводиться розрахунок для автомобіля КамАЗ-5511.

Поиск по сайту: