ФА К Т О Р И Ф О Р М У В А Н Н Я С И С Т Е М И У П Р А В Л І Н Н Я

Наступним фактором формування системи управління є функції управління – види діяльності, що визначають диференціацію та інтеграцію управління. Поряд з інтеграцією управління існують ще функції диференціації управління або функції поділу управлінської діяльності.

Розподіл та спеціалізація управлінської діяльності необхідні з т.з. якості управління, економії часу, засвоєння вузькоспеціальних операцій (бухоблік, кадрова робота, використання комп’ютерних технологій тощо). Саме в процесах функціонального поділу діяльності виникає система управління, що складається з ланок, за якими закріплюється певний склад функцій або окрема функція. Але управління - це ще й прийняття управлінських рішень, які характеризують акт впливу. А для управлінських рішень необхідні повноваження - право на прийняття рішень. Наявність чи відсутність таких прав, так само як і функції, характеризують ланку системи управління. Повноваження розподіляються та закріплюються за ланками. При розподілі функцій та повноважень не можна не враховувати їх трудомісткості, що визначає як можливість їх ефективної реалізації, так і величину ланки системи управління. Трудомісткість безпосередньо пов’язана з факторами об’єму інформації, її розподілу та обробки за допомогою технічних засобів.

Ці фактори діють у сукупності та взаємозв’язку, а їх облік вимагає великої аналітичної й проектної роботи. Системи управління слід проектувати і на етапах їх створення, і на етапах реконструкції, модернізації, удосконалення. В аналізі, діагностиці та проектуванні систем управління центральне місце посідає проблема визначення функцій управління, їх комбінації та відособлення у системі управління.

Це необхідно для встановлення кількості ланок, їх складу, функціонального призначення, величини кожної з них. Спочатку слід класифікувати функції на основі аналізу як потреб об’єкту управління, так і специфіки управлінської діяльності. Ця класифікація повинна бути багатокритеріальною: спочатку слід проаналізувати усі можливі функції, дослідити їх повний набір. Спираючись на цю класифікацію слід знайти варіант комбінації, поєднання, виділення функцій в окремих ланках, узгодження їх з деревом цілей настільки, наскільки це буде можливим. Спеціалізація функцій, тобто виділення їх в ланки системи управління – це велика аналітична робота, що відображає орієнтири та пріоритети менеджера, бажаний для нього стиль роботи (схема 1.7.).

Схема 1.7.

Поиск по сайту: