Принцип (рецепт діяльності) – основне правило, відповідно до якого реалізується діяльність, досягається успіх, вирішуються проблеми

1. Принцип узгодження та відповідності цілей, функцій, повноважень і відповідальності. Це принцип концептуальності, оскільки концепцію управління відображають в значній мірі ці чотири фактори – цілі, функції, повноваження та відповідальність.

2. Усі ланки системи управління повинні бути співмірними за трудомісткістю та обсягом діяльності. Це сприяє рівномірному завантаженню, що, в свою чергу, визначає ритмічність роботи, сприятливий соціально-психологічний клімат, дисципліну діяльності, раціональність взаємозв’язку між ланками.

3. Системі управління повинна бути притаманна ієрархічна раціональність – збереження обґрунтованої норми підпорядкованості (мінімально можливої, в межах необхідної якості управління, кількості рівнів управління). При цьому якість управління визначається в першу чергу потребами функціонування та розвитку об’єкту управління, складом і структурою проблем його функціонування.

4. Система управління повинна бути орієнтована на певний рівень компетентності персоналу управління та певний варіант інформаційного забезпечення управління. Неможливо побудувати систему управління без врахування обсягів необхідної інформації.

5. При формуванні системи не слід прагнути до розподілу обов’язків та повноважень до останньої деталі. Слід передбачити можливість формування і прояву неформального управління. Система управління повинна бути орієнтована не тільки на формальну організацію управління, але й на прояв лідерства, можливості неформального розв’язання проблем.

6. Система управління повинна враховувати також потреби ефективного контролю, без якого неможливе успішне управління. Контроль – це зворотній зв’язок, що дозволяє корегувати усі дії та знаходити нові рішення, оцінювати ситуації, цілі, мотиви й цінності. Система управління повинна будуватись так, щоб відповідати можливостям контролю. Система контролю повинна бути вмонтована у систему управління.

7. При цьому слід враховувати потребу адаптивності системи управління – пристосованості до мінливих обставин роботи, до потреб своєчасної реконструкції чи модернізації. У зв’язку з цим системі управління повинна бути притаманна максимально можлива простота та гнучкість зв’язків.

8. Всі без винятку характеристики системи управління повинні відповідати механізмові та процесові управління. Можливі ситуації, у яких система управління ускладнює своєчасне прийняття рішень, порушує черговість у ланках управління або взагалі не орієнтована на певні можливості мотивації (відсутність ланок соціально-психологічної мотивації діяльності, служби аналізу трудових ресурсів тощо).

Схема 1.9.

Поиск по сайту: