АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Функціональна дислалія

Читайте также:
  1. Галузева і функціональна структура
  2. Тема 6.Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та адміністративні територіальні одиниці (АТО) у НС
  3. У хворого відзначається виразне порушення функції таламусу. Функціональна активність якого аналізатору зберігається?
  4. Функціональна асиметрія півкуль і несвідоме
  5. ФУНКЦІОНАЛЬНА ДІАГНОСТИКА СТАНУ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ
  6. Функціональна і галузева структура суспільного виробництва.
  7. Функціональна модель проектованої системи
  8. Функціональна схема роботи
  9. Що визначає функціональна схема?

Функціональної дислалией називається такий вид неправильного звуковимови, при якому немає ніяких дефектів артикуляційного апарату. Іншими словами, немає ніякої органічної основи.

Функціональні дислалии виникають в дитячому віці в процесі засвоєння системи вимови. При функціональних дислалія може порушуватися відтворення одного або декількох звуків.

Обумовлена ​​функціональної може бути біологічними і соціальними чинниками: загальна фізична ослабленість дитини внаслідок соматичних захворювань; затримка психічного розвитку (мінімальні мозкові дисфункції), запізніле розвиток мови, виборче порушення фонематичного сприйняття; несприятливий соціальне оточення, що перешкоджає розвитку спілкування дитини, особливо в період активного формування мови.

Неправильне вимова може спостерігатися стосовно будь-якого приголосного звуку, але рідше порушуються ті звуки, які прості за способом артикуляції і не вимагають додаткових рухів мови, наприклад [м], [н], [т], [п].

Найчастіше порушується вимова важких по артикуляції звуків: мовних, наприклад [р], [л], свистячих ([с], [з], [ц]) і шиплячих ([ш], [ж], [ч], [ щ]), заднеязичних ([к], [г], [х]). Зазвичай тверді і м'які пари приголосних порушуються в однаковій мірі. Наприклад, якщо дитина неправильно вимовляє звуки [к], [г], то дефектними виявляються також і їх м'які пари, тобто [К '] і [г']. виняток становлять звуки [р] і [л]. м'які пари цих приголосних найчастіше вимовляються правильно, тому що вони більш прості за способом артикуляції, ніж тверді варіанти.

Порушення звуковимови у дітей можуть виявлятися або у відсутності тих або інших звуків, або в їх викривлення, або в замінах або смешениях.

Відсутність звуку в мові може виражатися в його випаданні на початку слова (наприклад, замість риба дитина говорить «иба»), в середині (пароплав - «паоход») і в кінці (куля - «ша»).

Спотворення звуку виражається в тому, що в силу неправильно сформованих окремих артікуляторних позицій замість правильного вимовляється звук, який не властивий фонетичної системи рідної мови за своїм акустичному ефекту. Наприклад, велярний [р], коли вібрує тонкий край м'якого піднебіння, або увулярний [р], коли вібрує маленький язичок, міжзубний [с], бічний [ш], двугубний [л] та ін.

Іноді у дитини виявляються сформованими все артікуляторние позиції, але немає вміння розрізняти деякі позиції, тобто правильно вибрати звук. Внаслідок цього фонеми змішуються, одне і теж слово приймає різний звуковий образ. Це явище носить назву змішання або взаємозаміни звуків.

1.. Загальна характеристика мономорфної дислалії.

2. Загальна характеристика поліморфної дислалії.

 

В зависимости от того, какое количество звуков дефектно произносится, дислалии подразделяются на простые и сложные. К простым (мономорфным) относят нарушения, при которых дефектно произносится один звук или однородные по артикуляции звуки, к сложным (полиморфным) относят нарушения, при которых дефектно произносятся звуки разных групп (свистящие и соноры).

Наряду с так называемыми «чистыми» формами встречаются комбинированные формы акустико-фонематических, артикуляторно-фонематических и артикуляторно-фонетических дислалий. М. Е. Хватцев определял такие нарушения как разлитое, или общее, косноязычие и указывал на его связь с недоразвитием речи. Такие комбинации нарушений представляют собой особую группу, не сводимую к дислалиям как избирательному расстройству звукового оформления речи; они сочетаются с недоразвитием других сторон речи и наблюдаются на фоне органических поражений ЦНС и психического развития


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)