|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Логопедична робота з дітьми з дизартричними порушенняОсновні принципи логопедичної роботи: 1. Логопедична робота спрямована не тільки на корекцію вимови, а й на розвиток всієї психічної діяльності дитини. У той же час основним змістом роботи є формування фонетико-фонематичної системи, в той час як корекція і розвиток інших психічних процесів мають прикладне значення. 2. Формування фонетико-фонематичної системи має бути органічно пов'язане з розвитком всіх компонентів мови. Потрібно врахувати, що вимова не є виключно моторним актом, це процес реалізації мовної програми, в якій фонетичні елементи тісно пов'язані між собою і з іншими компонентами мови. Зусилля логопеда завжди повинні бути в першу чергу спрямовані на формування і розвиток лінгвістичних здібностей дитини: спочатку в імпрессівной плані, а потім в експресивному. У більшості випадків моторна реалізація мовної програми більше залежить від фонематических уявлень дитини, ніж від його рухових здібностей. 3. Протягом всього курсу логопедичних занять здійснюється формування і розвиток мотивації до вдосконалення звучання своєї мови. У міру розвитку дитини змінюється його ставлення до себе і оточуючих, змінюється його система цінностей. Це необхідно враховувати не тільки для успішного проведення занять, а й для того, щоб результати роботи були незворотними. Спочатку потрібно створювати позитивну мотивацію просто по відношенню до логопедичних занять. Для цього слід орієнтуватися насамперед на систему відносин дитини з навколишнім світом, визначити провідну діяльність, переважну форму спілкування. Якщо у дитини домінуючим є емоційно-особистісне спілкування, то, крім ласкавого звернення, можливо, стимулом з'явиться частування в кінці заняття. Якщо дитина воліє ситуативно-ділове спілкування, необхідно проводити заняття в максимально ігровій формі, заохочуючи невеликими подарунками - наприклад картинками. Поступово дитину потрібно захоплювати ідеєю вдосконалення своєї мови, звертати його увагу на приємно звукову мову артистів і оточуючих людей. У процесі спілкування потрібно м'яко підводити дитину до думки про те, що гарна мова дозволяє досягати успіхів у спілкуванні, хоча вона і не є основним засобом завоювання людських симпатій. 4. Розвиток фонематичної системи необхідно вести з випередженням по відношенню до розвитку фонетичної системи. При нормальному розвитку дитина опановує вимовою, орієнтуючись переважно на слухове сприйняття, саме воно є індикатором досягнення кінцевого результату в артикуляційної функціональній системі. При дизартрії роль слухового контролю зростає, оскільки внаслідок порушень тонусу артикуляційної мускулатури в оральної області відбувається індивідуалізована компенсація рухової недостатності. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.002 сек.) |