Завдання. 116.Товариство з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) “АРС” звернулося до господарського суду з позовом про заборону ТОВ “Ніка” випуску та розповсюдження

116. Товариство з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) “АРС” звернулося до господарського суду з позовом про заборону ТОВ “Ніка” випуску та розповсюдження творів прикладного мистецтва (сувенірів), знищення всіх примірників контрафактних творів та форм для їх виготовлення, стягнення 10 000 грн. компенсації за порушення авторських прав або незаконно отриманого прибутку, а також відшкодування заподіяної моральної шкоди у розмірі 5 000 грн.

У суді було встановлено, що ТОВ “АРС” на основі договору набуло виключні права на скульптурні серії “Флора-Фауна натюрель”, “Люди-Кукли”, “Новорічні святкові”. Авторські права ТОВ “АРС” були зареєстровані Державним агентством України з авторських та суміжних прав у січні 2004р. Про свої виключні авторські права “АРС” сповістило шляхом зазначення на кожній скульптурі знака “копірайт” (©). ТОВ “Ніка” зробило копії керамічних фігур та передало їх для розповсюдження до торгової мережі.

Яке рішення повинен прийняти суд?

117. Золотов та Пархоменко видали в одному з видавництв м. Полтави книгу “Утримання худоби на пасовищі”. Згодом видавництво “Прометей” (м. Херсон) видало книгу Пархоменка “Пасовище для худоби у фермерському господарстві”. Золотов пред’явив до Пархоменка і видавництва “Прометей” позов про визнання його співавтором і виплату гонорару, довівши, що книга, видана у м. Херсоні, є другим виданням книги, яка вийшла роком раніше у Полтаві. Видавництво “Прометей” представило до суду укладений з Пархоменко договір, згідно з яким останній передав видавництву право на видання своєї книги, і отримав гонорар як за перше видання. Суд у позові Золотову відмовив, пояснюючи, що Пархоменко як один із співавторів має право розпоряджатися своїм правом.

Чи вірним є рішення суду? Який порядок здійснення авторських прав співавторами?

118. Редакція газети “Слово” (далі Редакція) звернулася з позовом до ТОВ “Форум” (далі Товариство) про стягнення 10000 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав. У позові зазначалося, що Товариство порушило авторські права шляхом розміщення на своєму сайті в мережі Інтернет статті, яка у березні 2005 р. була опублікована в газеті “Слово”. Майнові авторські права на цю статтю були передані редакції газети її автором Глушко на підставі авторського договору від 5.03.2005 р. Позивач вважає, що стаття охороняється як літературний письмовий твір белетристичного характеру, а відповідач в порушення ст. 14 Закону “Про авторське право і суміжні права” протизаконно використав її.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що розміщення матеріалу на сайті у мережі Інтернет не є використанням твору, оскільки воно не належить ні до відтворення, ні до показу, ні до сповіщення твору, у зв’язку з чим не потребує дозволу особи, яка має авторське право.

Як слід вирішити справу?

119. ТОВ “Лілія” (далі – ТОВ) звернулося з позовом до АТ “Шпаченя” (далі – АТ) простягнення 20 000 грн компенсації за порушення авторського права та заборону розповсюдження каталогу панчішно-шкарпеткових виробів дитячого асортименту. При розгляді справи з’ясувалося, що на підставі укладеного між АТ та ТОВ договору замовлення працівники ТОВ Кривко та Сідорін виконали роботи з фотографування зразків виробів, підготовки фотографій та фонів каталогу в електронному вигляді, систематизації продукції за артикулами та віковими групами, створення електронної версії каталогу на компакт-диску. Каталог був переданий замовнику для його остаточного узгодження і затвердження. Після цього АТ розмістило його на своєму електронному сайті з метою реклами зазначеної в ньому продукції, але роботи зі створення каталогу не оплатило.

Представники позивача вважають, що ТОВ як роботодавець має виключні майнові права на службовий твір у вигляді фотографічних зображень та бази даних про продукцію і не передавало їх відповідачеві. Розміщення електронного каталогу в мережі Інтернет відбулося без дозволу ТОВ і тому є порушенням його майнових авторських прав. Проте відповідач стверджує, що каталог не є об’єктом авторського права, оскільки з боку позивача мало місце лише виконання підрядних робіт на замовлення ТОВ.

Вирішіть спір.

120. Державне підприємство “Українське агентство з авторських та суміжних прав” (далі – ДП) звернулося до господарського суду з позовом до приватного підприємства “Телерадіокомпанія “Бриг” (далі – Телерадіокомпанія) про стягнення компенсації у сумі десятикратного розміру мінімальної заробітної плати за порушення авторських прав на музичні твори. Зазначені твори увійшли до телевізійних програм, створених ТОВ “Музичний канал”, які Телерадіокомпанія ретранслювала через свої кабельні мережі. ДП, відповідно до договорів про управління майновими правами з вітчизняними авторами, а також договорів про взаємне представництво інтересів з іноземними авторсько-правовими організаціями, представляє інтереси авторів цих музичних творів. Згідно з їх умовами воно має виключне право на території України дозволяти використання творів та здійснювати збір авторської винагороди. Належного дозволу Телерадіокомпанії на публічне трансляцію зазначених творів ДП не надавало, тому позивач вважає дії останньої непровомірними.

Представники Телерадіокомпанії позов не визнали і заявили, що ретрансляція програм здійсювалася правомірно з дозволу їх виробника – ТОВ “Музичний канал” без зміни режиму і обсягу мовлення. Відповідач вважає, що “Музичний канал” як організація мовлення і суб’єкт суміжних прав має право вільно розпоряджатися створеними ним програмами. Відповідно до укладеного між ними договору “Музичний канал” взяв на себе зобов’язання з врегулювання правових відносин з авторами творів, що використовуються в процесі створення телевізійних програм.

Чи мало місце порушення авторських прав на музичні твори? Які принципи охорони суміжних прав закріплено чинним законодавством? Вирішить справу.

121. Даниленко звернувся до суду з позовом до видавництва “Радуга” з вимогами припинити виробництво і розповсюдження книги “Життя тварин” та просив суд вилучити у відповідача примірники книги, а також стягнути з видавництва понесені збитки. Свої вимоги позивач мотивував тим, що він є автором книги, що розповсюджує відповідач, і він не надавав видавництву “Радуга” права на відтворення і розповсюдження книги. Представник видавництва “Радуга” проти позову заперечував та пояснив, що авторських прав Даниленка воно не порушувало, оскільки тиражувало та розповсюджувало книги на умовах договору з видавництвом “Цікавий світ”, яке надало йому права на перевидання даного твору.

У суді було встановлено, що Даниленко видав видавництву “Цікавий світ” невиключну ліцензію на відтворення і розповсюдження цієї книги. Видання вирішило, що воно здобуло виключні авторські права і вказало на всіх примірниках книги знак “копірайт” (©), після якого зазначалося найменування видавництва.

Як слід вирішити справу?

122. Акціонерне товариство “Владібор” (далі – АТ) на комерційній основі здійснювало розповсюдження на дискетах комп’ютерні програми для автоматизації бухгалтерського обліку “Влад”. Товариство з обмеженою відповідальністю “Парус” (далі – ТОВ) звернулося до суду з позовом до АТ, в якому просило припинити продаж даної продукції та стягнути з відповідача компенсацію за порушення авторських прав. Свої вимоги ТОВ мотивувало тим, що воно є розробником цієї програми і як такий розповсюджує програму під назвою “Парус”, а АТ вкрало програму та поширює її під іншою назвою. Представники ТОВ стверджували, що програма “Влад” містить явну подібність з програмою “Парус”, оскільки був скопійований опис та тексти програми. АТ проти висунутих вимог заперечувало, посилаючись на те, що програма “Влад” була розроблена її співробітником Петровим. Авторські права на цю програму зареєстровані 30.05.2004 р. в Агентстві з авторських та суміжних прав на його ім’я, після чого Петров передав права на розповсюдження програми АТ. Проведена судова експертиза встановила, що програми “Влад” та “Парус” являють собою один і той же програмний продукт під різними назвами, хоча й мають неістотні відмінності. З представлених до суду письмових доказів (договорів ТОВ зі своїми замовниками-користувачами програми) з’ясувалося, що програмний продукт “Парус” реалізовувався ТОВ, починаючи з квітня 2003 р.

Яке рішення повинен прийняти суд?

123. У 2004 р. у видавництві “Алегорія” вийшла збірка творів М. Булгакова (1891-1940), до якої були включені його твори “Майстер та Маргарита” й “Собаче серце”, надруковані в повній авторській редакції мовою оригіналу. Було з’ясовано, що ці твори за життя автора взагалі не публікувалися, а вперше роман “Майстер та Маргарита” було надруковано в журналі “Москва” № 11 за 1966 р. та № 1 за 1967 р. зі значними цензорськими скороченнями. Остання ж з неопублікованих творів письменника повість “Собаче серце” вперше була надрукована у № 6 журналу “Знамя” за 1987 р., і раніше з ідеологічних міркувань офіційної публікації взагалі не мала.

Чи були у даному випадку порушені авторські права? Чи є публікація вказаних творів видавництвом незаконною?

Т е м а 27. Патентне право

Поиск по сайту: