Висновок до розділу 2

Метою даного емпіричного дослідження були пошуки та встановлення характерних особливостей міжособистісних стосунків юнаків та дівчат, які є прихильниками різних типів музичних вподобань. При організації дослідження була поставлена проблема визначення того, які саме фактори стосунків потрібно досліджувати, а також стилі та напрямки музики. Характер емпіричного дослідження вимагає розподілу респондентів на групи, гомогенні за чинником музичних вподобань, близько 50 осіб для кожного напрямку музичних вподобань. Шляхом електронного опитування більше п’ятисот юнаків та дівчат віком від 17 до 22 років з України, Росії, Білорусії та Молдови, було виявлено шість основних музичних напрямків, характерних для сучасної молоді. Таким чином було відібрано 321 особа, прихильники класичної музики, рок-музики, хіп-хопу, джазу, естрадної та електронної музики.

Наступним кроком був вибір методик дослідження особливостей міжособистісних стосунків юнаків. Досліджувався характер прояву лідерських якостей, стратегія і тактика поведінки в конфліктних ситуаціях, комунікативна соціальна компетенція та мотивація міжособистісної взаємодії. Для їх дослідження використовувалась методика “Лідер” Р. Немова, методика «Діагностика комунікативної соціальної компетентності». (КСК) М. Фетіскіна, В. Козлова, Г. Мануйлова, методика «Стратегія і тактика поведінки в конфліктних ситуаціях» К. Томаса, методика «Опитувальник міжособистісних стосунків ОМО» А.А. Рукавишнікова, який є російськомовною версією відомого за кордоном опитувальника FIRO, розробленого американським психологом В. Шутцем.

Необхідно було визначити розбіжності для юнаків з різними типами музичних вподобань для кожного досліджуваного показника, а також сформулювати психологічні профілі стосунків для груп юнаків з різними типами музичних вподобань, де і були б описані безпосередні особливості міжособистісних стосунків.

Після «сирої» та статистичної обробки результатів проведених методик були виділені наступні особливості міжособистісних стосунків у юнаків з різними типами музичних вподобань: найбільш вираженими лідерськими якостями наділені прихильники естрадної та електронної музики, а найменше – року та класики. Для прихильників поп-музики, джазу та електронної музики провідною стратегією поведінки в конфліктних ситуаціях є конкуренція, для хіп-хопу – співробітництво, для класичної музики – компроміс, а для рокерів – пристосування.

Фактори комунікативної соціальної компетенції також виражені по різному у прихильників різних стилів. Рокери найбільш емоційно стійкі та мають найбільший комунікативний контроль, прихильники електронної музики найбільш відкриті комунікативно, та найбільш ефективно використовують логічне мислення, прихильники хіп-хопу та поп-музики екстраверти, а прихильники року, джазу, класичної музики – інтроверти. Загальний середній показник прихильників електронної музики не виражений, тому можемо характеризувати їх, як амбівертів.

Локус комунікативного контролю юнаків, яким подобається рок, та хіп-хоп – внутрішній, а у прихильників джазу, класики, електронної та поп-музики – зовнішній. Юнаки, яким подобається класична та рок-музика незалежні від групи та групових рішень, схильні самостійно нести відповідальність та не приймають над собою контролю оточуючих, в той час, коли прихильники інших музичних напрямків схильні потребувати групових рішень, розподілу відповідальності та часом можуть залежати від групи.

Міжособистісні мотиви включення переважають у прихильників поп-музики та хіп-хопу, мотиви контролю – у юнаків, яким подобається рок та джаз. Міжособистісний мотив афекту найбільш характерні для прихильників електронної та поп-музики.

Ці профілі є узагальненими, і при можливому використанні цих матеріалів варто пам’ятати, що вони не будуть абсолютно точними для суб’єктів, іншими словами, якщо людина має яскраво виражену прихильність до рок-музики, вона не обов’язково буде проявляти всі особливості міжособистісних стосунків, які наведені в цьому профілі. На формування міжособистісних стосунків у юнацькому віці впливає дуже багато факторів, таких як соціальна ситуація розвитку, сімейні цінності, особистісні цінності, захоплення. Результати даного емпіричного дослідження демонструють нам, що характер сформованих музичних вподобань теж може формувати певні особливості міжособистісних стосунків. Такий вплив не є вирішальним, але при тривалому прослуховуванні певної музики в процесі становлення особистості, її життєвих цінностей та перспектив, соціалізації можна помітити певні тенденції, які перегукуються з особливостями стилю музики, прихильниками якого є ця особистість.

Поиск по сайту: