АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2

Читайте также:
  1. Актуальність розділу.
  2. Вимоги до написання підрозділу
  3. Вимоги до написання підрозділу
  4. Вимоги до написання підрозділу
  5. Висновки
  6. Висновки
  7. ВИСНОВКИ
  8. ВИСНОВКИ
  9. ВИСНОВКИ
  10. Висновки
  11. ВИСНОВКИ
  12. Висновки

«Повторність, сукупність та рецидив злочинів враховуються при кваліфікації злочинів та призначенні покарання, при вирішенні питання щодо можливості звільнення від кримінальної відповідальності та покарання у випадках, передбачених цим Кодексом» (ст. 35 КК). Рецидив злочинів передбачений окремими статтями КК (133, 164, 165, 201) як кваліфікуюча ознака вчинення злочину. Також він може бути врахований як обтяжуюча обставина.

Для кримінально-правової кваліфікації має значення: 1) наявність чи відсутність зв’язку між злочином, за який особа була засуджена раніше та новим – рецидивним – посяганням; 2) вчинений новий злочин після відбування покарання чи в ході його відбування. Кваліфікація рецидиву є значно простішою, ніж інших видів множинності, адже при цьому слід дати кримінально-правову оцінку лише другому злочину (рецидивному), адже перший злочин, за який особа була засуджена, вже отримав свою оцінку у вироці суду (який не піддається сумніву). Спеціальний рецидив за чинним КК в усіх випадках виступає кваліфікуючою чи особливо кваліфікуючою ознакою.

За загальними засадами призначення покарання, суд повинен призначити покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин; відповідно до положень Загальної частини КК; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. При цьому перелік обставин, що пом’якшують покарання не є вичерпним, а перелік обставин, що обтяжують покарання – вичерпний. При визначенні ступеню тяжкості злочинів, суд виходить із класифікації злочинів за статтею 12 КК, а також із особливостей конкретного злочину та обставин його вчинення. Також суд повинен дослідити відомості про особу підсудного.

Призначення покарання особам, які вчинили рецидив злочинів відбувається на основі вищезазначених загальних засад, із врахуванням певних законодавчо визначених особливостей. Так, більш суворе покарання призначається особам, в діях яких наявний рецидив злочинів, якщо вони вчинили даний рецидив злочинів на грунті алкоголізму, наркоманії, у складі організованих груп чи за більш складних форм співучасті (якщо ці обставини є кваліфікуючими ознаками), виходячи із підвищеної суспільної небезпеки рецидиву злочинів.

Наявність рецидиву злочинів виключає можливість звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі статей 45-48 КК. Рецидив злочинів середньої тяжкості, тяжких або особливо тяжких пере­риває перебіг строків давності виконання обвинувального вироку. Рецидив також впливає на можливість застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення від покарання і заміни покарання більш м'яким його видом. Впливає рецидив злочинів і на обчислення строків погашення судимості (строк погашення переривається, і обчислюється заново після вчинення злочину).

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)