АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Висновки. Отже, аналізуючи реферат, редактор повинен перевірити, наскільки логічно побудовано текст, чи не порушуються у ньому закони та правила формальної логіки

Читайте также:
  1. ВИСНОВКИ
  2. ВИСНОВКИ
  3. ВИСНОВКИ
  4. ВИСНОВКИ
  5. Висновки
  6. Висновки
  7. Висновки
  8. Висновки
  9. ВИСНОВКИ
  10. Висновки
  11. Висновки
  12. Висновки

Отже, аналізуючи реферат, редактор повинен перевірити, наскільки логічно побудовано текст, чи не порушуються у ньому закони та правила формальної логіки.

Багато помилок та недоліків пов’язано з порушенням логічних правил поділу та визначення понять.

Правилами поділу понять:

а)співмірності поділу; б)єдиного принципу поділу; в) взаємовиключення членів поділу;

г) правило безперервності поділу.

Щоб визначення було правильним, необхідно дотримуватись таких правил:

а) визначення повинно бути співмірним; б) визначення не повинно робити кола; в) визначення має бути чітким.

Текст буде визначеним, несуперечливим, послідовним та обґрунтованим, якщо будуть виконуватися основні закони формальної логіки:

а) закон тотожності; б) закон суперечності; в) закон виключеного третього; г) закон достатньої підстави.

Недоречності виникають і при недотриманні правил побудови категоричного умовиводу.

Правила термінів

а) у кожному силогізмі має бути три і тільки три терміни — не більше і не менше;

б) середній термін має бути розподіленим (узятим у повному обсязі) хоча б одному із засновків;

в) термін, не розподілений у засновку, не може бути розподіленим у висновку.

Правила засновків

г) із двох заперечних засновків не можна зробити ніякого висновку;

д) якщо один засновок заперечний, то й висновок має бути заперечним;

е) із двох часткових засновків не можна зробити ніякого висновку;

є) якщо один із засновків частковий, то й висновок має бути частковим.

У текстах рефератів можуть міститися усілякі доведення та спростування, які теж мають відповідати певним правилам:

Правила стосовно тези

а) Теза має бути чітко і ясно сформульована. б) Теза протягом доказу (або спростування) має залишатися однією й тією ж.

Правила стосовно аргументів

в) Аргументи мають бути судженням істинним. г) Аргументи мають бути достатньою основою для тези.

д) Доведення не має заключатися в коло.

Для виявлення та усунення логічних помилок редакторові насамперед потрібно виявити логічні зв’язки у структурі даного тексту та перевірити правильність цих зв’язків.

До прийомів виділення логічних зв’язків можна віднести мислене виділення слів або знаків пунктуації, що виражають характер логічних зв’язків; та співставлення суджень чи понять, логічний зв’язок між якими словесно чи пунктуаційно не виражений; співставлення визначуваної та визначальної частини у визначеннях; співвіднесення членів одного ряду із узагальнюючим словом та між собою; чітке виділення суджень та згортання їх до якомога простіших; відновлення опущених ланок; співставлення підстави та висновків, співставлення тези та аргументу; співставлення суджень про один і той же предмет протягом одного реферату.

Таким чином, аналіз логічної структури реферату та її виправлення є дуже важливим завданням редактора. Він вимагає осмислити твір у цілому, для чого необхідні не тільки конкретні знання та професійні навички, але й висока культура мислення, яка значною мірою виробляється під вивченням формальної логіки. Тому знання законів і правил логіки повинно розглядатися як необхідний компонент професійної майстерності редактора.

Підбиваючи підсумки, можна сказати, що під час редакторського аналізу визначення понять, формально-логічні методи озброюють редактора об’єктивними критеріями оцінки рукопису, а отже, спрощують завдання правки.

 

Використана література

 

1. Абрамович А.В., Лазаревич Э.А. Практикум по литературному редактированию. – М.: Изд-во Московского у-та, 1974. – 432 с.

2. Блюменау Д.И. Проблемы свертывания научной информации. – Л.: Наука,1982. – 168 с.

3. Гетманова А.Д. Учебник по логике. – М.: ЧеРо,2000.– 304 с.

4. ГОСТ 7.9-95 (ИСО 214-76). Реферат и аннотация. Общие требования.

5. Жанры информационной литературы: Обзор, Реферат / А.А.Гречихин, И.Г.Здоров, В.И.Соловьев. – М.: Книга,1983. – 320 с.

6. Жеребкін В.Є. Логіка. – К.: Знання,1998.– 256 с.

7. Іванченко Р.Г. Літературне редагування.– К.: «Вища школа»,1983.– 247 с.

8. Каплан Г.Д Редактирование отраслевой литературы. – М.: Искусство, 1961. – 208 с.

9. Леонов В.П. Реферирование научно-технической литературы.–Л: Ленингр. госуд. ин-т культуры,1982.–84с.

10. Лихтенштейн Е.С. Редактирование научной книги. – М.: Искусство,1957. – 272 с.

11. Лихтенштейн Е.С. Редактирование научной технической литературы и информации. – М.: Высшая школа,1974. – 312 с.

12. Логика и системные методы анализа научного знания: Тезисы докладов к IX Всесоюзн. совещанию по логике, методологии и философии науки. Харьков, 8-10/Х,1986.– М.,86

13. Логика и язык: Сборник научных трудов. – М.: Центр. совет философских (методологических) семинаров при президиуме АН СССР,1985. – 139 с.

14. Мильчин А.Э. Методика редактирования текста. – М.: Книга,1980. – 320 с.

15. Научная литература: Язык, стиль, жанры / отв. ред. Цвиллинг М.Я. – М.: Наука, 1985. – 335 с.

16. Партико З.В. Загальне редагування: нормативні основи. – Львів: Афіша,2001. – 416 с.

17. Редактирование отдельных видов литературы/Под ред. Сикорского Н.М.–М.: Высшая школа,1973.– 336с.

18. Реферирование в общественных науках. Теория и методика. – М.Наука, 1982/ под ред. В.А. Виноградовой, Ф.М. Березиной, С.К.Виленской и др. – 160 с.

19. Свинцов В. И. Логические основы редактирования.– М.: «Книга»,1972. – 272 с.

20. Свинцов В. И. Смысловой анализ и обработка текста. – М.: «Книга»,1979.– 272 с.

21. Сенкевич М.П. Стилистика научной речи и литературное редактирование научных произведений.–М.:Высшая школа,1984.– 320с.

22. Сикорский Н. М. Теория и практика редактирования.– М.: «Высшая школа»,1980.– 328 с.

23. Тейз А., Грибомон П., Луи Ж. и др. Логический подход к искусственному интеллекту: от классической логики к логическому программированию. – М.: Мир, 1990. – 432 с.

24. Тофтул М.Г. Логіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: ВЦ «Академія»,1999.–336 с.

25. Целищев В.В., Карпович В.Н., Поляков И.В. Логика и язык научной теории. – Новосибирск: Наука,1982– 192с.


1 | 2 | 3 | 4 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)