|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Висновки. Влада робітників у дні Паризької Комуни 1871 року продержалась недовго – всього 72 дня
Влада робітників у дні Паризької Комуни 1871 року продержалась недовго – всього 72 дня. Паризька комуна стала переломним рубежем в розвитку капіталістичного суспільства. Вона показала і довела, що боротьба між буржуазією і пролетаріатом, між експлуататорами та експлуатованими досягла такого ступеня непримиренності, що поставила на порядок дня скасування капіталістичного ладу і встановлення влади робітничого класу. Незаперечне історичне значення Паризької Комуни найперше в тому, що це був перший в історії людського суспільства досвід створення держави нового типу, яка принципово відрізняється від буржуазної, перший досвід диктатури пролетаріату. В Комуну було обрано 86 чоловік. В Комуну пройшло 17 представників великої та середньої торгово-промислової буржуазії і буржуазії інтелігенції, які вийшли з її складу у перші дні її роботи. В комуні залишилося 68 чоловік 32 представники інтелігенції (журналісти, адвокати, лікарі, офіцери та інші), 25 робітників, 8 службовців, 1 ремісник, 2 дрібні підприємці. За своїми політичними поглядами 19 з них були неоякобинцями, 18 – бланкістами, 13 – прудоністами, 10 – лівими прудоністами, 3 – букіністами, 2 – були близькі до марксизму. Не дивлячись на всі слабкості і помилки, Паризька Комуна мала незаперечне значення в історії нового часу. Паризька Комуна була формою диктатури пролетаріату і представляла собою нову більш високу, ніж будь – яка із відомих раніше форма демократії. Велике значення мала Паризька Комуна в соціальному і політичному законодавстві. Соціальне законодавство, Комуни, не дивлячись на те, що в цій області їй вдалось зробити менше ніж у політичній, тим не менше ясно показує, що такими заходами,як декрети про розстрочку платежів за борговими зобов’язаннями і про відміну виплати за ними процентів, про відстрочку виплати квартирної плати, про повернення частини закладених в ломбард речей, про розвиток системи народної освіти і т.п., Комуна захищала також інтереси мілкої буржуазії і широких верств середніх класів взагалі. В політичному законодавстві Комуна досягла: - заміна постійної армії і поліції озброєним народом; - знищення старого бюрократичного чиновницького апарату і заміна його новими демократичними органами державної влади сформованими з людей, які вийшли з народних мас; - виборність, змінність і відповідальність перед народом всіх державних службовців; - встановлення для вищих державних служб межі заробітної плати, яка б наближалась до заробітної плати кваліфікованого робітника; - поєднання в одному вищому державному органі – Комуні – законодавчої і виконавчої влади і перетворення її у “працюючий заклад”; - організація єдності нації шляхом об’єднання дії комун на основі свідомого, демократичного, пролетарського централізму. Ось ця сукупність заходів, здійснених паризькими комунарами, і визначала Комуну як державу нового типу.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |