|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
ВИСНОВКИ. У результаті проведення дослідження та опрацювання доступної літератури згідно теми, було досягнуто поставленої мети та вирішено основні завдання дослідження
У результаті проведення дослідження та опрацювання доступної літератури згідно теми, було досягнуто поставленої мети та вирішено основні завдання дослідження, що дозволило дійти наступних висновків. 1. В результаті аналізу різноманітних підходів до визначення інформаційно-аналітичного забезпечення, його складових, мети, завдань, принципів здійснення та нормативно-правової бази, яка регулює здійснення інформаційно-аналітичного забезпечення державними службовцями можемо зробити висновок, що різні дослідники залежно від ключового слова, за яким приховується специфічне розуміння онтологічного статусу, розглядають інформаційно-аналітичне забезпечення: 1) як сукупність дій та заходів на основі методів та засобів для збирання, накопичення, обробки та аналізу даних; 2) як особливий напрям інформаційної діяльності; 3) як процес створення оптимальних умов задля задоволення інформаційних потреб органів державної влади. Крім самого поняття інформаційно-аналітичного забезпечення, в дискурсі має місце певна сукупність категорій, серед яких мета та завдання здійснення інформаційно-аналітичного забезпечення; принципи, на яких повинне базуватися інформування та законодавча база, яка врегульовує інформаційну діяльність органів державного управління. 2. Поняття «інформаційно-аналітичне забезпечення прийняття державно-управлінських рішень» не унормоване у нормативно-правових актах. Отже,нами було взято до уваги особливість предметної галузі, для якої здійснюється інформаційно-аналітичне забезпечення та, на основі аналізу і синтезу основних системоутворюючих понять, на які воно спирається – «інформаційно-аналітичне забезпечення», «державне управління» та «управлінське рішення», було запропоновано власне визначення інформаційно-аналітичного забезпечення прийняття державно-управлінських рішень. Основні проблеми, які виникають при прийнятті управлінських рішень, значною мірою ініціюються недосконалістю інформаційного забезпечення управлінської діяльності та недостатністю інформаційної активності державних службовців. До таких проблем належать переважання неповноти відомостей, інтуїтивні міркування, чутки, недостатнє використання інформації у практичній діяльності, неузгодженість з інформацією на інших рівнях управління, наявність кількісних показників на шкоду якісним та відсутність культури використання інформації. Саме з метою уникнення цих проблем державним службовцям, які займаються інформаційно-аналітичним забезпеченням прийняття управлінських рішень, необхідно своєчасно забезпечувати своїх керівників повною, корисною, достовірною і точною інформацією відповідно до інформаційних потреб перших. 3. Відповідальним за інформаційно-аналітичне забезпеченням в Івано-Франківській обласній державній адміністрації є Інформаційно-аналітичний відділ Управління внутрішньої політики Головного управління правової роботи та внутрішньої політики. Одним з головних завдань покладених на інформаційно-аналітичний відділ є щоденне, двотижневе та щомісячне інформування Президента України і Прем’єр-міністра України про головні події соціально-економічного та суспільно-політичного життя області. Інформаційно-аналітичний відділ, аналізуючи дані, може вивчати громадську думку і впливати на її зміну, більш ефективно планувати свої програми і роботу з населенням, оцінювати вплив програми на цільовий сегмент, знаходити шляхи для задоволення потреб населення. 4. В процесі аналізу інформаційно-аналітичного забезпечення інформаційно-аналітичним відділом прийняття державно-управлінських рішень було виявлено ряд факторів позитивного та негативного впливу на його діяльність. Було визначено, що мають місце фактори, що ускладнюють здійснення інформаційно-аналітичної роботи. До них належать:неточність і неповнота інформації, з якою працюють органи державної влади, породжувані недостатністю як ресурсів для її одержання, так і взаємодії органів між собою;обмеження реального часу, протягом якого повинні бути прийняті управлінські рішення незалежно від складності вирішуваних питань і обсягів оброблюваної інформації; багатокритеріальність при прийнятті управлінських рішень на всіх рівнях органів державної влади;відсутність належної культури виконання та використання інформаційно-аналітичних матеріалів з діяльності органів державної виконавчої влади. До основних проблем, які потребують вирішення задля удосконалення організації інформаційно-аналітичного забезпечення процесу вироблення та прийняття державно-управлінських рішень, можна віднести: відсутність єдиної нормативно-правової та навчально-методичної бази здійснення інформаційно-аналітичної діяльності; відсутність інформаційної освіти у державних службовців, які займаються інформаційно-аналітичною діяльність; відсутність єдиної регіональної інформаційно-аналітичної служби. 5. З метою підвищення ефективності організації інформаційно-аналітичного забезпечення процесу вироблення та прийняття державно-управлінських рішень нами було розроблено концептуальну модель оптимізації інформаційно-аналітичного забезпечення прийняття державно-управлінських рішень. В межах зазначено моделі було проаналізовано: – організаційну структуру та основні напрями діяльності інформаційно-аналітичного відділу; – кадровий склад, а саме, освіту та досвід роботи, працівників відділу; – структуру інформаційно-аналітичних довідок та особливості їх створення; – фактори позитивного впливу на діяльність працівників інформаційно-аналітичного відділу та бар’єри на шляху ефективної роботи відділу. На основі результатів аналізу було запропоновано шляхи підвищення ефективності інформаційно-аналітичної діяльності, які включають: – розробку ряду методичних матеріалів, – створення регіональної інформаційно-аналітичної служби, – прийняття законів, які унормовували б інформаційно-аналітичну діяльність органів державної влади та – удосконалення кадрової політики щодо добору державних службовців для роботи з інформацією та щодо підвищення кваліфікації таких працівників. 6.Проте, проведене дослідження не вичерпує повністю означеної проблеми. Подальшими перспективними напрямами підвищення ефективності організації інформаційно-аналітичного забезпечення процесу вироблення та прийняття державно-управлінських рішень можна назвати такі: а) створення основних кваліфікаційних вимог до професії інформаційного аналітика в сфері державного управління; б) розроблення теоретичних та методико-організаційних засад проведення підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців-інформаційних аналітиків; в) створення єдиної регіональної інформаційно-аналітичної служби тощо.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |