Електронні інформаційні портали, що підлягають огляду для формування інформаційно-аналітичної довідки

На основі зібраної інформації працівник відділу формує інформаційно-аналітичну довідку із щоденною, двотижневою та місячною інформацією про суспільно-політичну ситуацію в області, тобто приводить інформацію у відповідність до вимог її достовірності, лаконічності, точності та офіційно-ділового стилю викладу. Двотижнева та місячна інформаційно-аналітична довідка обов’язково передбачає певного роду прогноз розвитку подій та явищ в області.

Інформаційно-аналітична довідка, після її формування, передається начальнику управління внутрішньої політики та заступникам голови обласної державної адміністрації для можливого внесення доповнень. Після внесення працівником відділу останніх коректив та врахування зауважень вищих посадових осіб, довідка відправляється електронною поштою в Адміністрацію Президента України та Кабінет Міністрів України. Якщо мова йде про двотижневу та місячну інформацію, то поряд із електронною, таку інформацію відправляють і традиційною поштою.

Спробуємо розглянути детальніше та окреслити загальну структуру інформаційно-аналітичної довідки. Не будемо зупинятися на структурі Щоденної інформації, адже вона весь час змінюється залежно від подій, що відбуваються в області, хоча вона обов’язково повинна одним із своїх розділів висвітлювати діяльність голови та заступників обласної державної адміністрації.

Проте, проаналізувавши структуру двотижневого аналітичного звіту, можна простежити певну тенденцію щодо його будови. Отже, двотижневий аналітичний звіт подається за такою орієнтовною структурою та варіюється в залежності від суспільно-політичної ситуації в області:

- кризові та конфліктні явища, події соціально-економічного характеру та іншого, що їх спричинили (чи можуть загострити у майбутньому), зокрема значні коливання на споживчому ринку, проблеми з виплатою заробітної плати, загострення на міжетнічному чи міжконфесійному рівні тощо (можливі шляхи врегулювання чи запобігання негативним явищам);

- важливі події і процеси в житті провідних обласних та районних організацій, політичних партій, громадських організацій,профспілок,зокрема інформація про зміни у їх керівництві;

- результати моніторингу критичних щодо влади (центральної і місцевої) матеріалів найбільш популярних у регіоні засобів масової інформації;

- оцінка ключових подій суспільно-політичної та соціально-економічної ситуації;

- важливі ініціативи та рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у суспільно-політичній, соціально-економічній, гуманітарній, інформаційній та інших сферах, стан їх реалізації.

Тоді, як щомісячна довідка про суспільно-політичну ситуацію в області містить більш широкий спектр показників та включає в себе:

- характеристику та оцінку суспільно-політичної ситуації в області;

- інформацію про осередки політичних партій, що діють на території області (їхні лідери, загальна чисельність, кількість обласних та районних осередків);

- реальна впливовість партійних осередків, особливості партійного будівництва (передусім у плані ідеологічного спрямування);

- характеристику балансу суспільних настроїв та політичних сил;

- аналіз загальних тенденцій розвитку політичних сил області, районів;

- характеристику стосунків обласних та районних осередків політичних партій з їхніми центральними органами (наявність протиріч, розбіжностей у позиціях);

- громадські та профспілкові організації області:пріоритетні форми їхньої діяльності, тенденції розвитку;

- молодіжний політичний рух, його особливості;

- інформаційний простір (особливості розвитку, рівень опозицій),

- характеристику провідних обласних видань у світлі політичних орієнтирів;

- аналіз наявних результатів соціологічних досліджень суспільно-політичних процесів в області, зокрема щодо соціальних та політичних орієнтацій населення, рейтингів політичних сил, місцевих органів влади;

- основні суспільно-політичні, соціально-економічні, гуманітарні та інші проблеми, які мають деструктивний вплив на ситуацію в області, можливі шляхи мінімізації такого впливу і пропозиції щодо упереджувальних заходів з боку органів влади;

- наявні та прогнозовані чинники і зони соціальної напруженості (виробничі об’єкти, професійні групи, окремі верстви населення, міжетнічні стосунки, релігійне життя тощо);

- практичні пропозиції щодо шляхів розв’язання проблем та здійснення заходів, спрямованих на зміцнення позицій Президента України, центральних та місцевих органів влади;

- анонс найважливіших подій наступного місяця, що можуть мати суспільний резонанс та потребують реагування з боку влади.

У таких інформаційно-аналітичних довідках необхідно звернути особливу увагу на необхідність посилення аналітичної складової матеріалів, які подаються згідно зазначених вище форм, підвищення рівня їх об’єктивності та інформативності. Інформація, яка подається у інформаційно-аналітичних довідках повинна бути достовірною, актуальною, своєчасною, проблемно-орієнтованою, аналітичною та носити прогностичний характер, при мінімальному обсязі мати максимальну повноту даних, містити їхню оцінку, обґрунтовані висновки й рекомендації. Працівники інформаційно-аналітичного відділу постійно слідкують за дотриманням зазначених вимог до довідки.

Проте, щоденне, двотижневе та місячне інформування Президента України та Прем’єр-міністра України – не єдине завдання інформаційно-аналітичного відділу. Крім інформування Адміністрації Президента та Кабінету Міністрів України, працівники відділу, на вимогу вищих посадових осіб готують матеріали для виступів керівників, історичні довідки тощо.

В результаті проведеного моніторингу роботи працівників інформаційно-аналітичного відділу, можна зробити висновок, що описана модель здійснення інформаційно-аналітичного забезпечення прийняття державно-управлінських рішень передбачає виконання таких функцій, як:

- моніторинг ситуації – реалізація цієї функції забезпечує аналіз всієї поточної інформації, яка надходить, її узагальнення, співставлення та надання зацікавленим керівникам у вигляді, який найбільшою мірою відповідає їх потребам. Матеріали аналізу джерел, поряд з іншими ба­зами даних, є основою для підготовки інформаційно-аналітичних доповідей, записок, довідок та інших документів системи проблемно-орієнтованого інформування керівництва;

- експертно-аналітичне забезпечення – при реалізації цієї функції необхідно виявити найбільш компетентних фахівців у проблемних галузях, їх реальні можливості;

- збирання та первинне опрацювання інформації – ці процеси представляють собою найбільш рутинну, трудомістку частину робіт. При незадовільній організації робіт із збирання та первинного опрацю­вання інформації інформаційно-аналітичні дослідження характеризуються низькою достовірністю та об’єктивністю, а їх результати, як правило, відо­бражають суб’єктивну думку окремих інформаційних аналітиків. Робота із збирання та первинного опрацювання інформації поєднує множину технічних та рутинних операцій у спільний процес, забезпечуючи приймання та реєстрацію інформації, яка надходить, перевірку ціліс­ності й достовірності даних та систематизацію інформації за темати­кою.

- створення системи автоматизованої підтримки аналітичних досліджень – така система дає змогу оптимально організувати супро­від інформаційно-аналітичних досліджень з використанням спеціа­льних інформаційно-програмних засобів, які включають структурно-інформаційні, лінгвістичні та прикладні програмні компоненти.

Отже, можемо побудувати узагальнену модель інформаційно-аналітичного забезпечення інформаційно-аналітичним відділом прийняття державно-управлінських рішень (див. рис. 2.6).

Рис. 2.6 – Модель інформаційно-аналітичного забезпечення прийняття державно-управлінських рішень

Спробуємо пояснити, що ми розуміємо під кожним із елементів системи. Під інформаційно-комунікаційним середовищем ми розуміємо забезпечення зовнішніх та внутрішніх комунікацій, організація доступу працівників інформаційно-аналітичного відділу до зовнішніх та вну­трішніх інформаційних ресурсів. Моніторинг проблемних ситуацій – це виявлення пріоритетних проблем на основі об’єктивної інформації, одержаної спеціалістом відділу в результаті аналітико-синтетичного опрацювання вхідної інформації. Інформаційно-документальне обслуговування передбачає забезпечення необхідного рівня якості рішень, що приймаються, за рахунок:

1) збирання, аналітичної переробки та надання у різних режимах фактографічної інформації про поточну, бажану та прогнозовану ситуацію в об'єкті управління та у зовнішньому середовищі;

2) збирання та надання керівництву у різних режимах документів аналітичного, нормативно-правового та науково-методичного ха­рактеру, а також забезпечення доступу до спеціально організова­них фондів документів.

Інформаційно-аналітичне дослі­дження – це забезпечення необхідного рівня якості рішень, що прий­маються, за рахунок поглиблення процедур аналізу та прогнозування ситуацій у зовнішньому середовищі, а також за рахунок оцінки нас­лідків рішень, що приймаються. Підтримка процесів підготовки управлінських рішень являє собою забезпечення необхідного рівня якості рішень, що приймаються, за рахунок надан­ня працівником відділу інформації керівництву про аналоги та прецеденти вирішуваних питань, аналі­тичного опрацювання інформації та підтримки змістової експертизи рішень, що приймаються, а підтримка процесів прийняття рішень – забезпечення необхідного рівня обґрунтованості та узгодженості рішень, що приймаються, за рахунок супроводу процедурних та змістових аспектів групового об­говорення та прийняття рішень. Підтримка управління діяльністю власне органа управління – забезпечення необхідного рівня кінцевих показників діяльності структури за рахунок інформаційного обслуговування внутрішніх управлінсь­ких функцій та автоматизованої підтримки основних процедур внут­рішнього управління.

Елементами інформаційно-аналітичної системи органів державної влади ще є бази даних необхідної інформації, системи зв’язку та передачі даних, системи обробки даних, автоматизовані робочі місця державних службовців. Первинними елементами інформаційно-аналітичної системи є периферійні автоматизовані інформаційні підсистеми, елементами кожної з яких є комплекси технічних засобів, до яких входить обчислювальна техніка, системне і спеціальне програмне забезпечення, колективи відповідних спеціалістів.

Отже, діяльність інформаційно-аналітичного відділу можна зобразити у вигляді розробленої нами моделі інформаційно-аналітичного забезпечення прийняття державно-управлінських рішень. Проте, в процесі аналізу інформаційно-аналітичного забезпечення відділом прийняття державно-управлінських рішень слід враховувати ряд факторів позитивного та негативного впливу на діяльність останнього (див. табл. 2.3).

Табл. 2.3

Поиск по сайту: