ВИСНОВКИ. Відшкодування моральної (немайнової) шкоди – один з найважливіших інститутів сучасної правової науки

Відшкодування моральної (немайнової) шкоди – один з найважливіших інститутів сучасної правової науки. Проблема відшкодування моральної шкоди, як одного із видів шкоди, яка може бути спричинена юридичній особі існує вже багато років. Із введенням зазначеного способу захисту прав юридичних осіб, виникає багато проблем і питань. А саме щодо назви „моральна шкода”, щодо випадків і розмірів її компенсації тощо.

Чинне законодавство не містить методики чи способів обчислення моральної шкоди. Більшість учених вважають, що для визначення сум морального відшкодування потрібні спеціальні знання, оскільки кожен випадок має свої відмінні риси. Аналіз судової практики свідчить, що суди роблять спробу окреслити конкретні критерії, за якими визначається обсяг заподіяної моральної шкоди.

Проблемними і достатньо дискусійними як теоретично так і практично є два інші випадки можливого відшкодування немайнової шкоди юридичній особі, а саме: у випадку використання недобросовісної кокуренції та у випадку порушення договірного зобовязання зокрема розголошення комерційної таємниці.

В інституті компенсації моральної шкоди існує прогалина в праві — питання розміру відшкодування такої шкоди, яке не вирішене в законодавчому порядку, тому суд, виходячи з конкретних обставин справи, при вирішенні зазначених питань, індивідуально визначає розмір шкоди. Часто розмір моральної шкоди не відповідає вимогам розумності і справедливості, тому є необхідність законодавчого урегулювання розміру компенсації моральної шкоди. На мою думку можливо розмежувати види порушень, і залежно від видів встановити межі мінімального розміру немайнової шкоди, таким чином захистити порушені права та інтереси громадян, надавши пряме право на компенсацію моральної шкоди.

На даному етапі компенсація моральної (немайнової) шкоди набуває все більшої популярності і актуальності, саме тому ця тема має на меті збільшити правосвідомість і правову культуру громадян, зробити внесок до правової держави, у центрі уваги якої перебуває кожна окрема особа. Коли права людини дійсно стануть пріоритетом у нашому суспільстві, тоді Україну зможемо з впевненістю називати незалежною і демократичною державою.

Розглянувши і проаналізувавши принципові положення питання моральна шкода та умови її відшкодування можна зробити наступні висновки.

По-перше, даний правовий інститут має важливе значення для захисту, передусім, таких прав і свобод, які мають особистий немайновий характер.

По-друге, можна виділити, наступні умови відшкодування моральної шкоди:

- наявність моральної шкоди;

- наявність вини;

- протиправність поведінки;

- причинно - наслідковий зв’язок.

По-третє, одне з наболілих питань компенсації моральної шкоди – це питання про розмір компенсації. Основною причиною ускладнень при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, на даний час, є:

- відсутність офіційно визнаних критеріїв для визначення обсягу моральної шкоди та розміру її компенсації;

- наявність колізій та прогалин у чинному законодавстві України;

- відсутність у теорії цивільного права єдиного, загальновизнаного підходу до вирішення проблеми розміру компенсації моральної шкоди, що в свою чергу не дає можливості однозначно тлумачити відповідні правові норми. Все це не дозволяє ефективно вирішувати практичні питання, які виникають при вирішенні судами України справ за позовами про відшкодування моральної шкоди.

Стосовно ж юридичних осіб, то розмір компенсації немайнової шкоди повинен бути достатнім для відновлення ділової репутації та інших нематеріальних активів у попередньому стані. Саме у цьому і полягає реалізація в інституті відшкодування моральної шкоди фундаментального принципу цивільного права – принципу повного відшкодування заподіяної шкоди.

До тих пір, поки суд не визначить розмір компенсації, цього розміру не існує, оскільки законодавець не встановив якого-небудь грошового еквіваленту страждань, залишивши вирішення цього питання про розмір компенсації на розсуд суду. Законодавець вказав деякі якісні критерії, які суд зобов’язаний враховувати при визначенні розміру компенсації: ступінь вини того, хто заподіяв шкоду, коли вина є підставою відповідальності за спричинення шкоди; фактичні обставини, за яких нанесена моральна шкода; індивідуальні особливості птерпілого; вимоги розумності і справедливості. Безумовно, ці критерії могли б допомогти суду визначити розмір компенсації, якби був встановлений деякий її середній рівень, свого роду “відправна точка”, дотримуючись якої суд міг би визначити кінцевй розмір компенсації у конкретній справі. З метою стабільності визначення розміру моральної їй шкоди доцільним було б видавати по різним категоріям справ судову практику України, де висвітлювалися б характерні приклади завищеного або заниженого розміру моральної шкоди.

Моральна шкода — це інститут цивільного права, який має міжгалузевий характер і властивий іншим галузям права: трудового, кримінально-процесуального, адміністративного, господарськоого. А тому достатньо важко дати універсальне визначення поняття моральної шкоди, без урахування її міжгалузевого характеру. Встановлення чіткої термінології було б також дуже важливим для правильного розмежування окремих видів шкоди та їх наступного відшкодування, що полегшило б роботу суддів.

Поиск по сайту: