Методи та технічні засоби апаратної діагностики

Стан об'єкта діагностування оцінюється по результаті виконання вкладених на нього функцій (функціональне діагностування) або по реакції створюваного зовнішнього впливу на об'єкт діагностування (тестове діагностування).

Функціональне діагностування полягає в обробці інформації, що характеризує реакції об'єкта на робочі впливи під час функціонування об'єкта. Це можуть бути контроль робітників, силових параметрів процесу (витрата, тиск, сили й інші), часу спрацьовування. Однак при технічному діагностуванні припускають одержання додаткової інформації про стан устаткування. Оцінюється якість функціонування об'єкта при надходженні нормальних робочих сигналів (рисунок 8.17).

Рисунок 8.17 - Методи функціонального діагностування

Тестовий вплив припускає оцінку реакції об'єкта на тестовий вплив, вироблюваний спеціальним генератором, у тому числі неруйнуючий контроль без розбирання об'єкта діагностування. По ступені відхилення реакції об'єкта від номінальної судять про його технічний стан.

Дані підходи припускають використання наступних методів технічного діагностування.

1. Суб'єктивні методи – припускають використання органолептичних методів контролю й найпростіших пристосувань. Включають зовнішній огляд, отстукивание деталей, визначення температури й прослуховування шумів. До цих методів можна віднести діагностування машин по структурних параметрах; наприклад: вимір зазорів у гальмових пристроях, зубчастих передачах, перевірка рівня масла в редукторі.

У ряді випадків контролюється герметичність трубопроводів, гідроциліндрів і інших елементів гідроприводу й систем змазування. При цьому також можуть використовуватися прилади, що показують: манометри, витратоміри. Це дозволяє визначити параметри роботи привода й ступінь їхньої зміни під навантаженням або на холостому ходу.

1.1 Оптичний метод припускає в якості основного доконтрольного приладу очей людини. Для розширення меж контролю використовуються оптичні прилади: лупи, мікроскопи, эндоскопы й т.д. Застосовується для пошуку поверхневих дефектів: корозійних і ерозійних ушкоджень, забоин. Віспин, виразок, раковин; для аналізу характеру й типу поверхневих ушкоджень.

1.2 Аналіз шумів механізму. Прослуховування акустичних шумів, що виникають при роботі механізму. Найпоширеніший метод визначення стану працюючого встаткування. Для цього використовується технічний стетоскоп, що складається з металевої трубки й дерев'яного навушника. Цей метод настільки довів свою надійність, що вимоги по прослуховуванню шумів механізмів включені в усі правила технічного обслуговування встаткування.

2. Приладові методи. Діагностування із застосуванням приладів засновано на одержанні інформації у вигляді електричних, світлових, звукових сигналів при взаємодії об'єкта діагностування з фізичними полями.

2.1 Механічний метод – заснований на вимірі геометричних розмірів, зазорів у сполученнях, тисків і швидкості елементів. Застосовується при кількісній оцінці зношування деталей, установленні люфтів і зазорів у сполученнях, тисках у гидро- і пневмосетях, сил затягування, номінальної швидкості привода. Використовується в основному міряльний інструмент: лінійки, штангенциркулі, щупи, шаблони, індикатори, динамометричні ключі, ключі граничного моменту, манометри.

2.2 Електричний метод полягає в безпосередніх вимірах сили струму, напруг, потужності, опорів і інших електричних параметрів. Метод дозволяє по непрямих параметрах установити технічний стан елементів. Засоби для реалізації: амперметри; вольтметри; вимірювальні мости; датчики: переміщень, крутний моментів, тисків; тахогенератроры; термопари.

2.3 Магнітні методи засновані на реєстрації магнітних полів розсіювання, що виникають над дефектами, або на визначенні магнітних властивостей контрольованих об'єктів. Їх класифікують по способах реєстрації магнітних полів розсіювання або визначення магнітних властивостей об'єктів діагностування: магнитопорошковый, магнитографический, феррозондовый, ефект Холу, індукційний, пондеромоторный, магниторезисторный. Області застосування: дефектосколия, вимір товщини, контрольструктуры й механічних властивостей.

2.4 Вихоропотоковий метод заснований на вимірі магнітних опорів, змін магнітного потоку й магнітної проникності. Застосовують для визначення ТС металоконструкцій, канатів. Для цього використовують накладні або прохідні індуктивні датчики й датчики магнітної анізотропії.

Області застосування методу: визначення, оцінка видів і розмірів дефектів сплошности; визначення й контроль фізико-механічних властивостей і марок матеріалів; вимір розмірів деталей і покриттів; вимір параметрів вібрації й переміщення деталей.

2.5 Віброакустичні методи засновані на вимірі пружних коливань, що поширюються по вузлах у результаті зіткнення деталей, що рухаються, при роботі механізмів. Область застосування: оцінка й контроль механічних коливань; визначення, розпізнавання й моніторинг розвитку ушкоджень у деталях і конструкціях. Використовуються: шумоміри, вибромеры, спектроанализаторы параметрів виброакустического сигналу.

2.6 Ультразвуковий метод використовується для контролю стану деталей з кувань, штампувань, прокату, виливків, зварених з'єднань, а також для виміру товщини деталей. сутність методу полягає в тому, що спрямовані ультразвукові коливання вводяться в об'єкт діагностування від п'єзоелектричного датчика. На границі двох середовищ промінь відбивається й реєструється приймаючим датчиком. Відображення результатів виконується на екрані електронно-променевої трубки або на цифровому індикаторі.

2.7 Методи неруйнуючого контролю проникаючими речовинами (капілярні й течеискания), призначені для виявлення поверхневих дефектів і підтікань. Капілярні методи діляться на люминисцентный і кольоровий (хроматичний) - засновані на виявленні тріщин, раковин, пор, що мають властивості капілярних трубок.

2.8 Радіаційні методи засновані на законі ослаблення інтенсивності радіаційного випромінювання, що проходить через об'єкт діагностування. Метод припускає наявність джерела іонізуючого випромінювання й детектора, що реєструє діагностичну інформацію. Дефекти оцінюються по ступені ослаблення й розсіювання випромінювання.

2.9 Радіохвильові методи застосовують для перевірки якості й геометричних розмірів виробів з діелектричних матеріалів (склопластик, пластмаси, гуми, папери й т.д.).

2.10 Тепловий метод використовує як діагностичний параметр температуру. За допомогою термометрії визначаються: деформації, викликувані нерівномірністю нагрівання, стан підшипникових вузлів, мастильних систем, гальм, муфт. Використовуються: термоопору, термометри, термопари, термоиндикаторы, термокраски, тепловизоры.

2.11 Методи аналізу змащення засновані на визначенні виду й кількості продуктів зношування в маслі. Застосовуються способи: колориметрический, полярографический, магнітно-індуктивний, радіоактивний і спектрографічний.

Поиск по сайту: