|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Методичні рекомендації. Фінансова діагностика діяльності підприємства передбачає здійснення повномасштабного фінансового аналізу за результатами його господарської діяльності
Фінансова діагностика діяльності підприємства передбачає здійснення повномасштабного фінансового аналізу за результатами його господарської діяльності. Слід нагадати, що господарська діяльність вважається ефективною, якщо підприємство: - раціонально використовує наявні активи; - своєчасно погашає зобов'язання; - функціонує рентабельно. Фінансову діагностику підприємства слід здійснити, використавши статті фінансової звітності (деякі з них наведені в Додатках В, Д): 1) Баланс підприємства (форма 1 – додаток до П(С)БО 2); 2) Звіт про фінансові результати (форма 2 – додаток до П(С)БО 3); 3) Звіт про рух грошових коштів (форма 3 – додаток до П(С)БО 4); 4) Звіт про власний капітал (форма 4 – додаток до П(С)БО 5); 5) Примітки до річної фінансової звітності (форма 5). Метою фінансової діагностики є наглядна оцінка динаміки розвитку підприємства, його фінансового стану. Студент повинен розглянути і здійснити загальновизнані методи аналізу, які використовує будь-який фінансовий аналітик: - горизонтальний аналіз; - вертикальний аналіз; - аналіз із використанням фінансових коефіцієнтів. Сутність горизонтального аналізу полягає в порівнянні показників звітності попереднього і звітного років. При цьому здійснюється постатейне співставлення звітів, визначається абсолютне та відносне відхилення статей. Аналізуючи динаміку валюти балансу, порівнюють її значення на початок і кінець року (строки 280 та 640 балансу підприємства). Зменшення валюти балансу на кінець року свідчить про скорочення підприємством обсягів його господарської діяльності. На відміну від горизонтального аналізу, який відтворює динаміку фінансової звітності за ряд років, вертикальний аналіз є аналізом внутрішньої структури звітності. При здійсненні такого аналізу узагальнюючий показник приймається рівним 100%, а кожна його складова обчислюється як питома вага (частка від 100%). Узагальнюючими показниками приймаються підсумки Балансу (Актив, Пасив), обсяг реалізованої продукції Звіту про фінансові результати. За допомогою цього методу аналізу з'ясовують, яку частку в групі чи підгрупі узагальнюючих показників займає та чи інша стаття. Це дає змогу визначити вплив складової узагальнюючого показника на діяльність підприємства. Аналіз із використанням фінансових коефіцієнтів складається із 6 частин: 1. Операційного аналізу. 2. Аналізу операційних витрат. 3. Аналізу управління активами. 4. Аналізу ліквідності. 5. Аналізу довгострокової платоспроможності. 6. Аналізу прибутковості. Операційний аналіз передбачає розрахунок коефіцієнта росту валових продажів (kРВП), коефіцієнта валового доходу (kВД), коефіцієнта операційного прибутку (kОП), коефіцієнта чистого прибутку (kЧП) за формулами (30-33):
тобто за даними форми 2 слід підставляти наступні показники:
тобто за даними форми 2 слід підставляти наступні показники окремо для звітного, окремо для попереднього років:
тобто за даними форми 2 слід підставляти наступні показники окремо для звітного, окремо для попереднього років:
тобто за даними форми 2 слід підставляти наступні показники окремо для звітного, окремо для попереднього років:
Аналіз операційних витрат передбачає розрахунок коефіцієнта собівартості реалізованої продукції (kВС), коефіцієнта витрат на реалізацію та управління (kВРУ), коефіцієнта фінансових витрат та витрат від участі в капіталі (kФВ) за формулами (34-36):
тобто за даними форми 2 слід підставляти наступні показники окремо для звітного, окремо для попереднього років:
тобто за даними форми 2 слід підставляти наступні показники окремо для звітного, окремо для попереднього років:
тобто за даними форми 2 слід підставляти наступні показники окремо для звітного, окремо для попереднього років:
Аналіз управління активами передбачає розрахунок коефіцієнтів оборотності активів (kОА), оборотності необоротних активів (kНА), оборотності чистих активів (kЧА), оборотності дебіторської заборгованості (kДЗ), середнього періоду погашення (періоду інкасації) дебіторської заборгованості (ТДЗ), оборотності запасів по реалізації (kЗР), оборотності запасів по собівартості (kЗС), оборотності кредиторської заборгованості (kКЗ), середнього періоду погашення кредиторської заборгованості (ТКЗ) за формулами (37-45).
тобто за даними форми 1 та форми 2 слід підставляти наступні показники:
тобто за даними форми 1 та форми 2 слід підставляти наступні показники:
тобто за даними форми 1 та форми 2 слід підставляти наступні показники:
тобто за даними форми 1 та форми 2 слід підставляти наступні показники:
тобто за даними форми 1 та форми 2 слід підставляти наступні показники:
тобто за даними форми 1 та форми 2 слід підставляти наступні показники:
тобто за даними форми 1 та форми 2 слід підставляти наступні показники:
Аналіз ліквідності підприємства вказує на його спроможність перетворити актив на грошові кошти швидко і без втрат ринкової вартості. Оцінюючи ліквідність підприємства, аналізують достатність поточних (оборотних) активів для погашення поточних зобов'язань – короткострокової кредиторської заборгованості. При оцінці ліквідності розраховують 3 коефіцієнти: 1. Коефіцієнт покриття. 2. Коефіцієнт швидкої ліквідності. 3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності. Коефіцієнт покриття (коефіцієнт поточної ліквідності) (kП) дає загальну оцінку ліквідності активів, вказуючи на те, скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов'язань. Він розраховується за формулою (46):
тобто за даними форми 1 для його обчислення слід підставляти наступні показники:
Коефіцієнт швидкої ліквідності (так званий коефіцієнт «лакмусу») (kШЛ) на відміну від попереднього вказує на якість використання оборотних активів. Він розраховується за формулою (47):
тобто за даними форми 1 для його обчислення слід підставляти наступні показники:
Коефіцієнт абсолютної ліквідності (kАЛ) показує, яка частина поточних зобов'язань може бути погашеною негайно. Він розраховується за формулою (48):
тобто за даними форми 1 для його обчислення слід підставляти наступні показники:
Для оцінки платоспроможності та фінансової стійкості підприємства слід також розрахувати чистий робочий капітал підприємства (РК). Його наявність свідчить про те, що підприємство спроможне не тільки сплатити поточні борги, але й має фінансові ресурси для розширення діяльності та інвестування найбільш прибуткових видів діяльності. Він розраховується за формулою (49):
тобто за даними форми 1 для його обчислення слід підставляти наступні показники:
Аналіз довгострокової платоспроможності характеризує фінансову стійкість підприємства на перспективу з позицій структури коштів, залежністю підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів. При цьому аналізі використовують наступні коефіцієнти: 1. Коефіцієнт концентрації власного капіталу. 2. Коефіцієнт концентрації залученого капіталу. 3. Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу. 4. Коефіцієнт забезпечення по кредитах. Коефіцієнт концентрації власного капіталу (коефіцієнт автономії) (kВК) визначає питому вагу коштів власників підприємства в загальній сумі засобів, вкладених в майно підприємства. Він характеризує можливість підприємства виконати свої зовнішні зобов'язання за рахунок використання власних коштів і розраховується за формулою (50):
тобто за даними форми 1 слід підставляти наступні показники окремо для початку звітного періоду, окремо для його закінчення:
Коефіцієнт концентрації залученого капіталу (kЗК) доповнює попередній коефіцієнт, оскільки їх сума повинна дорівнювати одиниці. Він характеризує питому вагу залучених коштів в загальній сумі засобів, вкладених в майно підприємства, і розраховується за формулою (51):
тобто за даними форми 1 слід підставляти наступні показники окремо для початку звітного періоду, окремо для його закінчення:
Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу (kЗВ) дає узагальнену оцінку фінансової стійкості підприємства. Він розраховується за формулою (52):
тобто за даними форми 1 слід підставляти наступні показники окремо для початку звітного періоду, окремо для його закінчення:
Коефіцієнт забезпечення по кредитах (коефіцієнт покриття процентів) (kКРЕД) дає можливість оцінити потенційну можливість підприємства погасити зовнішні запозичення. Він вказує на ступінь захищеності кредиторів від несплати процентних платежів і обчислюється за формулою (53):
тобто за даними форми 2 слід підставляти наступні показники окремо для звітного, окремо для попереднього років:
Загальновідомо, що на короткострокову та довгострокову платоспроможність підприємства впливає його можливість отримувати прибуток. В цьому зв'язку необхідно здійснити аналіз прибутковості діяльності підприємства за показником рентабельності, який є якісним аспектом ефективності його роботи. При здійсненні цього аналізу необхідно визначити показники: 1. Рентабельності продажів. 2. Рентабельності активів. 3. Рентабельності капіталу. Показник рентабельності продажів (RП) характеризує, який прибуток з однієї гривні продажів отримує підприємство. Він розраховується за формулою (54):
тобто за даними форми 2 слід підставляти наступні показники окремо для звітного, окремо для попереднього років:
Показник рентабельності активів (RА) характеризує, наскільки ефективно підприємство використовує наявні активи для отримання прибутку, тобто показує, який прибуток приносить кожна гривня, вкладена в активи підприємства. Він обчислюється за формулою (55):
тобто за даними форми 1 та форми 2 слід підставляти наступні показники:
Показник рентабельності капіталу (RК) характеризує ефективність використання підприємством власного капіталу. Він визначається як співвідношення чистого прибутку та середньорічної вартості власного капіталу і розраховується за формулою (56):
тобто за даними форми 1 та форми 2 слід підставляти наступні показники:
За результатами розрахунків цього розділу студенти повинні здійснити ґрунтовні пояснення тенденцій фінансового стану підприємства та зробити пропозиції щодо поліпшення поточного стану речей. А також студенти повинні вказати, чи правильно здійснений аналіз руху грошових коштів (Додаток Ж). Якщо аналіз зроблено з помилками, студенту необхідно виправити їх, додаючи ґрунтовні пояснення.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.018 сек.) |