Круглороті

Ряд Міногоподібні (Petromyzoniformes)

Рот у вигляді лійки. Вусиків нема. Носовий отвір один, трохи попереду очей. Тіло голе. Парних кінцівок немає. Два спинні плавці добре розвинені. Зяброві мішки відкриваються до нижнього відокремленого відділу глотки - підглоткову порожнину. Носоглотки немає. Одна родина Міногові - Petromyzonidae

Система кісткових риб

Ряд Осетроподібні (Acipenseriformes). Подовжене рило. Тіло голе чи покрито п’ятьма рядами кістяних щитків. Верхня лопать хвостового плавця завжди покрита ромбічної лускою. Хвостовий плавець з більш розвиненою спинною лопаттю. Череп хрящовий. Скелет, що підтримуєспинний і анальний плавці, незакостенілий. Родина Осетрові (Acipenseridae.)

Ряд Оселедцеподібні (Clupeiformes). Зовнішньосиметричний хвостовий плавець. Тіла всіх хребців окостенілі, у середині з отвором. Кісточки міжм’язові є. Луска зазвичай циклоїдна. Черевні плавці розташовуються за грудними.

Підряд Оселедцеві (Clupeoide i. Жирового плавця немає, яйцепроводи є. Родина Оселедцеві Clupeidae)

Підряд Лососеподібні (Salmonoidei). Є жировий плавець. Яйцепроводів немає (або вони зародкові).

Родина Лососеві (Salmonidae)

Родина Харіусові (Thymallidae)

Родина Корюшкові (Osmeridae)

Родина Салангсові (Salangidae)

Підряд Щуковидні (Esocoidei. Жирового плавця немає. Плавці без колючок. Луска циклоїдна. Є верхні і нижні ребра і міжм’язові кісточки. Плавальний міхур відкритий.

Родина Далліеві (Dallidae)

Родина Умброві (Umbridae)

Родина Щукові (Esocidae)

Ряд Коропоподібні (Cypriniformes). Черевні плавці, якщо вони є, розташовані за грудними, на череві. Плавці без колючок, або в спинному, анальному і грудному плавцях може бути по колючці (у спинному іноді їх дві). Якщо є луска, то циклоїдна. Плавальний міхур, як правило, з’єднаний з кишечником.

Підряд Коропові (Cyprinoidei). Верх них ребер немає. Є верхні і нижні міжм’язові кісточки. Нижньоглоткові кістки збільшені, серпоподібні і зазвичай забезпечені глотковими зубами (від одного до трьох рядів). Нюхові капсули у риб підряду зазвичай розташовані біля носових отворів.

Родина Чукучанові (Catostomidae)

Родина Коропові (Cyprinidae)

Підряд Сомоподібні (Siluroidei). Тло голе або вкрито кістяними пластинками. Луски нема. Верхніх ребер нема.

Родина Сомові (Siluridae)

Родина Косатки (Bagridae)

Родина Сомики (Sisoridae)

Ряд Вугреподібні (Anguilliformes). Подовжене змієподібне тіло без черевних плавців. В плавцях немає колючок. Спинний та анальний плавці дуже довгі і позаду звичайно зливаються. Якщо є луска, вона циклоїдного типу. Зовнішні зяброві щілини вузькі. Хребців багато. Плавальний міхур, якщо є, з’єднується з кишечником.

Родина Річкові вугри (Anguillidae)

Ряд Сарганоподібні (Beloniformes). Спинний плавець далеко ззаду над анальним. Грудні плавці сидять високо, черевні мають 6 променів. В плавцях немає колючок. Луска циклоїдна. Бічна лінія проходить на тілі ближче до черева. Променів зябрової перетинки 9-15. Переважно морські риби, лише деякі живуть у прісних водах.

Родина Напіврилові (Hemiramphidae)

Ряд Тріскоподібні (Gadiformes). Черевні плавці розташовані попереду грудних. Колючок у плавцях немає. Луска циклоїдна. Плавальний міхур закритий. Міжм’язової кісточок немає. Верхні ребра є. Переважно морські риби, у прісних водах лише деякі представники.

Родина Тріскових (Gadidae)

Ряд Колюшкоподібні (Gasterosteiformes). Черевні плавці розташовані недалеко за грудними, мають по одній колючці і з 0-2 (3) променів. Перед спинним плавцем дві або більше вільних колючок. Є ребра. Пузир закритий.

Родина Колюшкові (Gasterosieidae)

Ряд Пучкозяберні (Syngnatifores). Перший спинний плавець, якщо є, з колючими променями. Черевні плавці, якщо є, перебувають за грудними, і мають 3-7 променів. Промені спинного, анального та грудного плавців негіллясті. В черевному і хвостовому плавцях гіллясті промені. Рот кінцевий. Рило у вигляді трубки. Немає ребер і міжм’язових кісточок. Пузир закритий. Морські риби. В прісних водах рідкісні.

Родина Морські голки (Syngnathidae)

Визначення родин риб і рибоподібних

1 (2). Тіло подовжене, червоподібне. Щелеп немає. Парних плавців немає.

На боках тіла з кожного боку по 7 зябрових отворів............................

..........................................................Родина Міногові (Petromyzonidae).

2 (1). На боках тіла з одному отвору. Іноді обидва отвори зливаються у

одне непарне на череві.

3 (4). Рило видовжене. Рот нижній. Попереду рота 4 вусики. Зябрової

кришки немає. На тілі 5 рядів кістяних жучок (1 спинна, 2 бокових,

2 черевних).........................................Родина Осетрові (Acipenseridae).

4 (3). Жучок не буває. Тіло покрите лускою, платівками, шипиками або

голе.

5 (16). Є жировий плавець.

6 (13). Вусиків немає.

7 (12). Спинний плавець над черевними. У анальному плавці менше 20

променів. У зябровій перетинці променів не менше 6.

8(11). Бічна лінія повна (більше 60 луски). Луска дрібна, сидить щільно.

Голова гола.

9 (10). Спинний плавець короткий (не більше 16 променів)...........................

................................................................Родина Лососеві (Salmonidae).

10 (9). Спинний плавець довгий (не менше 17 променів)................................

.............................................................Родина Харіусові (Thymallidae).

11 (8). Бічна лінія неповна. Луска середньої величини (55-70 поперечних

рядів). Спинний плавець короткий (до 10 променів), посередині

тіла........................................................Родина Корюшкові (Osmeridae.

12 (7). Спинний плавець далеко за черевними. У анальному плавці не

менше 20 гіллястих променів. Променів зябрової перетинки 4. Риби

дрібні (до 18 см). Тіло подовжене, голова сплющена........................

...........................................................Родина Салангсові - Salangidae).

13 (6). Є вусики.

14 (15). Анальний плавець довгий (більше 10 променів)................................

..................................................................Родина Косатки (Bagridae).

15 (14). Анальний плавець короткий (5 гіллястих променів).........................

....................................................................Родина Сомики (Sisoridae).

16 (5). Жирового плавця немає.

17 (68). Тіло симетричне. Очі розташовані симетрично.

18 (61). Є черевні плавці.

19 (20). Черевні плавці мають вигляд колючок. Попереду спинного плавця

на спині є декілька вільних колючок...................................................

.....................................................Родина Колюшкові (Gasterosteidae).

20 (19). Черевні плавці інші. Попереду спинного плавця на спині немає

вільних колючок.

21 (22). Черевні плавці спини зливаючись утворюють диск...........................

....................................................................Родина Бичкові (Gobiidae).

22 (21). Черевні плавці не злиті разом.

23 (24). На підборідді є непарний вусик. Черевні плавці розташовані

попереду грудних...................................Родина Тріскових (Gadidae).

24 (23). На підборідді немає непарного вусики. Якщо бувають вусики, то

завжди парні. Черевні плавці під грудними або за ними.

25 (26). Спинний плавець дуже довгий (близько 50 променів). Анальний

довгий (більше 30 променів)................................................................

...................................................Родина Змієголові (Ophiocephalidae).

26 (25). У спинному плавці (якщо їх 2 то в обох менше 50 променів).

27 (44). Спинних плавців 2 (зближених або розділених). Черевні плавці під

грудними або недалеко за грудними. У кожному не більше 5

гіллястих променів.

28 (41). Тіло покрите лускою.

29 (38). Черевні плавці під грудними або трохи позаду них.

30 (37). Бічна лінія є. Промені першого спинного плавця колючі.

31 (32). У анальному плавці 2 негіллястх (звичайно колючих) променя.

...................................................................Родина Окуневі (Percidae).

32 (31). У анальному плавці 3 колючки.

33 (34). На щелепах тільки гострі зуби (тупих жувальних немає). Зуби є і

на сошнику........................................Родина Серранові (Serranidae).

34 (33). На щелепах завжди тупі, жувальні зуби. На небі й сошнику зубів

немає..........................................................Родина Спорові (Sparidae).
35 (36). Грудні плавці розташовані високо; їх верхній край - на рівні краю

зябрового отвору. Нижня щелепа сильно подовжена. Луска велика.

Бічна лінія ближче до черева. Зуби слабкі...........................................
...................................................Родина Напіврилові (Hemiramphidae).
36 (35). Бічна лінія, якщо є, посередині тіла або не близько від черева.
37 (30). Бічний лінії немає. Промені першого спинного плавця неколючі

...........................................................Родина Головешкові (Eleotridae).
38 (29). Черевні плавці знаходяться помітно за грудними.
39 (40). Голова сплюснута і покрита зверху лускою......................................
.................................................................Родина Кефалеві (Mugilidae).
40 (39). Голова стиснута з боків і зверху не вкрита лускою............................
..............................................................Родина Атерінові (Atherinidae).
41 (28). Тіло голе або покрито шипиками або платівками.
42 (43). Позаочноямкових кісток 1 або 2. Задньоключична кістка є...................
............................................................Родина Підкамінники (Cottidae).

43 (42). Позаочноямкових і зазвичай задньоключичної кісток немає...........

...................Родина Байкальські широколобки - Cottocomephoridae.

Зустрічаються в басейнах Байкалу і Витиму.

44 (27). Черевні плавці далеко за грудними, на череві (звичайно не більше

5 гіллястих променів). Один спинний плавець зовсім без колючок

або тільки з 1-2 колючками.

45 (46). Тіло зовсім голе. Є вусики. Дуже довгий анальний плавець (70-90

променів).................................................... Родина Сомові (Siluridae).

46 (45). У анальному плавці менше 70 променів.

47 (48). Спинний плавець далеко позаду, над анальним. Рот дуже великий.

Щелепи сильно подовжені. На них дуже великі сильні зуби............

.....................................................................Родина Щукові (Esccidae).

48 (47). Щелепи не подовжені.

49 (56). Бічної лінії немає. Зяброві перетинки вільні, а не прирощені до

міжзябрового проміжку. Зуби на щелепах зазвичай досить помітні.

Жирового плавця немає. Вусиків немає.

50(51). Голова гола..........................................Родина Оселедцеві (Clupeidae).

51 (50). Голова вкрита лускою.

52 (55). Краї верхньої щелепи утворені передщелепною і щелепною

кістками.

53 (54). В грудних плавцях по 11-14 гіллястих променів. Бічної лінії нема.

Зуби слабкі. Рило коротке. Невеликі рибки у стоячих водоймах

.................................................................Родина Умброві (Umbridae).

54 (53). У грудному плавці 33-36 гіллястих променів. В черевних плавцях

по 3 промені. Бічна лінія у зародковому стані...........................

....................................................................Родина Далліеві (Dallidae).

55 (52). Край верхньої щелепи утворений однією передщелепною

висувною кісткою.................................................................................

.......................................................Родина Коропозубих (Poeciliidae).

56 (49). Рот беззубий. Зяброві перетинки прирощені до міжзябрового

проміжку.

57 (60). Вусиків або зовсім немає, або не більше 2 пар.

58 (59). Вусиків немає. Рот нижній, висувний, беззубий. Луска дрібна. Рот

облямований широкої суцільний губою. Нижня губа широка,

дволопатева, покрита сосочками. Рот оздоблений передщелепною і

щелепною кістками...............................................................................

.......................................................Родина Чукучанові (Catosiomidae)

Північно-Східний Сибір.

59 (58). Луска дрібна або велика. Губи іншого будови. Верхня щелепа

облямована однієї передщелепною кісткою......................................

...............................................................Родина Коропові (Cyprinidae).

60 (57). Завжди не менше 3 пар вусиків. Вони біля рота (іноді і біля

ніздрів) і ніколи не бувають на нижній стороні голови позаду

рота............................................................Родина В’юнові (Cobitidae).

61 (18). Черевних плавців немає.

62 (63). Спинних плавців немає.........................................................................

..................................................Родина Голом’янкові (Comephoridae).

63 (62). Спинний плавець один (іноді не помітний).

64 (67). Тіло сильно подовжене, червоподібне або шилоподібне.

65 (66). Тіло вкрите кістковими кільцями.......................................................

................................................Родина Морські голки (Syngnathidae).

66 (65). Тіло голе чи покрито дрібною, малопомітною лускою. Грудні

плавці є.................................................................................................

................................................................Родина Вугрові (Anguillidaе).

67 (64). Тіло голе чи покрито шипиками, кілька кулясте. Зуби злиті і

утворюють дзьоб.....................................................................................

................................................Родина Зроснощелепні (Tetrodontidae).

68 (17). Тіло несиметричне. Обидва ока розташовані на одному боці.

...................................................... Родина Камбалові (Pleuronectidae).

Огляд риб, поширених в низовій частині р. Дністер і Дністровському лимані

Для басейну Дністра у ХХ сторіччі приведено 105 видiв i пiдвидiв риб 28 родин, з яких на прісноводну ділянку приходило 74 види 20 родин, у контактній зонi з морем - 81 з 26 родин. У Днiстрi в1997 р. зареєстровано самоаклiматизантів далекосхідної фауни, таких як головешка - ротан (Perccottus glenii Dybowsk) і ін.. Тобто, видовий склад фауністичних комплексів риб р. Дністер під впливом антропогенного навантаження зазнав численних перетворень, які призвели до появи якісно нових фауністичних комплексів.

У наведеному переліку риб низової частини Дністра описано 50 видів риб 38 родів, які відносяться до 15 родин з10 рядів.

З 50 видів загальної іхтіофауни низової частини Дністра господарче значення мають 28. Але з цих 28 видів дійсне значення мають лише 12. Це такі види як щука, синець, лящ, густера, срібний карась, сазан звичайний, сом звичайний, судак і ін. Більша кількість промислових видів стали рідкісними і реального промислового значення не мають. Це перш за все осетрові, річковий вугор, шемая і ін., що занесені до Червоної Книги через вкрай обмежену чисельність. Загалом добуваються 22,6% з загального видового складу.

Ряд Міногоподібні (Petromyzontiformes)

Родина Міноги (Petromyzontidae), Зубасті міноги (Eudontomyzon).

Українська мінога (E. mariae (Berg, 1931). Іноді виділяють 3 підвиди. З них номінативний E. mariae mariae, а E. m. vladykovi (бассйен Дунаю) і E. m. stankokaramani (річки Дрін і Вардар) - розглядаються як самостійні види.

Широко поширений в Європі прісноводий вид. Зустрічається в річках басейнів Адріатичного, Егейського, Балтійського, Азовського і Чорного Морів. В Україні рідкісний.

Звичайна довжина дорослих особин 13-21 см, піскорийок - до 20 см. Загальна тривалість життя 5-7 років, з яких 4-6 років на стадії піскорийки.

Прісновода непаразитична мінога. Населяє гірські і передгірні ділянки річки з чистою водою, швидкою течією і піщано-гравійним грунтом, рідше зустрічається в низинах річок. Піскорийки живуть в піщано-мулистих грунтах в місцях із слабкою течією. Вони харчуються детритом і діатомовими водоростями. У дорослих особин кишечник атрофується і вони не харчуються. Піскорийки живуть в прісній воді 4-6 років, метаморфоз триває 4-5 тижнів. Період дорослих особин до початку дозрівання продовжується 9-10 міс, і ще 2-3 міс йдуть на самодозрівання. Для нересту піднімається по річці, утворюючи в цей час зграї. Самки дозрівають на 6-7-му міс. після метаморфозу. Плодючість коливається від 1950 до 7100 ікринок.. Нерест буває в березні-травні при 11-16˚С.

Українська мінога - вузькоареальний ендемічний вид, що різко скорочує свою чисельність і знаходиться під загрозою зникнення. Включений до переліку рідкісних риб Європи, в "Міжнародну Червону книгу" і занесений до "Червоної книги України". Основна причина скорочення чисельності - зарегулювання стоку.

Ряд Оcетроподібні (Acipenseriformes)

Родина Осетрові (Acipenseridae Bonaparte, 1832), рід Осетри (Acipenser Linnaeus, 1758).

Російський осетер (A. gueldenstaedtii Brandt, 1833). Л.С.Бергом виділені підвиди: A. gueldenstaedtii persicus Borodin, 1897 - південнокаспійський, або персидський, осетер і A. gueldenstaedtii colchicus V.Marti, 1940 - - чорноморсько-азовський осетер.

Чорне, Азовське і Каспійське моря з крупними річками, що впадають в них. В даний час ареал цього виду, як і інших прохідних осетрових, обмежений нижніми дамбами ГЕС.

Крупний осетер, що досягав в Чорному морі довжини 236 см і маси 115 кг, а в Каспійському відповідно - 215 см і маси 65 кг. Граничні розміри російського осетра за археологічними матеріалами 300 см, а тривалість життя досягала 50 років.

Прохідна риба. У морі дорослі осетри нагулюються в основному на молюскових полях на глибинах від 2 до 100 м, памолодь - на глибині від 2 до 5 м. Крім молюсків, в шлунках осетрів зустрічається і риба: у Чорному морі - бички, хамса, шпроти; у Каспійському - бички і кільки. Для російського осетра характерна складна внутрішньовидова структура. Так, він має озиму і ярову форми, а усередині кожної - дрібніші угрупування, що розрізняються термінами заходу в річки, розмірами риб, тривалістю перебування в прісній воді і так далі. Статева зрілість у більшості самців наступає у віці 11-13 років, у самок - в 12-16 років. У Азовському морі дозрівають зазвичай на 2 роки раніше, ніж інші популяції. Нерест нещорічний. У природі осетер утворює помісі з білугою, севрюгою, шипом і стерляддю. Життєстійкі гібриди утворюються і при штучному схрещуванні.

Цінна промислова риба. Провідне місце належить каспійському осетрові. Російський осетер включений до Червоної книги МСОП.

Рід Білуги (Huso Brandt, 1869).

Білуга (H. huso Linnaeus,1758)

Виділяють підвиди: у Чорному морі - H. huso ponticus Salnikov and Malyatskiy, 1934 і в Азовському - H. huso maeoticus Salnikov and Malyatskiy, 1934.

Басейни Чорного, Азовського, Каспійського і Адріатичного Морів. До зарегулювання стоку білуга дуже високо піднімалася по річках. В даний час ареал білуги обмежений нижніми дамбами ГЕС.

Одна з найбільших прохідних риб. У минулому досягала довжини більше 5 м і маси більше 1000 кг Тривалість життя перевищувала 100 років. У 1970 р. в промислових уловах на Волзі середня довжина самок білуги складала 267 см і маси 142 кг, самці відповідно - 221 см 181кг. Максимальний вік в 46 років.

Прохідна риба. У більшості крупних річок має озиму і ярову форми. Період розмноження доводиться на квітень-травень. Нерест проходить на піки паводку і починається при температурі води 6-7˚С. Оптимальними температурами є 9-17˚С. Ікра відкладається на глибоких місцях (від 4 до 12-15 м) з швидкою течією на кам'янистих грядах і галькових розсипах. Плодючість залежно від розмірів самок коливається від 200 тис. до 8 млн. ікринок. Памолодь білуги і дорослі риби після нересту скачуються до моря. Статевозрілість у білуги наступає у самців не раніше 12-14 років, у самок - до 16-18 років. Нерест нещорічний. Білуга дуже рано переходить на хиже живлення. Кормовими об'єктами є вобла, судак, сазан, лящ, кільки і інші риби. Білуга поїдає власну памолодь і інших осетрових. У Чорному морі в її шлунках зустрічаються в основному хамса і бички. Памолодь білуги завдовжки до 5 см харчується придонними безхребетними - мізідами, гамарідами, олігохетами і ін.

Цінна промислова риба. Останніми роками, особливо після розпаду СРСР, чисельність і улови білуги катастрофічно знижуються. Білуга, як вид, що знаходиться під загрозою зникнення, внесена до Червоної книги МСОП, по категорії вид, що знаходиться на гарні зникнення.

Ряд Оселедцееподібні (Clupeiformes)

Родина Оселедцеві (Clupeidae Cuvier, 1816), рід Алози (Alosa Linck, 1790).

Каспісьо-черноморсьий пузанок (A. caspia Eichwald,1838). Відмічено 9 підвидів з яких 7 зустрічаються у водах Каспійсько-Чорноморського басейну.

Каспійське, Чорне і Азовське моря і їх річки. Максимальні розміри - 32 см (зазвичай 18-22) і маса - 220 г Чорноморсько - азовські форми в цілому дрібніше каспійських. Максимальний вік - 8-10 років.

Один з найбільш мінливих видів, що займає проміжне положення між морськими і прохідними оселедцями. Має як прохідні форми, що нерестяться в прісній або злегка солонуватій воді, так і майже морські. Всі форми виду планктоноїдні і ведуть пелагічний спосіб життя. Статевозрілості досягають в дворічному віці. Нерест починається у типової форми А. с. caspica в другій п'ятиденці травня при температурі води 16-17˚C. Плодючість в середньому 105-148 тис. Ікра дозріває порційно. Ікринки напівпелагічні в придонних шарах води. Розвиток до моменту вилуплення триває 39-58 год. Важлива промислова риба.

Рід тюльки (Clupeonella Kessler, 1877.

Чорноморсько-каспійска тюлька (C. cultriventris Nordmann,1840).

Описано 2 підвиди: С. с. cultriventris (Normann, 1840) - чорноморсько-азовська тюлька і С. с. caspia (Svetovidov, 1914) - каспійська тюлька, проте реальність підвидів ставиться під сумнів.

Вид зустрічається в басейні Чорного, Азовського і Каспійського морів. С. с. cultriventris мешкає в Азовському морі і в опріснених ділянках Чорного моря; входить до Дону, дельти Кубані, Дніпра, Буга, Дністра, Дунаю. Майже у всіх водосховищах вона стала масовим видом.

Граничний вік 6 років; досягає довжини до 15 (зазвичай 10) см і маси 22 г. Каспійські тюльки більше чорноморських.

Пелагічна, евригалінна риба, зустрічається і розмножується як в морі, так і в його опріснених частинах, в річках, а деякі форми - в озерах і водосховищах (чисто прісноводні).

Основна їжа складається з Copepoda і Cladocera, рідше - коловертки, личинок молюсків і риби. Харчується в світлий час доби. Нерестове стадо складається з 1-6-річних особин (переважають 2-3-годовіки). Статеве дозрівання у віці 1-2 роки досягши довжини 5 см. Плодючість 9,5-60 тис. ікринок (в середньому 31,2 тис.). Ікрометання порційне з проміжком у декілька днів. Нерест з квітня по червень. При температурі води 10˚С розвиток ікри триває 98 год., при 14˚С - 62 год., при 18˚С - 35 год. і при 22˚С - 25 год. Личинки і мальки тримаються на мілководдях. Тюлька веде зграєвий спосіб життя в пелагіалі, безпосередньо до берега не підходить. Харчується в основному веслоногими і гілковусими рачками, споживаючи найбільш масові групи організмів. Чорноморсько-азовська форма на відміну від каспійської заходить в прісну воду восени.

Одна з основних промислових риб. Постійно збільшується чисельність у водосховищах. Часто зустрічається в живленні хижих риб.

Ряд Лососеві (Salmoniformes = Esocoidei)

(Піряд-Щуковидні)

Родина Щукові (Esocidae Cuvier, 1816).

Щука (Esox lucius L.). Підвидів немає.

У Європі повсюдно в басейнах Північного, Балтійського, Баренцева, Білого, Чорного і Каспійського морів.

Досягає 150см. і ваги 35 кг, максимальний вік 12-15 років.

У річках постійно мешкає в прибережній зоні, а в крупних озерах і водосховищах йде до центральної частини водойм. Веде виключно хижий спосіб життя. Памолодь в перші місяці життя харчується зоопланктоном, а після досягнення довжини 4 см. переходить на живлення памолоддю переважно коропових і окуневих. Доросла щука споживає масових риб.. Найбільш швидке зростання щуки спостерігається в дельтових районах крупних річок. Нерест буває рано навесні при температурі води 3-6˚С. Плодючість коливається від 3 до 233 тис. ікринок. Розвиток закінчується за 10-14 днів. Ікрометання на мілководді часто приводить до обсихання і загибелі ікри при різкому спаді рівня паводкових вод, що знижує виживання памолоді і підриває запаси щуки.

Повсюдно один з основних промислових видів. У більшості водоймищ чисельність щуки знижується у зв'язку з переловом, виловом в період нересту і погіршенням умов відтворення.

Ряд Вугреподібні (Anguilliformes)

Родина Річкові вугри (Anguillidae Rafinesque, 1810.

Рід Річкові вугри (Anguilla Schrank, 1798.

Річковий вугор (Anguilla anguilla Linnaeus, 1758). Підвидів немає. Раніше американські і японські вугри вважалися підвидами європейського, але зараз виділені в самостійні види.

З моря памолодь заходить у всі річки Європи від Балтійського і Баренцева морів до Чорного. У невеликій кількості вугор зустрічається в Чорному морі. Окремі особини ловилися в Дунаї, Дністрі, Бузі, Дніпрі.

Ймовірно, деякі особини живуть до 25 років, максимальний вік угрів з Північної Європи обмежений 7-9 роками, з них 4-7 років вони живуть в прісній воді. Довжина 50-150 см, максимум до 200 см. Маса до 4-6 кг, хоча відомий екземпляр масою 12,7 кг

Розмножується у Саргасовому морі на глибинах. Личинки (лептоцефали) піднімаються до поверхні і пасивно розносяться Гольфстрімом до берегів Європи. На це йде 2,5-3 роки. У стадії склоподібного вугра вони в травні підходять до гирл річок і заходять до них. Значну частину життя вугор проводить в прісних водах. Забарвлення вугра міняється залежно від віку і водоймища. Розрізняють дві форми вугрів - гостроголову і широкоголову. Гостроголові вугри частіше зустрічаються в місцях з дрібними кормовими організмами. Дрібні особини харчуються личинками комах, молюсками, черв'яками, ракоподібними; у живленні крупних угрів переважає риба (окунь, йорж, плітка). Росте поволі, але за хороших умов були прирости до 500 г в рік. Сезон нагулу триває з квітня по листопад, взимку не харчується. Холодний час проводить в сплячці. Проживши в річці від 5 до 25 років, угрі починають зворотну міграцію до моря.

Цінний промисловий вид. Ловиться в невеликих кількостях.

Ряд Коропоподібні (Cypriniformes)

Родина Коропові (Cyprinidae Bonaparte, 1832).

Рід Лящи (Abramis Cuvier, 1816).

Синець (Abramis ballerus Linnaeus, 1758). Підвидів немає.

Басейни Північного, Балтійського, Чорного і Азовського морів.

Досягає віку 9-10 років, довжини 45 см і маси 600 г. Мешкає в прісних водоймищах, може зустрічатися і в солонуватій воді. Є типовою озерно-річковою пелагічною рибою. Часто веде зграєвий спосіб життя. Мешкає переважно в проточних озерах. У річках віддає перевагу ділянкам з повільною течією. Основна їжа синця - зоопланктон, частково бентос і водна рослинність. Росте швидко тільки в крупних водосховищах. В річках росте поволі. Статевої зрілості самці досягають у віці 3-4 року, самки - на рік пізніше, при довжині 18-20 см. Плодючість від 4 до 52 тис. ікринок. Нереститься з кінця квітня до середини червня в затоках, на глибині 30-80 см. Промислова, але малоцінна риба.

Лящ (Abramis. brama (Linnaeus, 1758). У басейні Каспійського і Аральського морів виділяють особливий підвид A. brama orientalis Berg, 1949. Останнім часом виділяють 7-8 географічних груп на всьому ареалі виду. У річках, озерах і опріснених ділянках Північного, Балтійського, Білого, Егейського, Чорного, Азовського, Каспійського і Аральського морів.

Живе до 20 років. Може досягати довжини 75-80 см і маси 6-9 кг. Звичайні розміри - 25-45 см і маса - 0,5-1,5 кг

Віддає перевагу поволі проточним водоймищам і озерам. Типовий бентофаг. Крупний лящ може поїдати памолодь риб. Веде зграєвий спосіб життя. Статевозрілим стає на півдні в 3-4 роки. На півдні нерест - з кінця квітня до початку червня, на півночі - в травні-червні. Типовий фітофіл. Плодючість від 92 до 338 тис. ікринок. Ікра розвивається 4-6 діб. Утворює дві форми - житлову і напівпрохідну. Остання годується в морі і на нерест йде до пониззя річок.

Є одним з головних об'єктів прісноводого промислу і штучного розведення.

Білоочка (Abramis sapa Pallas, 1814). Раніше виділяли південнокаспійську білоочку в особливий підвид - A. sapa bergi Belyaeff, 1929.

Річки Чорного і Каспійського морів (басейни Дунаю (до Відня), Дністра, Лозини, Буга, Дніпра, Дону, Кубані, Волги, Ками, Вятки, Уралу).

Досягає віку 7-8 років, довжини 41 см і маси 0,8 кг. Утворює житлову і напівпрохідну форми. Віддає перевагу біотопам з швидкою і помірною течією, уникає заплавних водоймищ. Під час нагулу тримається невеликими зграями, під час нересту і зимівлі збирається у великі зграї. Харчується водними личинками комах, дрібними молюсками, водоростями і зоопланктоном. Стає статевозрілим на 3-4-му році життя. Нереститься в руслі річок в квітні-червні при температурі води від 8 до 19˚С. Ікра клейка, 2 мм в діаметрі. Типовий фітофіл. Плодючість від 8 до 100 тис. ікринок (в середньому 60-80 тис.).

Другорядний об'єкт промислу і аматорського рибальства. Лімітуючі чинники - несприятливий температурний режим, характерний для північної межі ареалу, і забруднення вод промисловими відходами.

Рід Строкаті товстолоби (Aristichthys Oshima, 1919).

Строкатий товстолоб (Aristichthys nobilis Richardson, 1846). Китайський вид, широко акліматизований в європейській частині колишнього СРСР і інших країнах як об'єкт аквакультури на теплих водах ГРЕС, АЕС і ТЕЦ.

Крупна риба, до 146 см завдовжки і масою до 32 кг

Основний об'єкт живлення - зоопланктон, але до осені в кишечниках збільшується частка фітопланктону. Дозріває на 2-6 роках. Нереститься в періоди різкого підйому рівня води, пізніше за білого товстолобика, в кінці травня. Ікра придонно-пелагічна, порційна.

У природних умовах утворює гібриди з білим товстолобиком.

Цінна промислова риба. Якість м'яса вища, ніж у білого товстолобика. Перспективний об'єкт акліматизації, ставкового і тепловодного вирощування.

Білий (звичайний) товстолобик (Hypophthalmichthys molitrix Valenciennes, 1844). Завезений в з річки Амур і з північного Китаю. Широко розселявся в ставкових господарствах по всіх рівнинних водоймищах. Але стада, що самовідтворюються, сформовані тільки в середньому перебігу Амударۥі і Сирдарۥї. У решті водоймищ стада можуть підтримуватися тільки за рахунок періодичного зарибнення з рибгоспів.

Крупна зграєва пелагічна риба, що досягає в окремих випадках більше 1 м довжини і більше 40 кг маси тіла. Статевозрілості досягає в 3-4 році. Нерест після досягнення температури води 18-20°С і співпадає з різким підняттям води в річці - в травні-червні. У природних умовах ікру викидає на течії в місцях з водовертю. Ікра пелагічна, у воді набухає і збільшується в розмірах і розвивається, пливучи вниз за течією. При попаданні в стоячу воду ікра тоне і гине. Необхідне 100 і більше км. русла річки з такою течією для розвитку ікри. Плодючість висока - у крупних виробників масою більше 20 кг - до 3 мільйонів. Харчується фітопланктоном.

Рід Уклейки (Alburnus Rafinesque, 1820).

Уклейка (Alburnus alburnus Linnaeus,1758). Систематика виду заплутана, виділяють до 10 підвидів, але їх валідність оспорюється.

В Європі на північ від Альп і від Піренеїв на схід до Уралу.

Невелика рибка, досягає максимальної довжини 20 см, маси 60 г і віку 10-12 років, але звичайні розміри в уловах 19-24 см і маса 10-12 г.

Мешкає в річках, озерах, проточних ставках і водосховищах. Також присутня в солонуватих водах гирл річок і заток. Тримається зграями у верхньому шарі води. Дорослі риби поїдають планктон, повітряних комах і їх водних личинок, іноді ікру (як свою, так і інших риб), личинок і дрібних мальків риб. Статевозрілою стає на 3-му році життя при довжині 7-8 см.. Нереститься в травні, червні і початку липня при температурі води не нижче 15-16˚ С. Більшість самок відкладають три порції ікри (а деякі - чотири-шість). Нерестовища зазвичай розташовуються на глибині від 7 до 50 см. Загальна плодючість може коливатися від 3 до 10,5 тис. ікринок. Памолодь харчується мікроскопічними водоростями і дрібним зоопланктоном.

Повсюдно численний вид, але є другорядним об'єктом промислу, в основному аматорського рибальства. Луска використовувалася для виготовлення штучних перлів.

Рід Жерехи (Aspius Agassiz, 1832).

Звичайний жерех (Aspius aspius Linnaeus, 1758 ). Виділяють 3 підвиди. У Європі номінативний підвид A. aspius aspius (Linnaeus, 1758) - звичайний жерех.

Широко поширений в Середній Європі в басейнах Північного, Балтійського і Чорного морів. Зустрічається у всіх річках Чорноморського басейну (Дунай, Дністер, Дніпро, Буг, Дон, Кубань, Ріоні) і в північній частині Каспійського басейну (Терек, Кума, Волга, Урал, Емба).

Житлові річкові популяції не мають великих розмірів. Прохідна форма більша, досягає довжини 80 см і маси 4-5 кг. В уловах переважають особини 60 см завдовжки і масою 2,5 кг Граничний вік - 9-10 років у північних популяцій і 5-6 років - у південних.

Пелагічний хижак, дотримується руслових ділянок річок і плес водосховищ у верхніх і середніх шарах води. Веде поодинокий спосіб життя, а невеликі зграї утворює тільки в період нересту весною і в період залягання на зимувальні ями восени. Харчується планктонними організмами і памолоддю різних видів риб. Памолодь на перших етапах споживає дрібних ракоподібних (Copepoda і Cladocera), спливаючих личинок і лялечок хирономід і інших комах. При довжині 5-9 см в серпні-вересні жерех починає споживати памолодь вобли, густери, уклеї, чехоні, сазана. У північних популяціях жерех досягає довжини 40-50 см тільки у віці 10 років, а в південних - в 6 років.

Плодючість в Азово-чорноморському басейні - 40-200 тис. ікринок. Нерест дружний, строком до 2 тижнів, проходить ранньою навесні (квітень-травень) при температурі води від 4-5 до 11-12˚. Після вилуплення личинки 7 мм завдовжки зносяться перебігом у водоймища додаткової системи, де відгодовуються.

Другорядний об'єкт промислу. Лімітуючі чинники - несприятливі умови природного відтворення унаслідок забруднення водоймищ. У ряді місць необхідне його штучне розведення.

Рід Густера (Blicca Heckel, 1843).

Густера (Blicca bjoerkna Linnaeus, 1758). Іноді цей вид включають до роду Abramis, але частіше вважають валідним на підставі анатомічних ознак.

Широко поширена в Європі на схід від Піренеїв і на північ від Альп і Балкан. Мешкає в річках і озерах басейнів Північного, Балтійського, Чорного, Азовського і Каспійського морів.

Живе не більше 15 років, досягає довжини 35 см і маси 1,2 кг, але зазвичай - до 25-30 см і 0,5 кг.

Густера, як і лящ, віддає перевагу водоймищам із слабо проточною або непроточною водою, добре розвиненою рослинністю і змуленим або глинистим дном. Це теплолюбивий вид, що мешкає у водоймищах з температурою в літній час не нижче 16-17˚. Малорухлива риба, довго тримається на одному місці. Зазвичай віддає перевагу тим гідротопам, що добре прогріваються (мілководдя з чагарниками рослинності). Навесні і осінню густера утворює численні зграї або густі скупчення, звідки і відбулася назва. Характер живлення дорослих риб залежить від типу водоймища. Густера споживає в основному личинок хирономід, молюсків, а також часто водорості і детрит. Незначну частку у відгодівлі складають повітряні комахи і вища рослинність. Статевої зрілості досягає у віці 3-4 років при довжині 11-15 см. Самки викидають 2-3 порції ікри з проміжком в 10-15 днів. Нерест відбувається вночі. Плодючість - 11-109 тис. ікринок. Розвиток ікри триває 4-6 діб. Личинки до розсмоктування жовткового мішка прикріпляються до водної рослинності. Памолодь спочатку харчується фіто- і зоопланктоном. Малоцінна промислова риба.

Рід Карасі (Сarassius Jarocki, 1822).

Срібний карась (Сarassius auratus Linnaeus, 1758). Має два підвиди: C. auratus auratus (Linnaeus, 1758) - китайський карась, або золота рибка, і C. auratus gibelio (Bloch, 1782) - срібний карась. Відзначають високотілу і нізькотілу форми в залежності від кормової бази водоймища.

Вид з величезним сучасним ареалом, що охоплює Євразію і Америку. Природним ареалом китайського карася є Китай, Японія, острови Тайвань і Хайнань. Завдяки штучному розведенню розповсюдився по всьому світу.

Живе до 14-15 років, звичайно 7-10 років. Досягає довжини 45 см і маси більше 1 кг, зазвичай не вище 20 см і 350 г.

В порівнянні із золотим карасем вид більш прив'язаний до великих озер, зустрічається і у великих річках. Харчується планктоном, детритом, водоростями, личинками комах, черв'яками і іншими безхребетними. Росте швидше за звичайного золотого карася, досягаючи 45 см довжини і маси 1 кг Статевозрілим стає у віці 2-4 років. Плодючість від 30 до 400 тис. ікринок. Нерест порційний, зазвичай в травні. Популяція цього виду часто складається з одних самок, які беруть участь в нересті з самцями інших видів коропових (сазан, золотий карась, лінь). Сперматозоїд проникає до яйцеклітини, не запліднивши її, а лише стимулює розвиток. У потомстві виходять одні самки (гіногенез). Срібний карась часом дає різкий спалах чисельності.

Цінний об'єкт промислу і рибництва. Китайський карась і його різновиди - об'єкт прикладного декоративного риборазведення. Розрізняють більше сотні порід золотої рибки. Це комета, вакін, шубункін, вуалехвіст, діакіни, ранчу, левоголовки, оранди, телескопи та інші. Існує декілька колірних варіацій: червона, срібляста, чорна і ін. Самі різні поєднання цих ознак і забарвлення дають надзвичайну різноманітність форм золотої рибки. Вважається, що у неї більше порід, чим у будь-якої іншої домашньої тварини. Живуть золоті рибки до 35-40 років.

Золотий, або Звичайний карась (C. carassius Linnaeus, 1758). Відзначають високотілу і нізкотілу форми залежно від водоймища.

Широкий ареал в Європі і Сибіру. Максимальні розміри. Живе до 10-12 років. Досягає довжини 50 см і маси 5 кг, але звичайні розміри в уловах 9-24см, маса до 600 г.

Населяє озера, старіці, ставки. Невибагливий до дефіциту кисню, чим срібний карась. Живе в заболочених, зарослих водоймищах, в заплавних озерах; в річках він рідкісний, тримається на ділянках із сповільненою течією. Добре переносить промерзання і тимчасове пересихання водоймищ, зариваючись глибоко в мул. Харчується личинками хірономід (мотиль) і інших комах, дрібними молюсками, черв'яками, водоростями, детритом. За несприятливих умов часто дрібніє, вироджується, утворюючи низькорослу карликову форму. Статевозрілість наступає на 4-5-му році життя. Нерест порційний, в травні-червні при температурі води не нижче 17-18˚С, ікрометання в 3-4 прийоми з перервами в 10 днів. Типовий фітофіл. Плодючість 137-300 тис. ікринок.

Цінний об'єкт промислу і риборазведення.

Рід Шемаї (Chalcalburnus Berg, 1932).

Шемая (C. chalcoides (Guldenstadt, 1772). Розрізняють два підвиди: C. chalcoides mento (Heckel, 1836) - дунайська, або чорноморська, шемая і C. chalcoides chalcoides (Guldenstadt, 1772) - каспійська шемая.

У Чорноморсько-Азовському басейні шемая поширена від водоймищ північно-західної частини річок Східної Болгарії і Дунаю до Кубані і річок Закавказзя.

Живе 9-12 років. Досягає довжини 40 см, звичайний не більше 25 см і маси близько 300г. Представлений прохідними і житловими формами. Напівпрохідні форми швидко ростуть. Назву шемая вид отримав від персидського слова шах-маї, що означає царська риба. Чорноморська шемая стає статевозрілою у віці 2-3 років. Доросла шемая після нересту скачується до моря. Харчується планктоном, падаючими у воду комахами, дрібною рибою.

Цінна промислова риба, особливо її прохідна форма. Катастрофічне зниження її чисельності як в Чорноморському, так і в Каспійському регіоні викликане перш за все зарегулюванням на річках - були перекриті міграційні нерестові шляхи напівпрохідної шемаї.

Рід Підусти (Сhondrostoma Agassiz, 1835).

Звичайний підуст (C. nasus (Linnaeus, 1758). Раніше виділяли до 5 підвидів. В даний час три з них - C. variabile Jakowlew, 1870, C. vardarense Karaman, 1928, C. prespense Karaman, 1924 - розглядаються як окремі види, а C. nasus ohridanus Karaman, 1924 включений в синонімію C. nasus nasus (Linnaeus, 1758).

Підуст населяє річки Північного, Балтійського, Чорного і Егейського морів. Відсутній в в річках Криму. Живе зазвичай не більше 10 років. Досягає довжини 40 см і маси 1,6 кг. Звичайні розміри не більше 25-30 см., а маси - 0,3-0,4 кг

Типовий реофіл, що не виносить стоячої води. Веде зграєвий дуже рухомий спосіб життя. Тримається на перебігу в руслі річки, ближче до дна. Зарегулювання річок не виносить. Завжди тримається більш менш численними зграями (від десятків до сотень), частіше особинами одного розміру. Основна їжа - мікроскопічні водорості, якими покриті лежачі на дні камені. Поїдає також водних личинок комах, ікру, відкладену іншими рибами, а влітку - черв'яків, що змиваються дощами з берегів. Нереститься в квітні при температурі води не нижче 6-8˚С. Плодючість - 1,5-12 тис. ікринок. Ікра розвивається 2 тижні.

Включений до списку рідкісних видів риб.

Рід Коропи (Сyprinus Linnaeus, 1758).

Сазан (C. carpio Linnaeus, 1759). Виділяють 4 підвиди, з яких у водах України мешкає C. carpio carpio Linnaeus, 1758 - європейський сазан.

Європейський сазан і короп в даний час населяють прісні і солонуваті води басейнів Північного, Балтійського, Середземного, Чорного, Азовського, Каспійського і Аральського морів. Вважають, що початковим регіоном розповсюдження європейського коропа був басейн Дунаю. Завдяки штучному розведенню ареал коропа просунувся в Азії поза межами свого природного ареалу. Є на Камчатці, Сахаліні і в оз. Байкал. У басейні Амура відомий від оз. Буйрнур і р. Аргуні. Звичайний в озерах і пониззі річок.

Граничний вік - 30 років. Може досягати довжини 100 см і більш, а маси до 16-32 кг. Середня довжина у виловах 35-55 см, маса - 1-3 кг

Прісновода риба, але зустрічається в солонуватих водах, де утворює напівпрохідні форми. Напівпрохідна форма сазана нагулюється в морі, виходить за межі дельтової зони у води з високою солоністю. На нерест повертається до річок. Житловий сазан круглий рік мешкає в певних місцях водоймища, не здійснюючи великих міграцій. Памолодь споживає спочатку зоопланктон, потім переходить на бентос. Зимує на глибоких ямах в гирлах річок або в передгирлових просторах. Статевої зрілості досягає у віці 3-5 років при довжині більше 30 см. Нерест порційний, з кінця квітня по серпень (залежно від широти) при температурі води 16-20˚ С і вище. Ікру відкладає на м'яку рослинність, на невеликій глибині (до 0,5 м). Плодючість 96 тис. - 1,8 млн. ікринок.

Цінна крупна промислова риба і об'єкт розведення в ставках. Чисельність його підтримується підрощуванням памолоді в нерестово-виросних господарствах.

Рід Піскарі (Gobio Cuvier, 1816).

Піскар (G. gobio (innaeus, 1758). Описано до 20 підвидів. В Україні мешкає G. g. Gobio (Linnaeus, 1758) - звичайний піскар.

Широко поширений євроазійський вид з розірваним ареалом. Зустрічається від Португалії до басейну Амура і річок Японського моря.

Досягає віку 8-10 років, довжини 20 см і маси 226 г, але звичайні розміри не більше 12-15 см. Самки більші за самців.

Мешкає і в озерах, і в низової частини річок з повільною течією, у верхів'ях швидких річок. Тримається біля дна. Влітку утворює невеликі скупчення на мілководді, взимку йде на глибину. Харчується безхребетними, може поїдати ікру інших риб. Статевозрілим стає досягши довжини 8 см. Розмножується в нічний час навесні і на початку літа (квітень-червень). Ікрометання порційне, на течії, в неглибоких місцях з кам'янисто-піщаним дном. Плодючість 1-3 тис. ікринок. Ікра розвивається близько 8 діб. Личинки і мальки поїдають планктон і інших найдрібніших безхребетних. Тривалість життя рідко перевищує 3 роки.

Рід Єльці (Leuciscus Cuvier ex Klein, 1816).

Верхівка (Leucaspius delineatus). Підвидів немає.

Мешкає в Європі від Рейну до басейну Волги, пониззя Кури і Кумбашинки.

Живе до 5 років. Досягає довжини 8-9 см, частіше 6 см. Мешкає в ставках, невеликих озерах, загачених ділянках маленьких річок. Тримається зграйками. Вдень плаває у самої поверхні, харчуючись повітряними комахами. У темний час доби опускається на глибину і поїдає зоопланктон. Статевозрілою стає в 2-річному віці при довжині близько 4 см. Нерест порційний. Личинки, що вилупилися з ікри, завдовжки 5 мм. і здатні відразу плавати і здобувати харч.

Верхівка із-за своїх дуже малих розмірів ніякої промислової цінності не має.

Калинка, Бобирець (L. borysthenicus Kessler, 1859). Підвидів немає.

Зустрічається в басейнах, Мармурового, Чорного і Азовського морів. В Україні і в Молдавії характерний для пониззя річок (Дунай, Дністер, Південний Буг і ін).

Найбільша довжина 15 см, зазвичай самці - до 8 см, самки - до 11 см.. Живе до 7-8 років. Маловивчений вигляд. За способом життя - це карликова форма звичайного голованя. Віддає перевагу поточним водам, але зустрічається в стоячих. Іноді зустрічається в солонуватих водах (Дністровський лиман), часто разом з дрібною червонопіркою. Харчується в основному донними безхребетними. Іноді в живленні зустрічаються личинки і памолодь риб, а також залишки жаб. Росте поволі. Середня плодючість близько 2500 ікринок. Промислового значення не має.

Головань (L. cephalus Linnaeus, 1758). Описано більше 12 підвидів і рас. Проте їх розмежування невизначене.

Широко поширений по всій Європі, в Малій Азії, на Кавказі, в Закавказзі, аж до басейнів річок Тигр і Єфрат.

Живе до 15-18 років, досягає довжини 80 см і маси 6-8 кг Звичайні розміри 30-40 см і маса до 1 кг. Типово річкова риба. Віддає перевагу порівняно невеликим річкам з швидкою течією і чистою холодною водою, де багато ключів і перекочувань. Влітку харчується падаючими у воду комахами, річковими раками, черв'яками, а також споживає нитчасті водорості. Восени поїдає мишей, що перепливають річку, жаб, піскарів і іншу дрібну рибу. Статевозрілим стає на 3-4-му році життя при довжині тіла близько 20 см. Нереститься навесні, з кінця квітня до кінця травня. Ікрометання порційне. Для розмноження піднімається вгору за течією річки. Широко поширений, місцями численний, але промислового значення не має. Зарегулювання стоку і забруднення річок з'явилися причинами зниження його чисельності останніми роками.

Язь (L. idus Linnaeus, 1758). Зазвичай виділяють два підвиди: номінативний підвид L. idus idus (Linnaeus, 1758) і L. idus oxianus (Kessler, 1877) - в басейні Аральського. Існує також колірна аберація язя під назвою орфа, або золотий язь.

Розповсюджений у річках Чорноморського басейну від Дунаю до Кубані. Максимальні розміри. Живе до 15-20 років. Досягає 1м. і маси 6-8 кг, але звичайні розміри 30-50 см і маса близько 1 кг

Мешкає в річках і озерах. Віддає перевагу глибоким затонам із сповільненою течією, ями і вири, місця з глинистими і замуленими грунтами. Зграєва риба. Поїдає падаючих у воду комах, линючих річкових раків, дощових черв'яків, личинок комах, дрібних молюсків і дрібних риб. У річках для розмноження піднімається вгору, заходячи в притоки. З озер на нерест йде в річки, що впадають до них. Статевозрілим стає в 4-річному віці. Нерест в другій половині квітня при температурі води 5-7˚С. Нерест дружний, проходить за 2-3 дні. Досить численний промисловий вид в багатьох частинах ареалу.

Єлець (L. leuciscus Linnaeus, 1758). Залежно від умов проживання здатний утворювати форми відомі як високотілу і нізькотілу. У європейській частині мешкає звичайний підвид єльця - L. leuciscus leuciscus (Linnaeus, 1758), а в Сибіру - підвид L. leuciscus baikalensis (Dybowskii, 1874).

Євроазійський вид з широким ареалом. У всіх річках Чорного моря, від Дунаю до Міуса (окрім Криму і Кубані).

Досягає довжини 20-25 см і маси 200-400 г., зазвичай його розміри близько 15 см і маса 50-80 г. Тривалість життя не більше 8-10 років.

Мешкає в річках і озерах. У річках тримається зграями у дна і на швидкій течії, зазвичай поблизу перекочувань. Любить чисту і прозору воду і дно, покрите каменями, галькою і піском. Харчується в основному безхребетними. Влітку поїдає нитчасті водорості і падаючих у воду комах.. Дозріває в 2-3-річному віці при довжині 11-14 см. Нереститься в другій половині квітня. Самка викидає ікру однією порцією. Плодючість 2-17 тис. ікринок. Вона відкладається на камені і гальку на перекочуваннях. Ікра розвивається близько 10 днів, викльов - при довжині 6,4 мм.

Непромисловий і нечисленний вид. Є об'єктом любительського рибальства.

Рід Pelecus Agassiz, 1835 – Чехони

Чехонь (P. cultratus Linnaeus, 1758). У Чорноморському басейні населяє Дунай, а також Дністер, Південний Буг, Дніпро, Дон і Кубань.

Досягає максимальної довжини 60 см при вазі 2 кг. Згадується вилов чехоні вагою до 3,5 кг в колишні часи в дельті Дніпра. Граничний вік - 9 років, у водосховищах - 12-13 років. Середні розміри в уловах 30-40 см і 300-400 г.

Мешкає в річках, озерах, водосховищах, виходить в море. Утворює житлові і прохідні форми. Пелагічна риба, живе в товщі води до глибини 30 м. У віці 5 років в більшості водоймищ чехоня має довжину 23-27 см. Житлові річкові популяції нерестяться в руслі річок в поверхневих шарах води на течії. У водосховищах чехоня метає ікру в товщу води над щільним грунтом.

Цінна промислова риба, але в більшості водоймищ складає в промислі незначну частку.

Рід Плітки (Scardinius Bonaparte, 1832).

Плітка (S. erythrophthalmus (Linnaeus, 1758). Повсюдно в Європі, на схід від Піренеїв. Немає в Криму.

Досягає довжини 36 см і маси 2 кг. Звичайні розміри в уловах 16-19 см і маса - 100-300 г. Тривалість життя - до 10 років.

Віддає перевагу озерам. У річках вибирає місця із слабкою течією, зарослі очеретом і іншими рослинами. Харчується нитчастими водоростями, але дорослі можуть поїдати і тваринну їжу (ракоподібні, ікра молюсків, личинки комах, черв'яки, ікра і мальки риб). Статевої зрілості досягає на 3-5-му році життю при довжині більше 12 см. Нерест порційний, відбувається в квітні-червні. Широко поширений, місцями численний, але малоцінний промисловий вид.

Рід Лини (Tinca Cuvier, 1816).

Лин (T. tinca Linnaeus, 1758). Мешкає в річках і озерах басейнів Балтійського, Чорного і Каспійського морів. У Криму відсутній.

Досягає довжини 63 см і маси 7,5 кг. (зазвичай -30 см. при масі 1,5 кг). Живе до 10 років і більш.

Переважно озерна риба, мешкає в озерах, водосховищах і затоках річок, рясно зарослих водною рослинністю. Тримається біля дна. Уникає яскравого світла. На зиму заривається в мул. Скупчень не утворює. Добре переносить низький вміст кисню у воді. Витримує досить тривале обсихання і промерзання водоймищ. Уникає водоймищ з холодною водою, піщаним дном і течією. Дорослі харчуються водяними комахами, їх личинками, дрібними молюсками і ракоподібними. Повсюдно об'єкт промислу і любительського рибальства.

Рід Рибці (Vimba Fitzinger, 1873).

Рибець (V. vimba (Linnaeus). Вид містить три підвиди: V. vimba vimba (Linnaeus, 1758) - звичайний рибець, сирть; V. vimba persa (Pallas, 1814) - каспійський рибець; V. vimba tenella (Nordman, 1840) - малий рибець.

Розповсюдження. Поширений в Понто-Каспийському басейні і річках Балтійського моря. Населяє як річкові русла, так і озера, водосховища і опріснені ділянки морів. Досягає довжини 50 см і маси 3 кг, максимальний вік - 17 років. Звичайні розміри в уловах - 24-26 см. при масі 250-350 г.

Звичайний рибець утворює прохідні, напівпрохідні і прісноводі форми. Тримається в придонному шарі води. Харчуються ракоподібними, молюсками, донними личинками комах, іноді дрібною рибою. Нерест порційний на кам'янистих грунтах.

Промислова, цінна риба. У недавньому минулому був промисловий вид у всіх крупних річках ареалу. За останні роки чисельність повсюдно різко знизилася.

Родина Вۥюнові (Cobitidae Swainson, 1838).

Рід Щипавки (Сobitis Linnaeus, 1758).

Щипавка звичайна (C. taenia Linnaeus, 1758). Населяє водоймища басейнів Балтійського, Північного, Середземного, Чорного і Каспійського морів.

Досягає довжини 13,5 см і маси 10 г. Мешкає майже повсюдно в місцях з проточною водою, в притоках, затоках і затонах річок, в озерах, водосховищах і навіть ставках. Віддає перевагу чистим, з твердим дном річкам, легко закопується в піщаний грунт. Зазвичай ховається під каменями або під пучками нитчастих водоростей і водяного моху, де вона іноді висить, своєрідно зігнувшись. Веде досить скритний спосіб життя, зустрічаючись поодинці або по 2-3 екз. Це осілий вид. Найбільш активний у сутінках і вночі. При недоліку кисню може заковтувати і використовувати для дихання атмосферне повітря, але кишкове дихання у щипавки розвинене менше, ніж у в'юна. Харчується різними придонними і заросльовими організмами. Господарчого значення не має.

Рід Вۥюни (Misgurnus Lacepede, 1803).

Вۥюн (M. fossilis Linnaeus, 1758). Підвидів немає. Широко поширений від Франції до Уралу. У Криму, на Кавказі, в Середній Азії і Сибіру в'юна немає.

Досягає довжини 25-30 см., але зазвичай довжина близько 23 см. при масі 140 г. Тривалість життя 6-7 років. Дотримується переважно болотистих, поволі поточних або стоячих вод. У річках віддає перевагу мулистим, зарослим густою водною рослинністю ділянки, часто в протоках, затоках або старицях. Живе навіть в таких заболочених озерах і канавах, де немає іншої риби, навіть карася. Дуже невибагливий до вмісту кисню у воді. Для цього у нього є додаткове кишкове дихання. Якщо водоймище повністю пересихає, в'юн закопується у вологий мул і переносить несприятливі умови в стані, близькому до сплячки. В'юн веде осілий спосіб життя. Харчується личинками комах (особливо хірономід), ракоподібними, черв'яками, дрібними молюсками, а також детритом і частково донною рослинністю. Росте поволі. Нереститься навесні і літом.

Промислового значення не має. Зазвичай в'юнів використовують для наживки при лові щуки, сома і особливо вугра. Вид включений до Міжнародної Червоної книги в статусі виду невеликого ступеня ризику.

Ряд Сомоподібні (Siluriformes)

Родина Сомові (Siluridae Cuvier, 1816).

Рід Соми звичайні (Silurus Linnaeus, 1758).

Сом (Silurus glanis Linnaeus, 1758 ). Підвидів немає. Широко поширений у водоймищах Балтійського, Чорного, Азовського, Каспійського і Аральського морів. Особливо в дельтових районах крупних річок (Волга, Дон, Дніпро) і у водосховищах із сповільненим стоком. У верхів'ях річок рідкісний.

Відомі розміри сома до 5 м завдовжки і масою 300 кг. В даний час зустрічаються особини завдовжки не більше 2,5 м і масою 150 кг у віці до 30 років, середні ж розміри в більшості водоймищ 70-150 см. при масі 5-50 кг у віці до 15 років.

На всьому ареалі поширена житлова форма, хоча в пониззях крупних річок він використовує для нагулу і мілководі морські пасовища, прилеглі до дельт. Годується в лиманах Дніпра, Азовському, Каспійському і Аральському морях. Зимують великими зграями на глибоких ямах, припиняючи харчуватися до весни. Харчуються переважно у сутінках, орієнтуючись при пошуку жертви вусиками і всією шкірою на коливання води. Їжу молодих сомів складають мізіди, личинки хірономід, веснянки, водяні клопи і жуки, п'явки, молюски, пуголовки, а також личинки і памолодь риб. Досягши 12-13 см. риба стає основною їжею сома, її доповнюють крупні комахи (сарана, капустянка), раки, жаби, гризуни і навіть птахи (особливо пташенята водоплавних). Відносний розмір жертви у дорослих сомів складає 10-30%. Відмічені випадки нападу сома на водоплавних птахів і ссавців (навіть на собак, що перепливають річку). Перед нерестом самець будує гніздо на глибині 30-70 см у вигляді округлої пласкої ямки із стінками з рослинності.

Цінний промисловий вид. Цінується не тільки його жирне і ніжне м'ясо: з плавального міхура сома отримували клей, а за старих часів чисто вимиту шкіру сома вживали замість скла у вікнах (риб'ячий міхур). На краях ареалу він рідкісний

Поиск по сайту: