Визначення підкласів та рядів

1. Тіло разом з ногами укладено в двостулкову мушлю................................2.

– Тіло без двостулкової черепашки або вона маленька, не закриває ноги

........................................................................................................................ 4.

2. Голова відділена від тулуба виїмкою мушлі, на грудях під прозорою

черепашкою 5-6 пар ніжок. Складне око непарне, іноді під ним є ще

просте вічко (рис.2.29, 4).............................................................................

..................................підклас Гіллястовусі (Cladocera), ряд Daphniiformes.

До 1-5 мм, в основному в планктоні.

– Голова не відокремлена виїмкою, мушля напівпрозора або непрозора

........................................................................................................................3.

3. Мушля непрозора, сплощена з нижнього боку, тверда і крихка (при

довгому одне просте око. 0,5-2 мм (рис.2.29, 9)............................................

............................. підклас Ракушкові раки (Ostracoda), ряд Podocopida.

– На поверхні дна і в заростях різних водойм. Визначення не наводиться.

Мушля напівпрозора, в профіль овальна (як у дрібних двостулкових

молюсків), досить м’яка, не крихка, ніг 11 пар, два складних ока. 3-12

мм рис.2.29, 3)......

.....................................підклас Листоногі (Phyllopodа), ряд Двостулкові

листоногі (Conchostraca).

4. Є спинний щит (карапакс), що прикриває зверху передню частину тіла

..........................................................................................................................5.

– Спинного щита немає....................................................................................7

5. На тілі більше 20 пар однакових листоподібних ніг, ззаду тіла дві довгі

нитки (рис.2.29, 1)...........................................................................................

............................підклас Листоногі (Phyllopoda), ряд Щитні (Notostraca).

Одна родина Apodidae. До 50 мм. Плавають у малих водоймах.

– На тілі не більше 13 пар ніг.........................................................................6.

6. Тіло пласке, черевце у вигляді дворозділеної лопаті без ніг, п’ять пар

грудних ніг, біля переднього кінця тіла пара круглих присосок. До 6-15

мм (рис.2.29, 8)..............................підклас і ряд Branchiura - коропоїдів.

Одна родина Argulidae, рід Argulus. Шкірні паразити риб, іноді плавають

у товщі води.

– Тіло з довгим членистим черевцем, на передніх ногах великі клешні. До

200 мм (рис.2.30, 1).......................................................................................

.......підклас Вищі Ракоподібні (Malacostraca) ряд Десятиногі (Decapoda).

Одна родина Astacidae - Річкові раки.

7. Очей два. Довжина тіла часто більше 5 мм................................................8.
- Око одне на передньому кінці голови. Довжина тіла зазвичай до 2 мм,

рідко, до 10 мм.............................................................................................10.
8. Ноги листоподібні, плавальні, двогіллясті, в числі 11 пар. Очі на

коротких стеблинках. Тіло м’яке, прозоре. До 10-15 мм (рис.2.29, 2).......

.........................підклас Листоногі (Phyllopoda), ряд Зяброногих (Anostraca).

– Ноги не листоподібні, ходильні, в більшій частині одногіллясті. Очі

без стеблин. Тіло непрозоре, щільне..............................................................

....................................підклас Вищі Ракоподібні (Malacostraca)................9.

9. Ніг 13 пар, задні сегменти тіла маленькі, роздільні. Тіло зазвичай стисле
з боків (Рис. 2.29, 3). До 7-15 мм....................ряд Бокоплави (​​ Amphipoda).
– Ніг 8 пар, з них останні двогіллясті, стирчать назад. Задні сегменти тіла

злилися в один великий сегмент (плеотельсон). Тіло кілька стисле зверху

донизу. До 10 мм (рис.2.29, 2)......... ряд Рівноногих (Isopoda), родина

Asellidae, 1 вид Asellus aquaticus - Водяний віслючок.

На дні стоячих водойм, часто.
10. На голові довгі двогіллясті антени. Око фасетчасте, крупний. На спині

маленька прозора раковинка.....підклас Гіллястовусі (Cladocera).......11.

– На голові одногіллясті антени. Око просте, маленьке. Мушлі немає......

підклас Веслоногі (Copepoda)...................................................................12.

11.Тіло довге, сигароподібне, прозоре. Око невелике, приблизно в п’ять

разів коротше голови. До 8 мм (2.29,7).......................................................

............... Leptodoriformes, родина Leptodoridae, 1 вид Leptodora kindtii.

В озерах, водосховищах, рідше ставках. Холодолюбивий.
– Тіло коротке (але іноді з довгою хвостовою голкою). Око велике,

становить не менше третини довжини голови. До 1-5 мм (2.29, 5-6)......

............................................ряд P olyphemiformes. У планктоні великих водойм.
12. Тіло без поділу на сегменти, без розгалуження на задньому кінці,

завдовжки до 0.5 мм (2.30, 4).....................................................................

.................................................ранні личинкові стадії (науплії) Copepoda.

– Тіло розділене на сегменти, задній кінець розділений на дві гілки

(фурка), довжина 0.3-5 мм............................................................................

пізні личинкові стадії (копеподіти) і дорослі Copepoda.........................13.

13. Груди плавно переходять у черевце, тіло майже червоподібне. Антени 1

коротше головогрудей (першого сегменту тіла). До 1 мм (2.30, 7)

........................................................................................... ряд Harpacticoida.

На поверхні і в товщі грунту різних водойм.

– Груди чітко відмежовані від більш вузького черевця............................14.

14. Антени довше головогрудей, часто дорівнюють по довжині всьому тілу

рачка. Черевце в 2-3 рази коротше головогрудей і грудей, тіло зазвичай

сигароподібне. До 5 мм (2.30, 5)..........................................ряд Calanoida.

У планктоні різних стоячих водойм.
- Антени по довжині приблизно рівні головогруддям. Черевце в 1.2-1.5

рази коротше разом узятих головогрудей і грудей, тіло зазвичай

грушоподібне. До 3 мм (2.30, 6)................................................................

.............................................ряд Cyclopoida, родина Cyclopidae - Циклопи.

У товщі води, біля дна і в заростях різних водойм.

3 ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИ ПОЛЬОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ З ЗООЛОГІЇ ХОРДОВИХ

Польова практика з зоології ходових має метою ознайомлення з районом практики, фауною хребетних, методикою спостереження за ними, методами обліку різних тварин, способами розпізнавання тварин у природі за зовнішнім виглядом, звичкам, голосам, слідах їх діяльності і т. п.

Екскурсії - основна форма вивчення тварин на період польової практики. Основні завдання навчальних екскурсій - знайомство з окремими видами тварин у природі, загальними фауністичними комплексами основних місць існування.

Основні правила на екскурсіях - найпильніша увага і ретельний запис побаченого і почутого. Кількість учасників екскурсії не повинна перевищувати 10-12 чоловік. Більша кількість екскурсантів вкрай небажана: вироблений шум полохає тварин. Під час екскурсії найважливіша умова - тиша і концентрація групи біля керівника.

Хребетні тварини - складний об’єкт для спостережень. Потрібен значний час для організації багатьох підготовчих робіт. Так, щоб познайомитися з дрібними ссавцями, необхідно підготувати і ловчі канавки і пастки для видобутку особин, придбати навички визначення видового і кількісного складу. Не менш важливо провести попередні роботи з підготовки спостережень за життям плазунів і земноводних. Знайомство з рибними ресурсами також починається з вивчення умов проживання окремих риб водойм басейну річки Дністер.

Літня польова практика передбачає особливий розділ - колекціонування матеріалів. Не слід надмірно захоплюватися колекцією тварин. Добування таких тварин як птахи можливо в разі їх видобутку пошкодженими загиблими з яких-небудь причин. Рішуче не можна стріляти птахів це призводить до швидкого зубожіння орнітофауни. З правилами збору колекцій тварин краще познайомитися на прикладі гризунів але в обмеженій кількості.

Усі збори повинні бути ретельно етикетовані. Етикетка - це науковий документ, без якого колекція не має наукової цінності. Етикетку краще писати тушшю або простим олівцем, прив’язуючи її до об’єкта.

Кожна екскурсія має супроводжуватися замальовками залишків їжі, погадок, гнізд та яєць, тварин або частин їх тіла, найбільш характерних за будовою і забарвленням, окремо взятих звірків. При замальовках бажано показувати масштабність.

Всі польові дані, які заносяться у щоденник, потрібні і важливі для розуміння біологічних явищ і з’ясування зв’язків між організмами і середовищем проживання. Акуратне ведення щоденника організовує екскурсанта, долучає до дослідницької роботи, розвиває спостережливість і мислення.

Фотографування не менш важливий бік натуралістичної роботи. Фотознімки - це не тільки ілюстрація, це є документ. В першу чергу слід фотографувати ділянки місцевості - характерні місця мешкання окремих видів тварин, а також нори, гнізда, об’їдені дерева і чагарники, стежки звірів, кузні дятлів, відбитки ніг на мулі і піску, лежанки, купальні і інші сліди діяльності.

Тема індивідуальної роботи вибирається в перший день польової практики на організаційно-настановної бесіді і виконується як на екскурсіях під керівництвом викладача, так і в дні самостійних робіт при консультації керівника.

Індивідуальну тему викладач обговорює з кожним студентом, узгоджується зміст майбутньої роботи, пропонується список основної літератури, доступної в даний період роботи.

За підсумками кожної проведеної екскурсії або самостійної роботи за темою індивідуальної роботи зробити висновки:

а) загальна кількість видів, зареєстрованих на екскурсії, на даному

маршруті (або майданчику), з них бачених, почутих, зустрінутих по

слідах діяльності та ін;

б) чисельно переважаючі види - численні, звичайні

(фонові),становлять ядро ​​тваринного населення, їх частка від

фауністичного списку і від кількості врахованих особин;

в) рідкісні і дуже рідкісні види, їх частка від фауністичного списку і від кількості врахованих особин;

г) скласти систематичну таблицю зареєстрованих видів;

д) відзначити біологічний стан зустрінутих видів (гніздобудування,

насиджування або вигодовування пташенят, статева і вікова структура

та ін);

е) схеми будови гнізд птахів або ссавців, кладок земноводних чи плазунів та ін;

ж) висловити незвичайні моменти з життя тварин і ін.

Пропонується зразкова схема для оформлення фактичних матеріалів по хребетним тваринам за період польової практики:

Питання для самоперевірки:

1. Яка мета і які основні принципи польового вивчення хордових?

2. Які вимоги ставляться до оформлення результатів польових спостережень?

3. У чому полягає підготовка до польового вивчення риб?

4. У чому полягає підготовка до польового вивчення амфібій?

5. У чому полягає підготовка до польового вивчення рептилій?

6. У чому полягає підготовка до польового вивчення птахів?

7. У чому полягає підготовка до польового вивчення ссавців?

Екскурсійна та індивідуальна тематика польового вивчення хордових (хребетних)

Тема 1. Особливості фауни хребетних тварин на території дослідження, їх різноманіття і розподіл по класах.

Тема 2. Риби. Місце і значення риб у водних екосистемах та господарстві людини. Основні види риб водойм. Форма тіла, забарвлення, характер руху риб залежно від місця існування. Морфологічні особливості риб у зв’язку з типом живлення (рослиноїдні, бентофаги, планктонофаги, хижі риби). Визначення риб, основні діагностичні ознаки. Розтин риб, особливості зовнішньої та внутрішньої будови риб з різних систематичних груп.

Тема 3. Земноводні. Роль земноводних у водних та наземних екосистемах. Екологічні групи амфібій: наземні і водні. Хвостаті і безхвості земноводні. Морфоекологічні особливості амфібій у зв’язку зі способом життя. Сховища амфібій, рух їх на суші і у воді. Визначення та методи обліку чисельності амфібій.

Тема 4. Плазуни. Значення плазунів у екосистемах різного типу. Сховища рептилій. Їх добова активність залежно від абіотичних факторів. Яйцекладні та живородні плазуни. Видовий склад рептилій. Їх морфоекологічні особливості. Визначення та методи обліку чисельності рептилій.

Тема 5. Птахи. Місце і роль птахів у екосистемах. Визначення птахів у природній обстановці за зовнішніми ознаками (загальний вигляд, розмір, забарвлення), голосом, рухами і звичками. Статевий диморфізм у забарвленні, голосі, звичках. Зміни інтенсивності живлення протягом дня в залежності від метеорологічних умов і періоду гніздування. Особливості розмноження птахів. Розташування гніздових ділянок в біотопах. Типи гнізд різних видів птахів за місцем розташування, формою, розмірами і будівельним матеріалом. Кладка яєць, тривалість періоду кладки і терміни насиджування. Вигодовування пташенят. Визначення птахів. Методи обліку чисельності птахів.

Тема 6. Ссавці. Значення ссавців у функціонуванні наземних екосистем. Ландшафтоутворююча роль ссавців. Будова нір деяких гризунів і комахоїдних (мишей, ховрахів, кротів). Добова діяльність ссавців. Вплив середовища існування та спосіб життя на морфоекологічні особливості ссавців у різних групах (грунтові, копитні, рукокрилі, хижі). Методи обліку чисельності ссавців (майданчики, давилки, ловчі траншеї, капкани, облік по норах і т.д.).

Видове різноманіття ссавців та їх приуроченість до різних біотопів. Промислові та господарсько корисні види. Шкідливі для людини і його господарства ссавці.

Поиск по сайту: