Визначення ссавців

При користуванні визначальними таблицями для ссавців треба уважно вивчити їх за рисунками, оскільки описи ознак у тексті іноді можуть бути повністю і точно зрозумілими тільки за ними.

Однією з важливих систематичних ознак багатьох видів ссавців служить величина їх тіла і його окремих частин. Тому видається за необхідне привести правила виконання промірів тіла цих тварин (рис. 3.22 - 3.24).

Довжина тіла вимірюється:

а) у дрібних ссавців (комахоїдних, рукокрилих, зайцеподібних, гризунів, дрібних хижаків) - мірною лінійкою або штангенциркулем від кінця морди до анального отвору; тварину вимірюють, поклавши її на спину і випрямивши хребет.

б) у великих ссавців (великих хижаків, ластоногих, копитних) - від кінця морди до верхньої сторони основи хвоста. Вимірювання проводиться стрічкою по спині, слідуючи її вигинів.

Довжина хвоста зазвичай вимірюється від основи до кінця його стрижня (прута), без урахування довжини кінцевого волосся. Якщо ж у визначнику вказана довжина хвоста з кінцевими волоссям, то це зазначено в тексті.

Довжина ступні задньої кінцівки вимірюється (штангенциркулем, мірною лінійкою або стрічкою, в залежності від величини звіра) по прямій від заднього краю п’яти до кінця найдовшого пальця без кігтя.

Довжина вуха визначається вимірюванням відстані від нижнього краю вирізки вушної раковини до її вершини без кінцевого волосся. Якщо вирізка вушної раковини знаходиться вище її основи, то довжину вуха вимірюють від основи до вершини вушної раковини з її тильного боку.

При вимірі копитних ссавців рекомендується проводити ще додаткові проміри.

Висота в холці визначається відстанню на витягнутій перпендикулярно вісі тіла тварини передній нозі від вищої точки зашийка до кінчика копита.
Охоплення тулуба вимірюється стрічкою позаду основи передніх кінцівок.
Коса довжина тулуба встановлюється проміром стрічкою відстані від переднього краю плечолопаткового суглобу до заднього виступу сідничного пагорба.

Довжина передньої ноги вимірюється у витягнутому стані кінцівки стрічкою від вершини ліктьового суглобу до кінчика копита.
Довжина задньої ноги вимірюється від маклока до кінця копита найдовшого пальця через колінний і п’ятковий суглоби. Всі вимірювання, зроблені ще до зняття з нього шкури, вписуються до етикетки.

Нерідко при визначенні ссавців користуються не абсолютними промірами тіла, а їх кількісними співвідношеннями (індексами).

Чимало таксономічних груп ссавців та їх види різняться за величиною черепа або його окремих частин. Тому при визначенні цих тварин часто доводиться виконувати ті чи інші краніологічні вимірювання, найбільш звичайними з яких є наступні (рис. 3,24):

Загальна довжина черепа - відстань від найбільш виступаючою вперед до найбільш видатної назад точки черепа.

Кондилобазальна довжина черепа - відстань від найбільш виступаючої вперед частини міжщелепних кісток до задньої поверхні потиличних виростків.
Вилична ширина черепа - відстань між найбільш видатними в сторони точками бічних поверхонь виличних дуг.

Міжокова ширина черепа - ширина міжокового проміжку в його найбільш вузькому місці.

Ширина мозкового відділу черепа - відстань між найбільш визначними точками бічних сторін цього відділу черепа.

Ширина носового відділу черепа - відстань між зовнішніми сторонами роструму черепа біля основи іклів.

Висота черепа - відстань від найбільш низькорозташованої точки основи мозкового відділу черепа до найбільш високолежачої точки його своду (рис. 3.25).

Альвеолярна довжина верхнього (або нижнього) ряду корінних зубів - відстань від переднього краю альвеоли переднього корінного зуба до заднього краю альвеоли останнього корінного зуба.

Довжина носових кісток - відстань по прямій між найбільш визначними вперед і назад кінцями цих кісток.

Висота нижньої щелепи - відстань від прогину її нижнього краю біля основи кутового відростка до вершини вінцевого відростка

Таблиця для визначення рядів
класу ссавців

1 (12). Пальці на кінцях несуть кігті. Очниці черепа не відокремлені від

скроневих западин кістковими містками (рис. 3.26, а). Довжина

носових кісток менше ніж 100 мм.

2 (9). У нижній щелепі 2-3 пари різців. Ікла є. Зуби верхньої і нижньої

щелеп розташовані суцільними рядами або між ними є невеликі

проміжки, довжина яких значно менше довжини ряду корінних

зубів.

3 (4). Морда витягнута в рухомий хоботок. Різці внутрішньої пари

верхньої та нижньої щелеп зазвичай значно більше інших, якщо ж

розміри всіх різців приблизно однакові, то зовнішні з них впритул

прилягають до ікл...........................................Комахоїдні (Insectivora).
4 (3). Морда не витягнута в рухомий хоботок. Різці внутрішньої пари

верхньої та нижньої щелеп за своєю величиною дорівнюють (або

менше за інших) різців або вони відсутні. Між зовнішніми різцями і

іклами верхньої щелепи є невеликий проміжок.

5 (6). Передні кінцівки перетворені в крила. Пальці їх, крім першого,

сильно подовжені й з’єднані тонкою літальною перетинкою.

Літальна перетинка з’єднує також передні кінцівки з задніми і

останні з хвостом. Довжина третього пальця перевищує довжину

тіла. Тверде небо черепа має спереду широку і глибоку вирізку,

внаслідок чого різці лівої і правої сторін верхньої щелепи розділені

великим проміжком; внутрішня пара різців відсутня...........................

.................................................................................Кажани (Chiroptera).

6 (5). Передні кінцівки не перетворені на крила. Всі пальці значно коротше

довжини тіла. Вирізки на передньому краї твердого неба черепа

немає. Різці лівого і правого боків верхньої щелепи замикаються.

7 (8). Передні кінцівки не перетворені на ласти. Передні і задні кінцівки

відокремлені від тулуба вище ліктьового і колінного суглобів.

Пальці передніх ніг відокремлені один від одного. В зубних рядах,

як правило, різко виділяються своєю величиною так звані хижацькі

зуби (останні передньокорінні верхньої щелепи і перші задньокорінні

нижньої щелепи). Якщо ж ці зуби не виділяються своїми розмірами,

то довжина двох задніх корінних зубів верхньої щелепи менше їх

ширини.......................................................................Хижі (Carnivora).

8 (7). Передні кінцівки мають вигляд ластів. Ліктьові і колінні суглоби

сховані під шкірою тулуба і кінцівки відособлені не більше ніж з

половини передпліччя і гомілки. Пальці передніх кінцівок зв’язані

загальним шкірним покривом. Хижацькі зуби не виражені. Довжина

двох задніх корінних зубів верхньої щелепи більше їх ширини

...............................................................................Ластоногі (Pinnipedia).

9 (2). У нижній щелепі тільки одна пара різців. Іклів немає. Різці верхньої

щелепи відокремлені від її корінних зубів великим беззубим

проміжком (діастемою), довжина якого більше довжини ряду

корінних зубів.

10(11). У верхній щелепі позаду великих долотоподібних різців першої

пари є невеликі стовпчикоподібні різці другої пари. З кожного боку

нижньої щелепи розташовано по 5 корінних зубів.............................

.....................................................................Зайцеподібні (Lagomorpha).

11(10). У верхній щелепі позаду могутньо розвинених долотоподібних

різців першої пари невеличких стовпчикоподібних різців другої пари

немає. З кожного боку нижньої щелепи тільки по 3-4 корінних зуба.

.................................................................................Гризуни (Rodentia).
12 (1). Кінці пальців закінчуються копитами. Очниці черепа відокремлені

від скроневих западин кістковими містками. Якщо ж вони не

відділені від скроневих западин (кабан), то довжина носових кісток

понад 100 мм.
13(14). На ногах по одному копиту. В верхніх щелепах з кожного боку по 3

різця долотоподібної форми. Очниці відокремлені від скроневих

западин кістковим містком. Всі корінні приблизно однакового

розміру. Задні корінні мають пласку поверхню зі складним

малюнком емалевих складок (лофодонтного типу)............................

...................................................................Непарнопалі (Perissodactyla).
14(13). На ногах по 4 або 2 копита, якщо їх 4, то передні значно більше

задніх. У верхній щелепі зазвичай різців немає, якщо вони є, то

очниця не відділена від скроневої западини. Корінні зуби лунчасті

або горбкуваті; задні з них більше передніх.

Найбільш доступною для дослідження в умовах літньої практики є дрібні ссавці, поєднаних у групу мікромамалії. Поняття «мікромамалії» не є таксономічним і відноситься насамперед до облікової групи ссавців. Його таксономічна складова визначається регіональними особливостями фауни і поширюється на кілька родин дрібних наземних ссавців з рядів комахоїдних та гризунів, насамперед, землерийок (родина Soricidae) та мишоподібних гризунів (надродина Muroidea). До цієї ж облікової групи інколи відносять ховрахів (родина Sciuridae) і дрібних тхоревих (родина Mustelidae).

Дрібні ссавці складають основну частку видового багатства теріофауни України, а за щільністю поселень та біомасою є домінуючою групою ссавців більшості регіонів України. Переважна частина їх родів - комахоїдні (землерийки) чи рослиноїдні, як зеленоїдні (нориці), так і насіннєїді (миші).

Більшість видів ведуть наземних побут, деякі пристосувались до життя на деревах (вовчки), під землею (сліпаки) та біля води (рясоніжки). Більшість з них є високо спеціалізованими і притаманними лише певним типам оселищ. Всі види є осілими, деякі - зимосплячі.

ЛІТЕРАТУРА

1. Беме Р.Л., Кузнецов А.А. Птицы открытых и околоводных пространств СССР [Текст]/ Р.Л. Беме, А.А. Кузнецов. - М. Просвещение, 1983. - 176с.

2. Веселов Е. А. Определитель пресноводных рыб фауны СССР [Текст]/ Е. А. Веселов. - М.: Просвещение, 1977. - 238 с.

3. Горностаев Г. Н. Насекомые СССР [Текст] / Г. Н Горностаев - М.: Мысль, 1970. - С. 337-342.

4. Горностаев Г. Н. Определитель пресноводных насекомых европейской части СССР [Текст] / Г. Н. Горностаев, С. И. Левушкин. - М., 1973. - 186 с.

5. Дунаев Е. А. Методы эколого-энтомологических исследований [Текст] / Е. А. Дунаев. -М.: МосгорСЮН, 1997. - 44с.

6. Дьяков М. Ю. Как собирать коллекцию насекомых [Текст] /М. Ю. Дьяков. - М.: Мура­вей, 1996. - 144 с.

7. Килимник А.Н. Методическое руководство для летних практик и лабораторных работ по гидроэкологии и гидробиологии [Текст]/ А.Н.Килимник. - Одесса: ОГЭУ, - 2006.- 240с.

8. Козлов М. А. Ваша коллекция [Текст] /М. А. Козлов, Е. М. Нинбург.-М.: Просвещение, 1971. - 160с.

9. Кузнецов Б.А. Определитель позвоночных животных фауны СССР. Ч. 1.Круглоротые, рыбы, земноводные, пресмыкающиеся. М.: Просвещение, 1974. - 190 с.

10. Кузнецов Б.А. Определитель позвоночных животных фауны СССР. Ч. 2. Птицы. М.: Просвещение, 1974. - 312с.

11. Кузнецов Б.А. Определитель позвоночных животных фауны СССР. Ч. 3. Млекопитающие. М.: Просвещение, 1975. - 208с.

12. Куриленко B.С., Вервес Ю.Г. Земноводні та плазуни фауни Українии [Текст] / B.С Куриленко, Ю.Г. Вервес.- К.: Генеза, 1998. - 208с.

13. Мамаев Б. М. Определитель насекомых по личинкам [Текст] / Б. М. Мамаев. - М.: Просвещение, 1972. - 400 с.

14. Мамаев Б. М. Определитель насе­комых европейской части СССР [Текст] / Б. М. Мамаев, Л. Н. Медведев, Ф. Н. Правдин. - М.: Просвещение, 1976. - 304 с.

15. Олигер И.М. Краткий определитель позвоночных животных [Текст]/ И.М. Олигер. - М.: Гос. уч. -пед. изд-во МП РСФСР, 1955. - 141 с.

16. Райков Б. Е. Зоологические экскурсии [Текст] / Б. Е. Райков, М. Н. Римский-Корсаков2. - Л., 1999. 456с.

17. Руководство по энтомологической практике [Текст] /Под ред. В. П. Тыщенко. - Л.: Изд-во Лениигр. уи-та, 1983. — 230 с.

18. Сбор, количественный учет и хранение насеко­мых [Текст]/ Е. Ф. Мартынова// Руководство по энтомологической практике. - Л.: ЛГУ, 1983. - с. 40-45.

19. Тагирова В. Т. Полевая практика по зоологии позвоночных [Текст] / В. Т. Тагирова, И. А. Маннанов, А. В. Соколов.- Хабаровск: ГОУ ВПО ХГПУ, 2004. - 112 с.

20. Тыщенко В. П. Определитель пауков европейской части СССР[Текст] /В. П. Тыщенко. - Л.: Наука, 1971.- 282 с.

21. Фасулати К. К.Полевое изучение наземных беспозвоночных [Текст] / К. К. Фасулати. - М.: Высшая школа, 1971. - 424 с.

22. Цуриков М.Н. Природосберегающие методы исследования беспозвоночных в заповедниках России / М.Н. Цуриков, С.Н. Цуриков // Труды Ассоциации особо охраняемых природных природных территории Центрального Черноземья России. Тула, 2001. - Вып. 4.-130 с.

23. Чертопруд М.В.Краткий определитель беспозвоночных пресных вод центра Европейской России [Текст]/ М.В. Чертопруд, Е.С. Чертопруд.-М.: Товарищество научных изданий КМК, 2010. - 179 с.

МЕТОДИЧНі ВКАЗІВки

для проведення літніх навчальних практик

«ЗООЛОГІЯ БЕЗХРЕБЕТНИХ» і «ЗООЛОГІЯ хордових»

Укладач: Килимник О.М.

Підп. до друку Формат Папір

Умовн. друк. арк. Тираж Зам. №

Надруковано з готового оригінал-макета

–––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

Одеський державний екологічний університет

65016, м. Одеса, вул. Львівська, 15

________________________________

Поиск по сайту: