АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Визначення розрахункового навантаження квартири та груп електроприймачів

Читайте также:
  1. I. Визначення здібностей школяра шляхом спостереження.
  2. А) визначення повинно бути співмірним; б) визначення не повинно робити кола; в) визначення має бути чіткім.
  3. Аналіз освітлення робочої зони розробника проекту з метою визначення та забезпечення його оптимального значення.
  4. БУДІВНИЦТВА ТА АВТОТРАНСПОРТУ» З МЕТОЮ ВИЗНАЧЕННЯ ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ УЧНІВ 31
  5. Види жорсткості та лужності води. Їх класифікація та визначення. Технічні параметри.
  6. Виділення і визначення розмірів зелених зон міст України
  7. Визначення
  8. ВИЗНАЧЕННЯ АКТИВНОСТІ ФЕРМЕНТІВ
  9. Визначення антинуклеарних антитіл, LE-клітин
  10. ВИЗНАЧЕННЯ БІЛІРУБІНУ В СИРОВАТЦІ КРОВІ
  11. ВИЗНАЧЕННЯ В КРОВІ ГЛЮКОЗИ
  12. Визначення відношення молярних теплоємностей повітря методом адіабатичного розширення

 

На початковій стадії проектування електропостачання квартири необхідно визначити її розрахункове навантаження. Розрахункове навантаження – це стале в часі очікуване найбільше значення середньої потужності за інтервал осереднення тривалістю 30 хвилин. Для обчислення розрахункового навантаження використовують значення встановленої (номінальної) потужності електроприймачів квартири (житлового будинку, котеджу тощо) та питоме навантаження (таке, що припадає на одну розетку, один квадратний метр площі тощо). Для цього можна скористатися даними з табл. 2.2. Під час розрахунку використовують значення коефіцієнта попиту КП, коефіцієнта використання активної потужності КВ, значення коефіцієнта потужності cos φ тощо.

Коефіцієнт попиту КП – відношення розрахункової електричної потужності (навантаження) РР до номінальної (встановленої) потужності РУ електроприймачів:

.

У деяких проектних документах (наприклад, Будівельні правила СП -110-2003) під час розрахунків використовують коефіцієнт використання КВ активної потужності одного чи групи електроприймачів – відношення середньої активної потужності електроприймача Рс до номінальної (установленої) потужності Рн електроприймачів:

.

Під час проектування квартирної проводки складають її принципову схему (рис. 2.1). Зазвичай, квартирні електроприймачі поділяють на групи (групують), кожна з яких живиться від квартирного (чи поверхового) щитка окремою лінією та захищається окремим комутаційним апаратом.

Для живлення освітлювальних і побутових електроприймачів у квартиру з газовими плитами прокладають дві однофазні групи. Одна з цих груп живить освітлювальну мережу, а друга - розетки. Допускається також змішане живлення розеток і освітлення (на рис. 2.1 застосоване змішане живлення розеток і освітлення).

У квартирах з електричними плитами прокладають окрему групову лінію для живлення електричної плити та розеток кухні.

У житлових кімнатах встановлюють не менше однієї розетки на 6 м2 площі, а якщо відсутні стельові світильники, то кількість розеток збільшують на 1 – 2 одиниці.

На схемі вказують установлені потужності електроприймачів, які живляться від кожної з ліній групи.

Вибір перерізу проводів здійснюють за умовою ІРГіД, тобто розрахунковий струм і -ї групи повинен бути меншим від допустимого струму провода. Розбиваючи електроприймачі квартири на групи необхідно враховувати їхнє розташування у квартирі та призначення.

У квартирах, де більше приміщень, які мають різне функціональне призначення бажано електропроводку освітлення живити окремо від електропроводки для силових електроприймачів: наприклад, електроприймачі кухні чи майстерні живити окремо від освітлення.

Рис. 2.1. Схема електропроводки однокімнатної квартири з газовими плитами

 

Поперечний переріз проводів для приєднання квартирного щитка вибирають за значенням сумарного струму окремих груп.

Комутаційну та захисну апаратуру вибирають за номінальним струмом відповідної групи та за сумарним струмом стосовно ввідного апарата.

1. Розрахункову потужність групових електроприймачів, які вмикають у розетки РРР, визначають за формулою:

,

де РПИТ – питома потужність на одну розетку; пР – кількість розеток; КОР – коефіцієнт одночасності для мережі розеток: КОР = 1,0, якщо кількість розеток не більше 10 шт; КОР = 0,9, якщо кількість розеток від 10 до 20 шт; КОР = 0,8, якщо кількість розеток від 20 до 50 шт.

2. Розрахункову потужність електроприймача визначають за формулою

,

а розрахункову потужність кожної групи електроприймачів так

.

3. Розрахункову реактивну потужність окремого електроприймача визначають за формулою

,

а сумарну розрахункову реактивну потужність групи електроприймачів

.

Таблиця 2.2

Рекомендовані значення потужності окремих електроприймачів та їхніх розрахункових коефіцієнтів

 

№ п/п   Назва електроприймача Номінальна чи установлена активна потужність Розрахункові коефіцієнти
попиту, КП використання, КВ
         
  Електроосвітлення лампами розжарення: віталень спалень кабінетів кухонь коридорів   35-40 Вт/м2 25-30 Вт/м2 30-35 Вт/м2 25-30 Вт/м2 20,25 Вт/м2   0,8 0,6 0,6 1,0 0,8   0,8 0,6 0,8 0,8 0,8
  Побутова розеткова мережа (телерадіоапаратура, холодильники, порохосмоки, праски, торшери, бра, настільні лампи тощо) 100 Вт/розетку (1 розетка на 6 м2 загальної площі) - КВ =0,7 – при кількості розеток більше 50; КВ =0,8 – при кількості розеток від 20 до 50; КА =0,9 – при кількості розеток від 10 до 20; КВ =1,0 – при кількості розеток до 10
  Електроплита 10,5 кВт/плиту 0,8 1,0
  Пральна машина 2,2 кВт 1,0 0,6
  Посудомийна машина 2,2 кВт 0,8 0,8
  Сауна 4-12 кВт 0,8 0,8
  Джакузі з підігрівом 2,5 кВт 0,8 0,8
  Душова кабіна з підігрівом 3 кВт 0,6 0,8
  Водонагрівачі акумуляційні 1,5-2 кВт 0,6 0,8
  Водонагрівачі протічні 5-18 кВт 0,4 1,0
  Кондиціонери 1,5 – 4 кВт 0,7 0,8
  Електрокаміни 1 – 2 кВт 0,4 1,0
  Кухонні комбайни, кавоварки, електрочайники тощо (сумарно) 4 – 5 кВт/квартиру 0,3 1,0
  Тепла підлога у житловій кімнаті, кухні, коридорі 60 Вт/м2 0,5 1,0
  Тепла підлога у ванній, сауні, дитячій кімнаті 80 Вт/м2 0,3 1,0
  Електричні опалювальні котли 4 – 24 кВт 0,8 0,9
  Прилади електричного опалення 70 – 100 Вт/м2 0,8 1,0
  Електрокалорифери 3 – 6 кВт 0,4 0,9
  Косарки трави 1,5 -1,8 кВт 0,4 0,8
  Помпа занурна (водотяжна) 0,75 – 1,5 кВт 0,8 0,9
  Персональні комп’ютери 0,3 – 0,5 кВт 0,6 1,0

4. Розрахункова повна потужність групи електроприймачів дорівнює .

Значення розрахункового струму групи електроприймачів однофазної електромережі обчислюють за формулою:

,

де UНФ номінальна фазна напруга мережі живлення будинку.

Значення розрахункового струму для вибору поперечного перерізу проводів від поверхового розподільного щитка до квартирного щитка та для вибору ввідної комутаційної апаратури розраховують подібно, як у п.4. Для цього обчислюють значення сумарної активної РРГΣ та реактивної QРГΣ потужностей, як суму відповідних потужностей окремих груп. Далі розраховують повну потужність SРГΣ:

.

Сумарний розрахунковий струм обчислюють за формулами:

- для однофазного двопровідного живлення квартири

;

- для трифазного вводу (вважають що навантаження розподілене рівномірно між фазами, а кухонна плита трифазна)

,

де UН – номінальна лінійна напруга трифазної електромережі (для більшості електромереж вона дорівнює 380 В).

У табл. 2.3 наведені тривало допустимі значення струму проводів з мідними жилами залежно від умов їх прокладання.

 

 

Таблиця 2.3

Тривало допустимі струмові навантаження, А, для проводів і шнурів з гумовою і ПВХ ізоляцією та мідними жилами

 

Поперечний переріз струмо- провідної жили, мм2 Спосіб прокладання
  відкрито в одній трубі
двох одножиль-них трьох одножиль-них чотири одножиль-них одного двожиль- ного один трижиль- ний
0,5 0,75 1,0 1,5 2,5 4,0 6,0 10,0 16,0 25,0   - - - - - - - - - -

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)