Рекомендації для раннього віку

Найважливіші досягнення попереднього етапу – прямоходіння, мовлення, = предметна діяльність.

Діагностику починають зі встановлення контакту з дитиною, а його ефективність залежить ід того, чи була дитина достатньо зацікавлена у виконанні завдань.

Тактика проведення обстеження диктується віком дитини.

Важливо акцентувати увагу на загальному фоні настрою дитини і на створені атмосфери довіри між дитиною і психологом.

Основною метою обстеження дитини цього віку є отримання даних про: пізнавальні процеси, емоційно-вольову сферу, перед мовленнєвий та мовленнєвий розвиток, руховий розвиток.

Перш ніж розпочинати діагностику, обов’язково слід пересвідчитись у вірогідності дефектів слуху та зору. Особливо складним є обстеження слуху, оскільки в цьому віці звук перестає бути для дитини безумовним подразником, і діти перестають реагувати на шуми та мовленнєві сигнали, які до них, безпосередньо, не відносяться. Тому, для того, щоб отримати реакцію на звук у вигляді повороту голови вбік джерела звуку необхідно надати незвичайний сигнал, або встановлювати для дитини необхідність відповіді. В якості джерела звуку використовують барабан, дудку, голос розмовної гучності та шепіт (гавгав, ккш ккш). Звукові стимули надають за спиною дитини на відстані 6 метрів, при цьому зорове сприймання слід виключити. Якщо виникає підозра на зниження слуху, то дитину слід відправити на аудіологічне обстеження.

Симптоми, що вказують на зниження зору: використання рота в якості додаткового тактильного органу; тягне картинку або іграшку впритул до очей і ігнорує дрібні предмети і деталі. До лікаря.

При діагностиці особливостей пізнавальної сфери в центрі уваги повинен бути аналіз виконання окремих завдань. Основним параметром психічної діяльності у ранньому віці є: прийняття завдання, здатність до навчання в процесі обстеження і ставлення до результату своєї діяльності.

Основними способами виконання завдання є самостійне виконання, за допомогою дорослого і виконання після навчання. Адекватність виконання визначають як відповідність дій дитини умовам даного завдання, які диктуються характером матеріалу та вимогами інструкції; неадекватність виконання у всіх випадках є свідоцтвом порушення розумового розвитку. Кількість демонстрацій способів виконання завдання з боку дорослого не повинно перевищувати 3. При цьому дорослий повинен вказати мету завдання і оцінити успішність дій дитини. Якщо дитина не здатна до навчання, то це вказує на грубий недорозвиток інтелекту і на порушення емоційно-вольової сфери. Якщо дитина не проявляє зацікавленості в результаті своєї діяльності, то це вказує на порушення інтелектуальної сфери.

При виборі методик для діагностики дітей раннього віку потрібно виходити із закономірностей розвитку і пропонувати завдання з урахуванням поступового зростання складності.

Зміст завдань повинен полягати у простому переміщені предметів в просторі, завдяки чому виявляються просторові залежності, співвідношення предметів за формою/кольором/величиною.

Основними методиками при вивчені пізнавальної сфери дітей є дошки Сегена (на 2-3 форми, складання пірамідки (кульки і кілечка), розкладення/складення матрівок (2-3 частини),розрізані картинки (2-3 частини).

При вивчені емоц-вольов сфери:

1) Загальний фон настрою (адекватний, депресивний, ейфоричний, тривожний), активність, наявність пізнавальних інтересів, прояви збудженості/розгальмованості.

2) Контактність (бажання співпрацювати з дорослим). Уникнення в установі контакту вказують на підвищений рівень тривожності, гальмування, складність адаптації, інші реакції. Втеча від контакту характерна для РДА.

3) Емоційні реакції на заохочення і схвалення. У невротичних дітей заохочення сприяє результативності виконання завдання. Байдуже ставлення до оцінки дорослого вказує на виражене інтелектуальне порушення.

4) Емоційне реагування на засвоєння та вимоги. Вміння дитини вправляти свої дії відповідно до змісту засвоєння.

5) Реакція на труднощі та невдачі в діяльності (вміння самостійно знайти помилку та виправити її).

Вивчення рівня мовленнєвого та перед мовленнєвого розвитку проводиться логопедом.

Діагностика розвитку рухової сфери передбачає вивчення загальної та дрібної моторики. Параметри розвитку загальної моторики базуються на загально-вікових нормативах розвитку рухових стереотипів:

- 13 міс – сам ходить

- 15 міс – ходить тривало, присідає, нахиляється, повзе верх по сходах, сам сідає в крісло, може стати з колін

- 18 міс – сам піднімається і спускається по сходах, може тягти за собою іграшки, переступає через палку, що лежить на підлозі

- 21 міс – вміє ходити по поверхні шириною 15-20 см на висоті 15-20 см від підлоги.

- 2 р – може підняти іграшку з підлоги нагинаючись, переступає через перекладину, чередуючи кроки, попадає по м’ячику ногою

- 2.5 р – приставним кроком переступає через декілька перекладин, що лежать на висоті 20 см

- 3 р – може декілька секунд простояти на 1 нозі, піднімаючись по сходах, ставить по 1 нозі на сходинку, спускаючись ставить обидві, стрибає на 2 ногах, може їздити н 3 колісному велосипеді

Рівень розвитку рухової малої моторики:

- Побудова башти

- Завдання з дошками

- Застібання ґудзиків

- Малювання (18 міс повторює штрих; 2 роки за зразком повторює коло та вертикальні лінії; 2.5 роки робить 2 або більше ліній малюючи хрест; 3 роки малює колесо, хрест, головонога)

Поиск по сайту: