Завдання психодіагностики

Предмет психодіагностики.

Психодіагностика вивчає способи розпізнавання та вимірювання індивідуально-психологічних особливостей людини (властивостей її особистості та особливості інтелекту).

Результати псд вимірювань показують наявність тієї чи іншої властивості, ступінь її виражено ті, рівень розвитку, а також можуть виступати способами перевірки істинності.

Практична псд передбачає 2 обов’язкові умови:

1) Наявність у психолога певних професійних навичок, і нтуїції, клінічного та життєвого досвіду.

2) Наявність певних правил використання псд інструментів, які основані на знанні тих змінних, що діагностуються, а також на знані етичних та професійних норм роботи.

Завдання психодіагностики.

Основне завдання псд є вимірювання особистісних властивостей та інтелектуальних особливосте й людини з метою її вивчення (якщо наук діял або можливого подальшого впливу на їх розвиток).

Вирішуючи це завдання (вимірювання) необхідно в першу чергу розрізнити 2 психодіагностичні ситуації:

1) Ситуація клієнта – людина сама звертається за консультацією до психолога, із задоволенням працює з ним, намагається точно виконувати інструкцію і не має свідомих намірів прикрасити або фальсифікувати результати

2) Ситуація експертизи – досліджуваний свідомо контролює свою поведінку і свої відповіді так, щоб виглядати максимально виграшно, симулює.

Завдання псд розрізняють також з точки зору того, хто і як буде використовувати псд дані, і яка відповідальність психодіагноста у виборі способів втручання у ситуацію людини, яка обстежується. Ситуації 4:

1) Дані використовуються спеціалістами із суміжної галузі для встановлення психологічного діагнозу або формування адміністративного рішення. В цьому випадку психолог не несе відповідальності ні за діагноз, ні за лікування.

2) Дані використовуються самим психодіагностом для встановлення психологічного психоаналізу, хоча втручання у ситуацію обстежуваного здійснюється спеціалістами іншого профілю.

3) Дні використовуються самим психодіагностом для встановлення психологічного діагнозу, який слугує його основою для розробки шляхів пс впливу. Така ситуація типова для консультування.

4) Використовується самим обстежуваним з метою саморозвитку або корекції поведінки. В цій ситуації психолог несе відповідальність за коректність даних і етичний аспект діагнозу, та за те, як цей діагноз буде використаний клієнтом.

У 1 і 2 ситуації використовують методи, які повинні давати основну інформацію про клієнта, забезпечувати більш-менш довготривалий прогноз і стандартизацію (давати можливість співвідносити обстежуваного з іншими людьми і тому доцільним є: об’єктивні тести, тести-опитувальники, ММР (мінесонський багато опитувальник).

3 ситуація використовує проективні і діагностичні методи.

4 ситуація вимагає від методик легкості переведення даних на мову самого обстежуваного.

Поиск по сайту: