Додаткова. 25.Гуссерль Э.: полемика с кантианцами, неокантианцами, позитивистами //История современной зарубежной философии: компаративистский подход

25.Гуссерль Э.: полемика с кантианцами, неокантианцами, позитивистами //История современной зарубежной философии: компаративистский подход. – СПб., 1997, с.62-70.

26. Зотов А.Ф. «Ранний» Гуссерль и формирование феноменологического движения европейской философии //Логос. 1991, №2, с.41-52.

27.Ингарден Р. Введение в феноменологию Эдмунда Гуссерля. – М., 1999. – 224 с.

28. Калиниченко В.В. К метакритике понятия интенциональности у Эд.Гуссерля //Логос. 1997, №10, с.65-80.

29.Марчук М.Г., Починок Б.В. Провідні філософські напрями (ХХ століття). Ч.1. Навч. посібник. – Чернівці: Рута, 2008. – С.44-51.

30. Мотрошилова М.В.Гуссерль и Кант: проблема трансцендентальной философии //Философия Канта и современность. – М., 1974.

31.Мотрошилова Н.В. Возникновение феноменологии Э.Гуссерля и ее историко-философские истоки //Вопросы философии. 1976, №12.

32.Молчанов В.И. Понятие трансцендентальной субъективности в феноменологии Э.Гуссерля //Проблемы сознания в современной буржуазной философии. – Вильнюс, 1983, с.51-67.

33.Прехтль П. Введение в феноменологию Гуссерля. – Томск. 1999.

34.Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. – Т.4. – СПб., 1997, с.369-377.

35.Феноменология и ее роль в современной философии (материалы «круглого сторла») //Вопросы философии. 1988, №12, с.43-84.

36.Феноменология Е.Гуссерля и неоаристотелизм Ф.Брентано //История современной зарубежной философии: компаративистский подход. – СПб., 1997, с.164-173.

37.Фреге Г.Письма Э.Гуссерлю //Фреге Г. Избранные работы. М., 1997, с.154-159.

38.Херманн фон Ф. Понятие феноменологии у Хайдеггера и Гуссерля. – Мн., 2000. – 192 с.

Тести

1. За Е.Гуссерлем, головна обмеженість попередньої філософії полягає в тому, що вона:

а) недостатньо враховувала філософські традиції

б) не розкрила науково внутрішньої специфіки активності духу

в) обмежила своє завдання пізнанням світу

г) не дотримувалася послідовно позицій матеріалізму

2. Е.Гуссерль вважав, що попередня філософія не могла виконати свою місію, оскільки була уражена:

а) натуралізмом

б) психологізмом

в) історизмом

г) усе вищезгадане

3. За Е.Гуссерлем, феноменологія як “строга наука” означає її:

а) послідовну логічність

б) досвідний характер

в) розвиток на аподиктично достовірних засадах

г) верифікованість

4. На думку Е.Гуссерля, запорукою успішного розвитку феноменології на засадах раціоналізму є його оновлення на основі:

а) врахування досягнень науки

б) цінностей і смислів життя

в) інтегративних процесів в науці

г) удосконалення методології наукового пізнання

5. Безпосередньо вплинули на становлення феноменології Е.Гуссерля:

а) Ніцше і Шпенглер

б) Вебер і Рассел

в) Кассірер і Гегель

г) Брентано і Штумпф

6. Е.Гуссерль започаткував формування феноменології працею:

а) “Філософія арифметики”

б) “Картезіанські роздуми”

в) “Логічні дослідження”

г) “Криза європейського людства і філософія”

7. Ядром дослідницької програми Е.Гуссерля є проблема:

а) смислопородження

б) теоретизація науки

в) критеріїв істинності знання

г) діяльності наукових співтовариств

8. Головним предметним полем феноменологічних досліджень Е.Гуссерля є:

а) історія наукового пізнання

б) чуттєвий досвід

в) інтенціональна свідомість

г) процеси гуманітаризації науки

9. Праця, в якій обгрунтована програма феноменології Е.Гуссерля, називається:

а) “Криза європейського людства і філософія”

б) “Криза європейський наук і трансцендентальна феноменологія”

в) “Логічні дослідження”

г) “Філософія як строга наука”

10. Праця Е.Гуссерля, в якій вперше системно розкриті основні поняття, ідеї та принципи феноменології, називається:

а) “Формальна і трансцендентальна логіка”

б) “Ідеї чистої феноменології та феноменологічної філософії”

в) “Логічні дослідження”

г) “Картезіанські роздуми”

11. За Е.Гуссерлем, основна феноменологічна обмеженість «природньої настанови» полягає в тому, що вона:

а) не враховує опосередковуючі чинники процесу пізнання

б) залишає поза увагою активність суб`єкта

в) ототожнює об`єктивне існування речей з їх даністю у свідомості

г) ігнорує роль практики у пізнанні

12. За Е.Гуссерлем, головною феноменологічною метою виключення “природньої настанови” є:

а) побудова ідеалізованих об`єктів пізнання

б) досягнення стану чистої свідомості як самосвідомості

в) теоретичне осягнення предмета

г) з`ясування ролі інтуїції у пізнанні

13. У феноменології Е.Гуссерля процедура утримання від суджень про зовнішній світ називається:

а) розумінням

б) рефлексією

в) інтерпретацією

г) епохе

14. У феноменологічному відношенні інтенціональна свідомість – це “свідомість про…”:

а) конституйовані предметні значення

б) об`єктивне існування речей

в) адекватне відображення (образ) об`єкта

г) природу ідеалізованих об`єктів

15. У феноменології Е.Гуссерля основними компонентами інтенціональної свідомості є:

а) аналіз і синтез

б) ноема і ноеза

в) пояснення і розуміння

г) індукція і дедукція

16. За Е.Гуссерлем, видами феноменологічної редукції є:

а) психологічна

б) ейдетична

в) трансцендентальна

г) усе вищезгадане

17. Головна мета феноменологічної редукції – це:

а) досягнення істинного знання про об`єкт

б) абстрагування від несуттєвого у пізнанні предмета

в) конституювання чистою свідомістю феномену, ідеї, смислу

г) обгрунтування знання

18.Проблему темпоральності свідомості Е.Гуссерль спеціально досліджує у праці:

а) “Логічні дослідження”

б) “Картезіанські роздуми”

в) “Філософія арифметики”

г) “Криза європейського людства і філософія”

19. Відвернення загроз соліпсизму Е.Гуссерль здійснює на основі розробки проблем:

а) істинності

б) апріоризму

в) інтерсуб`єктивності

г) плюралізму

20. “Пізній” Е.Гуссерль досліджує проблеми феноменології передусім на основі ідеї:

а) достовірності

б) життєвого світу

в) гуманізму

г) істинності

Поиск по сайту: