Підтримка дрібного і середнього бізнесу

Ще один важливий момент в підході Маргарет Тетчер - сприяння розвитку дрібного і середнього бізнесу. Тетчер проявляє до нього великий інтерес, тому що, якраз середні верстви населення є традиційною базою підтримки торі. Але, мабуть, глибші причини такого повороту приховуються в іншому. Дрібний і середній бізнес став новою силою в структурі капіталістичного господарства Британії. Він і досі успішно вживається з великими монополістичними компаніями і в ряді випадків доповнює їх в найуспішніших галузях і сфері послуг. Невеликі, добре технічно устатковані фірми здатні реагувати на зміни господарської кон’юктури [65:121]. З метою підтримки "малого бізнесу" уряд М.Тетчер запровадив низку заходів для стимулювання його діяльності. Надавалися податкові пільги на капіталовкладення в дрібні компанії. Уряд створив спеціальний фонд допомоги безробітним, що мав стимулювати залучення і цієї категорії британців до процесу приватизації, виділяв бажаючим кредити для налагодження власного бізнесу. По всій країні функціонували підприємницькі агенції, які допомагали приватним особам створювати свої підприємства [47: 131].

Ці та інші заходи сприяли пожвавленню підприємницької активності. Про це свідчать такі факти:

1) Зростання кількості новостворюваних фірм. 1987 р. кожного тижня формувалося майже 900 нових фірм [13: 16].

2) Чисельність осіб, що займалися індивідуальною трудовою діяльністю зросла протягом 80-х р. на 1 млн. і перевищила 3 млн. - більше, ніж за попередні 30 років. За рахунок цього зайнятість у країні зросла на 11% [13:16].

3) Відповідно до проекту розширення ділової активності більше, ніж З тис. компаній протягом 1983-1988 рр. отримали допомогу в розмірі 750 млн. £[47:131].

З метою підвищення конкурентоспроможності британської економіки уряд підтримував наукові дослідження і особливо ті розробки, які здійснювалися спільно з науковими центрами та промисловими підприємствами. Проводилось насичення підприємств і компаній системами ЕВМ, робототехнікою і модулями. Внаслідок цього британські фірми, що зміцнили свої позиції, почали активно здійснювати зовнішню експансію і посилили свої позиції на світових ринках. Провідні британські корпорації стали вивозити значні капітали в країни Європи і США [64:16].

Чималі іноземні інвестиції потекли і в англійську економіку. Тетчеризм виходить з того, що інтереси британської держави і капіталу не є ідентичними. Мається на увазі те, що М. Тетчер захищала і просувала загальні позиції міжнародного капіталу. Ні в одній іншій капіталістичній країні економіка не досягла такого ступеню "інтернаціоналізації" в головних галузях промисловості як в Британії. В британській економіці лише деякі сфери промислового виробництва спираються на стійкий внутрішній ринок [20:520]. Це хімічна, аерокосмічна промисловості. Інші ж більшою мірою пов’язані з міжнародними корпораціями.

У підсумку економічний ріст країни на 1990 рік був в середньому на 3 - 4% вищий, ніж в інших західноєвропейських країнах [66:51]. Кожного тижня створювалось 500 нових фірм. В середньому за 80-і рр. продуктивність праці зросла на 2,5% в рік - показник, який поступався лише Японії [19:58].

Ще вищим був ріст ефективності використання основного капіталу. Англія, крім Японії, - єдина з розвинутих країн, де цей показник зріс, порівнюючи з 70-ми роками.

В цілому, Британія за прем’єрства М.Тетчер стала однією з ведучих капіталістичних країн, де до 90-х рр. показник ефективності виробництва підвищився. В інших країнах він або не змінювався, або знизився [67:5].

Разом з тим тетчерівська економічна перебудова нерідко обходилась країні дорогою ціною. Одна з основних тез "тетчеризму" полягає в тому, щоб змусити населення жити за заробітню плату, інтенсифікувати виробництво шляхом скорочення робочих місць. Як результат - згаданий вище страйк шахтарів. Середній прибуток на душу населення на 1989 рік виріс на 23%, в той же час приблизно 20% сімей мали середньовічний прибуток 4 тис. £, що був нижче середнього [68:3].

Проте, Тетчер не надавала цим проблемам великого значення, а йшла на посилення свого політичного курсу. В зв’язку з формуванням в 1992 році Єдиного ринку виявилась позиція британських консерваторів на те, щоб в його рамках проводити свою політико-економічну доктрину. Дж. Хау заявив: "...щоб в Європі не залишилось ні соціалізму, ні колективізму, а з усіх "ізмів" залишився лише тетчеризм" [46:150].

Скорочення робітничого класу зайнятого у виробництві, розширення зайнятості в сфері послуг, ріст власників дрібних фірм привело до того, що на кінець 80-х років до середнього прошарку відносило себе більшість британців. На 1991 рік 4% англійців мають свої власні будинки, 70% - автомобілі, 46% - відеомагнітофони, 50% навчають своїх дітей у приватних школах [68:3].

Поиск по сайту: