АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Розділ IX

Читайте также:
  1. I розділ
  2. Актуальність розділу.
  3. Бальнеологія як розділ курортології. Головні бальнеологічні групи мінеральних вод.
  4. В – Індивідуальні розділи курсу
  5. Вимоги до написання підрозділу
  6. Вимоги до написання підрозділу
  7. Вимоги до написання підрозділу
  8. Висновки до розділу
  9. Висновки до розділу
  10. Висновки до розділу
  11. ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1
  12. ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2

 

ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ, ПЕРЕВІРКА, ПЕРЕГЛЯД,
ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ, РОЗПОРЯДЖЕНЬ, ОБЧИСЛЕННЯ СТРОКІВ
ТА ОБМІН ІНФОРМАЦІЄЮ

 

Стаття 56. Порядок виконання рішень та розпоряджень органів
Антимонопольного комітету України, голів
територіальних відділень Антимонопольного
комітету України

 

1. Рішення (витяг з нього за вилученням інформації з
обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним
уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою
територіального відділення Антимонопольного комітету України
інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших
осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів
Антимонопольного комітету України, голів його територіальних
відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення
під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

 

У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає
можливості, зокрема, внаслідок: (Абзац другий частини першої
статті 56 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2596-IV
(2596-15) від 31.05.2005)

 

відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем
проживання (місцем реєстрації); { Абзац третій частини першої
статті 56 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1276-VI
(1276-17) від 16.04.2009 }

 

відсутності посадових осіб чи уповноважених представників
суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського
управління та контролю за відповідною юридичною адресою, -

 

рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету
України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять
днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення,
розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної
Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України
"Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання
відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи
місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача). { Абзац п'ятий
частини першої статті 56 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2596-IV (2596-15) від 31.05.2005, N 1276-VI (1276-17) від
16.04.2009 }

 

2. Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету
України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до
виконання.

 

3. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу
Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний
строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. (Частина
третя статті 56 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2596-IV
(2596-15) від 31.05.2005)

 

4. Якщо штраф накладено на суб'єкт господарювання відповідно
до частини четвертої статті 52, сплата штрафу може здійснюватися
як повністю, так і частково будь-якою юридичною чи фізичною
особою, яка входить до складу суб'єкта господарювання і на яку
накладено штраф. Сплата штрафу у повному обсязі однією юридичною
чи фізичною особою або декількома особами звільняє інших осіб, за
яких цей штраф було сплачено, від сплати штрафу.

 

5. За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня
у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може
перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням
органу Антимонопольного комітету України.

 

Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським
судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

 

Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду
господарським судом: (Абзац третій частини п'ятої статті 56 в
редакції Закону N 762-IV (762-15) від 15.05.2003)

 

справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного
комітету України про накладення штрафу;

 

відповідного рішення (постанови) господарського суду. (Абзац
п'ятий частини п'ятої статті 56 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 762-IV (762-15) від 15.05.2003)


(Абзац шостий частини п'ятої статті 56 виключено на підставі
Закону N 762-IV (762-15) від 15.05.2003)


Нарахування пені зупиняється на час розгляду органом
Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено
штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення
законодавства про захист економічної конкуренції. (Частину п'яту
статті 56 доповнено абзацом згідно із Законом N 2596-IV
(2596-15) від 31.05.2005)

 

6. За заявою особи, на яку накладено штраф, органи
Антимонопольного комітету України своїм рішенням мають право
відстрочити або розстрочити сплату накладеного ним штрафу.

 

7. У разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та
пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та
пеню в судовому порядку.

 

8. Протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт
господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до
Антимонопольного комітету України або його територіального
відділення документи, що підтверджують сплату штрафу. (Статтю 56
доповнено частиною згідно із Законом N 2596-IV (2596-15) від
31.05.2005)

 

9. Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного
бюджету. (Дію пункту статті 56 зупинено на 2003 рік згідно із
Законом N 380-IV (380-15) від 26.12.2002; дію частини статті 56
зупинено на 2004 рік згідно із Законом N 1344-IV (1344-15) від
27.11.2003; дію частини статті 56 зупинено на 2005 рік згідно із
Законом N 2285-IV (2285-15) від 23.12.2004; в редакції Закону
N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005)

 

10. Рішення відповідних органів та посадових осіб
Антимонопольного комітету України про накладення адміністративних
стягнень на посадових осіб та інших працівників суб'єктів
господарювання, органів влади, органів місцевого самоврядування,
органів адміністративно-господарського управління та контролю
виконуються в порядку, встановленому законом.

 

Стаття 57. Перевірка рішень у справах про порушення
законодавства про захист економічної конкуренції
та у заявах, справах про узгоджені дії

 

1. Рішення, прийняті адміністративною колегією
територіального відділення Антимонопольного комітету України,
державним уповноваженим Антимонопольного комітету України,
адміністративною колегією Антимонопольного комітету України у
справах про порушення законодавства про захист економічної
конкуренції, у заявах, справах про узгоджені дії, можуть бути
перевірені за заявою осіб, які брали участь у справі, або за
власною ініціативою у порядку, встановленому Антимонопольним
комітетом України.

 

2. Заява про перевірку рішення може бути подана до
Антимонопольного комітету України у двомісячний строк з дня
одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

 

3. Рішення адміністративної колегії територіального
відділення Антимонопольного комітету України перевіряються
адміністративною колегією Антимонопольного комітету України чи
Антимонопольним комітетом України, рішення державного
уповноваженого Антимонопольного комітету України, адміністративної
колегії Антимонопольного комітету України - Антимонопольним
комітетом України.

 

4. Органи Антимонопольного комітету України, які здійснюють
перевірку рішення, можуть зупинити виконання рішення до закінчення
його перевірки, про що письмово повідомляються особи, які беруть
участь у справі.

 

5. За результатами перевірки рішення органи Антимонопольного
комітету України мають право:

 

залишити рішення без змін;

 

змінити рішення;

 

скасувати рішення частково і направити справу на новий
розгляд у цій частині;

 

скасувати рішення і прийняти нове рішення або передати справу
на новий розгляд чи припинити провадження у справі.

 

Стаття 58. Перегляд рішень у справах про порушення
законодавства про захист економічної
конкуренції та у заявах, справах про
узгоджені дії, концентрацію

 

1. Органи Антимонопольного комітету України з власної
ініціативи чи за заявами осіб можуть переглянути рішення, прийняті
ними у справах про порушення законодавства про захист економічної
конкуренції та у заявах, справах про узгоджені дії, концентрацію,
у разі:

 

якщо істотні обставини не були і не могли бути відомі органам
Антимонопольного комітету України, що призвело до прийняття
незаконного або необґрунтованого рішення;

 

якщо рішення було прийнято на підставі недостовірної
інформації, що призвело до прийняття незаконного або
необґрунтованого рішення;

 

невиконання учасниками узгоджених дій, концентрації вимог і
зобов'язань, якими було обумовлене рішення органів
Антимонопольного комітету України щодо узгоджених дій,
концентрації відповідно до частини другої статті 31 цього Закону;

 

якщо обставини, на підставі яких було прийняте рішення про
надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб'єктів
господарювання, вже не існують;

 

наявності інших підстав, передбачених законами України.

 

Органи Антимонопольного комітету України, які прийняли
рішення, можуть зупинити виконання рішення до закінчення його
перегляду, про що письмово повідомляються особи, які беруть участь
у справі.

 

2. Перегляд рішень у справах про порушення законодавства про
захист економічної конкуренції, у заявах, справах про узгоджені
дії, концентрацію допускається у випадках, передбачених:

 

абзацами другим та третім частини першої цієї статті, -
протягом п'яти років з дня прийняття відповідного рішення;

 

абзацами четвертим та п'ятим частини першої цієї статті, -
протягом періоду дії рішення;

 

абзацом шостим частини першої цієї статті, - протягом трьох
років з дня прийняття рішення, якщо інше не встановлено законом.

 

3. За результатами перегляду органи Антимонопольного комітету
України можуть:

 

залишити рішення без змін;

 

змінити рішення;

 

скасувати рішення;

 

прийняти нове рішення, передбачене статтями 31 та 48 цього
Закону, частиною першою статті 30 Закону України "Про захист від
недобросовісної конкуренції" (236/96-ВР).

 

4. У разі якщо за результатами перегляду рішень
Антимонопольний комітет України приймає рішення про заборону
концентрації, державна реєстрація суб'єкта господарювання,
створеного в результаті концентрації, скасовується у судовому
порядку за позовом Антимонопольного комітету України.

 

Стаття 59. Підстави для зміни, скасування чи визнання
недійсними рішень органів Антимонопольного
комітету України

 

1. Підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними
рішень органів Антимонопольного комітету України є:

 

неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;

 

недоведення обставин, які мають значення для справи і які
визнано встановленими;

 

невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам
справи;

 

порушення або неправильне застосування норм матеріального чи
процесуального права.

 

2. Порушення або неправильне застосування норм процесуального
права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання
недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до
прийняття неправильного рішення.

 

Стаття 60. Оскарження рішень органів Антимонопольного
комітету України

 

1. Заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити
рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або
частково до господарського суду у двомісячний строк з дня
одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

 

2. Рішення Антимонопольного комітету України,
адміністративної колегії Антимонопольного комітету України та
державного уповноваженого Антимонопольного комітету України
оскаржуються до господарського суду міста Києва. Рішення
адміністративної колегії територіального відділення
Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарських
судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та
Севастополя. (Частина друга статті 60 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 762-IV (762-15) від 15.05.2003)

 

3. Прийняття господарським судом до розгляду заяви про
визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету
України не зупиняє його виконання, крім випадків, передбачених
частиною четвертою цієї статті.

 

4. Порушення господарським судом провадження у справі про
визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету
України, прийнятого:

 

згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, частиною
першою статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної
конкуренції" (236/96-ВР);

 

за результатами перевірки відповідно до частини п'ятої статті
57 цього Закону;

 

за результатами перегляду відповідно до частини третьої
статті 58 цього Закону,

 

а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення
(постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного
рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду
цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови)
господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету
України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи
господарським судом не визначено інше. (Абзац п'ятий частини
четвертої статті 60 в редакції Закону N 762-IV (762-15) від
15.05.2003)

 

5. Незалежно від положень частини четвертої цієї статті, у
разі наявності достатніх підстав, господарський суд може зупинити
дію рішення органу Антимонопольного комітету України.

 

Стаття 61. Повідомлення про судові справи

 

1. Господарський суд за запитом Антимонопольного комітету
України повідомляє Антимонопольний комітет України про судові
справи, що вирішуються на підставі законодавства про захист
економічної конкуренції.

 

2. Державний уповноважений Антимонопольного комітету України,
голова територіального відділення Антимонопольного комітету
України чи уповноважені ними працівники Антимонопольного комітету
України, його територіальних відділень мають право знайомитися з
матеріалами цих справ та отримувати копії документів.
Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення
мають право вступити у справу як треті особи, які не заявляють
самостійних вимог на предмет спору, якщо рішення може вплинути на
їх права та обов'язки при здійсненні державного контролю щодо
захисту економічної конкуренції.

 

Стаття 62. Визначення та обчислення строків у законодавстві
про захист економічної конкуренції

 

1. Строки, в межах яких вчиняються відповідні дії, зокрема
при розгляді заяв про надання дозволу на узгоджені дії,
концентрацію суб'єктів господарювання, при розгляді справ про
порушення законодавства про захист економічної конкуренції тощо,
встановлюються законодавством про захист економічної конкуренції,
а також органами Антимонопольного комітету України, головою
територіального відділення Антимонопольного комітету України.
Зазначені строки визначаються календарною датою, зазначенням
події, що повинна неминуче настати, чи періодом часу.

 

2. Перебіг строку, який обчислюється роками, місяцями або
днями, починається наступного дня після календарної дати або
настання події, якими визначено його початок.

 

Строк, який обчислюється роками, закінчується у відповідний
місяць і число останнього року строку.

 

Строк, який обчислюється місяцями, закінчується у відповідне
число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, який
обчислюється місяцями, припадає на такий місяць, що не має
відповідного числа, строк закінчується в останній день цього
місяця.

 

У разі, коли останній день припадає на неробочий день, днем
закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.

 

Останній день строку триває до 24 години, але, коли в цей
строк необхідно було вчинити дію в Антимонопольному комітеті
України чи його територіальному відділенні, строк закінчується в
момент закінчення робочого дня.

 

3. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення
необхідні документи здано на пошту. У разі неотримання документів
Антимонопольним комітетом України чи його територіальним
відділенням відповідна особа надає належні докази на підтвердження
факту направлення таких документів поштою.

{ Частина третя статті 62 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 3567-VI (3567-17) від 05.07.2011 }

Стаття 63. Обмін інформацією

 

1. Суб'єкти господарювання, пов'язані відносинами контролю
відповідно до статті 1 цього Закону, зобов'язані забезпечувати
обмін інформацією між собою, в тому числі стосовно випадків,
передбачених частиною другою статті 22 цього Закону, та вживати
інших заходів у такий спосіб та у такому обсязі, які б
забезпечували запобігання вчиненню порушень законодавства про
захист економічної конкуренції.

 

2. Невиконання суб'єктами господарювання вимог частини першої
цієї статті не звільняє інших суб'єктів господарювання, яким
повинна бути надана інформація чи які повинні були вжити інших
заходів, від відповідальності.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.014 сек.)