|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Приклад 3.11На відрізку AC задано точку B, причому AB= 14 см, BC =28 см. На відрізках AB,BC і AC, як на діаметрах, побудовані півкола в одній півплощині щодо AC. Знайти радіус кола, яке дотикається всіх трьох півкіл. Нехай OB= 7 см, BP= 14 см, AQ= 21см, SF=x см – радіуси відповідних кіл. Точки дотику знаходяться на лініях, які з`єднають центри. Отже, Оскільки За теоремою косинусів: Тоді Відповідь: 6 см. Приклад 3.12. У трапецію, у якої менша основа дорівнює a, вписано коло. Одна з бічних сторін трапеції поділяється точкою дотику на відрізки довжиною m і n, якщо рахувати від більшої основи. Визначити площу трапеції. Нехай – радіус кола, вписаного в трапецію ABCD. З`єднаємо центр кола O з точками Трикутники AOB і COD – прямокутні і Проведемо Висота, проведена з вершини прямого кута, є середнім пропорційним між проекціями катетів на гіпотенузу. Отже, в трикутнику AOB: Тоді, висота трапеції У трикутнику COD: Порівнявши (1) і (2), отримаємо: Площа трапеції ABCD дорівнює: Відповідь: Приклад 3.13. Навколо кола радіуса R= 1 см описана рівнобічна трапеція, площа якої дорівнює 5 . Знайти площу чотирикутника, вершинами якого служать точки дотику кола та трапеції. Нехай Площа трапеції В опуклий чотирикутник можна вписати коло, тоді і тільки тоді, коли суми протилежних сторін чотирикутника рівні. Отже, З прямокутного трикутника ABP маємо: Оскільки Отже, площа чотирикутника дорівнює: Підставляючи в останню рівність значення маємо: Відповідь: Приклад 3.14. Відстань від правильної чотирикутної піраміди до бічної грані і до бічного ребра відповідно дорівнюють a і b. Знайти двогранний кут при основі піраміди. Нехай SABCD – задана піраміда, SO – висота піраміди. де через а кут SCO через З прямокутного трикутника OKM знайдемо: З прямокутного трикутника CMO, за теоремою Піфагора: Далі з прямокутних трикутників SOM і SOC знайдемо Порівнюючи праві частини рівностей (1) і(2), отримуємо, Тоді З прямокутного трикутника OTC матимемо Підставимо значення Отже, Відповідь: Приклад 3.15. Сторони нижньої та верхньої основ правильної трикутної зрізаної піраміди відповідно дорівнюють a і b, (a>b). Бічна грань утворює з площиною основи кут, рівний . Знайти площу перерізу піраміди площиною, який проходить через середню лінію бічної грані і центр нижньої основи. Нехай задана піраміда, середня лінія бічної грані центр верхньої основи, O – центр нижньої основи, Радіус кола, описаного навколо правильного трикутника ABC, дорівнює З прямокутного трикутника COQ: Отже, Проведемо і з прямокутного трикутника Далі, з трикутника OKD: Отже: Відповідь: Приклад 3.16. У правильній трикутній піраміді бічна грань має задану площину та утворює з площиною основи кут . При якому значенні відстань від центра основи піраміди до бічної грані буде найбільшою? Нехай SABC – задана піраміда, ∠SDO=α, де SD ⫠ AC, BD ⫠ AC i AD = CD, OK⫠SD. Позначимо площу бічної грані SAC через S, тоді, згідно властивості ортогональності проекції плоского багатокутника, маємо: (1) З прямокутного трикутника ODC знайдемо: Підставивши це значення у (1), отримаємо: Отже, з прямокутного трикутника OKD: Побудуємо функцію, найбільше значення якої потрібно знайти: У даному випадку кут α – гострий, а, отже, α ϵ(0; ). Далі задача зводиться до пошуку найбільшого значення функції f(α) на проміжку (0; ). Відповідь: arctg . Приклад 3.17. Відношення об’єму зрізаного конуса до об’єму вписаної в нього кулі дорівнює k. Знайти кут між твірною конуса і площиною його основи та допустимі значення k. Розглянемо осьовий переріз заданих тіл. AA1B1B – рівнобічна трапеція, AA1 = B1B, O’ – центр вписаного кола, B1E – висота. Покладемо О’О1 = О’О = O’D = r, де О’D⫠B1B, ∠B1BO = α. Тоді O1B1+OB = B1D+BD = B1B. З прямокутного трикутника B1EB:
Далі з прямокутного трикутника B1O’B( B1O’B=90°) маємо B1D*BD = O’D2 ⟺ O1B1*OB = r2. Отже, O1B1+OB = . За умовою: =k; Де має бути k > . Відповідь: . Приклад 3.18. У конус із заданим об’ємом вписана піраміда; в основі якої лежить рівнобедрений трикутник, у якого величина кута при вершині дорівнює α. При якому значенні α об’єм піраміди буде найбільшим? Об’єм конуса дорівнює: де OB – радіус основи конуса і описаного навколо трикутника ABC кола, SO – висота. Згідно наслідку з теореми синусів, маємо А за теоремою косинусів, у трикутнику ABC маємо Враховуючи, що AB = BC, маємо Побудуємо функцію, найбільше значення якої потрібно знайти: У цьому випадку α ϵ (0;π). Отже, задача зводиться до відшукання найбільшого значення функції V(α) на проміжку (0;π). Відповідь: Приклад 3.19 Сторона основи правильної чотирикутної піраміди дорівнює a, а двогранний кут при основі дорівнює α. Знайти відстань від центра сфери, вписаної в цю піраміду, до бічного ребра. – задана піраміда, – апофеми, - висота піраміди, - точка дотику кулі до бічної грані . Точка – центр кола, вписаного в трикутник лежить на перетині бісектрис. Отже, - бісектриса кута , тобто З прямокутного трикутника
А з прямокутного трикутника знайдемо: Далі, з отримаємо а в прямокутному трикутнику за теоремою Піфагора, визначимо і оскільки то Тоді з прямокутного трикутника Оскільки прямокутні трикутники SKO і SO1D подібні (вони мають спільний кут DSO1), K основа перпендикуляра упущеного з О на SD, то Відповідь: Приклад 3.20 У правильну зрізану трикутну піраміду вписано дві кулі: одна дотикається всіх її граней, друга – всіх ребер. Знайти синус кута між бічним ребром і площиною основи. Нехай ABCA1B1C1 – задана піраміда. Позначимо: AB=BC=AC=a, A1B1= B1C1= A1C1=a1, AA1= BB1= CC1= l, де D1D – апофема, BD⫠AC. Куля, вписана в піраміду, дотикається її основ ABC і A1B1C1 у центрах О і О1, а також апофеми D1D у точці Е. Проведемо A1K ⫠AC I C1T||A1K. Тоді З прямокутного трикутника А1КА, за теоремою Піфагора, знайдемо Або, оскільки А1К = D1D, то З трикутників А1В1С1 і АВС, знайдемо Тоді, так як DE=OD i D1E=O1D1, то Порівнюючи праві частини (1) і (2), отримуємо Оскільки друга куля дотикається до всіх ребер піраміди, то грань AA1C1С перетинає її так, що в перерізі утворюється коло, вписане в трапецію AA1C1С. Для того, щоб в опуклий чотирикутник можна було вписати коло, необхідно і достатньо, щоб суми протилежних сторін, цього чотирикутника, були рівні. Отже, A1C1+AC=A1A+C1C⇔a1+a=l+l, a1+a=2l. (4) Розв’язуючи рівняння (3) і (4), знайдемо, що при Далі, проведемо B1N⫠BN. Тоді З прямокутного трикутника В1 знайдемо: Піднесемо обидві частини рівності до квадрату: Тоді Відповідь: Приклад 3.21 Поверхня кулі, вписаної в правильну зрізану трикутну піраміду, відноситься до повної поверхні піраміди, як . Знайти кут між бічною гранню і площиною основи піраміди. Позначимо А1В1=В1С1=А1С1=а1, АВ=ВС=АС=а, О2О1=О2О=R, де R – радіус кулі, а О1 і О – центр трикутників ABC і A1B1C1. Знайдемо точки О2 і D, О2 і D1, де О2 – центр кулі. Розглянемо осьовий переріз DD1В1В заданих тіл: O1D1+OD=D1K+DK= D1 D і з прямокутного трикутника D1ED () знайдемо Далі, в прямокутному трикутнику () знайдемо: D1K*DK=O2K2(O2K⫠D1D); O1D1*OD=R2. За умовою, Тоді отримуємо: Отже (1) матиме вигляд: Відповідь: Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.022 сек.) |