Основніетапи розвитку особистого страхування в Україні

Практика радянського страхування передбачала такі види в особистому страхуванні: змішане страхування, страхування дітей, страхування до вступу в шлюб (весільне), довічне страхування і страхування додаткової пенсії. В Україні станом на 1 січня 1995 року до Державного реєстру було внесено 655 організацій. Із них на здійснення особистого страхування отримали ліцензії: 581 — на страхування життя; 597 — на страхування від нещасних випадків; 424 — на медичне страхування.

Наведені дані свідчать, що для страховиків, які займалися особистим страхуванням, у першій половині 90-х років XX ст. найпривабливішим було страхування життя, а найменш привабливим — медичне страхування. У цей період на ринку особистого страхування України зростає питома вага ризикових короткострокових видів страхування, що передбачають відповідальність за наслідки нещасних випадків. Зростання частки короткострокових договорів має більше негативних наслідків, ніж позитивних.

За роки ринкових перетворень змінилися економічні функції держави у сфері особистого страхування та страхування в цілому та відбулася трансформація державної страхової монополії у страховий ринок.

Отже, через захист себе від розповсюджуваних хвороб до гуманних дій допомоги живим – людство здійснило крок у свій цивілізований розвиток взаємодії та взаємного порозуміння окремих членів свого суспільства через грошові відносини

Основи визначення тарифних ставок щодо страхування життя.

На підставі масових даних демографічної статистики і теорії ймовірності виявлена залежність, у першу чергу, від віку людей та виведенні відповідної формули для розрахунку. За спеціально розробленою методикою із застосуванням цих формул складаються таблиці смертності, які допомагають розрахувати тарифні ставки на страхування дожиття та смерті.

Норма прибутковості – розмір принесеного за рік кожною одиницею грошової суми доходу, що нараховується на кошти зі страхування життя і тимчасово використовуються банками як кредитні ресурси.

Тарифні ставки бувають одноразові та річні.

Одноразова ставка припускає сплату внску на початок терміну страхування. За формулою сплати внеску страхувальник відразу при укладання договору погашає всі зобовязання перед страховиком.

Річна ставка – поступове погашення фінансових зобов’язань перед страховиком. Внески сплачуються раз на рік. Для сплати річного внеску може надаватися ще й щомісячна розстрочка.

Поиск по сайту: