Рекомендації щодо вибору технологічних режимів зварювання

Технологічні режими зварювання повинні встановлюватися фахівцем з технології зварювання з урахуванням марки зварюваних матеріалів, типу та перерізів конструкції, виду з’єднання, просторового положення зварного шва, умов виконання зварювальних робіт та інших факторів. Режими ручного зварювання та напівавтоматичного зварювання самозахисним зварювальним дротом можна встановити за вказівками відомчих будівельних норм ВБН А.3.1-36-1-96 [1]. Режими зварювання в середовищі вуглекислого газу можна орієнтовно призначити за таблицями, наведеними в додатку В.

Режим ручного дугового зварювання визначається маркою та діаметром електрода, силою зварювального струму та кількістю проходів зварювання.

Режим напівавтоматичного дугового зварювання у вуглекислому газі включає: марку, діаметр і швидкість подачі зварювального дроту, силу зварювального струму, полярність і напругу дуги, склад і витрати захисного інертного газу, виліт і нахил електроду, кількість проходів зварювання. Режим напівавтоматичного дугового зварювання самозахисним зварювальним дротом включає ті ж параметри за винятком складу й витрат захисного газу.

Розглянемо основні закономірності, на яких базується вибір режиму напівавтоматичного зварювання.

Сила струму й полярність дуги визначають швидкість розплавлення електродного дроту та глибину проплавлення зварюваного металу. Сила зварювального струму встановлюється залежно від вибраного діаметру електродного дроту. Із збільшенням зварювального струму збільшується глибина проплавлення і підвищується продуктивність процесу зварювання.

При дуговому зварюванні у вуглекислому газі на постійному струмі зворотної полярності збільшується нагрів електроду, зменшується глибина проплавлення основного металу, збільшується частка електродного металу в зварному шві. При прямій полярності швидкість розплавлення металу зварюваних деталей в 1,4 – 1,6 разу більша, ніж при ручному зварюванні покритими електродами, але дуга горить менш стабільно й інтенсивніше розбризкується електродний метал. Напруга дуги є основним параметром режиму зварювання, а її величина автоматично встановлюється залежно від вибраної величини зварювального струму при заданій довжині дуги. Із збільшенням напруги дуги збільшується ширина шва та зменшується глибина проплавлення основного металу.

Швидкість подачі електродного дроту вибирається з таким розрахунком, щоб забезпечити стійке горіння дуги. Швидкість напівавтоматичного зварювання встановлюється зварювальником залежно від товщини зварюваного металу, площі поперечного перетину шва. Витрата вуглекислого газу вибирається залежно від положення шва в просторі, руху навколишнього повітря і зазвичай складає 5-20 дм³/хв.

На стійкість процесу зварювання і якість зварного шва суттєво впливає також виліт електрода (відстань між його кінцем і виходом з мундштука). При збільшенні вильоту погіршується стійкість горіння дуги і формування шва, а також збільшується розбризкування електродного металу. При зварюванні з надто малим вильотом важко контролювати процес зварювання, а також часто підгорає контактний мундштук для підводу струму.

Основні технологічні параметри режиму електродугового зварювання рекомендується встановлювати в такому порядку:

1. За товщиною зварюваних деталей призначається діаметр електродів чи зварювального дроту:

- електроду для ручного зварювання – за пунктом 7.7 [1];

- суцільного дроту для зварювання в середовищі вуглекислого газу – за однією з таблиць, наведених у додатку В;

- самозахисного порошкового дроту – за таблицею 11 [1].

2. Визначаються рекомендовані межі величини зварювального струму:

- при ручному зварюванні – за пунктом 7.9 [1];

- при зварюванні в середовищі вуглекислого газу дротом суцільного перерізу – за однією з таблиць, наведених у додатку В;

- при зварюванні самозахисним порошковим дротом – за таблицею 11 [1].

3. Визначається кількість шарів (проходів) зварювання:

- при ручному зварюванні – за пунктом 7.10 [1];

- при зварюванні в середовищі вуглекислого газу дротом суцільного перерізу – за однією з таблиць, наведених у додатку В;

- при зварюванні самозахисним порошковим дротом – за таблицею 11 [1].

Для автоматичного зварювання під флюсом, яке використовується на високотехнологічних заводах металевих конструкцій, необхідно також вибрати флюс і визначити швидкість руху зварювальної головки з урахуванням технічних характеристик конкретного зварювального обладнання.

Обрані режими зварювання не враховуються в розрахунках конструкцій, але істотно впливають на якість виконання зварних з’єднань. Виняток складає діаметр зварювального дроту при автоматичному та напівавтоматичному зварюванні, від якого залежать коефіцієнти форми кутового шва за таблицею 1.12.2 ДБН В.2.6-163:2010 [6].

Перед зварюванням та в процесі виконання зварювальних робіт попередньо обрані режими зварювання можуть корегуватися з урахуванням характеристик і якості зварювальних матеріалів, кліматичних умов та інших факторів.

Поиск по сайту: