Бібліотеки і бібліотечна наука у XVIII ст

Західна Європа. Епоха Просвітництва продовжувалася з другої половини XVII ст. до кінця XVIII ст. Ц був час інтенсивного вивчення фізичних та соціальні явищ під керівництвом Ньютона, Локка, Канта, яким проклали дорогу Галілей, Бекон, Гарвей; час організації знань та їх систематизації; час створення найбільші наукових організацій: Академії наук (Париж), Королівського товариства (Лондон). Розпочата робота на енциклопедією Дідро «Словник мистецтв і ремесел», д опубліковані статті, які були присвячені бібліотекам античного світу та Франції і які відіграли важливу рол у розвитку бібліотек.

Епохальне значення для розвитку бібліотечної справи мали буржуазні революції в країнах Західної Європи. Початок поклала революція у Великобританії (1640) Класичною була Велика Французька буржуазна рево-люція (1789—1794). Як і англійська, вона нанесла поразку загниваючій суспільно-економічній формації феодалізму. Глибокі революційні перетворення в бібліотечній справі визначив буржуазний принцип загально доступності бібліотек та рівноправності читачів. Першим кроком була націоналізація книжкових скарбів.

Установчі збори Конвенту ухвалили декрет про переда­чу церковного майна в розпорядження нації. Монастирям і капітулам наказувалось відправити каталоги книг і рукописів у муніципалітети та канцелярії місце­вих судових установ. У виданнях буржуазного уряду вийшло 3 млн. книг. У Парижі, Марселі та інших містах - створюються бібліотеки-дипозитарії. У їх роботі брали участь вчені та письменники. На другому етапі розвит­ку революції, коли до влади прийшли якобінці, був ство­рений комітет освіти з бібліотечною секцією, яку очолив Анрі Грегуар. Конвент провів націоналізацію книг с феодальної знаті, що стала на бік короля. Конфісковані

книжкові зібрання зосередилися здебільшого в Парижі. Конвент забороняє знижувати і псувати книги, розпро­дувати їх. Знаменно, що з 24 постанов і законів Конвен­ту про бібліотеки — шість стосувалися захисту книг, бібліотечна секція займається перебудовою діючих і створенням нових бібліотек, перерозподілом та катало­гізацією книжкових зібрань. Книги, конфісковані у зна­ті, надходили, перш за все, в Королівську бібліотеку, яку Конвент у 1775 р. оголосив національною. Багато видань було передамо в бібліотеки Арсеналу, Національ­ного інституту наук і мистецтв. На основі націоналізо­ваних фондів були створені (нараховувалося 555) гро­мадські (публічні) бібліотеки. У цей час постало питан­ня про введення національної бібліографії. Створюється зведений каталог на націоналізовану й конфісковану літературу, впроваджується нова класифікація з ураху­ванням наукової системи знань.

В епоху розвитку капіталізму виникає необхідність у спеціальних, наукових бібліотеках. У 1753 р. на під­ставі закону парламенту та підпису королеви Велико­британії засновується бібліотека Британського музеюі У 1759 р. вона відкрила двері читачам. Основою її фон­ду стали колекції короля, вчених країни. Бібліотека одержувала обов’язковий примірник, що виділяло її се­ред інших бібліотек. Збагачувався фонд бібліотеки за рахунок тих книг і рукописів, які вивозились із колоній і залежних країн. Це і пальмові книги стародавніх ін­дусів, папіруси Стародавнього Єгипту, книги Античної Греції та Риму, видання Китаю, бібліотека на глиняних дощечках Ассірійського царя Ашшурбаніпала. Після упорядкування фонду з’ясувалося, що третина його — це книги і рукописи Сходу. Найбільшого розвитку біб­ліотека досягла в другій половині XIX ст., коли було збудоване нове приміщення з читальним залом, що мав, форму кола. Розквіт цієї бібліотеки пов’язаний з іменем директора Антоніо Паніцці. Це — італійський карбо­нарій, що брав участь у повстанні Гарібальді. Талано­витий, енергійний, працелюбний, він багато зробив для примноження слави бібліотеки: сприяв створенню нових каталогів, запровадив опис під колективним автором, сформував два основних завдання алфавітного катало­га, актуальні й понині: відповідати на запитання про наявність книг у бібліотеці, об’єднувати твори одного автора в єдиний комплекс. А. Паніцці домігся збільшен­ня асигнувань на комплектування, упорядкував надход­ження обов’язкового примірника, ввів обов’язкову регуляру реєстрацію нових надходжень. Бібліотека стала отримувати обов’язковий примірник з усіх володінь Бри­танської імперії. Завдяки Паніцці були створені пре­красні колекції російських, угорських, голландських та інших видань.

У кінці XVIII — па початку XIX ст. відбувається ста­новлення національної культури американського народу. Важливою подією було створення національної бібліо­теки — Бібліотеки конгресу. У 1800 р. президент США Джо Адамс підписав закон про організацію бібліотеки для членів конгресу, фонд якої — З тис. томів. Коли в 1814 р. бібліотека згоріла під час воєнних дій проти анг­лійських колонізаторів, президент Томас Джеферсон до­поміг відтворити її фонд. Комплектувалась бібліотека юридичною, історичною, краєзнавчою літературою. Важливим джерелом комплектування служив книгообмін.

Поиск по сайту: