Що таке сензитивні періоди?

М.Монтессорі стверджувала, що ніколи більше дитині не вдається так швидко, повноцінно і радісно навчитися чому-небудь, крім як в відповідний сензитивний період.

Сензитивний період – це такий період в житті кожної дитини, коли вона навчається чому-небудь дуже легко, оволодіває навичками без особливих зусиль. Робить все із задоволенням і зацікавленням. Сензитивні періоди продовжуються певний, доволі короткий, час і проходять безповоротно. Тому ці періоди пропустити ні в якому разі не можна. Адже надолужити пропущене буде практично неможливо.

Дорослим потрібно знати, що якщо дітям доводиться робити щось під примусом, тобто не під час сензитивних періодів, то навчання виявляється марним, страждає психіка і здоров’я дитини.

Дорослі не можуть вплинути на час виникнення і тривалість сензитивних періодів. Дорослі можуть створити сприятливі умови для реалізаціїї внутрішніх «життєвих імпульсів» дітей. Середовище Монтессорі створене таким чином, що, працюючи в ньому, дитина не зможе пропустити ні один сензитивний період, тому що все необхідне для його задоволення існує в середовищі.

Сензитивні періоди проявляються і тривають у кожної дитини свій час. Тому фронтальний підхід в навчанні неефективний і шкідливий для здоров’я. В середовищі Монтессорі кожна дитина працює у відповідності зі своїм внутрішнім планом фізіологічного і психологічного розвитку.

Сензитивний період розвитку мовлення

(від народження до 6 років)

В наш час вчені довели, що важливо розмовляти з дитиною ще до її народження, коли вона перебуває в лоні матері.

Сензитивний період розвитку почуття порядку

(від народження до 3,5 років)

Дитина потребує порядку. Коли довкола порядок, вона спокійна. Порядок довкола дитини, а, отже, порядок і всередині дитини. Порядок в часі, порядок в просторі і порядок у взаємовідносинах з іншими. Цей порядок дитина переживає і накопичує.

Сензитивний період розвитку самостійності

(від народження до 5 років)

Так створила природа, що від самого народження дитина росте і її розвиток веде до незалежності. До 3-х років дитина самостійно вдягається. Це все відбувається, якщо батьки не заважають виявленню самостійності у дитини, тобто не роблять за неї те, що вона могла б зробити сама. Важливо не пропустити цей час природного бажання до самостійності. В противному випадку, якщо до 5-ти років батьки перехоплюють ініціативу дитини, не стимулюють її активність, то людина не стане самостійною в судженнях, творчості, а буде пасивним виконавцем.

Сензитивний період розвитку рухів і дій

(від народження до 4 років)

Розумовий розвиток йде паралельно з фізичним і сенсорним розвитком. Марія Монтессорі казала, що кожний рух дитини – це ще одна звивина в корі великих півкуль. Вона вважала,що завдання виховання заключається в тому, щоб не змішувати добро з нерухомістю дитини і зло з її активністю, чим грішать застарілі уявлення про дисципліну.

Сензитивний період сенсорного розвитку

(від народження до 5 років)

Марія Монтессорі вважала, що сенсорне виховання є основою мислення: «В розумі немає нічого такого, чого б не було раніше в почуттях». Вона вважала,що уява не може мати іншої бази, крім сенсорної.

Сучасні вчені довели, що дитина, яка ще не народилася, реагує на погладжування, відчуває звуки, запам’ятовує звукові образи.

Сензитивний період сприйняття дрібних предметів

(від 1,5 до 2,5 років)

Дитині необхідно маніпулювати дрібними предметами для розвитку дрібної моторики. Якщо дитині показати, що можна робити з мозаїкою і намистинами, ґудзиками, зернинами, то вона не буде використовувати їх не за призначенням. Нанизувати починаємо з великих намистин, потім використовуємо дрібні намистинки. Сортуємо спочатку каштани і грецькі горіхи, працюючи двома руками, поступово переходячи до дрібних зернинок.

Сензитивний період розвитку соціальних навичок

(від 2 до 6 років)

Без спілкування із однолітками діти будуть позбавлені можливості вчитися на власному досвіді будувати свої взаємовідносини з іншими людьми. Крім цього, вони будуть «гальмувати» в розумовому розвитку. Саме в дитячому колективі діти вчаться спілкуватися, засвоюють правила поведінки в суспільстві. Не випадково в середовищі-Монтессорі всі матеріали в одному екземплярі. Це дає можливість дітям навчитися домовлятися, вміти чекати, вміти просити і відмовляти, вміти дякувати і погоджуватися співпрацювати.

5 ключів до розуміння дитини по Марії Монтессорі

1. Дитина - це просто дитина

Вона не доросла у мініатюрі. Дорослий завжди підкоряється зовнішнім обставинам і чекає негайних результатів. А дитина невпинно і безперервно трудиться над власним розвитком, підкоряючись законам зростання і не відчуваючи при цьому ні минулого, ні майбутнього.

Ритм її роботи неквапливий. Вона пізнає світ через численні повторення різних дій: маленькі діти можуть десятки разів знімати і надягати шкарпетки, день у день возити по підлозі ті ж машинки, по багато разів ставити одне і те ж питання.

2. Дитина ніколи не буває пустою.

Розум дитини працює, як б'ється серце – мимоволі, без примусу і втоми. Як у цьому переконатися? Згадайте величезну роботу, яку проробляє дитина в перші три роки життя. Непомітно для себе вона намагається створити і розмежувати два Всесвіти: «я» і «не - я», реальне і уявне, причину і наслідок, минуле і майбутнє. Все навколо залучає його і допомагає йому рости.

Діти здатні так концентрувати свою увагу, що не чують і не бачать нічого навколо. Вони воліють трудитися по-справжньому. Їх головна робота – гра. Діти стають слухняними, якщо їм є, чим зайнятися, і справа їх захоплює. Роль дорослих може зводитися лише до того, щоб показати, як поводитися з розвиваючими іграшками та предметами, як здійснювати ту чи іншу дію.

3. Дитина прагне до пізнання

Розум дитини функціонує не сам по собі, а в тісному зв'язку з нервовою і рухової системами. Дитина вбирає інформацію, як губка: дивиться, слухає, крутить у руках, пробує на смак все, до чого може дотягнутися. За допомогою тактильних, зорових і смакових відчуттів він конструює свою свідомість.

Дитина перебуває в постійному розвитку, переживаючи фази росту та перехідні стани. Наприклад, період «готовності до розвитку мовлення», коли вона неусвідомлено вслухається у все, що чує; «готовності до порядку», коли вона відчуває потребу в стабільності; або період розвитку почуттів...

4. Середовище вільного розвитку

Успіхи маленьких учнів безпосередньо залежать від того, наскільки дорослі готують дитяче розвиваюче середовище. Можна сказати, що сто років тому М. Монтессорі відкрила феномен, який сучасні психологи називають фоновим знанням.

У школі та дитячому садку Монтессорі облаштувала класи так, що діти могли абсолютно вільно і самостійно діяти. Меблі і предмети, розраховані на зріст дитини, дають йому свободу рухів і стимулюють розвиток усіх його почуттів. Марія Монтессорі розробила цілий комплекс розвиваючих матеріалів, що допомагають дитині опанувати всім спектром знань про світ. Ці матеріали вимагають мінімального втручання дорослого в процес навчання.

5. Допомогти зробити самому

Авторитарне виховання, як і надмірна опіка, заважають розвитку дитини. Бажання бути незалежним – одне з найсильніших її почуттів, вважала Монтессорі. Тому головна турбота дорослих спостерігати вільний розвиток дітей, створювати атмосферу, необхідну для їх зростання і реалізації творчої енергії. Діти потребують нашої допомоги та керівництва, але включатися у вирішення їх проблем потрібно, тільки коли дитина просить: «Допоможи мені це зробити самому».

М.Монтессорі зауважувала, що стимулами зовнішнього світу є не тільки окремі предмети, дидактичні матеріали, але й також стосунки з людьми. Для повноцінного розвитку дитини потрібні нормальні стосунки з людьми, які її оточують. Моральне відчуття – це більш складне поняття, що містить ставлення до думки інших, до законів, за якими живе суспільство.

Спеціально підібрані матеріали стимулювали особистісне становлення дитини через активізацію розвитку моторики й сенсорики. Педагог замітила, що шляхом неодноразового повторення різноманітних сенсорних вправ для окремих органів чуття у дітей розвивається вміння розрізняти, порівнювати, класифікувати предмети за їх властивостями: розміром, формою, кольором, температурою, смаком, звуком та іншими

Працюючи за власною методикою педагог помітила, що діти швидко й точно реагують на зовнішні сенсорні впливи та поступово починають помічати ті властивості знайомих предметів, які раніше не помічали.

Педагог вважала,що ознайомлюватися з властивостями предметів діти повинні з раннього віку, робити це методично правильно і систематично. Це сприяє розвитку психічного і фізичного розвитку. Тільки активно взаємодіючи із зовнішнім світом, дитина набуває досвіду, у неї формується уявлення й абстрактні поняття.

Тому група за методикою Монтессорі поділялась на такі зони:

1. Зона вправ в практичному (реальному житті).

2. Зона математики.

3. Мовна зона.

4. Зона космічного розвитку.

5. Зона рухового розвитку.

6. Зона сенсорного розвитку

Зона сенсорного розвитку

М. Монтессорі підібрала дидактичні матеріали, які були необхідними для практичного виховання відчуттів в зоні сенсорного розвитку.

Було запропоновано основні групи сенсорних матеріалів, це такі:

1. Матеріали для розвитку зору, які поділяються на підгрупи:

· матеріали для розрізнення розмірів і розвитку окоміру (втулки,башточки,драбинка,штанги).

· для розрізнення кольорів і їх відтінків (кольорові таблички, скриньки)

· матеріали для розрізнення плоских форм (геометричний комод)

· матеріали для розрізнення розмірів і форм плоских фігур та просторових тіл.

2. Матеріал для розвитку дотику.

3. Матеріал для розвитку слуху.

4. Матеріал для розрізнення ваги. (баричне відчуття).

5. Матеріал для відчуття тепла.

6. Матеріал для розвитку нюху.

7. Матеріал для розвитку смаку.

8. Матеріал для розвитку стереогностичного відчуття (геометричні тіла для сортування).

Монтессорі матеріал є складовою частиною, так званого педагогічного «підготовленого середовища», що спонукає дитину виявити можливості її власного розвитку через самодіяльність, яка відповідає її індивідуальності. Монтессорі матеріал за рівнем ясності, структурою і логічною послідовністю відповідають періодам найбільшого сприйняття розвитку дитини. Для дитини Монтессорі – матеріал це ключ до світу, завдяки якому вона впорядковує і вчиться усвідомлювати свої хаотичні і необроблені враження від світу, вчиться на власному досвіді розуміти природу і орієнтуватися в ній. Завдяки впорядкуванню підготовчого середовища вона вчиться систематизувати свій попередній досвід. Правильне виховання орієнтоване не на те, щоб примусити дитину одне за одним ізольовані знання, а щоб пов’язати набутий досвід у єдине ціле. Різноманітний сенсорний досвід перетворюється у знання. «У розумі немає нічого такого, чого перед цим не було б у відчуттях». Рухи, поєднані з враженням та відчуттями, створюють основу для духовного розвитку дитини.

Через самостійне спілкування з матеріалом дитина набуває різних навичок. Вона вчиться ставити мету і знаходити шляхи її досягнення. Монтессорі – матеріал відповідає невимушеному прагненню дитини до руху. Спрямована на дидактичну мету моторика впливає на загальний емоційний стан, мовленнєвий і соціальний розвиток. Завдяки привабливості матеріалу дитина проявляє інтерес. Вона намагається сама у всьому розібратися і потребує лише незначної допомоги педагога, наскільки це є необхідним.

Щоб сприяти незалежності дитини від дорослих, Монтессорі-матеріал дають їй можливість контролю над помилками. Дитина мусить уміти сама знаходити свої помилки ї виправляти їх. Якщо помилка виникла, дитина усуває її, і порушений порядок поновлюється. Це привчає до точності та діловитості.

Важливо дотримуватись правил:

1. Як тільки дитина буде готова до сприйняття матеріалу, потрібно правильно обрати момент початку заняття чи уроку.

2. Під час заняття вирішальну роль відіграють атмосфера та особистісний контакт з дитиною.

3. На столі чи на килимі повинен лежати тільки матеріал для заняття.

4. Завдання з використанням матеріалу повинно бути чітким і зрозумілим. Дії повинні бути повільні і зрозумілі, слід якомога менше говорити, не заважати контакту дитини з матеріалом.

5. Дорослий показує послідовність дій, і коли дитина зрозуміла, тільки спостерігає за нею.

6. Не слід докоряти дитині, якщо вона неправильно працювала.

7. Несміливу дитину слід заохочувати і спонукати до дій, але ні в якому разі не заставляти.

8. Після роботи слід закріпити набуті знання і ввести нові поняття.

Поиск по сайту: