РОЗДІЛ І. ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ОСНОВИ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ УЯВЛЕНЬ ПРО ВЛАСТИВОСТІ І СПІВВІДНОШЕННЯ ПРЕДМЕТІВ У ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ

ВСТУП.

Актуальність теми. Невід’ємною умовою успішного загального розвитку дитини є набуття нею чуттєвого досвіду в перші три роки життя, адже ранній вік – це період, коли дитина інтенсивно вбирає в себе соціальний досвід людства.

Демократизація системи освіти в державі, прийняття Закону України «Про дошкільну освіту» (2001) надали дошкільним навчальним закладам статусу першої ланки у системі безперервної освіти в Україні. З’явилася можливість синтезувати надбання вітчизняної та зарубіжної науки з проблеми формування уявлень про властивості і співвідношення предметів у дітей раннього віку. У цьому зв’язку відкриваються можливості, зокрема перцептивного научування дітей раннього віку в умовах дошкільного навчального закладу.

Над проблемою сприймання та розуміння сенсорної інформації дитиною розмірковували філософи (Аристотель, Демокрит, Г.-В. Лейбніц, Дж. Локк, С.Й. Гессен та ін.). Цю проблему досліджували фізіологи (І.П. Павлов, І.М. Сєченов, Є.М. Соколов, О.М. Шеповальников та ін.) та психологи (Б.Г. Ананьєв, В.О. Барабанщіков, Б.М. Величковський, О.М. Леонтьєв, В.Д. Шадріков та ін.). В останні десятиліття проблема формування уявлень про властивості і співвідношення предметів у дітей раннього віку привертає до себе увагу педагогів. Від того, як педагог розуміє механізми та закономірності перцептивного розвитку дитини, залежить напрям, підбір змісту, методів і засобів навчання і виховання малят.

Аналіз теоретичних джерел з досліджуваної проблеми показав, що психологічний аспект формування уявлень про властивості і співвідношення предметів у дошкільників найбільш повно опрацьований у світлі теорії розвитку сприймання шляхом утворення перцептивних дій. Вона полягає у зіставленні властивостей об’єктів, що сприймаються, із засвоєними дитиною системами сенсорних еталонів (О.В. Запорожець, Л.А. Венгер, М.М. Подд’яков, В.П. Зінченко, А.Г. Рузська та ін.).

Дидактичний аспект проблеми пов’язувався з визначенням загального змісту, методів і форм сенсорного виховання дітей раннього віку (Л.В. Артемова, К.В. Зворигіна, Л.М. Павлова, Е.Г. Пілюгіна, О.В. Проскура, та ін.).

Разом з тим процес формування уявлень про властивості і співвідношення предметів у дітей на другому-третьому роках життя нині є недостатньо дослідженим. Поза увагою виявився комплексний підхід до організації перцептивного научування дітей раннього віку. Процес та результат надбання дітьми раннього віку індивідуального перцептивного досвіду у діяльності залишається до кінця не дослідженим. Актуальність проблеми, недостатність її теоретичного та експериментального опрацювання, а також потреби педагогічної практики обумовили вибір теми дипломного дослідження «Формування уявлень про властивості і співвідношення предметів у дітей раннього віку».

Об’єкт дослідження: процес сенсорного виховання дітей раннього віку.

Предмет дослідження: формування уявлень про властивості і співвідношення предметів у дітей двох-трьох років на засадах комплексного підходу.

Мета дослідження: розробити та експериментально апробувати комплексний підхід до організації перцептивного научування як чинника оптимальності формування уявлень про властивості і співвідношення предметів у дітей раннього віку.

У дослідженні була перевірена гіпотеза: оптимізація процесу формування уявлень про властивості і співвідношення предметів у дітей раннього віку відбувається на засадах комплексного підходу до перцептивного научування. Його складовими є:

- планування та організація навчально-виховного процесу з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей;

- оволодіння стилем педагогічного керівництва, завдяки якому здійснюється перцептивний розвиток дітей;

- використання розвиваючого потенціалу оточуючого середовища для активізації саморозвитку дитини.

Завдання дослідження сформульовані відповідно до поставленої мети і гіпотези:

- вивчити стан проблеми формування уявлень про властивості і співвідношення предметів у дітей раннього віку в психолого-педагогічній теорії і практиці;

- визначити та експериментально дослідити рівні сенсорного розвитку дітей раннього віку;

- розробити та апробувати комплексний підхід до перцептивного научування як чинника оптимальності процесу формування уявлень про властивості і співвідношення предметів у дітей раннього віку;

- розглянути можливості використання методики М.Монтесорі для сенсорного розвитку дітей раннього віку.

Методологічною основою дослідження є культурно-історична концепція розвитку психіки людини, зокрема концептуальні положення про нерівномірність розвитку психічних функцій у ранньому віці, коли сприймання є провідним у психологічній системі; про сутність навчання дошкільників, яке за своїми механізмами є спонтанно-реактивним; психологічні положення про визначальну роль діяльності у розвитку особистості; принципи індивідуального підходу.

Теоретичною основою дослідження стали наробки гуманістичного спрямування вітчизняних педагогів: С.Ф. Русової, В.О. Сухомлинського, Я.Ф. Чепіги та зарубіжних педагогічних діячів (М. Ібукі, П. Кергомар, М. Монтессорі, Б. Уайт та ін.); набутки педагогіки і психології раннього дитинства (В.М. Аванесова, Н.М Аксаріна, Л.М. Галігузова, О.Л. Кононко, Т.І. Науменко, С.Л. Новосьолова, Є.І. Радіна, О.О. Смирнова, М.М Щелованов, та ін.); праці з проблем сенсорного виховання дітей раннього віку (Л.В. Артемова, Л.А. Венгер, Н.Б. Венгер, Г.М. Ляміна, Л.М. Павлова, Е.Г. Пілюгіна, О.В. Проскура, Л.О. Шибицька та ін.); педагогічні системи європейських педагогів-гуманістів (Я.А. Коменський, Дж. Локк, Й.Г. Песталоцці, Ж.Ж. Руссо та ін.); світові теорії сприймання (асоціонізм, рефлекторна теорія, рецепторна теорія, гештальттеорія, теорія сприймання шляхом утворення перцептивних дій, теорія безпосереднього сприймання).

У процесі реалізації поставлених завдань використовувалися такі м етоди дослідження:

- теоретичні: аналіз, порівняння, узагальнення філософської, психолого-педагогічної літератури з питань сенсорного та перцептивного розвитку дитини;

- емпіричні методи: спостереження за спонтанною діяльністю вихованців першої молодшої групи ДНЗ; порівняння впливу стиля педагогічного керівництва на формування уявлень про властивості і співвідношення предметів у дітей раннього віку; опитування учасників педагогічного процесу;

- вивчення змісту матеріальних носіїв інформації: документальних джерел, планів навчально-виховної роботи в перших молодших групах, анкет вихователів та батьків, результатів продуктивної діяльності дітей;

- педагогічний експеримент (констатуючий, формуючий та контрольний етапи);

- методи математичної обробки одержаних результатів дослідження.

Практичне значення дослідження визначається розробкою методичних рекомендацій з проблеми організації та планування продуктивних видів діяльності в молодшому дошкільному віці; розроблено дидактичні матеріали, які були апробовані в процесі формування уявлень про властивості і співвідношення предметів у дітей раннього віку.

База дослідження: ДНЗ № 6 м.Ужгород.

Структура і обсяг роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг роботи – 72 сторінки, містить таблицю.

РОЗДІЛ І. ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ОСНОВИ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ УЯВЛЕНЬ ПРО ВЛАСТИВОСТІ І СПІВВІДНОШЕННЯ ПРЕДМЕТІВ У ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ

Поиск по сайту: