Ігри на розвиток сенсорики

Батькам буде запропоновано пограти певними матеріалами в різноманітні ігри, які розкривають деякі аспекти сенсорного розвитку за системою Марії Монтессорі.

1. Чарівний мішечок.

Мета: розвиток дрібної моторики та дотику.

Матеріали: мішечок з 8-10 знайомими дитині предметами.

Хід гри:

Дитина закриває очі. Тепер попросіть дитину вита щити з мішечка один предмет і на дотик вгадати, що це. Після того як дитина визначить всі речі, що є в мішечку, можна замінити їх іншими, поступово підвищуючи рівень складності завдання.

Можна дещо урізноманітнити гру. Наприклад, використовуйте предмети, які починаються на букву «к». зверніть увагу дитини, що всі предмети починаються на звук «к». Так ви розвинете тактильні відчуття дитини, а разом з тим зможете визначати місце звука в слові, що допоможе швидше навчитися читати.

2. Математичний планшет.

Мета: гра розвиває дрібну моторику, абстрактне мислення, знайомить з геометричними поняттями.

Матеріали: Дерев’яна дощечка, кнопки або цвяхи (25 штук), молоток, лінійка, олівець, різнокольорові канцелярські резинки. Візьміть дощечку, намітьте в центрі її (з рівними відступами від кожного краю не менше 1,5 см) сітку, схожу на шахову дошку (5 горизонтальних та 5 вертикальних ліній, віддалених один від одного на рівні відстані). В кути квадратів вбийте цвяхи, залишаючи близько 0,5 см до шляпки. Планшет готовий.

Хід гри:

За допомогою кольорових резинок ваша дитина зможе «малювати» на планшеті різноманітні фігури: геометричні фігури, форми, тварин тощо. Потрібно тільки зачепити один кінець резинки за один цвях, натягнути та закріпити її другий кінець на іншому цвяху. З декількох резинок складається фігура.

Абетка для батьків

(Видається як пам’ятка батькам в кінці зборів)

А — абетку виховання повинні знати всі батьки.

Б — будьте при дітях стримані у своїх вчинках.

В — вас запитують — уважно послухайте, дайте відповідь.

Г — говоріть з дитиною у зрозумілій для неї формі.

Д — дайте можливість дитині виявити самостійність.

Є — єдність між вихователем, класним керівником, усіма педагогами і членами сім’ї — запорука успішного виховання.

Ж — життя дитини має бути заповнене посильною працею, грою.

З — знайте: основи виховання закладаються з раннього віку.

І — ігри для дитини — запорука здорового фізичного розвитку.

К — корисно знати: любов до дитини має бути поміркованою.

Л — лялька і м’яч — улюблені іграшки дітей.

М — мама і мир — найдорожче для дітей.

Н — ніколи не говоріть дітям неправду.

О — одяг дітей має бути охайним.

П — прагніть вчиняти з дітьми завжди справедливо.

Р — розмовляйте з дітьми часто, співайте разом.

С — стежте за своєю поведінкою, бо діти наслідують вас.

Т — працювати дітей навчайте з раннього віку.

У — успіх у вихованні залежить від здорової атмосфери в сім’ї.

Ф — фізкультура для дитини повинна стати улюбленим уроком.

Х — хай завжди дитина відчуває інтерес до себе.

Ц — цілеспрямованість у вихованні може сприяти значним успіхам.

Ч — частіше бувайте з дитиною на лоні природи, вона — перший вчитель вашої дитини.

Ш — шум — ворог здоров’я дитини.

Щ — щастя і радість — у ваших руках.

Я — якщо хочете, щоб ваша дитина була ввічливою, справедливою, доброю, чесною, ставилась до всіх з любов’ю, то намагайтесь дотримуватись усіх цих порад самі.

ВИСНОВКИ:

1. Встановлено, що до цього часу перцептивний розвиток дошкільника досліджувався як процес повністю спланований та керований дорослим, який здійснюється за допомогою дидактичних ігор та спеціальних занять. Одночасно, досліджувалися та піддавалися детальному аналізу відокремлені одна від одної модальності (зір, слух, дотик, смак, нюх), недостатньо уваги надавалося полімодальності перцептивного розвитку. За іншого підходу пріоритет у формуванні еталонних уявлень дитини раннього віку надавався стихійному діянню оточуючого середовища, за впливу якого процес набуття дитиною перцептивного досвіду розглядався як перцептивне научування. Значення педагогічного впливу на перцептивний розвиток дитини за такого підходу нівелювалося.

2. З’ясовано, що процес формування еталонних уявлень – складна багатомірна ієрархічна система, яку доцільніше досліджувати та впроваджувати у практику, застосовуючи сучасні особистісно орієнтовані технології виховання та нові досягнення психології сприймання. Систематизовано та надано певної градації ступеням засвоюваності дитиною збережених образів: від неусвідомленого ігнорування сенсорної інформації до вербалізації перцептивного досвіду, за якими процес формування уявлень про властивості і співвідношення предметів у дітей раннього віку представлено у психолого-педагогічній літературі.

3. Експериментально досліджено рівні сформованості уявлень про властивості і співвідношення предметів у дітей раннього віку в умовах традиційного навчально-виховного процесу за способом реагування дитини на перцептивну задачу: «сенсорний шум», неусвідомлене ігнорування перцептивної задачі; неусвідомлене заміщення рішення перцептивної задачі; точні та помилкові розв’язання перцептивної задачі; переважно адекватні сенсомоторні розв’язання; переважно правильні вербальні розв’язання. Рівні діалектично пов’язані із змістовно окресленими етапами перцептивного научування: гармонізація інформаційного поля; накопичення перцептивного досвіду; розуміння перцептивної задачі; словесне позначення еталонних уявлень.

4. Для визначення рівнів сенсорного розвитку у дітей раннього віку ми використовували діагностику, описану Кононко О.Л. На цій основі ми виділили такі критерії сенсорного розвитку дітей раннього віку:

1) Колір.

2) Форма.

3) Величина.

4) Оріентація в просторі, в часі.

5) Запах, смак.

6) Звуки.

7) Тактильні можливості.

5. Апробація комплексного підходу до перцептивного научування дітей раннього віку підтвердила думку про те, що оптимізація перцептивного розвитку 2-3 річних дітей відбувається за умов: впровадження «Орієнтовного щотижневого планування» освітньо-виховного процесу з урахуванням вікових і індивідуальних особливостей дітей та їхніх рівнів сформованості еталонних уявлень; оволодіння стилем педагогічного керівництва «вимоглива доброзичливість», завдяки якому відбувається перцептивний розвиток дітей; використання розвиваючого потенціалу оточуючого середовища для активізації саморозвитку маленької дитини.

6. Встановлено, що орієнтовне планування навчально-виховного процесу у першій молодшій групі дошкільного навчального закладу дає можливість педагогу здійснювати педагогічне керівництво перцептивним научуванням дітей, враховуючи структурований зміст освіти і спираючись за цих умов на сприймання дітей і свої творчі задуми. Суть орієнтовного планування полягає в тому, що насиченість різнихвидів дитячої діяльності конкретним змістом ґрунтується на логічному об’єднанні навчального матеріалу з різних сфер і блоків та послідовному викладі його; супутньому характері зображувальної діяльності й ігор дітей; на спільній темі, яка вивчається протягом тижня.

7. Доведено, що найбільш оптимальний стиль здійснення педагогічного керівництва перцептивним научуванням – «вимоглива доброзичливість». Основними елементами стилю «вимоглива доброзичливість» є: стало-позитивне відношення до дитини, яке виявляється в перевазі похвали й підтримки над вказівками і зауваженнями; забезпечення стабільного позитивного особистісного спілкування; використання особистісно-орієнтованих звертань до дитини; орієнтаціяпедагога на сигнали, що йдуть від дитини, як на показники співучасті самої дитини у взаємодії; демонстрація дитині свого зацікавленого ставлення до неї, до її справ; наданнядитині альтернативи для вибору дій і можливості закінчити значні для неї справи; ставленнядо дитячих помилок, як до корисної інформації про рівень сформованості еталонних уявлень кожної дитини.

8. На підставі статистичного аналізу експериментальних матеріалів визначено, що діти першої молодшої групи до перцептивного научування яких був застосований комплексний підхід, мають більш високий рівень сформованості уявлень про властивості і співвідношення предметів, ніж їхні однолітки, сенсорне виховання яких відбувалося за традиційною системою. Проте, традиційна система сенсорного виховання підтвердила свою прерогативу, в разі її застосування педагогами з авторитарним стилем взаємодії з дітьми.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Артемова Л. В. Дидактичні ігри і вправи в дитячому садку /Л.В.Артемова. – К., 1977. – 90 с.

2. Аскарина Н.М. Важнейшие факторы развития речи детей раннего возраста // Вопросы педагогики раннего детства /Под ред. Н. Аскариной и Е. Радиной. – М.: Просвещение, 1964. – 276 с.

3. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні / Міністерство освіти України, Академія педагогічних наук України. – К., 1999. – 70 с.

4. Бардышева Т.Ю. Разговорчивые пальчики журнал «Для самых-самых маленьких» / Т.Ю. Бардышева. – М., 2001.

5. Белая А.Е. Пальчиковые игры для развития речи дошкольников: Пособие для родителей и педагогов / А.Е. Белая, В.И. Мирясова – М.: ООО «Издательство Астрель», ООО «Издательство АСТ», 2002 – 46 с., ил.

6. Бехтерев В.Н. Общие основы рефлексологии человека / В.Н. Бехтерев. – М., 1928.

7. Богуславская З.М., Смирнова Е.О. Развивающие игры для детей младшего дошкольного возраста: Книга для воспитателей детского сада /З.М.Богуславская, Е.О.Смирнова. – Москва: Просвещение, 1991. – 207 с.

8. Богуш А.М. Витоки мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку (Програма та методичні рекомендації) /А.М.Богуш. – К.: ІЗМН, 1997. – 112 с.

9. Богуш А.М. Мовленнєєвий розвиток дітей від народження до семи років: монографія /А.М.Богуш. – К.: Вид.Дім «Слово», 2004. – 376 с.

10. Богуш А.М., Гавриш Н.В. Дошкільна лінгводидактика /А.М.Богуш, Н.В.Гавриш. – К.: Вища школа, 2007. – 542 с.

11. Богуш А.М., Гавриш Н.В., Саприкіна О.В. Теорія і методика розвитку мовлення дітей раннього віку. Підручник для студентів вищих навчальних закладів факультетів дошкільної освіти /А.М.Богуш та ін. – К.: Видавничий дім «Слово», 2009. – 408 с.

12. Богуш А.М. Заняття з розвитку мови в дитячому садку /А.М.Богуш. – К.: Рад. шк., 1988. – 96 с.

13. Величковский Б.М. Психология восприятия / Б.М.Величковский, В.П.Зинченко, А.Р.Лурия. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1973. - 246 с.

14. Воробьева Т.А., Крупенчук О.И. Мяч и речь: Игры с мячом для развития речи, мелкой ручной и общей моторики. СПб.: КАРО, 2003. - 96 с.

15. Выготский Л.С. Мышление и речь / Л.С. Выготский. – М., 1982.

16. Выготский Л.С. Психология развития ребёнка / Л.С.Вы­готский. - М.: Изд-во Смысл, Изд-во Эксмо, 2005. - 512 с.

17. Генденштейн Л.Э. Домашняя школа Монтессори / Л.Э. Генденштейн, Е.Л. Мадышева. – М., 2001.

18. Горелов И.Н. Избранные труды по психолингвис­тике / И.Н.Горелов. - М.: Лабиринт, 2003. - 320 с.

19. Дидактичні ігри та заняття з дітьми раннього віку / За ред. Е.І.Радіної, М.І. Попової. – К., 1978. – 120 с.

20. Дидактические игры и занятия с детьми раннего возраста / Под ред. С.Д. Новоселовой. – М., 1985. – 97 с.

21. Запорожец A.B. Избранные психологические труды в 2 т.-Т.I. Психическое развитие ребёнка / A.B.Запорожец. - М.: Педагогика, 1986 - 320 с.

22. Захарченко В. Мовленнєве спілкування у грі // Дошкільне виховання. – 2000. – №12. – С. 6-7.

23. Кольцова М.М. Развитие сигнальных систем дей­ствительности у детей / М.М.Кольцова. - Л.: Наука, 1980.- 164 с.

24. Кононова И.М. Развитие голосових реакций детей первого года жизни в процессе обучения / И.М. Кононова // Вопросы нравственного и умственного воспитания детей дошкольного возраста. - М., 1971. – 79 с.

25. Леонтьев А.А. Основы психолингвистики. – 3-е изд. /А.А.Леонтьев. – М.: Смысл; СПб.: Лань, 2003. – 287 с.

26. Лепская H.И. Речевая стадия развития коммуника­ции ребёнка / Н.И.Лепская // Возрастная психолингвистика: хрестоматия: учеб. пособие // Сост. К.Ф.Седова. - М.: Ла­биринт, 2004. - 330 с.

27. Ли Н.М. Приобретение коммуникативных навыков участия в диалоге ребёнком второго-третьего года жизни / Н.М.Ли // Ребёнок как партнёр в диалоге: Тр. постоянно действующего семинара по онтолингвистике. - Вып. второй. - СПб.: Изд-во "Союз", 2001. - С. 25-34.

28. Лисина М.И. Воспитание детей раннего возраста в семье / М.И.Лисина. - К.: Знание УССР, 1983. - 49 с.

29. Лурия А.Р., Юдович Ф.Я. Речь и развитие психических процессов у ребенка. – М.: Изд-во АПН РСФСР, 1956. – 96 с.

30. Монтессори М. Помоги мне сделать это самому / М.Монтессори; сост., вступ, ст. М.В.Богуславский, Г.Б.Кор­нетов.- М.: Изд. дом "Карапуз", 2000. - 272 с.

31. Олійник Л.М. Ознайомлення дітей раннього віку із сенсорними еталонами // Дошкільне виховання. – 1996. – №6. – С. 18-19.

32. Олійник Л.М. Активізація спонтанної діяльності // Дошкільне виховання. – 1996. – №8. – С. 10-11.

33. Олійник Л.М. „Навчатися можна лише весело” // Дошкільне виховання. – 1997. – №1. – С. 3, 31-32.

34. Олійник Л.М. „Давайте пограємо!” Дидактичні посібники для розвитку сенсорики // Дошкільне виховання. – 1998. – №11-12. – С. 24-25.

35. Олійник Л.М. Активізація спонтанної діяльності. Дидактичний супровід ігор малят // Палітра педагога. – 1998 – №4. – С. 27-29.

36. Пиаже Ж., Инхельдер Б. Психология ребёнка / Ж.Пиаже, Б.Инхельдер. - 18-е изд. - СПб.: Питер, 2003. - 160 с.

37. Роговик Л.С. Психомоторика дитини / Л.С.Роговик. - К.: Главник, 2005. - 112 с.

38. Савіна Л.П. Пальчиковая гимнастика для развития речи дошкольников: Пособие для педагогов и родителей. – М., 1999. – 48 с.

39. Фрадкина Ф.И. Этапы развития игры и действий с предметами в раннем детстве / Ф.И.Фрадкина, Р.Я.Лехтман-Абрамович. - М.: Медгиз, 1949. - 12 с.

40. Цейтлин С.Н. Некоторые особенности диалога "взрос­лый-ребёнок": функции реплик-повторов / С.Н.Цейтлин // Ребёнок как партнёр в диалоге: Тр. постоянно действую­щего семинара по онтолингвистике. - Вып. второй. - СПб.: Изд-во "Союз", 2001. - С. 9-24.

41. Чарівна скринька. Українські дитячі ігри, лічилки, скоромовки, казки. З джерела народного / Упор. Л.Є. Ярошенко. – Чернігів.: Деснянська правда, 1993. – 55с.

42. Я у Світі: базова програма розвитку дитини дошкільного віку / Міністерство освіти і науки України. Акад. пед. наук Ук­раїни; наук ред. та упоряд. О.Л.Кононко. - К: Світич, 2008. - 430 с.

ДОДАТОК А.

Поиск по сайту: