ЕМБРІОНАЛЬНИЙ РОЗВИТОК НИРОК

В ембріональному розвитку нирок слід зазначити:

1. Формування сечовидільної системи відбувається етапно з двох різних ділянок мезодерми, які в подальшому з'єднуються;

2. Нирки закладаються і формуються в каудальній частині ембріону, а потім “піднімаються” з порожнини тазу в черевну порожнину та повертається на 90 градусів.

3. Формування нирок і сечоводів із різних закладок ембріональної тканини може призводити до появи анатомічних аномалій кількості нирок і сечоводів

4. В наслідок порушення “підйому” нирок з порожнини тазу можлива поява дистоній нирок та зміна форми: S – подібна, L – подібна, пухлиноподібна, дископодібна.

Нирка є парним органом. Топографічно нирки розташовуються верхнім полюсом на рівні IC-IIC (грудних хребців, а нижнім - відповідно ІV поперековому хребцю.

При народженні дитини вага нирки складає в середньому 10-12 г. До 5-6 місяців її маса подвоюється, а в кінці першого року - потроюється. До статевого дозрівання збільшення розмірів нирки йде повільно, в пубертатний період маса нирки збільшується у 10 разів. До 7 років збільшення поверхні нирки за кожний рік складає в середньому 1 см², а у дітей 7-15 років - 1,5 см². Ниркова миска визначається, як правило, на рівні ІІ поперекового хребця. Нирки у дітей мають часточковий характер, недостатньо розвинутий корковий шар. Тканина ніжна, мало сполучної тканини. Ниркові миски розвинуті добре, але їх м’язова і еластична тканина слабо розвинена. Миска розташована внутрішньо-нирково. Спостерігається тісний зв'язок лімфатичної с-ми нирок з лімфатичної с-мою ШКТ. Плазмотік в нирках новонародженої дитини як в абсолютних, так і в відносних величинах менший, ніж у дорослих.

Основною структурно-функціональною одиницею нирки є нефрон. Він складається з 6 відділів, що відрізняються за функцією та будовою:

- ниркове тільце (клубочок і боуменова капсула),

- проксимальний галузистий каналець,

- нисхідне коліно петлі Генле,

- висхідне коліно петлі Генле,

- дистальний галузистий каналець і система збираючих трубок.

До 2-х річного віку нефрон недостатньо диференційований. Після 5 років будова клубочка подібна до такої у дорослої людини.

В нирках новонароджених клубочки розташовані компактно: на 1 см³ поверхні їх 50 (у 7-8 місячних дітей їх 18-20, у дорослих - 7-8). Фільтруюча поверхня клубочків значно менша, канальці короткі. Їх просвіт у 2 рази вужчий, ніж у дорослих. Вісцеральний листок капсули ниркового клубочка у плодів і новонароджених складається з кубічного епітелію, при якому процес фільтрації утруднений. До 2-х місяців кубічний епітелій знаходиться у всіх ниркових клубочках, на 4-му місяці у біля мозкових клубочках вже з’являється плоский епітелій, на 8-му місяці його знаходять у периферичних клубочках. Між 2-м та 4-м роками життя можна знайти лише залишки кубічного епітелію.

Малими розмірами клубочків зумовлена невелика їх загальна фільтруюча поверхня у новонароджених (біля 30% норми дорослого). Лише після 1 року життя фільтрація сечі в клубочках наближається до такої у дорослих (у дорослих фільтруюча поверхня - 1,5 м²). Незавершеність будови капсули ниркового клубочка у дітей першого року життя доповнюється аналогічними особливостями канальцевого апарату.

Канальці у новонароджених значно коротші, а їх просвіт майже у 2 рази вужчий, ніж у дорослих. Це відноситься і до петлі нефрону (петлі Генле).

Поиск по сайту: