Холодова травма

Діагностичні критерії:

1.При впливі низьких температур на організм дитини можуть виникати місцеві (локальні) ушкодження у вигляді відморожень і/або загального переохолодження організму.

2.З'ясувати час перебування на холоді, можливість вживання алкоголю.

3.Враховувати, що в механізмі загального переохолодження ведучу роль має не стільки температура навколишнього середовища, скільки його підвищена вологість.

4.При локальних відмороженнях розрізняють 4 ступеню ушкодження тканин:

· I ступінь - шкіра бліда, оніміла, «задубiлi» кінцівки,

· II ступінь - міхури із серозно-геморрагiчним умістом,

· III ступінь - повний некроз шкіри,

· IV ступінь - некроз сухожильі м'язів.

5.При загальному переохолодженні розрізняють 4 ступеню важкостi стану:

* перший ступінь - температура тіла в межах 36-37°C за рахунок збільшеної теплопродукції, біль різної інтенсивності, гiпо- або анестезія шкіри;

* другий ступінь - температура знижується до 35-34°C, бліда і холодна шкіра, помірна тахікардія, артеріальна гіпертензія, легке психічне порушення;

* третiй ступінь - температура тіла знижується до 34-30°С, м'язовий тремор переходить у задубіння, зникнення больового вiдчуття; свідомість поплутана, тахікардія змінюється брадикардією i аритмією, артеріальна гiпотензiя;

* четвертий ступінь - холодовий шок.

Медична допомога:

1.При відмороженнях - зігрівання уражених ділянок грілками, пластиковими мішками з теплою водою; заборонено розтирати снігом або льодом. Помістити потерпілого в тепле приміщення.

2.Накладення на відморожені ділянки сухих асептичних пов'язок.

3.При загальному важкому замерзанні - реанімаційні заходи.

4.При загальному замерзанні - не змінювати різкo положення тіла (можливе виникнення фiбриляцiї, а при заледенінні - травми).

5.При виникненні фiбриляцiї - дефiбриляцiя, при відсутності ефекту - продовжити зігрівання і повторна дефiбриляцiя при температурі тіла не менш 35°С.

6.При загрозливих порушеннях подиху - після попередньої премедикацiї 0.1% атропіну сульфату 0.1 мл/рік життя (не більш 0.5 мл), введення внутрівенно, кетамiну в дозі 5 мг/кг і проведення iнтубацiї трахеї і переведення хворого на ШВЛ теплою киснево-повітряною сумішшю, при неможливості iнтубацiї - крiкоконiкотомiя.

7.При явищах холодового шоку - катетеризація магістральних судин, інфузiя теплого (38-40°С) iзотонiчного розчину натрію хлориду в кількості 10-20 мл/кг за годину.

8.Аналгезія: трамадол 1-2 мг/кг або ренальган 0.5-5.0 мл, або 50% анальгін 0.3-0.5 мг/кг із дiазепамом (седуксеном) 0.2-0.3 мг/кг внутрiм’язово або промедол 0.01 мг/кг внутрівенно з дiазепамом.

10.Госпіталізація: при легких ступенях відмороження - доставка до травматологічного пункту, при средньоважких і важких - до опікового відділення; при холодовому шоці - до ВIТ.

Поиск по сайту: