Поняття доказу в кримінальному провадженні. Джерела доказів

- Поняття доказів, дискусійні питання визначення суті поняття «доказів»

1.Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Законодавець залишається певною мірою прибічником інформаційної моделі доказів. Відповідно до цього, докази – це єдність фактичних даних (інформації) і їх процесуальних джерел. В основі даного підходу до поняття доказів лежить теорія відображення, згідно з якою подія злочину для органів розслідування, прокурора, захисника та суду є минулою. Злочин являє собою певну сукупність відповідних явищ, предметів, процесів, що відбуваються в оточуючому середовищі, а тому вступає в контакт з багатьма іншими явищами об’єктивної дійсності, в результаті чого залишаються відображення у формі матеріальних слідів, станів предметів, динамічних і статичних процесів, а також ідеальних слідів – у свідомості людей.

Факти і обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню поділяються на дві групи: 1) перераховані в ст. 91 КПК (Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні), 2) ті, які не входять в коло цих питань; їх можна назвати побічними фактами. Останні виникають в момент вчинення злочину, до і після нього.

Стаття 84 КПК проводить розмежування між фактами та обставинами. Факти – це подія, явище, що відбулося в дійсності. Обставини – це явище супутнє чому-небудь, яке супроводжує що-небудь, ту чи іншу сторону справи.

- Форма і зміст як складові частини доказу

Зміст: Фактичні дані – це не факти об’єктивної дійсності, а відомості про них, що утворюють зміст доказів, за допомогою яких встановлюються факти і обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. «Фактичний» означає стан чого-небудь відповідним фактам, що відображають дійсність. Дані – це інформація, яка необхідна для висновку чи прийняття рішення. Відтак, фактичні дані – це дані, для якого-небудь рішення, висновку, що відображають дійсність. Відповідно до змісту коментованої норми, фактичні дані – це відомості, отримані у порядку, встановленому цим Кодексом про наявність чи відсутність фактів і обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Форма: Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

- Джерела доказів, що ними охоплюється

В процесуальній літературі поняттям «джерела доказів», «процесуальні джерела доказів» надається різне значення: як форма, вид доказів, засоби доказування, носії інформації. В ч. 1 ст. 84 КПК йдеться про фактичні дані, наявність чи відсутність фактів і обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Вони відображають зміст та об’єктивну основу доказів. Під показаннями, речовими доказами, документами, висновками експертів слід розуміти процесуальні джерела, тобто матеріальну форму, в якій містяться і за допомогою якої передаються фактичні дані. Такі джерела гарантують отримання найбільш повних і достовірних фактичних даних, що є важливою умовою допустимості доказів. З урахуванням цього, під доказами в кримінальному процесі слід розуміти єдність фактичних даних і їх процесуальних джерел. Залежно від способу і процесуального режиму отримання і їх характеру законодавець сформулював конкретну вимогу про те, що доказами можуть бути тільки показання, речові докази, документи, висновки експертів, незалежно від того, чи вони отримані в результаті гласних чи негласних слідчих (розшукових) дій.

Поиск по сайту: